Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Гібридизація in situ
Гібридизаційні технології всіх типів базуються на тому, що основи нуклеїнових кислот в одному ланцюзі ДНК і РНК комплементарні одні до одних. Використовування позначених проб нуклеїнових кислот дозволяє виявити в клітинах комплементарні нуклеїнові кислоти. Ці комплементарні кислоти можуть бути частиною нативної ДНК клітини, частиною і-РНК, яка несе інформацію з певних генів, або частиною генома вірусів. За технологією гібридизації in situ послідовність-мішень може бути визначена в інтактній клітині, тобто не потрібно попередньої екстракції цих генів з клітини, як, наприклад, при використовуванні таких методів, як фільтраційна гібридизація (західний і східний блоттинг) і полімеразна ланцюгова реакція. Також важливо те, що при даному дослідженні послідовність-мішень мікроскопічно визначається саме там, де вона локалізується в клітині, тоді як інші методи тільки визначають її наявність або відсутність.
Гібридизація in situ найбільш широко використовується у вивченні ролі вірусів при різних захворюваннях людини, за її допомогою можуть бути визначені: - вірус папіломи людини, який викликає різні проліферативні ураження епітелію шийки матки, піхви, статевого члена і прямої кишки; - цитомегаловірус в різних тканинах, особливо у хворих на СНІД; - вірус Епштейна-Барра, герпеса, який має велику роль у розвитку інфекційного мононуклеозу, лімфоми Беркітта; - JC-вірус, який є причиною прогресивної мультифокальної лейкоенцефалопатії. Це рідкісне демієлінізуюче захворювання головного мозку, пов’язане з імунодефіцитом, стало широко поширеним у хворих на СНІД.
ПОЛІМЕРАЗНА ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ (ПРЛ)
З появою ПЛР, з’явилася можливість визначення невеликої кількості ДНК-мішеней, проте для остаточного дослідження використовуються гібридизаційні технології. Послідовність-мішень повинна бути відома та існувати у формі двохниткової ДНК. ПЛР складається з трьох фаз: 1) денатурація подвійної спіралі ДНК при 94оС протягом 30-90 секунд для роз’єднання ниток; 2) введення олігонуклеотидного праймера, який з’єднується з послідовністю-мішенню; праймер з’єднується з трьома кінцями обох ланцюгів ДНК. Цей процес триває 30-120 секунд при температурі 55оС; 3) подовження праймера шляхом додавання вільних нуклеотидів. Даний процес відбувається при дії ферменту tag -полімерази (ДНК-полімераза, яка виділяється з мікроорганізму Thermus aquaticus, який живе при високій температурі, наприклад, в гарячих гейзерах) і триває біля 60-180 секунд при температурі 72оС. Подовження праймера призводить до формування додаткових послідовностей-мішеней, які діють як шаблони для наступних циклів. При виконанні 30 циклів, теоретично, послідовність-мішень збільшується в більйон разів. ПЛР можна застосовувати і для визначення РНК, однак заздалегідь РНК конвертують в ДНК за допомогою ферменту зворотної транскриптази. Існує велика кількість модифікацій ПЛР: in situ ПЛР, гніздова ПЛР. Полімеразна ланцюгова реакція використовується для визначення: - генетичної характеристики пухлин з кровотворної тканини; - транслокацій в пухлинах з кровотворної тканини і пухлинах м’яких тканин; - різних мікроорганізмів в тканинах (бактерії, віруси, найпростіші і гриби). За допомогою ПЛР нещодавно були відкриті мікроорганізми Tropheryma whipplei і Rochalimaea henselae, які спричиняють розвиток бацилярних ангіоматозів.
СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ. Нові можливості морфологічного дослідження відкрили методи морфометрії і її розділів – стереології і стереометрії, які вивчають просторові властивості структур і їх взаємозв’язки. Морфометрична характеристика нормальної і патологічної морфології людини завдяки застосуванню сучасної комп’ютерної техніки дозволяє використовувати весь комплекс сучасного математичного аналізу об’єктів і явищ, що сприяє підняттю вивчення морфології людини на якісно новий рівень, розвиткові теоретичної (математичної) патології.
Вивчення структурних основ хвороб здійснюють на різних рівнях: організмовому, системному, органному, тканинному, клітинному, субклітинному та молекулярному. Організмовий рівень дозволяє виявити хворобу цілісного організму у взаємозв’язку всіх органів і систем. Системний рівень – це вивчення змін у тій чи іншій системі органів і тканин, об’єднаних спільністю функцій (наприклад, система сполучної тканини, системи крові, системи травлення та ін.). Органний рівень дозволяє виявляти такі зміни органів, які в одних випадках можна добре бачити неозброєним оком, а в інших випадках застосовувати мікроскопічні дослідження. Тканинний та клітинний рівні – це рівні вивчення змін у тканинах, клітинах і міжклітинній речовині за допомогою комплексних методів дослідження. Субклітинний рівень за допомогою електронного мікроскопа та інших методів дозволяє виявляти перші ультраструктурні зміни у клітинах і міжклітинній речовині, що є морфологічними проявами хвороби. Молекулярний рівень дозволяє виявляти молекули ДНК і РНК при використанні комплексних методів дослідження – електронної мікроскопії, імуноцитохімії, радіоавтографії тощо. Date: 2015-07-22; view: 389; Нарушение авторских прав |