Тема 6. Проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу

СУЧАСНИЙ СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

Проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу. Реалізації концептуальних засад Болонського процесу в Україні. Правова документація України щодо Болонського процессу.

Процеси європейської інтеграції дедалі сильніше впливають на таку важливу сферу життя українського суспільства, як освіта. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року із підписанням декларації на Бергенській конференції. Тепер справа стоїть за національним та інституційним рівнем його впровадження.

На сьогодні 45 європейських країн включно з Україною підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці у забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб'єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності Європейської системи освіти. Сьогодні процеси євроінтеграції проникають в усі сфери нашого життя, поглиблюються політичні, економічні, культурні зв’язки України з іншими європейськими державами. У сфері освіти ці тенденції втілились в ідеї приєднання нашої країни до загальноєвропейського освітнього простору, що ґрунтується на європейських традиціях відповідальності освіти перед суспільством, на широкому й відкритому доступі як до доступеневого, так і післяступеневого навчання, на освіті для розвитку особистості й навчанні протягом усього життя.

Зараз динамічно реформується українська національна система освіти, що має відповідати кращим європейським стандартам і передбачає підняття престижу освіти, полегшення мобільності студентів та розширення можливостей їх працевлаштування. З цією метою у травні 2005 року на рівні Міністерства освіти України була підписана декларація про участь вітчизняних вищих навчальних закладів у Болонському процесі.

Входження України в загальноєвропейський освітній простір є надзвичайно важливим для подальшого розвитку нашої країни. Цей процес є серйозним кроком уперед у галузі освіти.

На сьогодні запровадження Болонської системи у вищих навчальних закладах України знаходиться на початковому етапі. Заплановано, що освіта України повністю перейде на Болонську систему до 2010 року. Аналізуючи сучасні зміни законодавчої бази у сфері освіти, можна стверджувати, що зараз відбувається інтенсивна реорганізація структури університетів, проводиться адміністративна реформа та деякі перебудови у системі навчання. У більшості вищих навчальних закладів уже було введено модульно-рейтингову систему. Її переваги вже встигли оцінити і викладачі, і студенти. Ми маємо вже досить серйозний досвід роботи зі студентами в умовах модульно-рейтингової системи. Хочеться акцентувати, що якихось суттєвих проблем, пов’язаних з роботою, із впровадженням цих нових принципів у педагогічну практику, для викладача, що не страждає на консерватизм і готовий іти на зустріч студентові та його інтересам, немає. Це надзвичайно ефективна, перспективна система, що дає змогу кожному студенту максимально розкрити свої індивідуальні здібності, активно працюючи за програмою впродовж навчального року. Саме тому кінцевий результат залежатиме в першу чергу від здібностей і рівня знань кожного студента, від його сумлінності та ставлення до процесу навчання. Педагогічна взаємодія в умовах модульно-рейтингової системи є цікавою і корисною як для викладачів, так і для студентів. Викладачі мають більше часу для підвищення свого наукового рівня, студенти – для самостійної роботи. Вони працюють у бібліотеці, в інформаційному просторі як України, так і Європи, збагачують свої знання, розширюють свій світогляд.

Існує ряд проблем загального штибу: невідповідність загального переліку спеціальностей та відмінності правил їх виділення; на українському рівні відсутня остаточно сформована законодавча база (а це у подальшому іще й додаткові фінансові витрати). Це той розрив, кий нам необхідно подолати на шляху до євроосвітнього простору.

Болонська система ґрунтується на балансі між нововведеннями й традиціями, академічними перевагами і соціально-економічною необхідністю, пов'язаністю програм і свободою вибору студентів. До того ж, вона стосується перш за все стандартизації оцінки рівня знань студентів, надання їм можливості переходити з одного навчального закладу в інший, отримуючи таким чином більш повну освіту залежно від інтересів, а отже, негативно позначитись на якості знань студентів не може. Європейська вища освіта завжди була різноманітною у царині мов, національних систем, типів інститутів, орієнтації профілів підготовки та навчальних планів. У той же час її майбутнє залежить від спроможності організувати це цінне розмаїття так ефективно, щоб одержати позитивні результати, а не труднощі. Не слід хвилюватись і через те, що за умов переходу студентів з одного вузу в інший знизиться відповідальність навчального закладу за якість освіти. Проведення реформування європейської освіти дозволить створити єдиний ринок праці вищої кваліфікації, забезпечить мобільність викладачів і студентів за рахунок стандартизації ступенів вищої освіти та, відповідно, дипломів. У той же час зросте рівень конкуренції на ринку освітніх послуг, це змусить університети покращувати свій імідж шляхом підвищення якості освіти і бути спроможними забезпечити рівень знань, що гарантує студенту в майбутньому працевлаштування на європейському ринку праці.

Отже, незважаючи на те, що перехід на Болонську систему – це тривалий та складний процес, її запровадження вже зараз дає позитивні результати, а в майбутньому – активно сприятиме зміцненню політичних, економічних та культурних зв’язків України з країнами Європи.

На сьогодні до Великої Хартії приєдналося 515 університетів, серед яких 14 українських:

1. Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

2. Донецький національний університет

3. Маріупольський гуманітарний інститут Донецького національного університету

4. Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"

5. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

6. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

7. Національний університет "Києво-Могилянська академія"

8. Одеська національна юридична академія

9. Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

10. Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля

11. Тернопільський державний технічний університет ім. Івана Пулюя

12. Харківська державна академія культури

13. Харківський національний економічний унівеситет

14. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу:

· Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше.

· Недостатнє визнання у суспільстві рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. Як правило, прийом до вузу ми здійснюємо не на бакалаврат, а на спеціальність.

· Загрозлива у масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом.

· Збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці.

· Невиправдана плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV.

· Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі у чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих.

· Відійшла в минуле колись добре організована для централізованої економіки система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип “освіта через усе життя” поки що в умовах нашої держави не може бути в повній мірі реалізований.

· Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних керманичів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та IV рівнів акредитації.

Заплановано, що освіта України повністю перейде на Болонську систему до 2010 року. Часові рамки визначено групою супроводу Болонського процесу та Болонською декларацією: 2007 рік - моніторинг діяльності міністерства щодо реалізації цілей створення європейського освітнього простору; 2010 рік - повна адаптація вищої освіти до вимог та принципів Болонського процесу.

Для реалізації концептуальних засад даного процесу в Україні необхідно: удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти;

· прийняти прозорі та зрозумілі градації дипломів, ступенів та кваліфікацій; використати єдину систему кредитних одиниць і додатка до диплома;

· врахувати європейську практику організації акредитації та контролю якості освіти; підтримувати і розвивати європейські стандарти якості; ліквідувати перепони для розширення мобільності студентів, викладачів і дослідників;

· запровадити сучасні підходи інтеграції вищої освіти і науки у справі підготовки магістрів та аспірантів;

· забезпечити подальший розвиток автономності та самоврядування у системі вищої освіти та науки.

Варто зауважити, що Болонський процес є важливим механізмом узгодження, взаєморозуміння, оптимізації відносин між країнами та їх освітніми системами. Проте реформування та модернізацію національної вищої освіти необхідно здійснювати у двох площинах. Як відомо, дворівнева система навчання передбачає прийняття європейської системи зрозумілих і сумірних ступенів. В українських вузах її запровадження — це часто перетворення навчання за програмою спеціаліста на систему бакалавр-магістр. Найбільш згадуваними проблемами, які при цьому виникають, – часто перетворення цілісної програми навчання на дворівневу структуру зроблено в спосіб механічний. Таким чином, залишилося поза увагою введення суттєвих програмних змін.

Крім того, зауважимо, введення дворівневої системи освіти передбачає, що ступінь, який надається в результаті закінчення першого етапу навчання — бакалаврату — вважається на європейському ринку праці за достатній рівень кваліфікації.

Аналіз сучасних змін законодавчої бази у сфері освіти показує, що зараз відбувається інтенсивна реорганізація структури університетів, проводиться адміністративна реформа та деякі перебудови у системі навчання. У більшості вищих навчальних закладів уже введено модульно-рейтингову систему, яка передбачає поділ процесу вивчення предметів на окремі частини, що мають назву модулів. Крім того, оцінка знань студента здійснюється за стобальною шкалою, що прийшла на зміну традиційній п’ятибальній. Згідно з рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2003 року запровадження кредитно-модульної системи є актуальним з огляду на цілу низку недоліків, які мала попередня система оцінювання.

Правова документація України щодо Болонського процесу

1. Постанова КМУ від 1 лютого 2006 р. № 82 "Про утворення Міжвідомчої комісії з підтримки Болонського процесу в Україні"
2. Указ Президента України від 4 липня 2005 року № 1013/2005 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", м. Київ
3. Розпорядження Кабінету міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 959-р." Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2005 році Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки", м. Київ
4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2004р. № 812 "Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу", м. Київ
5. Постанова Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1131 "Про утворення Міжвідомчої комісії з питань участі України в Болонському процесі", м. Київ
6. Постанова Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти", м. Київ
7. Постанова Верховної Ради України 4 червня 2004 року № 1755-IV "Про Рекомендації парламентських слухань "Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні", м. Київ
8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 травня 2004 р. № 414 "Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни "Вища освіта і Болонський процес", м. Київ
9. Розпорядження Кабінету міністрів України від 31 березня 2004 р. № 197-р. "Деякі питання організації виконання Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки", м. Київ (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 174 від 03.03.2005)
10. Указ Президента України від 17 лютого 2004 року № 199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України", м. Київ
11. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004р. № 49" Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки ", м. Київ
12. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004р. № 48" Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу", м. Київ
13. Решение о придании Центру сравнительной образовательной политики Министерства образования Российской Федерации статуса базовой организации государств-участников Содружества Независимых Государств по исследованиям в области образовательной политики (Москва, 25 апреля 2003 года)
14. Постанова Верховної Ради України від 21 червня 2001 року №2551-III "Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні" м. Київ

Література

1. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. - 52 с.
2. Європейська та євроатлантична інтеграція України у сфері вищої освіти: Бібліографічний покажчик / Укладач А.В Тюменцева. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2004. - 14 с.
3. Товажнянський Л.Л., Сокол Є.І., Клименко Б.В. Болонський процес: цикли, ступені, кредити, - Харків: Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004, - 143 с.
4. Національна доповідь щодо вступу України в Болонський процес, - 31 с.
5. Вища освіта в Болоньскому вимірі (перелік літератури), - 5 с.
6. Болонський процес: Модель структури додатка до диплому, - 3 с.
7. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої лекції / Уклад. М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, К.М.Левківський, Ю.В.Сухарніков; відп. ред.М.Ф.Степко. - К.: Изд., 2004. - 24 с.
8. Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.Основні засади розвитку вищої освіти україни в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.) / За редакцією В.Г.Кременя, - Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2004, - 147 с.
9. Вища освіта України і Болонський процес// Навчальна програма. - київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. - 18 с.
10. Вища освіта в Болонському вимірі (Рекомендаційний список статей з періодичних видань), - 4 с.
11. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти" - В. С. Журавський, М. З. Згуровський, Київ 2003, "Політехніка"