V. Зміст навчального матеріалу для студентів

ГРАФОЛОГіЧНА КАРТА ЗАНЯТТЯ

Заміщення дефекті зубних рядів бюгельними протезами

Показання Вибір конструкції Припасовка каркасу Підготовка бюгельного протеза до здачі

Оцінка якості Механічна Припасовка введення в порожнину рота, обробка порожнини рота

Здача бюгельного протезу

Корекція Рекомендації хворому

первинна вторинна базиса по оклюзійній площині

Клінічний етап припасування бюгельних протезів складається з двух підетапів:

- контроль якості протеза;

- введення протеза в дефект зубного ряду

Перший підетап відбувається поза ротовою порожниною рота, а другий - в порожнині рота пацієнта.

1. Контроль якості протеза

Якість лиття і точність геометричних розмірів каркаса протеза перевіряють після попереднього механічного опрацювання поверхні лиття. Перевірку якості литва здійснюють візуальним шляхом, точність геометричних розмірів - шляхом інструментального і візуального контролю на робочій моделі щелепи і на опорних зубах у порожнині рота.

При контролі якості і розмірна точність литво з'ясовують наявність дефектів поверхні литва (хімічний або механічний пригар, нерівність і шорсткість поверхні); внутрішніх дефектів литва (спаї, усадочні раковини та пористість, песчані та газові раковини); дефектів розмірів і форм лиття (усадки, короблення, недоливи, зменшення розмірів деталей протеза або їхньої деформації після механічного опрацювання); дефектів властивостей металу (невідповідність хімічного складу, структури і механічних властивостей сплаву). Готові відливки в залежності від їхньої якості можна розділити на 3 групи: придатні виливки, що мають дефекти, які піддаються виправленню та брак - виливки з дефектами непоправними.

Литво з дефектами поверхні вважається умовно придатним, якщо нестачі лиття можуть бути усунуті при остаточному механічному опрацюванні без порушення геометричних розмірів кламерів і дуг. Внутрішні дефекти литва на дугах і кламерах є браком литва. Ці дефекти припустимі тільки на каркасах базисів протеза в місцях мінімальних напруг, тобто на їх кінцях. Значну усадку литва, короблення дуг і кламерів, недоливи оклюзійних лапок і плечей, а також деформацію дуг і кламерів під час механічного опрацювання варто розглядати як брак.

Найбільше значення при виявленні відхилень від номінальних розмірів є визначення розміру поперечної усадки литва, при якому змінюється положення лапок і плечей кламерів щодо поверхні зуба і їхніх ретенційних точок. Точні дані можна одержати вимірявши штангенциркулем відстань внутрішніми або вестибулярними екваторами опорних зубів у порожнині рота і між точками кламерів. Можна вважати максимально припустиму усадку 0,3%. Так при відстані між зовнішніми екваторами 40 мм і фізіологічної рухливості зубів 0,06 мм припустима усадка буде дорівнює 0,12 мм. (Відстань відгибання кінця кламера при цьому зростає на 0,06 мм і відповідно підвищиться бічне навантаження при введенні і виведенні протеза. Оскільки плече, що стабілізує, буде відстояти від зуба на відстані 0,06 мм, виникає постійний тиск ретенційного плеча внаслідок його попередньої упругої деформації. Ця попередня напруга утримуючого плеча буде робити шкідливу дію на періодонт зуба, якщо створювана їм бічна сила не буде урівноважена стабілізуючим плечем. Спроби виправити положення плечей шляхом відгібання утримуючого і пригинання плеча, що стабілізує, приводить до виникнення неконтрольованих бічних сил, які діють на опорний зуб.

Корекція ретенції кламерів звичайно необхідна, якщо протези виготовляються на моделях. У результаті необмеженої усадки металу або деформації воскової моделі можливі неточні контакти кламерів із поверхнею зуба або зміна положення плечей кламерів. При незначних деформаціях компромісним способом корекції кламерів може бути відгибання або пригинання їхніх плечей для одержання достатньої ретенції протеза. При значній усадці литво або інші види деформації кламерів, коли виправлення положення плечей приведе до значних напруг у періодонті, протез підлягає переробці.

При недоливі одного з плечей литво можна вважати умовно придатним. Утримуюче плече, яке не відлилося, можна замінити гнутим петлеподібним, а що стабілізує - окремо відлитим або гнутим дротовим плечем. Кламер, який не відлився, може бути замінений плаваючим.

Зменшення товщини дуг і кламерів під час механічного опрацювання приводить до різкого зниження їхньої жорсткості, що варто завжди розглядати, як брак. Дефекти властивостей металу, особливо невідповідність механічних властивостей, можуть привести до браку литва. На жаль, контроль властивостей металу технічно важко здійснити і кінцевий, найбільше важливий результат усіх складних операцій виготовлення бюгельних протезів залишається неконтрольованим.

2. Введення протеза в дефект зубного ряду

Фінальні операції виготовлення бюгельних протезів - введення протеза в дефект зубного ряду і припасування його - є найбільше важливими і відповідальними. Від якості припасування протеза залежить кінцевий результат виготовлення протеза. Процес фіксації або введення протеза в дефект зубного ряду складається з корекції базисів протеза, корекції оклюзії, корекції ретенції і стабілізації протеза.

Корекцію базису починають із видалення надлишків пластмаси, які заважають введенню протеза в дефект зубного ряду. При визначенні ділянок і кількості пластмаси, яка підлягає видаленню, строго притримуються раніше встановленої траєкторії введення протеза. Надмірне зняття пластмаси з поверхонь базису, які прилежать до опорних зубів, порушує їхню стійкість і може бути причиною травми десневого сосочка і розвитку дисплазії.

Другий етап - корекція країв базисів. Довжина їх не має вирішального значення ні для збільшення площі опори, ні для стабілізації сідел. Краї базису повинні доходити до межі нейтральної зони і повторювати її лінію розташування. При дистально необмежених дефектах укорочення довжини базису приведе до помітного збільшення напруг у яснах під його заднім краєм. Надзвичайно важливо усунути всі нерівності і гострі краї, що можуть викликати болючі відчуття або травми ясен. Немає потреби проводити остаточну корекцію базисів у день фіксації протеза, вона може бути виконана при наступних провідинах хворого.

Корекція окклюзії - одна з найбільш важливих операцій у процесі виготовлення бюгельних протезів. Тому що постановка штучних зубів здійснюється в окклюдаторі, то в порожнині рота необхідно ретельно уточнити змикання штучних зубів при всіх окклюзійних рухах нижньої щелепи. Шляхом зішліфувания пунктів передчасного контакту на штучних зубах досягають одночасного, рівномірного і щільного змикання / зубних рядів у положенні центральної оклюзії. Потім перевіряють контакти в передній і бічний оклюзіях. При трасверзальних рухах нижньої щелепи важливо одержати вільне, безперешкодне ковзання зубних рядів і рівномірний контакт на однойменних і різнойменних буграх. Зішліфовувати бугри необхідно, сточуючи букальний верхній бугор і лінгвальний нижній. Найбільш точну корекцію оклюзії можна провести шляхом оформлення жувальної поверхні за допомогою пластмаси, яка самотвердіє.

Корекція ретенції протеза звичайно необхідна при недостатньому утриманні його на опорних зубах неоднакової ретенції кламерів на правій і лівій сторонах зубного ряду або при виникненні значного бічного тиску утримуючих плечей кламерів на зуби. Регулювати ретенційну дію кламерів можна лише в крайніх випадках шляхом пригинання або відгибання ретенційної частини плеча кламера. Ця маніпуляція повинна бути зроблена дуже обережно і тільки один раз. Багатократні згинання плечей кламерів приводять до зниження їхньої жорсткості і поломці. Виправлення суцільнолитих кламерів - неприпустимо.

Корекція стабілізації протеза необхідна при балансі сідел під час дії вертикального навантаження і при значному куті їхнього повороту під дією горизонтальної сили. Порушення вертикальної стабілізації протеза звичайно спостерігаються при І і П класах дефектів, у тих випадках, коли в період одержання відбитків неможливо домогтися рівномірної компресії слизової оболонки на обох сторонах альвеолярного краю. Корекція стабілізації у вертикальній площині може бути проведена за допомогою самотвердіючої пластмаси шляхом перебазування сідел під дією тиску жувальних м'язів. Така методика сприяє більш рівномірному навантаженню ясен уздовж сідла протеза.

Порушення вертикальної стабілізації протеза може виникнути при подовженні штучного зубного ряду в протезах П класу з дистальною і мезіальною опорою. При встановленні других молярів за центр опору, що лежить на відстані 2/3 довжини сідла, виникає перекидання сідла при дії сили за центром опору.

Причинами порушення стійкості протезів при дії горизонтальної сили можуть бути недостатня жорсткість дуги, незначна стабілізуюча дія кламерів, низькі альвеолярні відростки і досить велика піддатливість ясен. У перших двох випадках поліпшення стабілізації неможливо, в останніх деяке зменшення бічних екскурсій протеза може бути досягнуте шляхом подовження країв базису, віддавлювання ясен і максимального зниження горизонтального компонента вертикального навантаження.

Необхідно відзначити, що корекція стабілізації протеза перебазуванням при дуже істотному балансі сідел повинна бути здійснена в день введення протеза. При незначному балансі перебазування краще проводити через 2-3 дні. Остаточна корекція базисів протеза, оклюзії і стабілізації його повинна бути закінчена до кінця першого тижня, під час другого і третього відвідування хворого. Якщо виникає необхідність у наступних виправленнях, то це вказує на наявність схованих нестач у виготовленні протеза.

Для контролю розподілу навантаження на ясна і виявлення місць підвищеного тиску варто застосовувати кольорову пробу Шилера - змазування ясен 2% розчином Люголя.

Ретельне усунення усіх неточностей у виготовленні протеза сприяє до появи в хворого позитивного відношення до протеза й укорочення періоду адаптації до декількох днів. Процес адаптації хворого до протеза варто розглядати, як регуляцію навантажень на тканини в складній саморегулюючій системі протез-щелепа. Важливо, щоб дія протеза на опорні тканини не викликала граничного функціонального навантаження, зв'язаного зі структурною зміною в тканинах. У ідеалі необхідно прагнути до такої дії протезів, що коли викликаються ними навантаження знаходяться в припустимих фізіологічних межах. Тоді дія зовнішніх навантажень не буде супроводжуватися болючими й іншими негативними відчуттями і протез почне функціонувати, як єдине ціле з щелепою.

Догляд за протезами.

Знімні зубні протези повинні знаходитися в ідеальній чистоті без слідів відкладення нальоту, залишків їжі, зазнаючи чищенню або ополіскуванню після кожного прийому їжі. У бесіді з хворими варто особо відзначити неприпустимість кип'ятіння протезів і доцільність їхнього збереження у водяному середовищі, використовуючи для цього спеціальний посуд "Дента" з антисептичним елексиром, який випускається вітчизняною промисловістю і продається вільно через аптечну мережу.

Щодо необхідності зняття знімних зубних протезів на період нічного сну серед фахівців немає одноголосності. З одного боку, витяг знімних зубних протезів на ніч у випадках наявності в роті одиночно збережених зубів з ураженим опорним апаратом може приводити до погіршення трофіки тканин, посиленню атрофічних процесів. Тому в кожному конкретному випадку лікарю необхідно вибирати найбільше оптимальний варіант для хворого. Бажано, щоб хворий у першу добу виймав протез тільки для гігієнічного догляду за порожниною рота. Такий режим можливий тільки при ретельному гігієнічному підході за порожниною рота і протезом. Не менше двох разів у рік хворий повинний звертатися до лікаря для перевірки стану зубів, що залишилися, і слизової оболонки. Бюгельні протези, фіксовані на зубах, не покритих штучними коронками, вимагають ретельного гігієнічного підходу, для запобігання карієсу в місцях прилягання базисів із апроксимальної сторони зуба. Щодня після прийому їжі необхідно ретельно чистити зубною щіткою зуби і протез.

Хворі з парадонтозом і загальними захворюваннями організму з проявами на слизовій оболонці порожнини рота не повинні цілодобово користуватися протезом, а обов'язково виймають його на ніч для зменшення навантаження на опорні тканини. Часто в таких хворих слизова оболонка запалюється, травмується протезом, нерідко утворяться виразки. У таких випадках якщо ще регламентується користування протезом не усуває відзначених ускладнень, необхідно, поряд із загальним лікуванням змінити конструкцію протеза. Протез у порожнині рота викликає в хворого цілий ряд суб'єктивних відчуттів. Звичайно в день його фіксації усувають тільки грубі дефекти в конструкції протеза - підвищення прикусу оклюзійними накладками або іншими деталями каркаса, а також штучними зубами. Тільки на другий день можна робити більш ретельне підготування бюгельного протеза. Часто в день фіксації протеза каркас не зовсім точно охоплює зуби, залишається щілина між оклюзійними накладками і плечами кламерів. Після добового користування такий каркас починає точно прилягати до протезного ложа. Пояснюється це явище фізіологічною рухливістю зубів.

Хворий повинний знати, що перші дні бюгельні протези можуть викликати нудоту, блювоту, рясне слиновиділення, порушення промови і смакових відчуттів, утруднене відкушування і пережовування їжі. Стійкість капілярів в області слизової оболонки протезного поля знижується, піддатливість тканини збільшується в 2-3 разу в порівнянні з нормою. Все це говорить про те, що протез викликає місцеві загальні подразнення тканин і нервових закінчень.

Адаптація хворого до бюгельного протеза відбувається поступово умовно­рефлекторним шляхом завдяки корковому гальмуванню, що розвивається. Таке гальмування відносять до внутрішнього гальмування (И.П.Павлов, 1951). Безпосередньою причиною виникнення тормозного процесу є ряд змін у збудливих тканинах. Н.Е.Введемський (1951) показав, що в основі гальмування лежить зниження функціональної лабільності тканини, при цьому хвиля порушення затягується в часі. Порушення втрачає ритмічний характер і нарешті - перестає поширюватися за межі даної ділянки. Таке гальмування називається парабіотичним.

Розрізняють 3 фази адаптації до зубного протеза.

І фаза - фаза подразнення. Спостерігається в день фіксації бюгельного протеза в порожнині рота хворого.

П фаза - часткове гальмування. Саливація приходить до норми, чистота промови відновлюється, нудота зникає, збільшується жувальна ефективність. Цей період короткий і займає 2-3 дня.

Ш фаза - фаза повного гальмування. Вона наступає з моменту, коли хворий перестає відчувати протез, як стороннє тіло. Жувальна спроможність максимальна. Цей період у залежності від типу нервової діяльності продовжується 1-2 тижні. При припиненні користування протеза на тривалий час наступає зворотна реакція і процес адаптації повторюється, але проходить швидше.

Для більш швидкого звикання хворих до бюгельних протезів рекомендують не виймати їх на ніч протягом 3-4 днів, керуючись гігієнічним підходом.

Адаптаційний період при користуванні бюгельним протезом цілодобово більш короткий. Гарна адаптація сприяє швидкому відновленню жувальної ефективності.

Вимоги до функціонування часткових знімних протезів повинні відновлювати естетичну, жувальну, мовну й інші функції порожнини рота;

- бюгельні протези після настання повної адаптації повинні відновити жувальну ефективність на 70-80%;

- бюгельні протези повинні розподіляти жувальне навантаження рівномірно але на тканини пародонта через зуби і на кісткову тканину через слизову оболонку протезного ложа;

- знімні протези не повинні розхитувати опорні зуби;

- бюгельні протези не повинні порушувати дикцію, смакову, температурну і тактильну чутливості порожнини рота, не повинні травмувати слизову оболонку ясен;

- бюгельні протези не повинні порушувати вертикальні компоненти оклюзії (підвищувати або знижувати прикус) і не повинні перешкоджати рухам нижньої щелепи (бічні і передні рухи). У положенні центральної оклюзії повинний бути множинний багато крапковий контакт;

- при захворюваннях пародонта бюгельні протези повинні робити шинуючими, які діють, на зуби, що залишилися, і сприяти підвищенню функціональної витривалості пародонта опорних зубів;

- знімні протези не повинні робити негативного впливу на ясеневий край, що має істотне значення при ортопедичному лікуванні пародонтита;

- знімні протези повинні добре фіксуватися і не балансувати під час жувальних рухів;

- бюгельні протези не повинні перешкоджати екскурсії м'яких тканин дна порожнини рота.

VI. План і організаційна структура заняття

Date: 2015-07-22; view: 549; Нарушение авторских прав