Республіка – форма правління, при якій вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, що обирається населенням країни на певний строк

Конфедерація об’єднання суверенних держав, яке створюється для виконання певних завдань

Імперія – складна, примусово утворена держава, яка складається з метрополії та її колоній і утримується за допомогою державного примусу з боку метрополії

Верховенство влади означає, що на території даної держави діють виключно закони цієї держави, виконуються приписи і веління тільки цієї держави.

Самостійність влади означає, що владні структури діють без втручання інших іноземних чи наддержавних факторів.

Повнота (універсальність) влади – означає розповсюдженість державної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадські об’єднання країни.

Неподільність влади характеризується тим, що структури держави не допускають до управління державними справами інших іноземних або недержавних структур.

Незалежність і рівноправність в міжнародних відносинах являється внутрішнім і зовнішнім показником ступеня суверенітету кожної держави. Суверенітет може бути повним, або обмеженим в залежності від того,як дотримуються принципів верховенства, самостійності, неподільності її влади і спроможності незалежно і рівноправно вступати у зовнішні відносини з іншими державами без втручання іншого іноземного чи наддержавного фактору.

Суть ідеї розподілу влади полягає в тому, що кожна із трьох влад у відповідності до своєї природи, характеру функцій і призначенням повинна виконувати лише свої повноваження, ні в якому разі не підміняючи одна одну. Важливо не тільки забезпечити чіткий розподіл компетенцій між різними державними органами, але й створити механізм їх взаємодії, систему взаємних стримувань і противаг. Тільки в єдності всі вони разом творять єдину державну владу.

Одним із важливих принципів організації державної влади, атрибутом правової держави є розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.