Поняття, мета та завдання звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання

Відповідно до ст. 7 КАС одним з основних принципів адміністративного судочинства є обов'язковість судових рішень (п. 7 ст. 7). Це здійснюється шляхом їх виконання. Стадія виконання судових рішень є завершальною стадією адміністративного процесу, в якій

здійснюється реалізація рішення суду, що набрало законної сили, а також вирішення судом питань, які виникають при звертанні рішення до виконання та в процесі самого виконання. Специфікою цієї стадії є виникнення нових видів правовідносин за участю осіб, які не брали участі в попередніх стадіях, — це виконавча служба, посадові особи, державні органи, підприємства, організації тощо. Ці правовідносини регулюються не тільки нормами, які закладені в КАС України, але й нормами інших нормативних актів — Цивільно-процесуального кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення України, Кримінального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження" та нормами інших нормативних актів нашої держави. Технологія організації виконання судових рішень закріплена у відомчих нормативних актах адміністративно-процедурними нормами, найбільш важливими з яких є Інструкція про проведення виконавчих дій від 15 грудня 1999 р. № 74/5. Ця стадія, на підставі вищезгаданих нормативних актів, починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили. Настання цього моменту залежить від виду судових рішень. Стаття 158 КАС України визначає, що судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Є три види строків набрання чинності рішенням:

1) одразу після його оголошення (доведення до відома учасників). При цьому рішення може оголошуватися одразу по закінченні засідання але оформлятись воно може протягом декількох днів після цього засідання;

2) з моменту його прийняття. Однак такий припис та сприяє забезпеченню прав зацікавлених осіб. Рішення є обов'язковим для усіх суб'єктів, на яких поширюється юрисдикція проводу. На підставі даного адміністративного рішення можуть вчинятись інші акти. Однак вони не набуватимуть юридичної значимості одночасно із набранням чинності первісного рішення;

3) якщо протягом певного строку воно не було оскаржено. При цьому не має значення, який шлях оскарження обирає учасник. Наприклад, адміністративне рішення за зверненням не набирає чинності, якщо воно буде оскаржено до суду. При цьому обов'язок виконання рішення виникає у сторони тільки після того, як вона ознайомиться із рішенням. Якщо правові вимоги, стосовно яких прийнято рішення, підвідомчі декільком органам, то про рішення повідомляє суміжний орган.

Date: 2015-07-22; view: 1100; Нарушение авторских прав