Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Биография ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Рабле родился в Шиноне (в Турени), точная дата рождения неизвестна — в качестве версий называют 1483, 1493 и 1495 г. Предположительно он был сыном содержателя кабака (некоторые утверждают — аптекаря, занимавшегося и питейной торговлей), лишившийся матери в самом раннем возрасте, или (по другим известиям) очень рано отвергнутый ею и отданный в монастырь, чем некоторые биографы, с немалой натяжкой, объясняют отсутствие в произведениях Рабле чистоты, идеальности, нежности.
Дені Дідро (1713-1784 рр.) 01.03.2012 admin Історія філософії, Філософія Нового Часу
Дені Дідро народився 5 жовтня 1713 року в місті Лангр у Франції. Він відомий як французький просвітитель, філософ – матеріаліст та драматург. Займався філософією разом з такими енциклопедистами як Монтеск’є, Руссо, Вольтером та Д’Аламбером. Дідро став ідеологом та творцем століття Просвітництва. Написав одну із найбільших праць «Енциклопедію або Тлумачний словник наук, мистецтво та ремесел» (1751 р.). Досить критично ставився до Католицької церкви, викриваючи її помилки, проблеми та недоліки. Дідро не розділяв духовного та матеріального початку, визнавав, що існує лише матерія. Матерія володіє чуттєвістю. а різні складні явища є результатом руху частинок матерії. Дені Дідро наніс удар по Одкровенню Католицької церкви, на якому і трималося духовенство, віднімаючи від неї право тлумачити Божу волю, мету цієї світобудови, нагороджувати та карати людей за їх вчинки, дав поштовх до розвитку природознавства. За політичними поглядами він був прихильником монархії, на чолі якої повинен стояти володар, що озброєний філософськими та науковими знаннями. Дідро вірив у союз монархів та філософів, подібно до того як матеріалізм був направлений проти духовенства, яке краще передало «душі» філософам, і передати державну владу. Дідро побував у Петербурзі, розмовляючи з російською імператрицею Катериною ІІ довгими годинами. Деякі погляди філософа Дідро не дуже подобалися: знищення розкоші при дворі, допомогти усіма можливими засобами для потреб народу і його всезагального безкоштовного навчання. Імператриця виділила велику суму грошей для бібліотеки Дені Дідро. Філософ був дуже задоволений такою допомогою зі сторони імператриці Катерини. Дідро став завідуючим бібліотекою, йому надсилалася платня від імператриці. Хоч у Франції зростала бібліотека, то в Росії панувала інша ситуація: кріпосне право, батоги, переслідування сектантів. Дідро став ідеологом буржуазії у літературних творах. Проклав шлях до буржуазно – сентиментальної драми у Франції. 31 червня 1784 року у м. Париж від шлунково – кишечного тракту помирає Дені Дідро.
Бра́тські шко́ли — навчальні заклади в Україні у 16-18 ст., які організовувалися при братствах — громадських організаціях православних міщан з метою зміцнювати православ'я і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських (єзуїтських) і протестантських шкіл. Першу школу заснувало Успенське братство у Львові 1586 р. За її зразком постало чимало Б. Ш. у різних містах України: в Перемишлі (1592 р.), Галичі, Городку, Рогатині, Стрию, Миколаєві, Комарному, Ярославі, Холмі, Красноставі, Замості (1606 р.), Любліні, Більському, Бересті, Володаві, Пінську, Києві (1615 р.), Стрятині, Вінниці, Немирові, Кам'янці-Подільському, Меджибожі, Луцьку (1620 р.), Володимирі-Волинському, Дубно, Крем'янці, а також в Білорусі. В І-й пол. 17 ст. створені були Б. Ш. й у деяких селах. Найважливішими серед Б. Ш. були Львівська і Київська. Спочатку Б. Ш. мали характер греко-слов'янських із слов'янською мовою викладання, друге місце займала грецька мова (Б. Ш. називали також грецькими). Вивчалася також тодішня руська (українська) мова. Пізніше Б. Ш. наблизилися організацією і навчанням до ієзуїтських шкіл (з латинською головною мовою), зокрема школи, які мали зразком Києво-Могилянську колегію. Програмою навчання більшість Б. Ш. відповідала тодішнім середнім школам: класичні мови, діалектика, риторика, поетика, арифметика, геометрія, астрономія, музика (церковні співи). В деяких Б. Ш. викладали православне богослів'я і знайомили (з полемічною метою) з католицьким богослів'ям. Б. Ш. були доступні для різних прошарків суспільності. Учнів вирізняли (передні місця в класах) не за походженням, а за успіхами (на відміну від ієзуїтських шкіл). В школах була сувора дисципліна (включно до тілесних кар). Сироти й учні з незаможних родин жили в бурсах. До викладачів ставилися вимоги зразкової поведінки й доброї педагогічної підготовки. Б. Ш. багато зробили для поширення релігійної та національної свідомості і розвитку української культури, зокрема друкуванням підручників, особливо для вивчення мов. Навчання грамоти ділилося на три етапи: вивчення азбуки, робота з часословом і псалтирем. Кожен завершувався принесенням учнями в школу для вчителя горшків каші. В цей день занять у школі не було, діти повторювали лише «зади», тобто вивчене в минулому. Учитель і школярі приступали до спільної трапези. Оскільки учні в різний час завершували вивчення азбуки, часослова, псалтиря, такі обіди траплялися не так уже й рідко. Закінчивши їжу, учні виносили горня на подвір'я і розбивали його. Етнограф та історик М.Сумцов, котрий досліджував виникнення цього звичаю, писав, що він є відгуком далеких часів, коли східні слов'яни приносили кашу богам землеробства. Горшками після жертвоприношення не користувалися, бо вважали смертних людей недостойними брати до вжитку священий посуд. У Львівській братській школі працювали такі видатні вчені, як Лаврентій та Стефан Зизанії,І.Борецький та інші. Значну підтримку надавав школі гетьман П.Сагайдачний. Київську братську школу створили 1615 р. за зразком статуту Львівської. У школі викладали видатні вчені 17 ст. Йов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Захарія Копистенський. Восени 1631 р. виникла Лаврська школа, заснована П.Могилою. Тут на вищому рівні вивчали граматику, риторику, діалектику, геометрію, музику, астрономію, історію. У 1632 р. внаслідок об'єднання з Київською школою утворилася Києво-Могилянська колегія (пізніше — академія). Під впливом братств виникають також парафіяльні школи при церквах і монастирях. Все це сприяло поширенню освіти серед широких верств населення. Іноземний хроніст Павло Алеппський писав у зв'язку з цим: «У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти». Чеський педагог Ян Амос Коменський чимало використав з практики Б. Ш. для своєї «Великої дидактики». В несприятливих політичних умовах Б. Ш. в кінці 17 та у 18 ст. занепали.
Методична папка З дисципліни «Теорія і методика виховання» Студентки групи ПО-11-5/9 ДПК ДНУ ім.Олеся Гончара Останської Аліни
Date: 2015-06-11; view: 300; Нарушение авторских прав |