Первісне мистецтво на території України

Пе́рвісне мисте́цтво — мистецтво, що склалося в умовах первіснообщинного суспільства в процесі трудової діяльності людини. Виникло близько 30 тис. років тому, за доби пізнього палеоліту.

Первісне мистецтво представлене, насамперед, розписами, рельєфними зображеннями на стінах печер і відкритих скелях. Зображували на них переважно тварин, на яких полювали. Часто малюнки гравірували на кістці мамута або камені. Згодом виникла кругла скульптура — жіночі статуетки (т. з. венери), фігурки тварин тощо. Розквітло також декоративно-ужиткове мистецтво, широко відоме з розписів керамічного посуду.В Україні первісне мистецтво представлене визначними пам'ятками різних етапів його розвитку: пізній палеоліт — знахідками з Мізинської стоянки;неоліт та енеоліт розписами з Кам'яної могили, мистецтво землеробсько-скотарських племен 3-2 тис. до н. е. — розписною керамікою та дрібною пластикою трипільської культури, мистецтво доби міді та бронзи — пам'ятками з Усатівських поселень та курганів.

В усній творчості найраніше розвинулися перекази про походження звичаїв та подвиги людей, виникнення світу, різних явищ природи. Відтак з'явилися оповідання та казки. Очевидно, що в музиці вокальна або пісенна форма передувала інструментальній. Нещодавно українські археологи знайшли на території сучасної Чернігівської області справжній "ансамбль" палеолітичних музичних інструментів, виготовлених з кісток мамонта Кожен з інструментів мав своє призначення, видавав "звуки різної висоти. Так, ребро мамонта використовувалося подібно до сучасного ксилофона, череп був своєрідним барабаном. За даними вчених, вік цих найдавніших музичних інструментів, знайдених в Україні, налічує 20 тис. років.
Про давні пам'ятки фольклору — словесні та музичні — засвідчують і наскельні зображення та скульптурні знахідки. Взагалі ж, на думку вчених, первісне мистецтво було "чистим" мистецтвом, не знало поділу на різновидності, воно було єдиним, виконуючи трудові, виховні, спонукальні, магічні й інші функції. Мистецтва, як і загалом культура первісного суспільства, розвивалися разом з еволюцією людини, відповідали її проблемам. Будучи синкретичним носієм знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв, обрядів, а також інших форм діяльності людини, первісна культура виконала значну роль у формуванні людського суспільства, всіх його наступних поколінь.

4. Трипільська культура в історії України (к-ра «Кукутень»)

Це археологічна культура енеоліту (мідно-кам’яна епоха, 4-3 тис. до н.е.). Відкрита 1834 р. у с. Трипілля на Київщині археологом Вікентієм Хвойкою. За 10 років до відкриття Хвойкою, румунські вчені відкрили в румунії в Кукутень. Думки про походження існують 2: -прийшли з Румунії по Дунаю (перші європейці), ця думка і підтримується більшістю вчених; -автохтонне населення.

Поширювалась на території: Лісостепове Правобережжя, Наддністров’я, Прикарпаття, пізніше – Волинь, Степове Причорномор’я. Трипільска к-ра мала 3 етапи: 1.Ранній етап 4 тис -3.600р.до н.е.) поселення мали стихійний вигляд; 2.Середній етап (3.600-3.150 р. до н. е.) поселення набуваються продуманого характеру (будинку по колу з загоном для худоби в центрі); 3. Пізній етап (3.150 -2.350 р. до н.е.) поселення – «протмоіста2. Площа і кількість населення зростає, найбільші поселення Черкащинни: Тальянки, Майданецбке, Небелівка та ін..

Відрізнялись декоративним розписом будинків. Трипільській культурі був притаманний орнаментальний мотив, розмальована кераміка, весільна і поховальна обрядовість. Мешкали трипільці поблизу річок в одно- чи двоповерхових будинках з глини на дерев’яному каркасі, прямокутної форми, покритих соломою. Перший поверх хазяйський чи для худоби, на 2ому жили люди. Трипільці винайшли плуг і колесо, одомашнили бика і коня, навчилися їздити верхи, освоїли ткацтво.Ткали з вовни, конопель, льону. Одяг заношувався до дірок і був насичений розписами тому прикраси жінки не носили. Але практикували татуювання хною. Основу господарському життя трипільців становило перелогове рільництво, що передбачало використання землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість. Сіяли ячмінь, просо, пшеницю…Землю обробляли дерев’яною мотикою з кам’яним чи кістяним наконечником, а згодом – ралом.Виготовляли глиняний посуд і спеціальних гончарних печах, а потім розмальовували складними візерунками, чорною, червоною іноді білою фарбами. На гончарному посуді було зображено магічний знак «варга».Посуд поділявся на – кухонний та -столовий і –ритуальний, що в свою чергу поділявся на біноклевидний (як знак єдності протилежних начал) і тринокль (як знак трьох язичницьких світів0 Суспільна організація: рід, що поділявся на великі патріархальні родини. Вірування: політеїзм, анемізм, фетишизм. Поклонялися Богині-матері (символу материнства і родючості), Бику(символу обробки землі і багатства), Змії (символу спритності), Голубу(неба). Можливіпричини загибелі Трипільської культури:

1. Спроба перебудувати землеробську основу господарства на скотарську.

2. Внутрішні суперечності між племінними об’єднаннями східного і західного регіонів.

3. Переселення на території трипільців скотарських племен.