Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

Нами висунуто припущення у тому, що на задоволення роботою впливають різні чинники, серед яких психологічний клімат колективу та міжособистісні стосунки визначальні: що краще психологічна обстановка і міжособистісні стосунки, тим більше задоволення роботою та продуктивність виконуваної діяльності;

– між задоволенням роботою й відносинами у колективі існує/не існує тісний взаємозв'язок.

З метою підтвердження чи спростування даної гіпотези було проведено психодіагностичне дослідження, яке базувалося на чотирьох методиках, а саме: опитувальника Індекс життєвої задоволеності (ІЖЗ), адаптація Н. В. Паніної (Опитувальник загального психологічного стану людини); методики Виявлення ступеня інтеграції, «СПСК» – соціально-психологічна самооцінка колективу (методика О. Немова); методики «Діагностика лідерських здібностей» (Е.Жариков, Е.Крушельницький); та методика «Комунікативні та організаторські здібності», В.В. Синявський, В.А. Федорошин (КОЗ). Дані отримані у дослідженні піддавалися кореляційному аналізу.

За результатами зробленого аналізу ми побачили, що в кожному окремому випадку між індексом життєвої задоволеності і будь якою з 11 шкал кореляційний зв'язок відрізняється від нуля.

Якщо ми користуємося в нашому дослідженні кореляційним зв’язком треба більш детально описати його можливості. Треба зауважити, що кореляційні зв’язки розрізняються за формою, напрямком та силою. За формою кореляційний зв'язок може бути прямолінійним та криволінійним. За напрямом зв'язок може бути позитивним (прямий) і негативним (зворотній). При позитивній прямолінійній кореляції більш вісним показникам одного показника відповідають більш високі показники іншого признака, а більш низьким значення одного – більш низькі іншого. При негативному кореляційному зв’язку співвідношення мають зворотній характер.

При позитивному кореляційному зв’язку коефіцієнт кореляції має позитивний знак, наприклад r = +0,207, при негативний кореляції – негативний знак r= - 0,207.

Ступінь або сила кореляційного зв’язку визначається за величиною коефіцієнту кореляції.

Сила зв’язку не залежить від його напрямку і визначається за абсолютним значенням коефіцієнта кореляції. Максимально можливим коефіцієнтом кореляційного зв’язку є 1 (r = 1), а мінімальне дорівнює 0 (r = 0).

В психології використовується декілька видів класифікацій кореляційних зв’язків за їх силою: загальна та приватна. Загальна класифікація кореляційних зв’язків (Іван тер.В, Коросова А.В., 1992):

1. Сильна або тісна, при коефіцієнті кореляції r>0,70;

2. Середня, при коефіцієнті кореляції 0,50<r<0,69;

3. Помірна, при коефіцієнті кореляції 0,30<r<0,49;

4. Дуже слабка, при коефіцієнті кореляції r<0,19 [59, с202].

Саме цією класифікацією сили кореляційних зв’язків ми і користувалися в ході нашого психологічного дослідження. В психологічних дослідженнях частіше за всього застосовується коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона. Однак цей метод є параметричним і тому має недоліки притаманні всім параметричним методам. Однак з таких недоліків є те, що величина вибірки повинна налічувати не менш ніж 30 осіб, при меншій виборці показники методу можуть ставати приблизними. В своїй роботі ми розраховували кореляційні зв’язки за допомогою комп’ютерної техніки за програмою Excel та порівняли з даними отриманими при розрахунку за критерієм Пірсона. Результати були однаковими. Це говорить про те, що всі емпіричні методи тісно пов’язані один з одним. Адже, ми намагаємося по суті довести, використовуючи методи математичної статистики, що один признак в досліджуваної вибірки має певну залежність від іншого признака цієї ж вибірки людей.

Можливо, сучасному психологу дуже важко відмовитися від підрахунку кореляційних зв’язків, адже цей метод є основним методом статистичної обробки. Головною перевагою кореляційного аналізу є те, що можна одразу провести множинне зіставлення (порівняння) ознак, наприклад, зіставити показник індекс життєвої задоволеності з 7 шкалами соціально-психологічної самооцінки колективу за О. Немовим та комунікативними та організаторськими особливостями за В.В. Синявським, В.А. Федоришиним В результати ми отримаємо середньо групові тенденції зв’язаної зміни ознак. Метод кореляції віддає перевагу групі, а не окремим індивідам [29, с.204].

Звертаючи свою увагу на отримані показники кореляційних зв’язків між лідерськими якостями та комунікативними і організаторськими здібностями, а також між індексом життєвої задоволеноності та складовими соціально-психологічного клімату, а саме відповідальністю, контактністю та згуртованістю, ми бачимо, що залежність існує, але вони відрізняються напрямками, наприклад, в одних випадках великі показники індекса життєвої задоволеності залежать від великих показників за певною складовою соціально-психологічного клімату і навпаки – маленькі від маленьких. А в деяких випадках напрям кореляційного зв’язку має зворотній характер, тобто маленькі показники індекса життєвої задоволеності залежать від великих показників певних складових соціально-психологічного клімату і навпаки. Також отримані кореляційні зв’язки відрізняються один від одного своєю силою прояву (класифікація коефіцієнтів кореляції).

Отже, розкриємо який саме зв'язок отримано між індексом життєвої задоволеності та соціально-психологічним кліматом у колективі.

Встановлюючи кореляційний зв'язок між показниками індексу життєвої задоволеності нашої вибірки із показниками соціально-психологічного клімату колективі, ми отримали значущий зв'язок з певними складовими соціально-психологічного клімату, а саме відповідальністю, контактнісю, відкритістю та згуртованістю.

ІЖЗ – відповідальність (r = 0,42 при p ≤ 0,05), це говорить про те, що є тенденція зв’язку індексу життєвої задоволеності із відповідальністю, як якістю соціально-психологічного клімату колективу і характеристикою міжособистісних відносин, що відображає свідоме ставлення особистості до вимог суспільної необхідності, обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Відповідальність означає усвідомлення суті та значення діяльності, її наслідків для суспільства і соціального розвитку, вчинків особи з погляду інтересів суспільства або певної групи.

ІЖЗ – відкритість (r = 0,38 при p ≤ 0,10), це говорить про те що є можливість зв’язку індексу життєвої задоволеності і відкритості, як якістю соціально-психологічного клімату колективу і характеристикою міжособистісних відносин, що відображає готовність, бажання і здатність людини психологічно відчувати і розуміти іншого, дивитися на світ його очима, на час, забуваючи про своє сприйняття світу, про свою власну точку зору.

ІЖЗ – контактність (r = 0,44 при p ≤ 0, 05), це говорить про те, що є значущий зв’язок індексу життєвої задоволеності і контактності, як якістю соціально-психологічного клімату колективу і характеристикою міжособистісних відносин, що відображає готовність та здатність людини до спілкування з іншими людьми, бажання йти на контакт з оточуючими.

ІЖЗ – згуртованість (r = - 0,48 при p ≤ 0,05), це говорить про те, що від згуртованості не залежить індекс життєвої задоволеності, ці два показника мають зворотній зв'язок, що свідчить про те що індекс життєвої задоволеності не впливає на згуртованість у міжособистісних відносинах у колективі. Згуртованість – це розвиток і формування зв'язків у групі, які забезпечують перетворення зовні заданої структури на психологічну спільність людей, психологічний організм, який живе за своїми нормами і законами відповідно до своїх цілей і цінностей.

Отримані дані під час кореляційного аналізу можна зобразити на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Кореляційна плеяда зв’язків показників індексу життєвої задоволеності та показниками соціально-психологічного клімату у колективі

Таким чином, можна зробити висновок, що життєва задоволеність відображає загальний психологічний стан людини, ступінь її психологічного комфорту та соціально-психологічної адаптованості. Індекс життєвої задоволеності – інтегративний показник, який включає якості основного носія емоційної складової, а саме відповідальність (яка відображає свідоме ставлення особистості до вимог суспільної необхідності, обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Відповідальність означає усвідомлення суті та значення діяльності, її наслідків для суспільства і соціального розвитку, вчинків особи з погляду інтересів суспільства або певної групи); відкритість (яка відображає готовність, бажання і здатність людини психологічно відчувати і розуміти іншого, дивитися на світ його очима, на час, забуваючи про своє сприйняття світу, про свою власну точку зору) та контактність (яка відображає готовність та здатність людини до спілкування з іншими людьми, бажання йти на контакт з оточуючими). Для володарів високого значення індексу характерні низький рівень емоційної напруженості, висока емоційна стійкість, низький рівень тривожності, психологічний комфорт, високий рівень задоволеності ситуацією і своєю роллю в ній. Під категорією «життєва задоволеність» розуміється саме загальне уявлення людини про психологічний комфорт, яке включає в себе: інтерес до життя як протилежність апатії; рішучість, цілеспрямованість, послідовність у досягненні життєвих цілей; узгодженість між поставленими і реально досягнутими цілями; позитивна оцінка власних якостей і вчинків; загальний фон настрою.

Наступний значущий зв'язок ми отримали між показниками лідерських якостей нашої вибірки та показниками комунікативних і організаторських схильностей, а саме:

Лідерські якості – комунікативні здібності (r = 0,45 при p ≤ 0,05),це говорить про те, що є значущий зв’язок між лідерськими якостями та комунікативними здібностями;

Лідерські якості – організаторські здібності (r = 0,45 при p ≤ 0,01), це говорить про те, що є значущий зв'язок лідерських якостей з організаторськими схильностями.

Отримані дані під час кореляційного аналізу можна зобразити у вигляді рисунку 2.2.

Рис. 2.1. Кореляційна плеяда зв’язків показників лідерських якостей та показниками комунікативних та організаторських здібностях

Таким чином, можна зробити висновок, що у професіях, які за своїм змістом пов'язані з активною взаємодією людини з іншими людьми, в якості стрижневих виступають комунікативні та організаторські здібності, без яких не може бути забезпечений успіх в роботі. Головний зміст діяльності працівників таких професій – керівництво колективами, навчання, виховання, культурно-просвітницьке та побутове обслуговування людей і т.д. Дані якості насамперед пов’язані з лідерськими якостями, цей взаємозв’язок важливий для педагога, оскільки він повинен бути лідером, принаймні–в дитячому колективі. Люди які володіють комунікативними і організаторськими здібностями, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводять себе у новому колективі, ініціативні, воліють у важливій справі або в складній ситуації приймати самостійні рішення, відстоюють свою думку і домагаються, щоб воно було прийнято товаришами, можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати різні ігри, заходи. Наполегливі в діяльності, яка їх приваблює. Вони самі шукають такі справи, які б задовольняли їх потребу в комунікації і організаторській діяльності. Тобто люди які володіють цими якостями обов’язково мають буди лідерами.

Таблиця 2.1.

Зведена таблиця відсоткових розподілів даних дослідження особливостей міжособистісних відносин у колективі і задоволеністю життям

Після проведення діагностичного дослідження особливостей міжособистісних відносин у колективі і задоволеність життям за методикою «Тест індекс життєвої задоволеності (ІЖЗ), адаптація Н. В. Паніної. Опитувальник загального психологічного стану людини», ціллю якої була диференційована оцінка особливостей стилю життя, потреб, мотивів, установок, ціннісних орієнтацій людини з метою визначення, які з них позитивно позначаються на його загальному психологічному стані, а які – негативно. Ми визначили, що максимальний індекс життєвої задоволеності мають 10 (43%) членів колективу, середню життєву задоволеність мають 11 (48%) членів колективу, та низький рівень мають 2 (9%) членів колективу.

За методикою «Діагностика лідерських здібностей» (Е.Жариков, Е.Крушельницький), ціллю якої було визначити рівень лідерських якостей. Ми визначили, що серед членів колективу які прийняли участь у нашому дослідженні, людей як лідерів, схильних до диктату не має, у 11 (48%) лідерські якості виражені сильно, у 7 (30%) лідерські якості виражені на середньому рівні, а також 5 (22%) лідерські якості виражені слабо.

За методико «Виявлення ступеня інтеграції, «СПСК» – соціально-психологічна самооцінка колективу (методика О. Немова)»,ціллю якої було досліджувати всю систему відносин у малій групі, і сказати про те, наскільки дана група психологічно розвинена як колектив. Крім того, за допомогою цієї методики можна графічно представити систему відносин, що існують в групі, виділити серед цих відносин найбільш і найменш розвинені. Ми визначили, що за шкалою Відповідальність високий рівень мають 10 (43%) членів колективу, середній – 6 (26%), низький рівень має 7 (31%) серед членів колективу прийнявших участь у дослідженні. За шкалою Відкритість високий рівень мають 11 (48%) членів колективу, середній – 4 (17%), а низький рівень має 8 (35%) серед членів колективу прийнявших участь у дослідженні. За шкалою Контактність високий рівень мають 12 (53%) членів колективу, середній – 4 (17%), низький рівень також має 7 (30%) серед членів колективу прийнявших участь у дослідженні. За шкалою Згуртованість високий рівень мають 5 (22%) членів колективу, середній – 3 (13%), а низький рівень має 15 (65%) серед членів колективу прийнявших участь у дослідженні.

За методикою «Комунікативні та організаторські здібності», В.В. Синявський, В.А. Федорошин (КОЗ)», ціллю якої було виявити рівень комунікативних і організаторських здібностей. Ми визначили, що серед членів колективу які прийняли участь у нашому дослідженні за шкалою Комунікативні уміння високий рівень складають 11 (48%), середній – 4 (17%), низький – 8 (35%). За шкалою Організаторські уміння високий рівень складають 14 (61%), середній – 3 (13%), низький – 6 (26%).

Графічно дані представлені у табл. 2.1. можна зобразити на рисунку 2.3.

Рис. 2.3. Відсотковий розподіл даних дослідження особливостей міжособистісних відносин у колективі і задоволеністю життям

Отже, на отриманих результатах нашого дослідження, ми бачимо, що особистісні якості, що у контексті нашого дослідження представлені індексом задоволення життя особистості, впливають на особливості міжособистісних відносин у колективі, проте не за всіма шкалами опитувальника СПК, значний влив визначено за такими шкалами як – відповідальність, відкритість, контактність, згуртованість. Хоча вони і мають різний напрямок та силу прояву. Говорячи про силу кореляційних зв’язків треба зазначити, що в нашому дослідженні індекс життєвої задоволеності не мав високої кореляції з усіма шкалами методики соціально-психологічного клімату. Тому можна передбачити, що складові соціально-психологічного клімату колективу самі по собі мають незначний вплив на формування індексу життєвої задоволеності.

Для підвищення міжособистісних відносин у колективі, а саме згуртування учасників, удосконалення спілкування у команді, а також для створення сприятливого соціально-психологічного клімату, пропонується проведення тренінгового заняття «Взаємодія в групі», що сприяє ефективній роботі команди в реальних умовах і загальному організаційному розвитку та перевірка його ефективності.