Обґрунтування розміщення конгрес-готелю на земельній ділянці

Вступ

Готельно-ресторанна сфера як одна з високорентабельних галузей світової економіки, у ХХІ ст. стає провідним напрямом економічного і соціального розвитку України. У сучасному світі в епоху науково - технічного прогресу і розквіту нових технологій, в період економічної інтеграції та глобалізації відбувається бурхливий розвиток туристичного та готельно-ресторанного бізнесу. Розвиток туристичної галузі сьогодні є надзвичайно актуальним, оскільки туризм є одним із важливих чинників виходу нашої економіки з кризи, стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях народного господарства, підвищення зайнятості населення, розвитку у ринкових відносинах.

Створення сучасної індустрії туризму неможливо без підприємств готельного й ресторанного господарства, які сприяють задоволенню таких першочергових потреб туристів, як проживання й харчування.

Готельна сфера — основна складова туристичної індустрії за обсягом матеріальних і фінансових ресурсів, кількістю зайнятих працівників, обсягом доходів у туризмі. Витрати на готельні послуги становлять приблизно від 30% до 50% усіх витрат у кошторисі туристів. Підприємства готельного бізнесу в умовах конкурентного ринку послуг гостинності під час обслуговування туристів та інших категорій громадян повинні забезпечити не лише високий рівень комфорту проживання, а й постійно покращувати рівень сервісного обслуговування клієнтів, пропонувати широкий вибір додаткових та супутніх послуг, у тому числі інформаційних, побутових, посередницьких, послуг бізнес-центру, організації дозвілля та ін. Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій.

Як і будь-який бізнес готельний бізнес прагне до збільшення доходу й шукає ефективні шляхи для досягнення бажаного фінансового результату. У готельному господарстві важливим елементом є кількість прийнятих іноземних туристів, які приносять державі валютну виручку (експорт послуг), стимулюють розвиток тих галузей, що беруть участь у їх обслуговуванні. Усе це сприяє зростанню національного доходу і підвищенню життєвого рівня населення.

В Україні найбільше підприємств готельного господарства розташовано в м. Києві (8,8 % від загальної кількості), Дніпропетровській (8,6), Одеській (6,4) областях та Автономній Республіці Крим (6,3), що пов'язано з високим рівнем їх індустріального розвитку, наявністю центрів туристичних потоків або курортної місцевості.

Кількість готелів України в останні 2-3 роки збільшилося на 89 об'єктів у зв'язку з проведенням в країні футбольного чемпіонату ЄВРО -2012. Високо комфортабельні готелі введені в експлуатацію за участю іноземних компаній істотно скоротили дефіцит готелів високого класу для багатої клієнтури. Природно, приріст готелів припав на міста, що приймали уболівальників. Фахівці турбізнесу відзначають, що готельний бізнес в країні ще буде розвиватися. Після футбольного чемпіонату європейці відкрили для себе туристичний потенціал нашої країни. З кожним роком зростає кількість людей, які подорожують з діловими або туристичними цілями.

Готелі ділового призначення обслуговують осіб, що перебувають у ділових поїздках і відрядженнях. Підприємства цієї групи найбільш відомі як готелі для конгресового обслуговування - симпозіумів, з'їздів, зборів, конференцій і т. д. Зараз ця концепція є однією з провідних на ринку готельних послуг, що пояснюється особливостями сформованого попиту на готельне розміщення:

- понад 50 % поїздок - ділові;

- на поїздки з метою відпочинку і лікування припадає близько 40 %;

- поїздки з іншою метою (пошуки роботи, відвідування друзів і т. д.) - близько 10 %.

Для здійснення процесу виробництва та надання готельних послуг кожне підприємство повинно володіти певною різноманітністю засобів праці. Сукупність усіх засобів і предметів праці, що використовуються в процесі створення та надання готельних послуг, є матеріально-технічною базою готельного господарства. Основні фонди готельного господарства складають головний зміст його матеріально-технічної бази. Будівлі та споруди займають найбільшу частку в складі основних фондів готельного господарства. Тому в перспективі важливо здійснювати маркетингові дослідження шляхів і методів підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва, модернізації засобів розміщення. Готельний комфорт є головним предметом зацікавленості туристів.

Глобалізація світової економіки і трансформаційні процеси в національній економіці зумовлюють інтенсифікацію ділових, наукових та культурних обмінів.

Роль високо категорійних готелів і попит на високоякісні послуги в розвитку ділової інфраструктури України буде збільшуватись. Цей тип підприємств стрімко набирає популярність. За останні 20 років попит на послуги цих готелів подвоївся. Актуальність та перспективність такого виду туризму в Україні зумовлює необхідність відкриття у всіх великих містах — важливих функціональних центрах — чотиризіркових готелів.

Актуальність теми курсового проекту полягає у тому, що розроблення раціональних об’ємно-планувальних рішень засобів розміщення є важливою складовою розробки проектів, створення сучасних об’єктів готельно-ресторанного господарства.

Об'єкт дослідження: конгрес-готель категорії 4* на 82 місця як один із сучасних об’єктів готельно-ресторанного господарства.

Актуальність мого дослідження визначила мету і завдання роботи

Мета і завдання роботи:

Мета курсового проекту – закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні дисципліни «Проектування об’єктів готельно-ресторанного господарства», набуття практичних навичок розробки об’ємно-планувальних рішень будівель закладів готельно-ресторанного господарства в процесі нового будівництва або реконструкції об’єктів.

Завдання курсового проекту полягають у придбанні практичних навичок і оволодіння методиками проектування об’єктів готельно-ресторанного господарства, вміння професійно виконувати завдання, пов’язані із забезпеченням раціональної організації технологічних процесів, поліпшенням якості послуг, розробкою заходів щодо підвищення ефективності роботи об’єкту готельно-ресторанного господарства.

Для розкриття поставленої мети і завдань визначена наступна структура дослідження: робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Назви глав відображають їх зміст.

Обґрунтування розміщення конгрес-готелю на земельній ділянці

Згідно з ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" функціональне призначення готелів має великий вплив на їхнє розташування у планувальній структурі міста.

Для обслуговування ділових людей повинні бути створені відповідні умови. Конгрес - готель – різновид бізнес-готелю, який спеціалізується на проведенні різних масових зібрань: конференцій, з'їздів, нарад, семінарів, тренінгів та ін.

Це готелі високого рівня комфорту, мають розвинену структуру приміщень громадського призначення різних типів - зали для проведення конгресів, приміщення для нарад, навчальні аудиторії, різні типи ресторанів, барів, банкомати, Інтернет, сауну, та ін. Гостям надаються ділові послуги: телеконференції, секретаріат, перекладачі, місцевий та міжнародний телефонний зв’язок, кабельне телебачення, засоби мобільного та телекомунікаційного зв’язку.

Конгрес -готелі розташовуються у великих містах з нещільною забудовою прилеглої території для можливого інфраструктурного облаштування, поблизу центрів ділової та комерційної активності, де підвищена поверховість будівель викликана високою вартістю землі.

Центральними є практично всі готелі ділового призначення, оскільки саме центр будь-якого міста, як правило, добре зв'язаний у транспортному відношенні з усіма районами та основними комунікаціями - вокзалами (залізничним, автовокзалом, аеровокзалом). На території історичного центру міста сконцентровані основні архітектурні та історичні пам' ятки, що створює комфортні умови для туристів, оскільки об' єкти їхніх інтересів знаходяться в зоні пішохідної доступності це важливий чинник економії часу для багатьох ділових людей.

Вибір ділянки для розміщення готельного господарства зумовлюється низкою чинників: вибирається вільна, або яка може звільнитися, земельна ділянка для будівництва об'єкта готельно-ресторанного господарства. Розташування готелю у центрі міста зумовлює необхідність органічної відповідності архітектурному ансамблю вулиці, площі, сусідніх будівель. Водночас, будівля готелю часто є основним архітектурним акцентом у забудові мікрорайону, виділяєтьсь поверховістю, оригінальністю архітектури, що підкреслює престиж готельного комплексу. Спорудження готелю у центральній зімкнутій міській забудові обумовлює компактну форму споруди. Більшість готелів у центральній частині міст характеризується багатоповерховістю, основа будівлі часто має прямокутну чи трапецеподібну форму.

Конфігурація ділянки забудови визначає вибір планувального типу закладу розміщення. Майданчик, обраний для будівництва конгрес- готелю на 82 місця, повинен насамперед мати достатню площу території. Бажано, щоб ділянка була прямокутної форми і не більше, як із двох боків, була обмежена магістральними вулицями. Недоцільно розміщувати готельні комплекси на територіях із гострими кутами, оскільки це ускладнює процес проектування і будівництва готельної будівлі.

Площа земельної ділянки для будівництва готелю визначається з урахуванням кількості місць у засобі розміщення і норм площі земельної ділянки із розрахунку на одне місце в готелі.

Розрахунок площі земельної ділянки здійснюється за формулою:

S д. = P х п _д = 82 х 75 = 6150 (м²)

де S д – площа земельної ділянки, м².;

P – кількість місць в готелі;

П _д - норма площі земельної ділянки для конгрес-готелів 4* із розрахунку на одне місце в готелі (75 м²).

З метою забезпечення вимог держаних будівельних норм і стандартів, санітарних правил і норм до розміщення об'єктів готельно-ресторанного господарства визначається зовнішня організація функціональних елементів готелю. У складі земельної ділянки передбачаються упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення.

Площу майданчиків перед входами в готель (центральний вхід, вхід ззовні у закладах ресторанного господарства при готелі та інші) розраховують за формулою:

S м. = P х п _д = 82 х 0,2 =16,4 (м² )

де S м – площа майданчиків перед входом в готель, м².;

P – кількість місць в готелі;

П _д - норма площі майданчика із розрахунку на одне місце в готелі, м² (0,2 м², на одного проживаючого).

Кількість машино-місць на майданчику для стоянки автомобілів залежно від категорії готелю 4* складає -25 % від кількості номерів.

Номерний фонд складає 60% від місткості готелю:

82 х 60 % = 49 номерів.

S_а =49 х 25% = 12,25 м²

де, S_а - кількість машино-місць.

На ділянці індивідуальна стоянка для інвалідів - одне машино-місце, максимально наближена до входу у будинок, і спеціальні пристрої (пандуси, підйомники), що забезпечують доступність для мало мобільних груп населення громадських зон будинків і території готелю згідно з ДБН В.2.2-17.

Майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів та внутрішні проїзди та під'їзди розміщуватимуться перед готелем.

Обґрунтування вибору земельної ділянки здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.2.2 – 20: 2008 (розділ 5 "Розміщення будинків, земельні ділянки"). Ділянка повинна відповідати вимогам визначених санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів.

Однією з обов'язкових умов, якими повинен характеризуватися майданчик для будівництва готельного комплексу, є його екологічна комфортність. Він не повинен розміщуватися в екологічно кризових районах міст. Його санітарно-гігієнічні параметри (чистота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) повинні відповідати нормативним вимогам. Сприятливий вплив на екологічну обстановку міста надає велика кількість зелених насаджень та водних просторів.

Навколишній ландшафт необхідно декоративно озеленити (це не стосується готелів у суцільній міській забудові).

Бажано, щоб поруч із готелем знаходився парк, сад чи сквер. Озеленена територія не тільки благотворно впливає на людину, а й надає позитивну дію на екологію міста. Насадження на вулицях служать для короткочасного відпочинку і захищають від неприємних явищ: шуму, пилу, зайвого сонячного опромінення, а також організують пішохідний рух. Зелені насадження істотно впливають на температуру повітря в місті. Це особливо помітно в жарку погоду, коли температура повітря значно нижча серед зелених насаджень, ніж на відкритих місцях. Крім того, рослини випаровують велику кількість вологи, підвищуючи вологість повітря. Зелені насадження, розташовувані між джерелами шуму (транспортні магістралі, залізниці і т. д.) і житловими будинками, знижують рівень шуму на 5-10%. Забрудненість повітря в центрі міста частково компенсується великою кількістю зелених насаджень і квітників.

Усі приміщення, призначені для розміщення людей, повинні мати добре природне освітлення з освітленістю житлових приміщень, встановленою ДБН В.2.5-28. Час інсоляції (опромінення прямими сонячними променями) номерів не лімітується. Номери,орієнтовані на сектор горізонту 190-270⁰, повинні мати сонцезахисні пристрої, які у рівні 2-3 поверхів можуть бути замінені захисним озелененням.

Варто уникати напрямку фасаду будинку на північний бік. Тому найкращою орієнтацією готельного коридору є напрямок з півночі на південь, при якому можна домогтися сонячного освітлення номерів зі сходу та з заходу. Північний бік, крім того, має великі теплові втрати, що негативнопозначається на рентабельності експлуатації. Тепловий вплив сонячної інсоляції може викликати перегрів приміщень (у південних районах). Перегрів з підвищеною вологістю викликає погіршення самопочуття людей і значно знижує їх працездатність. Оптимальний інсоляціонний режим досягається шляхом забезпечення прямого сонячного опромінення в необхідній кількості і в заданий час. Сонячні промені створюють комфортні умови для перебування в приміщеннях людей, вони вбивають хвороботворні мікроби, перешкоджають розвитку цвілі і т.д.

Час інсоляції - величина, нормована будівельними та санітарними нормами для приміщень і територій. Нормування часу інсоляції прямо відображається на щільності забудови. Чим менше нормоване час інсоляції - тим щільніше допускається забудова.

Крім інсоляції, критеріями, що визначають мінімальні відстані між будівлями та спорудами є пожежні вимоги, можливість під'їзду пожежних машин і машин обслуговування, нормативні вимоги з природної освітленості.

При проектуванні будинків світловий клімат місцевості повинен враховуватися при створенні не тільки нормальних умов для освітлення, але і архітектурної композиції, він має також техніко - економічне значення (пристрій светопріемов, ліхтарів, експлуатаційні витрати, пов'язані з витратою на опалення і т. д.).

Готелі високого класу, особливо у великих містах, повинні мати велику освітленість. Освітлювальні прилади повинні гармоніювати з архітектурними елементами в денний і вечірній час.

Перш ніж розпочати будівельні роботи, необхідно забезпечити електрифікацію ділянки. Підземне підключення до електромереж дозволяє краще захистити кабель від зовнішніх впливів.

Якщо енергосистема виявиться неготовою до зростаючого попиту на електрику, обленерго для забезпечення струмом нового споживача доведеться побудувати нові електропоставляющі потужності.

У системі електропостачання готельних комплексів передбачені дві ізольовані схеми - від основного джерела і резервна (аварійна). Національним стандартом України ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів" для готелів категорії 4* за відсутності централізованого аварійного електропостачання, передбачається наявність стаціонарного генератора, який забезпечує роботу всього енергоспоживаючого обладнання.

При виборі ділянки варто також враховувати наявність міських інженерних комунікацій (водогін, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації і під'єднання до існуючих інженерних міських мереж із врахуванням їхньої потужності та розміщення, що значно знижує обсягу вартості будівництва готельних комплексів.

Однією з основних проблем є постачання готелю водою для питних і господарських потреб. Для цього готельний будинок повинний бути оснащений відповідним водогінно-каналізаційним устаткуванням. Готельні споруди, що будуються на освоєних територіях, забезпечуються водою від міської водогінної мережі.

Водогінна мережа забезпечує будівлю готельного комплексу водою для питних і господарсько-виробничих потреб. Разом із забезпеченням готелю холодною водою діють системи гарячого і пожежного водопостачання.

Каналізаційне устаткування готельних об'єктів тісно пов'язане з водопровідним. Каналізаційними трубами відводять забруднену воду (з кухні, пральні, санвузлів тощо) та атмосферні опади (дощові та при таненні снігу). Каналізаційні стоки через різні санітарні пристрої (раковини, умивальники, унітази, решітки в підлогах) потрапляють по відвідних трубах у колектор міської мережі або у власну мережу. Оскільки під час відведення стоків у трубах відбуваються процеси гниття, то між відведенням і кожним приймачем стічних вод встановлюють сифони, що перешкоджають потраплянню газів з мережі в приміщення. Надходження ж повітря (кисню) в труби здійснюється за допомогою витяжних труб, які виводяться вище за покрівлю споруди – це т.зв. відкрита каналізаційна деаерація. Головний канал сполучає будівлю з вулич-ною каналізацією.

Система опалення служить для обігріву приміщень у холодний період року і підтримки нормальної температури повітря в приміщенні незалежно від зовнішньої температури. Найпоширенішим є водяне опалення. У готелях застосовують опалювальні системи середнього тиску з температурою води до 120°С, що подається від теплоелектроцентралі, а потім використовується для опалювальних цілей. Джерелами тепла для готелів можуть бути також власні котельні.

Кондиціонування повітря в готельній споруді передбачається через неможливість використання природної вентиляції (відкриті вікна в літній час) через надмірний вуличний шум, що заважає роботі, забруднення повітря в приміщеннях. Обмін повітря в житлових номерах, виробничих приміщеннях, готельних, ресторанних залах необхідний для створення комфортних умов для гостей і персоналу. За допомогою вентиляції здійснюється обмін повітря: видаляється забруднене повітря, що містить надмірну кількість двоокису вуглецю, водяної пари та пилу, і подається свіже повітря, збагачене киснем. Належний і швидкий обмін повітря забезпечується природною або механічною вентиляцією. Природна вентиляція складається з аерації (провітрювання через вікна, кватирки, балконні двері) і канально-гравітаційної вентиляції (через шахти, трубопроводи, що виходять на дах, і вентиляційні решітки в приміщеннях за рахунок різниці температур). Ця система найчастіше застосову-ється в номерах, ванних кімнатах, загальних санвузлах і деяких складах.

У готелях передбачається встановлення радіотрансляційної і телевізійної мережі. У готельних комплексах вищих категорій варто проектувати на-півавтоматичні телефонні станції з двома групами номерів: однією – для житлових номерів, іншою – для адміністрації. У сучасному готельному комплексі телефон повинен бути у кожному готельному номері. Для зв'язку з міською АТС прокладається магістральний телефонний кабель.

Телевізорами комплектуються всі номери готелю відповідно до вимог Національного стандарту ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів». У 4* готелях є можливість приймання програм основних телекомпаній світу і готельного відеоканалу з дистанційним управлінням. У конференц-залах необхідно обладнати стаціонарні підсилювальні установки з декількома мікрофонами на сцені і в залі. У цих приміщеннях необхідно мати електророзетки для увімкнення мультимедійних та інших пристроїв.

Значною перевагою конгрес - готелю буде автономне, безперебійне забезпечення електроенергією, теплом, холодною і гарячою водою, централізоване кондиціювання повітря в усіх номерах та інших приміщеннях.

Управління і контроль за електричним освітленням місць загального користування, включення вентиляційних схем, системи пожежної сигналізації, радіотрансляційної мережі та інших інженерних систем мають бути зосереджені в диспетчерській службі.

2. Визначення функціонально-планувальних вимог до структури будинку готелю.

Функціонально-планувальні вимоги до структури будинків готелів та їх окремих елементів, основних груп приміщень регламентується ДБН В.2.2-20:2008 будинки і споруди. Готелі (розділ 6 об’ємно - планувальні рішення ”). Найголовніші функціональні групи приміщень: приймально-вестибюльна, житлова, культурно-дозвіллєва, фізкультурно-оздоровча, підприємства побутового обслуговування і торгівлі, підприємства харчування, адміністративні приміщення, господарські та виробничі приміщення. Склад та площі ціх приміщень визначаються і подаються в таблицях.

Основною об’єднувальною ланкою всіх груп приміщень готелю є блок приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем. До приміщень вестибюльної групи належать вестибюль, приміщення для приймання та розміщення гостей, зберігання та транспортування багажу, туалетні кімнати, відділення зв’язку, бюро обслуговування тощо (табл.2.1).

До приміщень житлової групи належать номери всіх типів і категорій, коридори, холи, вітальні, приміщення побутового обслуговування на поверсі, приміщення громадського призначення (табл.2.2). Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-яких типів. На ці приміщення припадає 54–70% площі житлової частини будівлі готельного господарства, на коридори 13-22%.

В усіх планувальних вирішеннях основним структурним елементом житлового поверху є номер. На основі аналізу практики проектування і будівництва готелів усе розмаїття номерів можна звести до таких основних типів:

- однокімнатні номери на 1 чол.;

- однокімнатні номери на 2 чол.;

- номери з підвищеним комфортом з 2-х кімнат.

Номери з підвищеним комфортом (Апартамент та Напівлюкс студіо) - повинні становити 5 % загальної кількості номерів:

5 % х 49 = 2 номери

Частка однокімнатних номерів на одного проживаючого становить 30% номерного фонду:

30% х 49 = 15 номерів

Частка однокімнатних номерів на двох проживаючих становить 65 % номерного фонду:

65 % х 49 = 32 номери.

Таблиця 2.1

Склад і площа приміщень приймально-вестибюльної групи категорія готелю 4*, кількість місць 82

У готелі повинні бути забезпечені умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках (згідно з ДБН В.2.2-17 та ДСТУ 4269). При цьому необхідно передбачити номер з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів, а також пристроїв для безперешкодного пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях.

Таблиця 2.2

Структура і площа номерного фонду конгрес- готелю 4* на 82 місця

Дозволяється похибка 10% при побудові деяких номерів.

Житлові приміщення забезпечують простір та умови надання основних послуг — ночівлю й харчування. Це номери різних категорій і побутові приміщення, функціонально пов'язані з ними.

Приміщеня поповерхового обслуговування у готелі.

Приміщення персоналу передбачають для відпочинку, прий­мання їжі та зборів черговоого персоналу.

Побутові приміщення(гардероби для домашнього одягу і спецодягу,санвузол) відокремлюються від приміщень для обслуговування мешканців готелю

Одним з найважливіших господарських приміщень готелю є білизняні чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.

Таблиця 2.3

Склад приміщень поповерхового обслуговування у готелі 4* на 82 місця

84 м² на поверх

Блок групи приміщень громадського харчування.

Згідно з підрозділом 6.3.2 „Підприємства харчування” ДБН В.2.2-20:2008 визначається перелік типів закладів ресторанного господарства у готелі, що проектується та мінімальна кількість місць у цих закладах. Площа закладів ресторанного господарства розраховується згідно з ДБН В.2.2.-25: 2009.

Тип і місткість підприємств харчування у % до місткості готелю 4* на 82 місця:

Ресторан 90% х 82 =73,8 (74 місця)

Кафе 10% х 82 = 8 місць

Буфет 5% х 82 = 4 місця

Бари:

- при вестибюлі 2% х 82 = 2

- на житлових поверхах 10% х 82 = 8

- при басейні 1% х 82 = 1

- при сауні 2% х 82= 2

- при спорткомплексі 3% х 82 = 3

- при загальному комплексі 3% х 82 = 3

Бар 8+4+2+8+1+2+3+3 = 31 місце

Бар – найпоширеніший тип закладів ресторанного господарства при готелі.

Залежно від місця розташування бари класифікують як ресторанні, міні-бари в номерах готелю та ін.

У готелях 4* передбачається окреме приміщення для харчування персоналу.

Таблиця 2. 4

Склад та розрахункова площа закладів ресторанного господарства при готелі

Приміщення побутового обслуговування і торгівлі готелю.

Побутове обслуговування спрямоване на задоволення потреб гостей, що виникають під час їхнього проживання в готелі тому необхідно прагнути, щоб набір послуг цілком відповідав запитам гостей.

Склад і площа приміщень побутового обслуговування та торгівлі готелю повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-20:2008. Готелі.

Перелік приміщень цієї групи в проектованому об’єкті оформлюють у вигляді табл. 2.5

Таблиця 2. 5

Структура і площі приміщень побутового обслуговування і торгівлі у готелі

Приміщення культурно- дозвіллєвого призначення.

Приміщення культурно-дозвільного призначення в готелі проектують згідно
з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі та ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвільні заклади. Склад і площу приміщень оформлюють у вигляді табл. 2.6

У складі культурно-дозвіллєвої групи приміщень для конгрес-готелю слід передбачати приміщення для ділової діяльності та зустрічей; універсальні зали для проведення культурних або ділових заходів з аудіо- та відеоапаратурою; допускається передбачати приміщення для обслуговування дітей.

Таблиця 2. 6

Структура і площа приміщень культурно - дозвільного призначення

Приміщення спортивно-оздоровчі.

Додаткові послуги в готелях визначаються наявністю сауни, тренажерного залу.

Одночасну місткість тренажерного залу рекомендується приймати не менше 10% місткості готелю, сауни – не менше 1%.

Склад та площу приміщень фізкультурно- оздоровчого призначення проектують згідно з ДБН В.2.2-20:2008.

Сауни проектують згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13.

Таблиця 2. 7

Структура і площа приміщень фізкультурно - оздоровчого призначення

До адміністративної групи належать приміщення дирекції, відділи кадрів, постачання, планово-економічний, інженерно-технічний,бухгалтерія, каса.

Адміністративно-господарські приміщення створюють умови для управління готельним підприємством, організації основного технологічного процесу, інженерно-технічного та господарського функціонування приміщень.

Адміністративні (офісні)приміщення проектують виходячи з нормативу 6 м²
на одного працівника для робочого місця, обладнаного комп’ютером, та 4 м² – для робочого місця, не обладнаного комп’ютером.

У готелях на 82 місця площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,18 м2 на одне ліжко-місце.

0,18 х 82 = 14 м²

Таблиця 2. 8

Адміністративні приміщення

Блок підсобних і господарських приміщень передбачають у готелях усіх типів. Це приміщення обслуговуючого персоналу, побутові майстерні, склади, білизняні брудної і чистої білизни та ін. Склад і площу господарських та виробничих приміщень у готелі визначають згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі.

До основних складових господарських приміщень готелю належать центральні білизняні чистої і брудної білизни, які повинні бути ізольовані одне від одного. Центральну білизняну чистої білизни пов’язують вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачають місце для лагодження і прасування білизни. Центральну білизняну для брудної білизни пов’язують з поверховими білизно­проводом. Площу білизняних кімнат визначають за будівельними нормами.

Інженерно-технічні та підсобні приміщення забезпечують зберігання витратних ресурсів, інвентарю, тимчасово не використовуваних речей.

Інженерно-технічні та підсобні приміщення забезпечують простір і умови праці, харчування, побуту персоналу готелю, діяльність інженерно-технічних систем та комфортні умови проживання в готельному закладі.

Таблиця 2. 9

Структура і площа господарських і виробничих приміщень