Календар щеплень

(проти туберкульозу,правця-в/ш,голка №0415 1-2 мл)

(п/ш-20 мм голка №0240 1-5 мл)

(в/в-10-20мл,голка 4 см і діаметр-0,8 мм)

3.Техніка виконання внутрішньовенної ін’єкції

· Спочатку потрібно посадити або укласти пацієнта. При необхідності, людини слід заспокоїти.

· Необхідно підкласти спеціальний валик під його ліктьовий згин.

· Накладення венозного джгута проводиться знизу вгору вище згину. Накладати слід не на голе тіло і сильно затягувати джгут не потрібно.

· Нехай пацієнт «попрацює кулачком» (кілька разів стисне і розтисне кулак), а потім стисне його і не розтискає до закінчення процедури.

· Місце, в яке буде виконуватися внутрішньовенна ін’єкція, необхідно обробити спиртом за допомогою змоченого в ньому ватного кульки. При цьому першим ватним кулькою потрібно обробити більш велику зону, навколо передбачуваного місця ін’єкції. Другим кулькою необхідно обробити безпосередньо саме місце уколу у вену (пункції). Рух виконується знизу вгору, в результаті вена стає більш доступною за рахунок припливу крові. Ще один змочений спиртом кульку береться під мізинець вільної від шприца руки.

· Шприц береться в руку, з голки знімається ковпачок. Необхідно легким натисканням на поршень стравити повітря зі шприца. Тримати його слід, направляючи голку зрізом вгору. Канюля голки фіксується вказівним пальцем, а поршень мізинцем.

· Підбивши чотири пальці вільної від шприца руки під руку пацієнта, вена фіксується великим пальцем за допомогою легкого натягування шкіри на себе.

· Шкіра проколюється, і голка вводиться безпосередньо у вену.

· Вільною рукою потрібно потягнути поршень. Наявність крові в шприці свідчить про те, що голка знаходиться у вені.

· Джгут знімається, і пацієнт може розтиснути кулак.

· Щоб переконатися, що голка не вийшла з вени, потрібно потягнути поршень ще раз.

· Повільно вводиться з шприца у вену лікарський препарат.

· Голка виводиться з вени, а до місця проколу притискається приготований раніше ватяну кульку.

· Нехай пацієнт, зігнувши руку в лікті, потримає до повної зупинки кровотечі.

4.

Білет 7.

1. АФО кровотворної системи у дітей

Етапи кровотворення у внутрішньоутробний період

3-6-й тиждень – кровотворення в жовтковому мішку (утворення примітивних еритробластів).

6-й тиждень – 5-й місяць – печінкове кровотворення (утворення еритроїдних клітин, нейтрофілів, мегакаріоцитів) з поступовим згасанням наприкінці внутрішньоутробного періоду.

12-й тиждень – 5-й місяць – печінково-селезінкове кровотворення (у селезінці утворюються лімфоцити та моноцити).

З 4-го місяця починається кістковомозкове кровотворення, яке до кінця вутрішньоутробного періоду і протягом усього життя стає основним.

Особливості кровотворення в дітей різного віку

У новонародженого гемопоез здійснюється в червоному кістковому мозку всіх кісток. Після 4-річного віку червоний кістковий мозок поступово перетворюється на жовтий. У віці 12-15 років кровотворення зберігається тільки в кістковому мозку плоских кісток, ребер, тілах хребців, проксимальних кінцях плеча, передпліччя, стегнової кістки. У дітей раннього віку відзначається функціональна лабільність кровотворної системи. Під впливом несприятливих факторів можливе повернення до ембріонального типу кровотворення з появою в кістковому мозку мієлоїдної та лімфоїдної метаплазії.

2.Гіпотрофія - недолік маси тіла. У дітей, особливо новонароджених, від показника маси тіла залежить багато чого. Дитина розвивається дуже швидко, і ознака нормального розвитку - відповідність нормам, зокрема нормам ваги. Новонароджені постійно додають увазі - тіло в цей період життя швидко збільшується в розмірі в усіх відношеннях, від кісток і м'язів до органів. Гіпотрофія у період до року особливо небезпечна, так як протягом розвитку може бути порушено.

Причини гіпотрофії у новонароджених

Недолік маси тіла при народженні - причина того, що дитина не отримував всіх необхідних поживних речовин внутрішньоутробно. Цьому, у свою чергу, можуть бути різні причини - від інфекційних захворювань матері та патологій плоду до недотримання матір'ю прописаних під час вагітності дієт, куріння, вживання алкоголю або іншого шкідливого впливу на організм (наприклад, на виробництві з шкідливими випарами).

Гіпотрофія у новонароджених, які годуються грудним молоком або сумішшю, може виникнути, як ні дивно, як від недокорма, що відбувається систематично, так і від надмірної годівлі. При недоїданні дитина не отримує достатньо їжі, що з-за швидкого зростання різко позначається на здоров'ї, а при надмірному годуванні можна спостерігати іншу болючу реакцію: спочатку він додасть у вазі, який буде надлишковим за всіма показниками, а потім різко втратить в ньому, коли травна система перестане справлятися зі всім об'ємом надходить їжі. Останнє має такі ж небезпечні наслідки, як і класична причина гіпотрофії - недогодівля.

Інші причини гіпотрофії у дітей:

· часті захворювання, що супроводжуються проносом (корисні речовини не встигають засвоїтися), а також взагалі часті або хронічні інфекційні захворювання;нестача вітамінів;

· одноманітне харчування (наприклад, відсутність потрібного прикорму, тільки молочне харчування, занадто розбавлене молоко тощо);

· вживання годуючою матір'ю продуктів, заборонених в цей період;

· вроджені патології (наприклад, звуженість початку кишечника);

· поганий догляд за малюком (брак свіжого повітря, рідкісні купання).

Лікування гіпотрофії у дітей

Так як причиною гіпотрофії можуть бути захворювання або патології, візит до лікаря все одно обов'язковий. Він поставить діагноз, і, якщо гіпотрофія не потребує медикаментозному лікуванні (якщо вона не є наслідком іншого захворювання), - порадить дієту і потрібні вітаміни. Ретельно доглядайте за дитиною, не дозволяйте перегодовувати або недогодовувати його, звіряйтеся з листами прикорму, давайте вітаміни. Слідкуйте за показниками маси тіла дитини - це обов'язкова процедура під час планових походів до педіатра.

Харчування при гіпотрофії

Харчування при гіпотрофії залежить від стану дитини і від його віку, вона завжди строго індивідуальна. Призначати таку дієту самому не можна, особливо тому що просто постачати дитину всіма необхідними речовинами відразу, як здорового, не можна - шлунково-кишковий тракт, ослаблений до цього, може не впоратися з таким навантаженням, і стан тільки погіршиться. Скласти докладний дієтичний план з продуктами та їх порціями - обов'язок лікаря після обстеження дитини.

В середньому при гіпотрофії у дітей (піврічного віку) прийоми їжі необхідно проводити через кожні чотири години, і частка прикорму в ньому повинна бути досить висока, а сам прикорм містити в собі сир, фруктове та овочеве пюре, грудне молоко або суміш, кашу і масло. Але пам'ятайте, що тільки лікар може скласти справжній план дієти!