Визначення давності настання смерті

Перебіг післясмертних процесів дозволяє визначити давність настання смерті, тобто період між часом настання смерті і дослідженням трупа. При цьому враховують як динаміку трупних явищ, так і результати лабораторних досліджень тканин, органів і рідин трупа, які дають можливість об'єктизувати експертні висновки.

Насамперед визначити давність настання смерті можна за динамікою трупних змін - вимірюванням температури тіла, дослідженням трупних плям, трупного заклякання. Вважають, що встановити давність настання смерті за допомогою глибокої термометрії внутрішніх органів можна з точністю до 1-1,5 год. а шляхом двозонального динамометричного дослідження трупних плям - до 1-2 год. Трупне заклякання є відносною ознакою для визначення терміну настання смерті. Проте його відсутність свідчить, що давність настання смерті становити менш як 2-4 год. або перевищує 3 доби.

Для визначення давності настання смерті можуть бути застосовані також суправітальні реакції, які грунтуються на явищі функціонування деяких тканинних структур і клітин після смерті, м'язів, потових залоз, сперматозоїдів. Певний час після смерті глікоген може використовуватись як енергетичний субстрат, внаслідок чого м'язи та інші тканини можуть реагувати на подразнення. Так, у ділянці механічного подразнення м'язів тупим твердим предметом виникає феномен ідіомускулярної пухлини, який є саркоплазматичною м'язовою контрактурою і спостерігається протягом 6 год. після смерті.

М'язова тканина досить чітко реагує й на електричне подразнення. Так, реакція м'язів очей та нижніх кінцівок спостерігається протягом 12-24 год. після смерті. В той же час досить швидко знижується електрична активність м'язів шиї і обличчя. Тепер для дослідження реакції м'язів на електричне подразнення з метою визначення давності настання смерті спеціальний пристрій генератор тестових впливів, розроблений В.В.Білкуном (1989).

Реакція м'язів на подразнення хімічними засобами може спостерігатися протягом 24 год. після смерті. Так, внаслідок скорочення м'яза райдужної оболонки очей можна зареєструвати реакцію зіниць, яка характеризується їх звуженням при закапуванні розчину пілокарпіну і розширенням - від розчину атропіну.

Важливу роль у визначенні часу настання смерті відіграє дослідження вмісту травного каналу, якщо відомий час останнього приймання їжі. Так, якщо у шлунку неперетравлена їжа, то вона була прийнята не пізніше як за 2 год. до смерті. Якщо шлунок пустий, то перед смертю їжа не приймалась протягом 2 год. Залежно від характеру їжі вона перебуває у шлунку від 1,5 до 4 год., а потім евакуюється у дванадцятипалу кишку.

Імовірну причину настання смерті можна визначити також за наповненням сечового міхура. Якщо він пустий, то найбільш імовірно, що смерть настала на початку ночі, а якщо наповнений сечею - то вранці.

Рухливість сперматозоїдів у трупа спостерігається протягом 10-83 год. після настання смерті.

Визначити давність настання смерті можна і за пізніми трупними змінами, особливо гнильними, та стадією розвитку ентомофауни на трупі, зіставляючи їх із середніми показниками.

Огляд трупу на місці його виявлення є невідкладною слідчою дією. Завданнями лікаря-фахівця у галузі судової медицини під час первинного огляду трупу на місці події є:

1. Констатація смерті, а якщо вірогідних ознак біологічної смерті немає, то проведення реанімаційних заходів.

2. Встановлення положення та пози трупа на місці події.

3. З'ясування питання щодо відповідності місця знайдення трупа місцю смерті.

4. Встановлення характеру та особливостей ушкоджень на трупі та одязі.

5. Допомога слідчому у правильному та послідовному огляді група га відображенні цього в протоколі огляду.

6. Допомога слідчому у виявленні, описі, вилученні речових доказів біологічного походження та знарядь заподіяння ушкоджень.

7. Консультування слідчого з питань подальшого дослідження трупа та речових доказів.

Послідовність зовнішнього огляду трупа є такою:

а) вказують місце, на якому розташований труп, та його позу;

б) вказують предмети, які наявні на групі та в безпосередньому його оточенні;

в) описують труп, вказуючи загальні відомості про труп, наявність і ступінь прояви трупних явищ, суправітальних реакцій, особливостей ділянок тіла трупа і наявність на них ушкоджень з визначенням їх особливостей;

г) описують ''ложе група".

Місце розташування трупа повинно бути визначено по відношенню до навколишніх предметів з орієнтацією до тих, які постійно нерухомі для цього приміщення. Якщо біля трупа є будь-які предмети та об'єкти необхідно їх залишити без змін, описати називаючи, який це предмет або об'єкт та де вони знаходяться по відношенню до трупа. Це також стосується до слідів крові, сечі, блювотних мас, тощо, тобто до усіх слідів біологічного походження. Обов'язково описують їх форму, проводять вимірювання їх розмірів. При огляді одягу потрібно вказати найменування, вид тканини, з якої вони пошиті, колір та малюнок, стан застібок, наявність забруднень, пошкоджень, їх особливостей, ступінь зношеності, вміст кишень тощо. При огляді та описуванні взуття особливу увагу потрібно звернути на його підбори.

Під час огляду група необхідно навести анатомо-конституційні дані: стать, вік на вигляд, довжину тіла, статуру, ступінь вгодованості, колір шкіряних покровів. При описанні трупних явищ дають оцінку кожного з них у такій послідовності: ознаки охолодження на різних ділянках тіла, наявність трупного заклякання, трупних плям та ознак поверхневого висихання, ознак гниття (якщо вони є). Одночасно проводять вимірювання температури тіла у прямій кишці, яке проводять тричі через кожні 30 хв. на протязі 1 години з одночасним вимірюванням температури повітря у приміщенні.

Значну увагу приділяють дослідженню трупних явищ, особливо ранніх. Детально описують колір трупних плям, їх розташування, проводять їх динамометрію, для чого робочою частиною динамометра у центрі поперекової ділянки тулуба трупа, якщо там наявні трупні плями., під прямим кутом натискають і утримують з сталою інтенсивністю 3 секунди. Час дослідження трупних плям визначають за годинником, а час їх відновлення - за секундоміром. Описують ступінь прояву трупною заклякання в окремих групах м'язів, наявність ділянок висихання шкіри та слизових оболонок.

При проведенні суправітальних реакцій починають з проби Чако, постукуючи по відповідних точках неврологічним молоточком з застосуванням удару середньої сили. Зіничну реакцію починають з встановлення розміру зіниць, а далі виконують пробу Білоглазова, для чого після розтулення повік, з боків здавлюють очне яблуко та спостерігають за зміною форми зіниці. Через 10-15 хв. після настання смерті зіниця набуває форму котячої.

Вивчають також реакцію зіниці на фармакологічну дію, яка основана на введені пілокарпіну та атропіну у передню камеру ока. Шприцом з тонкою голкою вводять 1- відсотковій розчин пілокарпіну у передню камеру ока. При цьому укол виконують зі скроневої сторони ока на незначній відстані від краю рогівки, притримуючи око. Голку розташовують паралельно площині райдужки. Після того, як кінець голки дійде до середини зіниці, повільно вводять 0,1 мл розчину пілокарпіну та фіксують час максимального звуження зіниці. Аналогічно проводять пробу і з розчином атропіну, на який зіниця реагує розширенням. Якщо реакція зіниці триває 3-5 сек., то давність смерті складає 5 годин, якщо 6-15 сек., то 10-14 годин, а якщо 20-30 сек., то смерть настала майже за 24 години до дослідження.

Для виявлення ідіомускулярної пухлини (м'язового килима) металевим стержнем спричиняють міцні удари в середню третину двоголового м'яза плеча.

Проведення опису окремих ділянок тіла трупа починають з огляду ділянок голови, обличчя, порожнин вушних та носових отворів, а також порожнини рота.

При дослідженні ротової порожнини відмічають особливості зубів, ясен. При огляді шиї необхідно вказати її форму, довжину, наявність або відсутність ушкоджень. При огляді тулуба треба врахувати наявність огляду. Якщо є можливість опису ділянок тулуба без зняття одягу, то потрібно визначити форму грудної клітини, цілісність ребер при натисканні, а у трупів жінок - стан молочних залоз. При огляді живота треба вказати його форму, конфігурацію, при описуванні зовнішніх статевих органів - їх стан, наявність або відсутність вад розвитку, забруднень та слідів сечовиділення, у трупів чоловіків - сліди випорскування сім'я, у жінок - стан дівочої пліви, слизового присінка вагіни.

При огляді кінцівок потрібно відмітити стан кісток та суглобів при натисканні. Описуючи руки та ноги, відмічають стан долоней кистей та стоп.

Якщо на трупі є ушкодження, їх описують після огляду окремих ділянок тіла, тобто після опису голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Опис ушкоджень потрібно проводити у послідовності, яка прийнята в судовій медицині: локалізація ушкоджень. їх форма, та розміри, особливості та стан шкіри навколо них тощо. Будь-які маніпуляції у ділянках ушкоджень заборонені.

При огляді та опису ложа трупа - поверхні, на якій розташований груп, необхідно підкреслити його характер, наявність відбитка його малюнка на тілі трупа, забруднень, слідів крові та інших речовин біологічного походження, будь-яких предметів під трупом.

Наприкінці протокольної частини визначають, куди направлений труп, перелічують вилучені з місця події речові докази і місце куди вони направлені. Потрібно у заключній частині протоколу зазначити час закінчення огляду. Протокол підписують слідчий, експерти та поняті, які приймали участь в цій слідчій дії. До протоколу додають план огляду місця події з позначками трупа та речових доказів.

Джерела, рекомендовані до заняття: