Ізоантигенна несумісність крові матері і плоду

Гемолітична хвороба плоду та новонародженого - це зах­ворювання, яке розвивається в результаті імунологічної несу­місності крові матері і плоду по резус-фактору, по системі АВО та по інших факторах крові, що зустрічаються рідше.

У структурі перинатальної смертності гемолітична хворо­ба складає 3-4%.

Є три основні види резус-фактора: антиген Д/Rho (85% лю­дей), С/Кр (70%), Е/КР2 (30% людей). Найчастіше гемолітич­на хвороба розвивається при імунологічній несумісності між кров'ю матері та плоду за фактором Д.

У резус-від'ємних людей є три різновиди антигену: фактор Haburmann - Hr, d, c, е.

Патогенез. Імунізація жінок із резус-негативною кров'ю відбувається при вагітності плодом з резус-позитивною кров'ю або в результаті переливання їй резус-позитивної крові. Після першої вагітності імунізується 10% жінок. При повторних ва­гітностях плодом з резус-позитивню кров'ю може розвинутись гемолітична хвороба. Цьому сприяють порушення цілості вор­син хоріона, ручне обстеження порожнини матки, кесарський розтин, гестози вагітності, екстрагенітальна патологія, загро­за переривання вагітності, аборти після 5-6 тижнів вагітності, позаматкова вагітність.

Імуноконфлікт по системі АВО проявляється частіше при наявності у матері 0(1) групи крові, а у плода А(ІІ) рідше В(ІІІ) групи. Присутність АВО гемолізинів свідчить про сенсибіліза­цію навіть при низькому титрі аглютинінів.

Імунні антитіла (антирезус або групові) проникають із кро­вотоку вагітної до плоду, відбувається реакція з еритроцитами (атиген-антитіло). Це призводить до гемолізу еритроцитів та утворення непрямого білірубіну, який є токсичним. Розвива­ється гемолітична хвороба плоду. В результаті розрушення еритроцитів виникає анемія, нерямий білірубін приводить до виникнення жовтяниці, які є основними симптомами гемолі­тичної хвороби. Непрямий білірубін є жиророзчинною речо­виною і має здатність накопичуватись у ядрах клітин головно­го мозку, багатого на ліпіди. З'являються симптоми білірубі-нової енцефалопатії — ядерна жовтяниця. Анемія та інтокси­кація ведуть до серцевої недостатності, гіпопротеїнемії, пору­шення функції печінки, підвищення проникливості стінок су­дин, до анасарки.