Робоча навчальна програма

для студентів І курсу

Галузь: 0203. Гуманітарні науки

Напрям: 6.020302. Історія

Розробник: кандидат історичних наук, доцент, Тронько Т.В.

Полтава – 2011 – 2012 н.р
ЗМІСТ

1. Загальні положення

Мета і завдання вивчення дисципліни “Історія первісного суспільства”

Опис предмета навчальної дисципліни

Перелік видів навчальної діяльності студентів

Перелік форм контролю

Шкала оцінювання

Критерії оцінювання знань

Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів і виконання різних видів робіт

Структура залікового кредиту з дисципліни “Історія первісного суспільства”

2. Зміст навчальних модулів дисципліни “Історія первісного суспільства”

2.1.1. Змістовий модуль № 1 “Загальні питання вивчення історії первісного суспільства. Становлення людини і суспільства.”

2.1.2. Питання для самоконтролю студентів із змістового модуля № 1

2.2.1.Змістовий модуль № 2 “Розквіт та розклад первісного суспільства.”

2.2.2. Питання для самоконтролю студентів із змістового модуля № 2

3. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

4. Питання для підсумкового контролю студентів із дисципліни “Історія первісного суспільства”

5. Література до курсу

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курс “Історії первісного суспільства” є складовою частиною всесвітньої історії й охоплює найдавніший і найбільший період в історії людства – від часу появи на Землі первісної людини до становлення перших цивілізацій.

1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни

“Історія первісного суспільства”

Основною метою курсу є формування знань про специфіку предмету дослідження історії первісного суспільства і основні тенденції розвитку суспільства у визначений період, умінь і навичок, необхідних при аналізі первісних суспільств сучасності.

Основні завдання вивчення дисципліни:

— дати студентам основи знань про історичний шлях людства від часу появи на Землі людини до моменту виникнення класів, держави;

— виробити у студентів підхід до суспільних явищ минулого з позицій історизму, розуміння багатогранності й суперечливості історії;

— розвивати вміння всебічно, критично аналізувати інформацію різноманітних джерел, аргументувати погляди науковців та свою власну точку зору;

— засвоїти основні поняття та терміни курсу історії первісного суспільства.

1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.

Загальна кількість годин на вивчення дисципліни — 108 год.

Загальна кількість кредитів — 3

Обов’язкова чи за вибором — за вибором

Семестр — перший

Лекції— 28 год.

Практичні заняття — 20 год.

Самостійна робота — 30 год.

Індивідуальна робота — 30 год.

Кількість змістових модулів та їх назви — 2:

№ 1 Загальні питання вивчення історії первісного суспільства. Становлення людини і суспільства.

№ 2 Розквіт та розклад первісного суспільства.

Вид підсумкового контролю — екзамен

1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів:

Лекція — одна з основних форм навчального процесу, яка охоплює основний теоретичний матеріал окремої теми навчальної дисципліни, розкриває досягнення науки з питань, що розглядаються, і дає спрямування для подальшої самостійної роботи студентів. Лекція закладає основи розуміння і ставлення до предмету, оскільки є струнким системним викладом певної наукової проблеми або її частки.

Семінарське заняття — це форма навчального заняття, на якій викладач організовує обговорення попередньо визначених питань теми у вигляді виступів, рецензій, відповідей, доповнень тощо, до яких студенти готують тези на підставі опрацювання рекомендованої літератури та виконання запропонованих завдань.

На семінарах студенти перевіряють, поглиблюють та закріплюють знання з курсу.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання ( далі — ІНДЗ ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру, яке спрямоване не самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Консультація — це форма навчального заняття, на якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації проводяться за встановленим кафедрою розкладом, а також за усною домовленістю з викладачем.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.

Для самостійного опрацювання студентам рекомендується відповідна наукова література та періодичні видання.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. Для самоконтролю студентам пропонуються завдання для самостійного виконання у вигляді тестів, заповнення або складання таблиць, проблемних запитань.

1.4. Перелік форм контролю

Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Він здійснюється під час проведення аудиторних занять.

Кожне семінарське заняття починається експрес-контролем на 10 — 15 хвилин за темою цього семінару. Максимальна оцінка за поточне тестування — 5 балів.

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого ним. Модульний контроль може бути проведений під час лекцій, семінарських занять або в позааудиторний час. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

З курсу “Історія первісного суспільства” передбачено дві модульні контрольні роботи. Максимальна оцінка за кожну з них — 10 балів.

Підсумковий контроль

Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне тестування, модульний контроль, оцінки, отримані під час аудиторних занять, за виконання самостійних та індивідуальних навчально-дослідних завдань.

1.5. Шкала оцінювання

Розподіл балів, що присвоюються студентам

1.6. Критерії оцінювання знань

При оцінюванні роботи студента з різних видів навчальної діяльності викладач керується такими критеріями:

Перехід від 12-бальної оцінки до балів ECTS здійснюється за затвердженою на кафедрі шкалою.

1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання

змістових модулів та виконання різних видів робіт

Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу і конкретну інформацію про той історичний матеріал, який потрібно засвоїти.

Наступним кроком є ознайомлення з конспектом лекції, який становить своєрідний “скелет” теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять та виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.

Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності.

Підготовка до семінарського заняття складається з таких етапів:

– ознайомлення з планом семінару та методичними рекомендаціями до нього;

– перегляд конспекту лекції;

– прочитання відповідного розділу підручника;

– ознайомлення із змістом рекомендованої літератури та конспектування її основних положень;

– виконання завдань для самостійної роботи;

– засвоєння опорних понять теми;

– запис тез (розгорнутого плану) виступу з питань семінарського заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і ґрунтовну відповідь.

У ході семінарського заняття заслуховуються виступи студентів. Студент повинен протягом 10 – 15-хвилинного виступу не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо його розкриття у монографіях, підручниках, статтях. Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, в яких вони висловлюють свою думку до висвітлених питань, доповнюють їх додатковим матеріалом, ставлять запитання виступаючому. Студенти повинні навчатися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Дискусія повинна бути творчою, змістовною, доказовою, коректною.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди із студентами, які пропустили семінарське заняття, перевіряє у визначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які закріплювалися на семінарі.

Опанування загальнотеоретичних проблем та фактичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння цілого ряду специфічних термінів, понять. З метою їх засвоєння студентам рекомендується вести словник. До нього записують опорні поняття і терміни, зазначені у завданнях самостійної роботи. Для цього необхідно звертатися до словників, енциклопедій тощо.

До кожної теми пропонуються завдання для самостійної роботи двох рівнів. Усі завдання першого рівня є обов’язковими для виконання усіма студентами. Серед завдань другого рівня студент виконує лише одне завдання. Контроль самостійної роботи здійснюється під час поточного тестування на семінарських заняттях та під час модульної контрольної роботи.

Після вивчення матеріалу кожного модуля студентам пропонуються проблемні питання для самоконтролю, які включаються до модульної контрольної роботи (МКР). У її запитаннях і завданнях рівною мірою представлений увесь навчальний матеріал модуля. МКР складається з різнорівневих завдань (тести, проблемні питання) і виконується у зошитах для контролю самостійної роботи.

Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань. За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження із викладачем.

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.

1.8. Структура залікового кредиту з курсу

“Історія первісного суспільства”

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ

ДИСЦИПЛІНИ

“ІСТОРІЯ ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА”

2.1. Змістовий модуль № 1

“ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ

ІСТОРІЇ ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА.

СТАНОВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА”

ТЕМА 1. Вступ до вивчення історії первісного суспільства

Зміст теми.

Предмет історії первісного суспільства. Його специфіка. Проблема термінології: первісна чи архаїчна формація, доісторія, традиційне суспільство та ін. Місце історії первісного суспільства у всесвітній історії. Нерівномірність історичного розвитку і зв’язок історії первісного суспільства із сучасністю. Завдання історії первісного суспільства

Поняття історичного джерела. Джерела вивчення первісного суспільства, їх особливості. Дані археології, етнографії, лінгвістики, писемних джерел, фольклору, антропології та інших наук. Методи реконструкції первісної історії. Міжпредметні зв’язки історії первісного суспільства. Необхідність комплексного використання різних джерел.

Абсолютна і відносна хронологія. Методи визначення хронології в історії первісного суспільства. Періодизація первісної історії. Методи визначення абсолютного віку археологічних пам’ятників. Спеціальна періодизація історії первісного суспільства. “Джерельна” періодизація. Археологічна періодизація. Антропологічна періодизація. Геологічна періодизація. Основні етапи розробки сучасної періодизації найдавнішої історії людства. Загальноісторична періодизація історії первісного суспільства. Періодизація А. Фергюсона і Л.Г. Моргана, перегляд її Ф. Енгельсом. Періодизація С.П. Толстого, Ю.І. Семенова, М.А. Бутінова. Проблеми періодизації. Періодизація історії первісного суспільства у зарубіжній науці.

Література

Основна:

ü Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества: Учеб. для студентов вузов по спец. «История». — Різні видання.

ü Бунятян К.П. Давнє населення України: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1999. — 228 с.

ü История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М., 1983.

ü Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 240 с.

Додаткова:

ü Буровский А.М. Идиллический палеолит? // Общественные науки и современность. — 1998. — № 1. — С.163 – 174.

ü Кнышенко Ю.В. История первобытного общества и основы этнографии: Учеб. пособие. — Ростов, 1965.

ü Першиц А.И. История первобытного общества: предмет изучения, место в системе наук, принципы периодизации. // Общественные науки. — 1984. — № 4. — С.107 – 121.

ü Першиц А.И. Периодизация первобытной истории. // Вопросы истории. — 1980. — № 3. — С.70 – 83.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція — “Вступ до вивчення історії первісного суспільства” (2 год.).

ПЛАН

1. Предмет і завдання історії первісного суспільства.

2. Джерела та міжпредметні зв’язки історії первісного суспільства.

3. Періодизація історії первісного суспільства.

Б) Семінарське заняття № 1 “Вступ до вивчення історії первісного суспільства” (2 год.).

ПЛАН

1. Предмет і завдання історії первісного суспільства.

2. Джерела первісної історії.

3. Спеціальна і загальноісторична періодизація історії первісного суспільства.

Методичні поради

щодо підготовки семінарського заняття

Перше семінарське заняття має на меті розкрити специфіку історії первісного суспільства, як галузі всесвітньої історії, через з'ясування її предмета, завдань, джерел, міжпредметних зв’язків і періодизації. Знання з цієї теми є базовими для вивчення усіх наступних питань первісної історії.

У першому питанні при визначенні предмету первісної історії потрібно торкнутися проблеми назви цієї дисципліни, висловити своє ставлення щодо доцільності їх вживання. Необхідно не лише назвати головні завдання історії первісної історії, але й показати їх розуміння, навівши конкретні приклади.

Розкриття другого питання передбачає аналіз джерельної бази первісної історії та визначення ролі різних джерел при реконструкції первісності.

Третє питання вимагає від студентів розуміння необхідності використання науковцями не лише загальноісторичної, але й спеціальної періодизації, знання їх синхронізації.

В) Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання першого рівня

1. Виберіть правильне продовження речення. “Предметом історії первісного суспільства є...”

А) вивчення історії походження перших людей на Землі;

Б) вивчення періоду історії від моменту появи людини на Землі до становлення перших держав;

В) вивчення способу життя, побуту перших людей.

2. Розкрийте зміст завдань історії первісного суспільства:

А) науково-пізнавальне —.....

Б) світоглядне —.....

В) практичне —.....

3. Співвіднесіть наведені у другій колонці поняття та терміни із видами спеціальної періодизації історії первісного суспільства.

4. Розташуйте у хронологічній послідовності спроби загальноісторичної періодизації історії первісного суспільства:

А) праобщина, родова община, сусідська община;

Б) привласнююче господарство, відтворююче господарство;

В) дикунство, варварство;

Г) первісне людське стадо, родова община, військова демократія.

5. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: предмет історії первісного суспільства, плейстоцен, голоцен, архантроп, палеоантроп, неоантроп, палеоліт, мезоліт, енеоліт, неоліт, сінполітейні суспільства, апополітейні суспільства.

Завдання другого рівня

1. Висловіть своє ставлення до терміну “передісторія людства” по відношенню до первісної доби. Які синонімічні назви цього періоду історії людства Вам ще відомі? Розкрийте доцільність їх вживання.

2. Розкрийте значення археологічних та етнологічних джерел для вивчення історії первісного суспільства.

3. Розкрийте значення природничих наук для вивчення історії первісного суспільства.

4. Поясніть причини існування двох періодизацій історії первісного суспільства — спеціальної та загальноісторичної. Розкрийте їх зміст.

5. Як вирішується питання періодизації первісної історії у зарубіжній науці?

6. Якими методами визначається абсолютний вік антропологічних та археологічних знахідок.

7. Уявіть, що у Ваші руки потрапила знахідка, яка відноситься до первісних часів. Пофантазуйте, що це може бути? До яких наукових дисциплін і з якою метою Ви звернетеся для дослідження Вашої знахідки.

Тема 2. Історіографія історії первісного суспільства

Зміст теми.

Уявлення про походження людини та історичний розвиток первісного суспільства у стародавньому світі. Античні натурфілософи. Демокріт. Тіт Лукрецій Кар. Початок теорії “золотого віку” в історії людства. Платон. Гесіод.

Розвиток історії первісного суспільства в середні віки. Плано Карпіні. Марко Поло. Наслідки великих географічних відкриттів для розвитку історичної науки.

Накопичення етнографічного матеріалу і виникнення історії первісного суспільства як науки. Ж.Ф. Лафіто. Просвітники про первісну історію: розквіт теорії “золотого віку”, періодизація історії. Вплив відкриттів природничих наук ХVІІІ — перш. пол. ХІХ ст. на розвиток первісної історії. К. Ліней. Ж. Ламарк. Ч. Дарвін.

Основні положення еволюційної теорії про історичний розвиток первісного суспільства. А. Бастіан. Т. Вайц. Д. Мак-Леннан, Е. Тайлор. Л.Г. Морган.

Створення марксистської концепції первісної історії. Розвиток західно-європейської історіографії первісної історії наприкінці ХІХ — ХХ ст. Діфузіонізм. В. Шмідт, Фробеніус, Ф. Гребнер. Функціоналізм. Б. Маліновський. Французька соціологічна школа. Е. Дюркгейм. Л. Леві-Брюль. Школа Ф. Боаса.

Основні етапи розвитку науки про первісне суспільство в СРСР. Дослідження історії первісного суспільства українськими істориками.

Література

Основна:

ü Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества: Учеб.для студентов вузов по спец. «История». — Різні видання.

ü История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М., 1983.

ü Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 240 с.

Додаткова:

ü Герасимчук А.А. Человек и природа в античной философии // Проблемы философии. — Вып. 41. — К., 1977. — С.134 – 141.

ü Морган Л.Г. Древнее общество. — Л., 1934.

ü Тер-Акопян Н.Б. Первобытное общество: проблемы теории и истории в трудах К. Маркса и Ф. Энгельса. — М., 1991.

ü Тит Лукреций Кар. О природе вещей. — М.: Худож. лит., 1983. — 383с.

ü Токарев С.А. История зарубежной этнографии. — М., 1978.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція — “Історіографія історії первісного суспільства”

(4 год.).

ПЛАН

1. Уявлення про походження людини в стародавньому світі та середні віки.

2. Накопичення історичних знань про первісне суспільство в ХVІІ — першій половині ХІХ ст.

3. Основні положення еволюційної теорії про історичний розвиток первісного суспільства. Л.Г. Морган.

4. Марксистська концепція первісної історії. Основні періоди розвитку радянської історіографії первісного суспільства.

5. Західноєвропейські концепції історії первісного суспільства.

Б) Семінарське заняття не передбачено робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:

Завдання першого рівня

1. Виберіть фактори, які впливали на історичні дослідження періоду середньовіччя:

А) події неолітичної революції;

Б) становлення перших держав;

В) феодальна роздробленість;

Г) Поширення натурфілософічних поглядів;

Д) панування церкви, релігійний світогляд;

Є) великі географічні відкриття;

Ж) поширення наукового матеріалістичного світогляду.

Визначте характер їх впливу.

2. Співвіднесіть імена дослідників з їхніми поглядами, висновками:

3. Назвіть авторів наступних творів:

А) “Стародавнє суспільство” —...

Б) “Про природу речей” —...

В) “Роль праці у процесі перетворення мавпи в людину” —...

Г) “Походження людини і статевий добір” —...

Д) “Походження видів шляхом природного відбору” —...

4. Зазначте наукові течії, яким належать наступні твердження:

5. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: історичне джерело, історіографія, еволюціонізм, дифузіонізм, функціоналізм.

Тема 3. Походження людини (антропогенез)

Зміст теми.

Місце людини у тваринному світі. Рушійні сили процесу антропогенезу. Біблія та креаціонізм про появу людини. Концепція Ч. Дарвіна про походження людини. Трудова теорія антропогенезу Ф. Енгельса. В. Вернадський та інші сучасні вчені про геофізичні і космічні фактори антропогенезу. Екологічні фактори антропогенезу. Мутагенна теорія. Питання про прабатьківщину людини. Теорії моноцентризму і поліцентризму.

Морфологічні ознаки людини. Основні етапи антропогенезу. Знахідки викопних предків людини і сучасних людиноподібних мавп. Теорія двох стрибків. Викопні антропоїди. Дріопітек. Найдавніші і давні гомініди. Австралопітекові і питання про їх місце у процесі антропогенезу. Значення появи прямоходіння, диференціації функцій кінцівок, розвитку мозку, використання природних знарядь, зміни природних умов. Людина вміла (презінджантроп), його основні антропологічні характеристики та спосіб життя. Знахідки гомінідів в Азії (пітекантроп, синантроп) та Європі (гейдельберзька людина). “Загадка неандертальця.” Різні хронологічні групи неандертальців і дискусія про місце неандертальців у процесі антропогенезу. Основні особливості неандертальців і значення новітніх біологічних досліджень на молекулярному рівні.

Завершення процесу антропогенезу і формування людини сучасного антропологічного типу (людина розумна). Знахідки неоантропів на території Азії, Африки, Європи. Розвиток мислення і мови.

Проблема походження людських рас. Видова єдність усього людства. Різні погляди на формування рас. Поява расових ознак, їх адаптативне значення. Фактори расогенезу. Великі і малі раси. Прабатьківщина рас. Теорія моногенізму, поліцентризму. Критика теорій расизму. Ж.А. Гобіно. Л. Вольтман.

Література

Основна:

ü Алексеев В.П. Возникновение человека и общества // Первобытное общество. Основные проблемы развития. — М., 1974.

ü Алексеев В.П. Географические очаги формирования рас. — М.: Мысль, 1985.

ü Алексеев В.П. Становление человечества. — М., 1984.

ü Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. — М., 1988.

ü Білоусько О.А. Україна давня: Євразійський цивілізаційний контекст. Карти, таблиці, ілюстрації: Посіб. для вчителя. — К.: Геназа, 2002. — 272с.

ü Борисковский Г.И. Древнейшее прошлое человечества. — М., 1980.

ü Бунак В.В. Род Homo, его возникновение и последствия эволюции. — М., 1980.

ü Дарвин Ч. Происхождение видов путём естественного отбора. — М., 1987.

ü Джохансон Д., Иди М. Люси: Истоки рода человеческого. — М., 1984.

ü Елинек Я. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. — Прага, 1982.

ü Енгельс Ф. Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину // Твори. — Т.20.

ü История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. — М., 1983.

ü История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. — М, 1986.

ü Ламберт Д. Доисторический человек (Кембриджский путеводитель). — Л.: Недра, 1991. — 256с.

ü Нестурх М.Ф. Человеческие расы. — М., 1966.

ü Нестурх М.Ф. Происхождение человека. — М., 1970.

ü Рогинский Я., Левин М. Основы антропологии. — М., 1955.

ü Сегеда С. Антропологія: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2001. — 336с.

ü Семёнов Ю.И. На заре человеческой истории. — М., 1989.

ü Семёнов Ю.И. Как возникло человечество. — М., 1966.

Додаткова:

ü Бречак І.М. Походження людини: міфи і факти. — К., 1985.

ü Гроувс К.П. Происхождение современного человека // Человек. — 1996. — №3. — С.5 – 17.

ü Гук Ю.П. Появление человека — эволюция или революция? // Наука в России. — 1999. — №3. — С.82 – 87.

ü Зубов А.А. Дискуссионные вопросы антропогенеза // Человек. — 1997. — №1. — С.5 – 16.

ü Ибраев Л.И. Некоторые проблемы симиальной теории антропогенеза // Философские науки. — 1988. — №9.

ü Ибраев Л.И. Происхождение человека (Парадоксы антропогенеза) // www.mari./ru/homepage/ibraev/ancestors. html

ü Ибраев Л.И. Предки человека — наяпитеки // Наука и жизнь. — 1989. — № 9. — С.147 – 150.

ü Козлова М.С. Эволюционная судьба Homo sapiens // Человек. — 2000. — №1. — С.46 – 56.

ü Лалаянц И.Э. Шестой день творения. — М., 1989.

ü Матюшин Г.Н. Три миллиона лет до нашей эры. — М., 1986.

ü Межжерін С. Чи походить людина від мавпи? // Біологія і хімія в школі. — 2000. — № 4. — С.9-13.

ü Николаев Г. Загадка возрастом в 30000 лет [Неандертальці] // Наука и жизнь. — 2000. — №8. — С.32 – 37.

ü Николаев Г. Взгляд на неандертальца в новом свете // Наука и жизнь. — 1996. — № 6. — С.32 – 35.

ü Нудельман Р. От динозавра — к человеку: три метановых взрыва и один астероид // Знание – сила. — 2001.— №3. — С.49-55.

ü Природа и древний человек. — М., 1981.

ü Токарев С.А. История зарубежной этнографии. — М., 1978.

ü Харитонов В.М., Бацевич В.А. Теория антропогенеза: два взгляда на проблему // Биология в школе. — 1997. — №2. — С.5 – 10.

ü Харитонов В.М., Бацевич В.А. Теория антропогенеза: современное состояние // Биология в школе. — 1997. — №3. — С.17 – 21.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція — “Антропогенез (Походження людини)”

(4 год.).

ПЛАН

1. Основні концепції походження людини.

2. Морфологічні ознаки людини та місце людини у тваринному світі.

3. Еволюція поглядів науковців на проблему факторів антропогенезу.

4. Проблема прабатьківщини людства.

5. Основні етапи антропогенезу.

6. Виникнення мислення і мови.

7. Процес расогенезу: рушійні сили, великі раси, прабатьківщина рас.

Б) Семінарське заняття №/№ 2 – 3 “Антропогенез (Походження людини)”

(4 год.)

ПЛАН

1. Основні концепції походження людини. Місце людини у тваринному світі.

2. Рушійні сили антропогенезу.

3. Проблема прабатьківщини людини.

4. Основні етапи антропогенезу:

а) Викопні антропоїди і найдавніші гомініди (архантропи).

б) Давні гомініди (палеоантропи). Місце неандертальця в антропогенезі.

в) Поява людини сучасного виду (неоантропи).

5. Виникнення мислення і мови. Витоки ідеологічних уявлень.

6. Расогенез, його рушійні сили. Великі раси та їх характерні ознаки.

Методичні поради

щодо підготовки семінарського заняття

При з’ясуванні першого питання необхідно виділити три головні концепції виникнення людини на Землі (релігійну, тваринну, космічну), добравши для цього свідчення джерел, висновки науковців. Визначити морфологічні ознаки людини, за якими вона виділяється із тваринного світу і водночас має з ним зв’язок.

Проблема пошуку факторів, під впливом яких мавпа почала перетворюватися в людину, є однією із найскладніших. Тривалий час визнанням користувалися еволюційна теорія Ч. Дарвіна та трудова теорія Ф. Енгельса, які студенти мають з’ясувати, ознайомившись із працями цих дослідників. Проте сучасна наука звертає увагу на роль геофізичних і космічних факторів антропогенезу, висловлюється думка і про можливість мутагенної теорії (Г. Матюшин, Л. Ібраєв).

Наводячи думки вчених про можливу прабатьківщину людства, необхідно розкрити суть теорій моноцентризму і поліцентризму, спираючись на археологічні та антропологічні знахідки, визначити географічний регіон, де, на думку вчених, вірогідніше за все відбувався процес олюднення мавпи.

Зупиняючись на характеристиці знахідок викопних предків людини і сучасних людиноподібних мавп, необхідно прослідкувати основні етапи антропогенезу. Серед проблем антропогенезу найбільше запитань викликає проблема межі між твариною і людиною та загадка неандертальця, розуміння суті яких мають показати студенти.

При висвітленні п’ятого питання необхідно вказати час, докази та навести версії науковців про можливі шляхи виникнення мислення і мови, які є суто людськими ознаками.

Водночас із формуванням людини сучасного фізичного типу відбувався процес расогенезу. На основі характеристики зовнішніх фізичних ознак представників великих рас визначити дію рушійних сил процесу расогенезу.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:

Завдання першого рівня

1. Визначте послідовність подій:

А) поява австралопітека;

Б) поява неандертальця;

В) поява “людини розумної”;

Г) поява пітекантропа;

Д) розселення людей по всій планеті.

2. Закінчіть речення потрібними ознаками: “Морфологічними ознаками людини вважаються....”

А) прямоходіння;

Б) теплокровність;

В) складно організована будова мозку;

Г) живородність;

Д) здатність до мислення;

Є) двонога локомоція;

Ж) високорозвинута кисть руки;

З) великий об’єм мозку;

І) вміння виготовляти різноманітні знаряддя праці;

К) наявність членороздільної мови.

3. Закінчіть речення: “Людина виділилася із тваринного світу, коли...”

А) навчилась обробляти залізо;

Б) почала прямо ходити;

В) взяла в руки камінь;

Г) почала розмовляти;

Д) навчилася користуватися вогнем;

Є) створила сім’ю.

Стисло обґрунтуйте свій вибір.

4. Закінчіть речення: “Причинами виникнення расових відмінностей людства є...”

А) походження людей від різних видів мавп;

Б) народження людини на різних континентах;

В) вплив зовнішнього середовища;

Г) географічна ізоляція.

5. Заповніть таблицю:

6. Записати до словника і вивчити значення наступних опорних понять і термінів: антропогенез, антропоїди, австралопітек, архантроп, еволюційна теорія, гомініди, гомінізація, дріопітек, “загадка неандертальця”, креаціонізм, кроманьйонець, моногенізм, неандерталець, неоантроп, ологенізм, полігенізм, палеоантроп, пітекантроп, рамапітек, раси, расогенез, синантроп, трудова теорія антропогенезу, Homo erectus, Homo habilis, Homo sapiens.

Завдання другого рівня

1. Співвіднесіть види викопної людини з прізвищами науковців, причетних до їх знаходження, дослідження.

Прізвища дослідників: Карл Ліней, Германн Шааффгаузен, Джонатан Лікі, Вільям Кінг, Франц Венденрейх (Вайденрайх), Ежен Дюбуа, Чарльз Доусон, Ернст Генріх Геккель, Дональд Йохансон (Джохансон), Дж. Едвард Льюіс, Луї Ларте.

2. Заповніть таблицю:

3. Намалюйте стрічку часу, на якій відмітьте появу основних видів викопної людини. Зазначте джерело, використане для виконання завдання.

4. Розкрийте основні положення концепції Л.І. Ібраєва щодо походження людини на основі опрацювання і конспектування однієї із його статей, запропонованих у списку додаткової літератури до семінару.

5. У статті С. Межжеріна (див. Список додаткової літератури до семінару) з’ясовується одна з відомих на сьогодні теорій походження людини. Наведіть інші відомі Вам теорії.

Тема 4. Початок соціогенезу (становлення людського суспільства)

Зміст теми

Виникнення людського суспільства і його розвиток у період існування найдавніших і давніх гомінід (архантропів і палеоантропів). Стада і гаремні сім’ї людиноподібних мавп. Умови виникнення дородового людського суспільства у ранньому палеоліті. Дородове суспільство — первісне людське стадо (праобщина). Відмінність людської праці від діяльності мавп. Раннє привласнююче господарство (збиральництво, мисливство) і відповідні знаряддя праці олдувайської й ашельської епох палеоліту. Роль мисливства і збиральництва у формуванні і розвитку первісної стадної общини.

Суспільні відносини в період нижнього і середнього палеоліту. Співвідношення тваринного і людського в первісній людині. Проміскуїтет. Ендогамія. Взаємодопомога. Розвиток колективізму. Колективні форми виробництва і розподілу (зрівняльний розподіл). Ознаки появи першого природнього (вікового) розподілу праці у мустьєрську епоху палеоліту. Виникнення умов для переходу від первісного стада до родового егалітарного суспільства. Початок релігійних уявлень.

Початок соціальної історії людського суспільства. Сутність та основні ознаки роду. Докази виникнення роду: археологічні, антропологічні, етнографічні. Співвідношення роду і общини. Форми роду та їх первинність: матріархат і патріархат. Причини виникнення роду в радянській історіографії (М.О.Косвен, Ю.І.Семенов, М.А.Бутінов). Проблеми походження екзогамії.

Література

Основна:

ü Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

ü Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. – М., 1988.

ü Борисковский П.И. Древнейшее прошлое человечества. – М., 1980.

ü Думанов Х.М., Першиц А.И. Матриархат: новый взгляд на старую проблему // Вестник Российской Академии Наук. – 2000. – №7. – С.621 - 627.

ü Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.21.

ü Семёнов Ю.И. Как возникло человечество. – М., 1966.

ü История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. – М., 1986.

ü Косвен М.О. Матріархат. – К., 1949.

ü Семёнов Ю.И. На заре человеческой истории. – М., 1989.

ü Семёнов Ю.И. Происхождение семьи и брака. – М., 1974.

ü Файнберг Л.А. Возникновение и развитие родового строя // Первобытное общество. Основные проблемы развития. – М., 1974. – С.49 - 87.

Додаткова:

ü Бутовская М.Л. Эволюция человека и его социальной структуры // Природа. – 1998. – №9. – С.87-99.

ü Всемирная история: В 24т. – Т.1. – Каменный век. – Мн.: Литература, 1996.

ü Зыбковец В.Ф. Эпоха матриархата // Наука и религия. – 1970. – № 7. – с.71-78.

ü Матюшин Г.Н. У истоков цивилизации. – М., 1992.

ü Морган Л.Г. Древнее общество. – Л., 1934.

ü Природа и древний человек. – М., 1981.

ü Смирнов С. Спеціалізація знарядь як фактор антропогенезу // Археологія. – 1998. – №1. – С.56-68.

ü Степанчук В. Розвиток техніки в кам’яному віці // Археологія. – 2002. – №1. – С.51-56.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція — “Початок становлення людського суспільства”

(2 год.).

ПЛАН

1. Початок соціогенезу. Первісне людське стадо.

2. Сутність роду та докази його формування.

3. Причини виникнення родової організації. Проблема походження екзогамії.

Б). Семінарське заняття №/№ 4 – 5. “Виникнення людського суспільства (соціогенез), початковий етап його розвитку ”

(4 год.)

ПЛАН

1. Початок соціогенезу. Первісне людське стадо.

2. Причини та час виникнення роду. Археологічні й антропологічні докази формування родової організації.

3. Проблема походження екзогамії.

4. Сутність родової організації. Місце матріархату в житті первісного суспільства.

Методичні поради

щодо підготовки семінарського заняття

Не менш складною для розуміння студентів є тема виникнення людського суспільства і становлення родової організації. З’ясовуючи перше питання необхідно пам’ятати про складність і довготривалість процесу становлення людського суспільства. Спираючись на аналіз матеріальної і духовної культури людського стада потрібно показати суперечливість і двоїстість цього етапу історії.

З’ясовуючи причини формування роду неминуче маємо звернутися до поняття екзогамії, розкриваючи яке слід детально зупинитися на версіях науковців стосовно її походження.

На відміну від праобщини родова община була вже сформованим людським колективом, який ґрунтувався на принципі спорідненості. Звернувшись до рекомендованої літератури, необхідно визначити сутність роду, або родової організації. Чільне місце серед проблем роду посідає проблема матріархату. Коли був такий період в житті людства? Який зміст вкладається в це поняття? Ці питання мають обміркувати студенти, готуючись до семінарського заняття.

В). Завдання для самостійної роботи студентів:

Завдання першого рівня

1. Складіть порівняльну таблицю:

2. Виберіть риси, які відповідають ознакам праобщини та роду:

А) панування ендогамії;

Б) до складу входило близько тисячі осіб;

В) наявність тотемізму;

Г) існування проміскуїтету;

Д) кровноспоріднені зв’язки;

Є) влада старійшин;

Ж) колектив у складі 20 – 30 осіб;

З) екзогамність;

І) взаємодопомога родичів;

К) існування протягом 1,5 млн. років тому — 40 – 35 тис. років тому.

3. Заповніть таблицю:

4. Заповніть таблицю:

5. Складіть схему перетворення дуально-праобщинної організації в дуально-родову та схему перетворення праобщини в дуально-родову організацію через утворення двох екзогамних груп.

6. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: соціогенез, праобщина (первісне людське стадо), екзогамія, ендогамія, проміскуїтет, агамія, парна сім’я, рід, дуально-родова організація, матріархат, природній розподіл праці.

Завдання другого рівня

1. До яких наукових дисциплін звертаються дослідники для реконструкції життя первісних людей на етапі праобщини.

2. Опрацюйте та законспектуйте основні положення статті Х.М. Думанова та А.І. Першиця “Матриархат: новый взгляд на старую проблему“ (див. Список основної літератури до семінару), розкрийте сутність матріархату у первісну добу.

3. На основі опрацювання статті В.Ф. Зибковця “Эпоха матриархата” (див. Список додаткової літератури до семінару) визначте чинники, які впливали на особливе становище жінки у первісному суспільстві.

Питання для самоконтролю студентів

із змістового модуля № 1

“ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ

ІСТОРІЇ ПЕРВСНОГО СУСПІЛЬСТВА.

СТАНОВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА”

1. На основі визначення предмету і завдань історії первісного суспільства доведіть доцільність її виділення в окремий підрозділ всесвітньої історії. Наведіть протилежні точки зору.

2. Назвіть джерела вивчення історії первісного суспільства. Доведіть необхідність використання міжпредметних зв’язків для вивчення первісної історії.

3. Назвіть і розкрийте головні види спеціальної періодизації історії первісного суспільства. З’ясуйте як вирішується питання періодизації первісності у зарубіжній науці.

4. Простежте становлення в історичній науці загальноісторичної періодизації первісної історії.

5. Розкрийте уявлення про первісне суспільство у стародавньому світі.

6. Розкрийте уявлення про первісне суспільство у середні віки.

7. З’ясуйте процес накопичення етнографічного й історичного матеріалу про первісне суспільство у ХVІІІ – перш. пол. ХІХ ст.

8. Розкрийте основні положення еволюційної теорії про історичний розвиток первісного суспільства. Охарактеризуйте погляди основних представників еволюційної школи.

9. З’ясуйте вклад Л.Г.Моргана у розвиток історії первісного суспільства.

10. Поясніть марксистську концепцію первісної історії. Визначте основні періоди розвитку радянської історіографії первісного суспільства.

11. З’ясуйте погляди диффузіонізму і функціоналізму на історичний розвиток первісної доби.

12. З’ясуйте погляди представників французької соціологічної школи і школи Ф. Боаса на історію первісної доби.

13. Визначте основні концепції походження людини. Наведіть докази природного походження людини.

14. Поясність як науковцями вирішується проблема прабатьківщини людства.

15. Простежте еволюцію поглядів науковців на проблему рушійних сил антропогенезу. З’ясуйте сучасні підходи до проблеми рушійних сил антропогенезу.

16. Визначте основні етапи антропогенезу.

17. Поясніть який вид викопної людини вчені відносять до архантропів та розкрийте сутність проблеми неандертальців.

18. З’ясуйте концепції науковців щодо виникнення мислення і мови. Наведіть докази їх існування у перших людей.

19. Дайте визначення поняттю “соціогенез”. Наведіть приклади наявності біологічного компоненту у поведінці людей на етапі праобщини.

20. Поясніть поняття “первісне людське стадо”. Наведіть приклади соціальних рис поведінки людей на цьому історичному етапі людства.

21. Дайте визначення поняттю “раси”. Розкрийте причини расогенезу.

22. На прикладі характеристики великих рас розкрийте дію рушійних сил расогенезу. З’ясуйте проблему прабатьківщини рас.

23. Розкрийте причини та визначте за різними видами спеціальної періодизації час виникнення роду. Наведіть археологічні та антропологічні докази формування роду.

24. Дайте визначення поняттю “екзогамія”. З’ясуйте погляди науковців на проблему її походження.

25. Розкрийте сутність родової організації. Визначте місце матріархату в житті первісного суспільства.

1. 2.2. Змістовий модуль № 2