На слайді 3 наведений граф станів ЦВ

ДОПОВІДЬ

Шановні, Голова і члени Державної екзаменаційної комісії. На Ваш розгляд представлено дипломну роботу на тему:

Розробка алгоритму і програмного забезпечення рівня конвергентних мереж.

Мета роботи – розробка алгоритмів і програмного забезпечення канального рівня мережі.

Об`єкт дослідження – конвергентна мережа на канальномурівні, яканадає телекомунікаційні послуги в межах країни.

При виконанні роботи. для досягнення поставлених задач. використані методи теорії передачі, методи теорії електрозв’язку.

Створення і розширення корпоративних інформаційних мереж пов`язана передусім зі зростанням кількості компаній, збільшенням їх територіальних розмірів, відкриттям філій в інших містах або країнах.

Слайд 2.

При розробці інформаційних мереж важливо додержуватись протоколів, рекомендованих Міжнародною спілкою Електрозв’язку, тому що при цьому користувачі різних мереж можуть спілкуватись між собою без шлюзів. Це скорочує час встановлення з’єднання, підвищує швидкість передачі повідомлень та надійність, тому тема роботи є актуальною.

В першому розділі проаналізовано видиінформаційих мереж, описано корпоративну мережу, що досліджується

В другому розділі досліджено канальний рівень мережі, зокрема сімейство протоколів HDLC.

В третьому розділі розроблено функціональну схему кінцевого і центрального вузлів мережі.

В четвертому розділірозроблено алгоритм та програми канального рівня.

На слайді 3 наведений граф станів ЦВ

Проектована корпоративна мережа складається з центрального вузла та кінцевих вузлів. В даній главі описано роботу цих вузлів.

Мережа повинна виконувати такі функції:

· збирання центральним вузлом певної заздалегідь обумовленої інформації від кінцевих вузлів мережі декілька разів протягом доби в певні заздалегідь визначені години; отримана інформація обробляється в ЦВ і використовується для виробничих цілей;

· одержання центральним вузлом певної інформації від будь-якого кінцевого вузла мережі у будь-який час;

· переговори по телефону або за допомогою клавіатури операторів ЦВ і КВ за ініціативою ЦВ або КВ.

Для виконання перелічених вище функцій центральний вузол (ЦВ) може працювати в трьох режимах:

· “опитування по черзі”;

· “виборочне з’єднання”;

· “вхідний виклик”.

Робота ЦВ описана графом станів.

Як показано на рисунку система має декілька станів, що відповідають за виконання певних функцій:

· вихідний стан;

· опитування по черзі;

· встановлення з’єднання;

На слайді 4 Робота КВ описана графом станів.

Система в стані спокою знаходиться в вихідному стані. Перейти в інші стани може у випадку:

· Запиту на з`єднання;

· Вхідного виклику ЦВ.

5 слайд несе інформацію про процедуру формування блоку для передачі FormBlock

Блок складається з наступних складових: „Початок блоку”, „Номер блоку”, „Інформація”, „Кінець блоку”, „Перевірочна інформація”. Для створення перевірочної інформації використовується метод формування суми по модулю 2.

Рисунок 1- Блок другого рівня

На початку підпрограми формування блоку для передачі треба встановити лічильник байт блоку (і) в 0. Якщо блок останній, то встановлюємо прапорець кінця кадру FETX в активний стан. Далі записуємо в регістр RGBlock ознаку початку блоку STX, збільшуємо значення покажчика (і), записуємо STX в чарунку Contr_Sum, де по модулю 2 буде формуватись контрольна сума блоку,

записуємо в RGBlock номер блоку NBlockPd, здійснюємо складання по модулю 2 Contr_Sum та NBlockPd, збільшуємо на одиницю значення покажчика (і) та NBlockPd і приступаємо до запису 16-ти байт інформації з регістра RG52 в регістр RGBlock. При цьому кожний інформаційний байт враховується в Contr_Sum. Коли всі інформаційні байти записані в регістр для передачі блоку, треба записати ознаку кінця блоку. Якщо блок останній в кадрі, то в регістр RGBlock записується ETX, а якщо ні, то записується ETB. Ці байти не враховуються при формуванні контрольної суми блоку. Останньою в RGBlock записується контрольна сума блоку Contr_Sum.

На 6 слайді зображено процедуру передачі блоку рівню 1 PdBlock

Оскільки після передачі блоку ми можемо отримати у відповідь станції – позитивну (ACK), негативну (NAK), або вимогу розпочати передачу всього кадру спочатку (DLE), то перед передачею блоку треба встановити в неактивний стан прапорці FACK, FNAK, FDLE. Крім того, для запобігання зависання програми при ненадходженні квитанції на переданий блок, починаємо відлік тайм-ауту Т23 (час очікування відповіді на блок). Покажчик регістру RGBlock (і) встановлюємо на перший байт блоку.

Після послідовної передачі всіх байтів блоку чекаємо квитанцію на переданий блок. В мережі використовується вирішуючий зворотній зв’язок з очікуванням. Якщо за час тайм-аута Т23 не надійшла очікувана відповідь (ACK, NAK або DLE) підпрограма закінчує свою роботу. Якщо ж надійшла одна з очікуваних квитанцій, встановлюється відповідний прапорець.

*****Оскільки в інформаційній мережі, що розробляється, використовується вирішуючий зворотній зв’язок, то при надходженні на прийом пошкодженого блоку ми отримаємо негативну квитанцію на нього (NAK) і цей блок треба буде повторно передати, необхідно обмежити кількість повторних передач для запобігання за циклювання програми. Для цього в лічильник повторних передач блоку SSPdBlock в кінці формування блоку записуємо 3 (допустима кількість повторних передач блоку). ******

Це називається системою з вирішуючим зворотнім зв’язком з очікуванням

Висновки: в роботі отримано такі результати:

1. Визначено основні завдання, компоненти, принципи побудови, структуру мережі та її складових. Наведено характеристику мережі з точки зору еталонної моделі взаємодії відкритих систем

2. Побудовано та описано функціональні схеми роботи кінцевого та центрального вузлів мережі, за допомогою яких пояснюються режими роботи та стани цих вузлів.

3. Розроблено програмне забезпечення. Перевагою даної роботи є те, що програмне забезпечення створювалося для роботи під керуванням операційної системи Windows, що дозволяє використовувати його в реальних умовах.

4. Розроблені алгоритми дають можливість виконувати основні функції канального рівня для передачі та прийому необхідних обсягів інформації, слідкування за правильністю переданих даних.

Сукупність проведених досліджень, розробок в дипломній роботі складає вирішення завдання з поліпшення показників якості на канальному рівні в інформаційних мережах.