Узяття матеріалу для специфічної діагностики при сибірці

Для специфічної діагностики при сибірці тип досліджуваного матеріалу залежить від форми хвороби.

При шкірній формі беруть вміст везикул, карбункулів, виразки або відторгнутий струп. Перед узяттям матеріалу (бажано до початку лікування) обережно очищують шкіру спиртом біля ураженого місця та поверхню карбункула. Матеріал беруть стерильною піпеткою, шприцом або тампоном. За наявності у хворого некротичної виразки її необхідно попередньо очистити від гною (якщо він є), зібрати лімфатичну рідину на межі зі здоровою тканиною, не травмуючи останню.

При септичній формі беруть кров в об’ємі 1 мл, бажано в період гарячки. 1-2 краплі крові висівають на живильні середовища, а також роблять два мазки на предметних скельцях, не фіксуючи їх.

При легеневій формі досліджують мокротиння, яке відбирають у стерильні баночки, і, крім того, роблять два мазки на предметних скельцях, не фіксуючи їх. Також досліджують кров.

При кишковій формі досліджують випорожнення або сечу (1-2 л).

У померлих досліджують частини уражених органів, тканин і обов’язково кров і селезінку.

Направлення патологічного матеріалу на дослідження

Патологічний матеріал вміщують у чистий стерильний посуд (пробірки, банки). Висушені мазки вкладають у чашки Петрі, які обгортать щільним папером. На упаковці роблять напис "Мазок нефіксований".

Посуд із патологічним матеріалом складають у герметичний контейнер, пломбують, роблять напис "Верх, обережно" та відправляють у лабораторію у супроводі медичного працівника.

У направленні вказують ПІБ хворого (померлого), місце і час узяття матеріалу, його назву і попередній діагноз. Направлення не можна перевозити в транспортній тарі з досліджуваним матеріалом.