Основні категорії мережі Internet

Глобальна комп'ютерна мережа Internet як світова інформаційно-технічна система існує майже 40 років.

Internet з'явився як програма підвищення стійкості системи оборони США на початку 1970-х pp. Така поява пов'язана зі створенням і розвитком у 1969-1977 мережі APRANET.

Internet - всесвітня сукупність технічних засобів, стандартів та домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв'язок між різними комп'ютерними мережами у світі.

Основою функціонування мережі Internet є базовий протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol Internet Protocol), який являє собою сукупність протоколів - систем стандартів і правил зв'язку та передавання інформації у глобальній мережі. У 1983 p. APRANET перейшла на використання даного протоколу, що і вважають датою народження Internet.

З 1992 почалося практичне використання WWW (World Wide Web - світової інформаційної павутини), як більш ефективного способу передачі інформації, що дало змогу користувачам всього світу вільно обмінюватися даними.

В основі цього проекту лежало використання гіпертексту - методу надання інформації у вигляді тексту, окремі фрагменти якого з'єднані за допомогою посилань тобто зв'язками, що дають змогу легко переходити від одного матеріалу до іншого.

Всі комп'ютери або машини, об'єднані каналами зв'язку в Internet, називають хостами (hosts), серед яких можна виділити дуже потужні мейнфрейми, менш потужні мінікомпютери та персональні комп'ютери. Деякі з них підключаються до мережі Internet через провайдера (Internet service provider, ISP), тобто установу, яка надає комерційні послуги з підключення до мережі (у вітчизняній практиці такими є Уарнет, Інтернет-Україна, Global Ukraine, Lucky Net) або під'єднані до неї безпосередньо.

Значна частина локальних мереж діють за умов функціонування серверів - комп'ютерів, що забезпечують роботу та надають послуги іншим комп'ютерам та програмам у складі цієї мережі.

Сервери за своїми функціональними особливостями поділяються на:

o файлові, які зберігають файли, що використовуються користувачами мережі;

o сервери друку;

o поштові;

o Web -сервери (комп'ютери, що відповідають за зберігання та видачу Web-сторінок і на яких встановлене серверне програмне забезпечення для обробки запитів програм- браузерів, що використовують протокол HTTP).

Web -браузери (browsers) - програми перегляду WWW-сторінок та інших ресурсів. Сучасні браузери мають широкі мультимедійні можливості. Найвідомішими з них є Netscape Navigator Microsoft Internet Explorer. Вони можуть працювати також з FTP- протоколами.

HTTP протокол (Hypertext Transfer Protocol) - протокол, згідно якого WWW-документи передаються з сервера до браузера на комп'ютер користувача.

FTP -протокол (File Transfer Protocol) - Internet-сервіс для передачі файлів (в т.ч. програмних) мережею Internet.

Існує два режими підключення користувачів до Internet:

1. on-line - робота в режимі реального часу;

2. off-line - робота користувача на комп'ютері до початку сеансу зв'язку з іншим комп'ютером в мережі.

Вся інформація, яка дислокується в Internet, знаходиться на сайтах - певних місцях в мережі, доступних з будь-якої точки світового простору. Інакше кажучи, сайт - це адреса розташування інформаційного ресурсу в Internet. Відповідно для доступу на будь-який сайт користувач повинен знати Internet-адресу останнього.

Фактично кожен сайт являє собою сукупність Web-сторінок, об'єднаних за змістом.

Під Web -сторінкою розуміють HTML-файл, який може містити тексти, зображення, програми на мові Java та інші Web-елементи.

HTML (Hyper Text Markup Language) - мова розмітки гі-пертекстових документів. За її правилами форматуються Web-сторінки та розповсюджуються дані WWW-системи.