Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Законодавство УкраУни з ОПСтр 1 из 3Следующая ⇒ Принципи державноУ полiтики в галузi охорони приацi(ОП). - прiорiтет життя i здоровя по вiдношеншо до виробничо дiяльностi; - соцiал. захист працiвника - сдинiсть нормативiв з ОП для всiх субсктiв - здiйснення нанчаяня проф. пiдготовкк та пiдвищуе квалiфiкацiю з питань ОП Основнi поняггя, термiниЗ ОП Ух визначення. ОП — система правових, соц-економiчних, оргаяiзацiйно-техяiчнкх, саяiтарно- гiгiснних засобiв 1 заходiв, спрямоваяих на эбереження здоровя та працездатностi людини в процесi працi. Обскт ОП — виробниче сер-ще працiвникiв в процесi працi, оргаяiзацiя працi та оргалiзацiя вир-тва. Небезпечний виробничий фактор — це в.ф., дiя якого за певних умов може привести до травми або погiршення здоровя. Шкiдливий виобничяй фактор — в.ф. може привести до погiршення стану здоровя, зниження працездатностi, i може перейти в небезпечний. Умови працi — сукулнiсть факторiв виробничого середовища i трудового процесу, якi впливають на здоровя 1 працездатнiсть людини в процесi iТ жмтсдiяльностi. Виробнича санiтарiя — сис-ма оргаяiзяцiйних та техн. засобiв, якi залобiгають дiТ на працiвникiв шкiдливих вироб. факторiв. Гiгiсна працi — комплекс заходiв, спарям. на запобiгання дфУ на працiвника шкiдливого середовища та збереженяя здоров’я. Пожежна безпека — комплекс заходiв, спарям. на запобiгяння пожеж, Ух локалiзацiю та гасiння. Складовi частини ОП - правовi та оргалiзацiйнi питалня ОП; - основи фiзiологi, гiгiени працi та виробничоi саяiтарi - основи гехяiки безпеки - основи пожежяо безпеки Законодавство УкраУни з ОП. Законодавство з ОП скл. з конституцiя Укр., кодекс законiв про пращо, закон про ОП, Закон про соц. страхуваяня, закон про пожежну безпеку, з-н про саяiтарне епiдемiологiчне благополуччя населения. 5. Державнi нормативнi акти з ОП. дНАОП -- правила, стандарти, норми, положення, iнструкцi та iншi документи, яким надана чиннiчть правових норм, обов’язкових до виконаiшя. Законодавством передбачено, що залежно вiд дiУ, сфери впливiв дНАОП можуть бути мiжгалузевi i галузевi. Мiжгалузевi — ДНА загальнодерж. користуваяня, дiУ яких полтяр. на всi пiдприемства, устаяови, органiзацiУ, незалежно вiд галузевоУ належностi i форми властностi. Галузевi —• ДНА, дiя яких пошяр. на пiд-ства, установи i орг-цiУ незалежнЫ форми властностi, що вiдносяться до певноУ галузi. ДНАОП ХХХХ. Х.ХХ - ХХ скр.наз.НАкласиф.галуз вид.НА на порХ9 рiк затв. 6. ГарантiУ прав громадян на ОП. При укладаянi трудового договору власник пiд розписку iнформуе про умови працi, небезпечнi i шкiдливi фактори та про права на пiльги i компенсацi. Всi умови працi, машин, мехаяiзмiв, роцесiв, првиНнi вiдповiдати нормативним актам з ОП. Працiвник мае право вiдмовитись вiд роботи, якщо створилась ситуацiя небезпечяа для здоров’я. Працiвник мае право розiрвати трудовий договiр i якщо власник не виконуе закону про ОП. Всi пращвники шдлягають соц. страхуваяню. 7. IСомпенсацт за роботу на виробництвах з важкими та шкiдливими умовами працi. - пiдвищена з/пл; - безкоштовне саяаторне лiкування; - спец. молоко та iншi харчовi продукти; - дадатковi перерви; - скорочена тривалiсть робочого часу; - додоткова оплачувана вiдпустка; 8. охорона працi жiнок. - забороняеться залучати жiнок до важких робiт; - обмежена маса ваятажу, що переносится не мае перевищувати 15 кг; при пiдяiманнi вантажу больш нiж 1,5м — 1 Окг. при постiйному перенесеннi валтажу на протязi змши також 10 кг. - вагiтних i жiнок з дiтьми до Эр. забор. до надурочних робiт, у вихiднi днi i у нiчний час, вiдряджати у вiдрядження. - жiнок, що мають дiтей вiд Э до 14р. у вiдрядження не посилають. - вiдпустка по вагiтностi 120 днiв (70 до i 50 пiсля). 9. ОП пiдлiткiв - допустимий вiк прийняття на роботу пiдлiткiв, ‘бр. - прийнятгя на роботу здiйснюеться пiсля ретельного прохрдження мед. комiсi i подалi пiдлягають щорiчному мед. огляду - заборонясться залучати пiдлiткiв до важких робiт i до робiт з шкiдливими та небезпечними умовами працi, а також до робiт пiд землею. - - скорочений робочяй день - забороняеться залучати до нiчних та надурочних робiт. - Збiльшена вiдпустка (30 днiв). - обмежена маса ваатажу що переноситься.
10. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог ОП. Вiдповiдальнiсть за порушення умов працi може бути чотирох видiв: дисциплiнарна — зобовязання працiвиикiв вiдповiдати перед адмiнiстрацiсю за невиконання ними оп. Адмiнiстративна — вiдповiдальнiсть виражасться у формi рiзномаяiтних адмiнiстративнкх стягнень’— попередження, догааи, штрафу. Матерiальна - вiдповiдальнiсть пiдприемства за нанесену шкоду робiтникам та службовцям(травми итд.) звя’замих з виконанням своУх службових обов’язкiв. Частина суми i вiдшкодуваиня може бути стягнена з працiвника пiдприсмства якщо нещасний випадок стався по його виш. Кримiнальна — вiдповiдальнiсть виражена в покараннi осiб, якi порушили правила ОП якi могли призвести або призвели до нещасних випадкiв або iншi важкi наслiдки. 11. Органiзацiя ОП на промисловому пiдприсмствi. - Вибiр та формування структури улравлiння ОП на пiдприсмствi. - практично-всi iнженернi служби та посадовi особи мають буги залученi в керуваяня ОП. - чiтке регламентуваяня обов’язкiв i прав посадових осiб з ОП - розроблення полежень на пiдприемствi по ОП, часто оформленого у виглядi стандарту пiдприсмства - Створення служби ОП яка виконуе органiзацiйно-методичяу роботу по управлюнню ОП i контрозлос Ух реалiзацiю. - Облiк та аналiз дозволяють встаяовити рiвень ОП i ефективнiсть фуякщюваяня. - Контроль - Регузловаяня 12. Види iнструктажiв i навчання безпечним методам працi. Коли на пiдпри€мствi е роботи небезпечяi, передбаченi щорiчнi iсурсовi нанчання з перевiркою знань. Всi працiвники проходять нанчання у виглядi iнструктажiв, якщо на пiдприемствi нема пiдвищеноУ безпеки щорiчно. Допуск до роботи тих, хто не пройшов — заборонясться. Види iнструктажiв: - Встугiний — проводиться при прийомi на роботу. - Превинний — проводиться на початку робiт перед робочям мiсцем. - Повторний — пров. повторно перед роб. мiсцем. Небезпечяа — раз в З мiсяцi, всi iншi — раз в б мiс. - Позаплановий — пов. при змiнi технологiй на виробництвi, при ввеДенi нового обладняння, коли стаеться якиись нещасний випадок. - Цiльовий — пров. при виконаянi одноразових робiт. Нанчаяня для посадових осiб: всi працiвники — посадовцi до поч. виконання своУх обов’язкiв прох. раз на 3_рокя нанчаяня з ОП. Створ. комiсiя для перевiрки зналь, яку очолюс керiвник або керiвник по ОП. Тi хто не пройшли нанчання i перевiрку знаяь, або при поточнiй перевiрцi не справились, повиннi бути звiльненi. Позачерговi перевiрки вiдбув. при введеннi у дiю нових процесiв. 13. державний нагляд за станов ОП. - комiтет по нагляду за ОП УкраУни на п-вi. - держ. комiтет з ядерноУ та радiацiйноТ безпекя - органи держ. пожежного нагляду. - органи та заклади саяiтарно-епiдемiологiч. служби мiнiстерства охорони здоров’я. Iнспектори держнагляду ОП. Права: - безперешкодно вiдвiдувати пiдконтрольнi пiд-ства для перевiрки - надсилати керiвникам пiд-ств роэпорядження, приписи про усунення недолiкiв галузей нпр. працi. - зулинення п-ства до усунення порушень вимог щодо ОП - притягати до админiстративноУ вiдповiдальностi працiвникiв винних у порушеннi законод. актiв ОП. - надсилати власникам п-ств про невiдповiдальнiсть людей посадам. 14. Вiдомчий i громадський контроль за станом ОП - Оперативний (1 раз здiйсн. огляд майстер, бригадир). - кожного структурного пiдроздiлу(1 раз на тиждень). - контроль керiвництва(не рiдше 1 разу на мiсяць) — власник, головний iнженер, нач. вiддiлу ОП. Вiдомчий контроль виражаеться в систематичнiй перевiрцi мiнiстерствами i вiдомостями дотримання стандгiртiв, норм, правил i законодавства ОП на пiдлеглих Ум п-ствах Громадський контроль за стаяом ОП на п-ствах представляють проф. спiлки при Яких створюються комiсiУ по ОП. Ф-цiУ, права, завдання комiсiУ по ОП. - де працюють >50 працiвникiв; - керусться зак-вом про прадю, положениями про ОП на п-ствi; - захист законних прав, iнтересiв працiвникiв з ОП; - пiдготовка рекомеiщацiй власнику щодо профiлактикя виробничого травматизму; - вироблення щодо пропозицiй колективного договору ОП - звертатись до власника щодо врегулювання вiдносин у сферi ОП - стулiнь вени потерпiлого винуватця ПВ встановлюс - розмiр одноразовоУ допомоги - знайомитись з б-я матерiалами ОП - вiльний доступ на всi дiльницi п-ства 15. Планування i фiнансування заходiв iз ОП. Здiйснюсться власником. Фонди створ. для фiнаясуваяня ОП Фонди фiнансувааня: - галузевий - державний - регiональний (областi) - пiд-ства(прибутки, грошi за штрафи) Плануваяня робiт з ОП: - перспективне (на тривалий вiдрiзок часу) - поточне(протягом року) - оперативнё(квартали, мiсяць) 16. Методи аналiзу виробничого травматизму. - Статистичний Коф. частоти Кч=А* 1000/Т А — к-сть нещасних випадкiв Т — к-сть працiвникiв коф. важкостi Кв=д!А д — к-сть днiв непрацездатностi Кзв=Кч*Кв - Топографiчяий — баз. на тому, що на плалi п-ства вiдмiчаються мiсця де стаються нещаснi випадки. - Монографiчний — баз. на детал. вивченнi технологiчних умов, умов працi, саяiтарногiгiЕ:н. умови - Економiчний — аяалiз витрат, якi викляканi виробничим травматизмом. - Метод експертних оцiнок — баз. на експертних висновках умов працi. 17. IСласифiкацiя причин виробничого травматизму. - оргаяiзацiйнi: недолiки в навчаннi, застосуваяня небезпечних методiв працi, порушення режиму працi та вiдпочинку, недостатнiй нагшщ керiвництва за виконалням робiт, низька дасциплiна, незадов. плануваяня робiт i утримання робочих мiсць, незастосув. засобiв захисту. - технiчнi: недолiки технологiй, обладнаяня, конструктивнi дефекти, несправнiсть засобiв автоматизацi, вiдсутнiсть огороджень та блокуваль. - Саяiт.-гiгi€н.: незадов. мiкроклiмат, незадов. освiтлення, пiдвищення шТму, вiбрацi... 18. Вiдшкодування власником шкоди працiвникам у разi ушкодження IХ ЗдООВ я. - забезп. одноразова допомога при нещасному випадку - компенсацiУ втраченого заробiтку Од%мiн де % - %втрати працездатностi - якщо загинув працiвник: - одноразова допомога на сiмю: Од=5Р3 Од=5Р3+РЗП на кожного утримаяця - вiдшкодування моральнЫ шкоди 19. Шкiдливi фактори в умовах виробнинтна. Шкiдливим фактором вважасться виробничий фактор який призводить до захворювань або эменшенню працездатностi. Згiдно з ГОСТ 12.0003-74 Шкiдливi фактори: - Фiзичнi: рухомi машини i мехаяiзми, а також рухомi частини виробничого обладнання, пiдвищена запиленiсть i загазованiсть повiтря, пiдвищена або низька температура, високiй рiвень шуму, вiбрацi, ультразвуку, iнфразвуку, пидвищений або низький тиск i його ралтова змiна, пiдвищений рiвень iонiзуючого випромiнювання, пiдвищене значения налруги в електромережах, електомагнiтнi випромiнювалня, вiдсутнiсть або недостаснiсть природнього свiтла, пагале освiтлення роб. мiсця, пiдвищена яркiсть свiтла та iн... - Хiмiчнi: хiм. речовини, якi по хараиткру впливу на оргалiзм людини подiляються на токсичнi, подразшоючi, каяцерогеннi, мутагеннi... За шляхами провлкнення в оргаяiзм вони подiляються на проникаючi через органи дихалня, органи травлення, через шкiру та слизову оболочку. - бiологiчнi (бактеi, вiруси) а такод мiкрооргалiзми - психофiзiологiчш — фiзичлi перенавалтаження, налруженiсть алалiзаторiв, монотоннiсть працi, емоцiйнi перенавалтаження. 20. Заходи захисту вiд пилу, газiв i парiв. Технiчнi — замiна токсичяих речовин, нетоксичиими або менш токсичними, автоматизацiя виробництва, дисталцiйне улравлiння, герметизацiя обладналня, застосувалкя вентиляцiй. Санiтарно-гiгiсн. — систематичний контроль вмiсту на токсичнi речовини. Застосування засобiв iндивiдуального захисту. дотримаяня режиму та вiдпочинку. Лiкувально-профiлахтичнi — проведения попереднiх та перiодичних мед. оглядiв, профiлакторне та санаторно-курортне лiкуваяня. 21. Метеорологiчнi умови виробничого середовиша. Вологiсть повiтря, температура, швидкiсть руху повiтря, теплове випромшюваяня, барометричний тиск. Терморегуляцiя — пiдтримання температури тiла в межах 36-37 22. Нормування метеологiчних умов. Нормування метеоумов дСН 3.36.042-99 — сая норми мiкроклiмату виробничях примiщень. Нормуються такi показники: - температура - вологiсть - швидкiсть повiтря - теплове випромiнюваяня Нормусться залежяо вiд перiоду року: - холодяий + 10 1 НИЖЧС (не менше З дiб) - теплий бiльше +10 Нормуеться вiд категорiУ робiт: 1) легка - iа - 16 Легка категорiя робiт — затрати до 150 Ккал/год. 2) Сер. важкостi - на - иб Затрати бiльше 25ОКкал!год; перенiс ваят бiльше IОкг Метеоумови подiляються на оптимальнi i допустимi. 23. Прилади для вимiрювання метеорологiчних умов. темп. —термометри вологiсть — псяхрометри: августа i аспiрацiйний швидкiсть руху повiтря — аяемометри (чашковi, крильчастi), кататермометри теплове Випром. — актемометри атм.тиск — баюметри 24.Вентилящя виробничих примiщень. 24. Вентиляцiя це повтряний оббiг для вилучення з робочях примiщень на,цляшкового тепла i вологи, для видаленяя рiзнях шкiдлявих речовиг(газа, випари пил); для пiдтриМаяня метеоумов в роб. зонi: СНiП 2.04.05-91 “Вентиляцiя, опалення та коядицiюваяяя повiтря” Класифiкацiя: а) за способом перемiщення повiтря(природна, штучка, сiмiщена) б) за налрямком руху повiтря(припливна, витяжяа, припливно-витяжяа) с) за мiсцем дi(загально-о6мiнна, мiсцева, комбiноваяа) 1)Природна вентиляцiя здiйсшосться за рахуяок теплового та вiтрового налору. Аерацiя — органiзована природяа вентиляцiя. Iнфiльтрацiя — неорганiзована природяа вентиляцiя. для покращення природноТ вентиляцi викор. дехлектори(насадкя на отвори для покращення тяги). Кратнiсть повiтрообмiяу: К=Е/У Е — об’см повiтря, що ми видалясмо У — об’см всього примiщеняя 2) Механiчяа вентиляцiя: загальнообмiнна - витяжна - припливна - припливно-витяжна Припливна — задувас повiтря в примiщення Витяжна — видувас повiтря з примiщення Припливно-витяжна — одночасно задувас i видувае Мiсцева — концентроваяе надаяня приплявного повiтря заданях параметрiв (повiтрянi души). Аварiйна — викор. для вибухо-пожежяих, небезпечних, шкiдливих виробництв. К=8 25. Аерацiя виробничих примiщень Аерацiя — оргаяiзоваяа природна вентиляцiя. Здiйснюеться за рахуяок рiзностi гравiтацiйного тиску завнiшнього i внутрiшнього повiтря i дi вiтру. Аерацiю передбачають якщо за iТ допомогою можуть бути забезпеченi нормоваяi умови повiтря i якщо нона допустима по технологiчяим умовам. Особливо ефективно аерацiя дiс в гарячях цехах. 26. Розрахунок систем механiчноУ загальнообмiнноУ вентиляцiУ. Механiчяа вентиляцiя: загальнообмiнна - витяжна - припливна - припливно-витяжна Припливна — задувас повiтря в примiщення Витяжна — видувас повiтря з примiщеняя Припливно-витяжна — одночасно задувас i видувас Види розрахунку: 1) за к-стю шкiдливих речовин 2) коли видiляеться надлишкове тепло Э) коли видiляеться надлишкова вологiсть Коли обем примiщення < 20М3 на 1 людину необхiдно передбачати подачу повiтря 30 МЭ /год. на кожну людину, а якщо 20М3< то 20 МЭ/год, на людину. Е=3б00*Р*У; Р — площа перерiзу витяжного пристрою У — обем всМоктувааня в перерiзi. 27. Мiсцева вентиляцiя. Розрахунок мiсцевоТ вентиляцiУ. Мiсцева — концентроване надання припливного повiтря заданих параметрiв (повiтрянi души). 1,=3600*Р*У; Р — площа перерiзу витяжного пристрою У — обем всмоктування в перерiзi. 28. Вибiр виду вентиляцiТ Вимоги до влаштування вентиляцiТ. Правильниi вибiр систем вентиляцiУ мае велике сааiтарно-гiг. i економiчне значения, при цьому потрiбно керуватись деякими положениями: - необхiдно максимально використовувати мiсцевими витяжками - мехаиiчну вентиляцiю використовувати лише в тих випадках, коли необхiдш параметри повiтряного клiмату не можуть бути забёзпеченi природною вентиляцiею - при проектуваннi механiчноУ вентиляцi’i необхiдно передбачати встаповлення резервних вентиляторiв з електродвигунами, якi вклiочаються автоматично, або всталовлювати не менш нiж 2 припливних i 2 витяжних установок, якi забезпечують при включеннi одно’i з них об’ем вiтяжки або припливу не менш нiж 50% потрiбного повiтряобмiну. - припливну вентилчцiю доцiльно поеднувати з повiтряним отоплениям - велике значення при проектуваянi i експлатацйТ вентиляцiйнвх установок мае придялятись бородьбi зi шумом. 29. Природне освiтлення, його нормування, КПО. Природне: бокове(одно- i двосторонне), верхне, комбiновале Основ, норматив: коф. прир. освiтл: КИО — вiдношення освiтленостi на роб мiсцi у виробничому примiщенi до зовнiшнього освiтлення горизонтальны площини, при вiдкритому небесному дифузному свiтлi КПО=Евн/Езов* 100% КПО залежить вiд розряду зорово’i дiяльностi, клiматичло’i зони, вiд елементiв освiтлення. Природне освiтлення залежить вiд пори року, часу дня, природних умов, забрудненостi свiтлових приладiв, вiд затемленшi будiвлями, спорудами деревами що е навпрти. Основний док’мент про нормування СНiП 11.4-79 i штучне освiтлення. Норми проектуваяня’. 30. Штучне освiтлення вимоги влаштування, нормування. Штучне освiтлення призачене для освiтлення роб. зони в темний перiод доби або при недостатнiй к-стi природного свiтла. Штучне освiтлення подiляеться на загальне i комбiновале. Комбiноване — загальне + мiсцеве. Застосов. коли проводяться роботи високоУ або дуже високоТ точностi. По типу ламп освiтлення подiляють на люмiнiсцентнi i рожжаренi. Нормування штучного освiтяення здiйс. по освiтленостi, залежно вiд розряду зоровоi роботи, джерела свiтла 1 системи освiтлення. Вимiрюеться в ЛЮКСАХ. Е=IООлк — мала тоiшiсть робiт Е50лк — коридори Е=300 — аудиторiя Е 400-5ООлк за комп. В якостi джерел штучлого свiтла використовують лампи: рожжарювальнi та газорозряднi. Основний док’мент про нормуваяня СНIП II.4-79 i штучне освiтлення. Норми проектування’. 31. Кiлькiснi та якiснi показники освiтлення. ЕIООлк — мала точлiсть робiт Е50лк — коридори Е300 — аудиторiя Е= 400-5ООлк за комп. 32. Розрахунок та вимiрювання природного освiтлення. 1 00*$о/$п=еI *Кз*Ь1 0Кзч/10*У1 $0 — площа свiтлових отворiв — площа пiдлоги Кзч — коф.затемнення iншими буд спорудами, деревами 10— загал. коф. свiтлопропускалня вiкна.: 02/0,7 УI — коф. який враховуе вiдбиття свiтла 1/б Кз — коф.запасу 1/2 ию — свiтлова характеристика вiкна 5/20 33. Методи розрахунку штучного освiтлення Визначення к-стi джерел свiтла Медод використалня свiтдового потоку, метод питомоУ потужностi; точковий метод Метод питомоТ потужностi — найбiльше простий, найменш точлий(для приблизних розрахункiв). Рл=Рпп* /1’. Рпп — питома потужнiсть — площа примiщення — к-сть ламп Рл — потужнiсть лапм Метод використання (виз. свiтловий поток ламп необхiдних для досягнення необхщного освiтлення, з урахуваням свiтла вiдбитого вiд стiн, стелi, роб. поверхнi) ф=Ен* **7/ i=А*В/Ы(А+В) Ф - сумарний свiтловий потiк — порща примiщень Ен — нормоване освiтлення Кз — коф. заласу(для ламп рожжар = 1,3\1,7; для лтомiнесцентних 1,5\2) — коф. мiн. освiтлення(1,1\1,2) А i В — довжина i ширина примiщень Н — довжина свiтильника над роб. поверхнею - знах. по таблицi якщо вiдомо i. =Ф / Фл Фл — свiтловий потiк однiсУ лампи. Точечний метод: Е=I* со$(куб.)а/Кз*Ь(квадрат) Е — освiтленiсть i — сила свiтла (вiд джерела до т. роб. поверхнi) Ii — висота свiтильника над ро6. пов. а — кут мiж нормалю мiж роб. поверхнею i налравленням свiтлового потоку на джерело Кз — коф. запасу 34. Шум, вплив на оргаНiзм людини, кiлькiснi показниюi шуму. Шумом наз. всiлякий шкiдливо дiючий на оргалiзм лiюдини звук. пiдвищений рiвень шуму викликас в людини втому, зниження уважпостi що може призвести до помилок i пiдвищено небезпеки виникнення травм, зниження продуктивностi працi. Шум — небажалий для людини звук, або сполучення звукiв. При тривалому впливу шуму в людини зменшуеться гострота слуху, погiршуеться стал центрально нервовЫ системи, сердце —судинноТ системи, шлулково-кишкового тракту, органiв дихання — шумова хвороба. симптоми дiТ шуми: безсоннiсть, змiна тиску, зменшена увага. гост 12.003-83 допутимi спектри рiвнiв шуму та його тиску”. Шум - низькочастотний (до ЗООГц) - середньочастотний(300-8ООГц - високочастотний(бiльш 8ООГц Шум хар.: амплiтудою(мах. вiдхал. т. вiд стану рiвноваги) — А; частотою коливаль(к-сть коллв за од. часу) —1,Гц; iнтенсивнiстю(к-сть що прох. за Iсек. ч\з площу Iм(кв) перпендикулярно до напрямку звуку хвилi) — I,Вт/м(кв); звуковим тиском(рiзниця мiж тиском мах. згуст. повiтря, та атм. тиском); Вимтрюеться в БЕЛАХ (дБ) 10-30 дБ — шум коли можна заснути. 100— 110—шум дискотек 120дБ — больовий порiг 140дБ — втома металу 35.Нормування,вимiрювання i заходи захисту вщ шуму. гост 12.1.003-83 нормувания шуму та грая. спектрiв” Вимiрюеться за допомогою шумометрiв. Захист вiд шуму можна здiйсшовати колективними та iндивiдуальними методами i засобами. Бородьба з шумом в джерелi його винекнення. Осн. методи зниження шуму: - звукоiзоляцiя - екрануваяня - акустичнi заходи - зниження шуму у пiдшипниках Обект який видiляе шум, помiща€ться пiд звукоiзоляцiйний кожух. Звукоiзолюючi матерiали: войлок, пiнопласт, скловата Екралування: захиснi екрани якi затримують звук. Акуст. обробка на 8дБА Коли загальноприйнятi норми не влаштовують застос. iндив. методи: протишумнi вкладишi, навушники, каска. 3б.Вiбрацiя. Характеристики вiбрацiй. Захист вiд вiбрацiй. Вiбращя — поширення мех. коливань в твердому тiлi ВiбрацiУ: траяспортна; технологiчна; тралспортно-техлолоiчна. вiбрацiя характеризуеться: амплiтудою А(мах. вiдхллення точки вiд стану рiвноваги) вiбрашвидкiстю У (мак значения прискорення швидкостi коливальнЫ точил в мм\сек) вiброприскоренiтя ((мак. знач. прискорення колив. т. в мм\с*с) частота Г(к-сть вимушенкх коливань за одиницю часу, в гц) iнтенсивнiсть вiбрацiУ Ев У=21А =(2*)(квад)*А Ев 1 О1(У/Ус)квад Заходи захисту вiд вiбрацiй: - эменшення вiбрацiй в самому джерелi(де с обертовий рух) - змiна характеристик системи - вiдлагодження режиму резонансу - всталовлення iншого режиму роботи - приеднання маси - вiброгасiння(динамiчнi вiбр, пружнi, маятниковi) - вiброiзоляцiя(встаяовления джерела вiб. на вiю iзоляцiiо) Засоби iндивiдуального захисту: рукавицi, вкладишi, прокладки, спецвзутгя, пiдметкк, нагрудники, пояси, спецкостюми. 37. дiя виробничих вiбрацiй на органiзм людини. Нормування i вимврювання вiбрацiй. донготривала дiя виробничих вiбрацiй може призвести до вiбрацiонноТ хвороби. Найбiльш поширенi захворювакня, викликакi локальною вiбрацiсю при роботi з вiбро-машинами частота спектру яких перевищус 125 Гц. локальна вiбрацiя викликас рiзномакiтну степень судинних, нервово-мязних, кiстково-суставних та iнш. порушень. Загальна вiбрацiя виклккас порушення нервово сист., та змiни в сердцево-судиннiй системi, вестебулярному аларатi, порушусться обмiн речовин. Нормувакня: ГОСТ 12.1.012-78 цей стандарт рекомендус проводити оцiнку дiУ вiбр. на людину одним з наст. методiв: - частотним аналiзом нормовакого параметру Нормованм параметром являсться середньо квадратичнi значения вiброшвидкостi або вiброприскорення а для локально’i вiбрацiУ в октавних полосах частот, а для загальноi вiбрацi в октавних або 1/З — октавних полосах частот логаримiчнi рiвнi вiброшвидкостi визнач. за ф-ю: Е=201 У/5*1О(в8) - штегральною оцiнкою за частотою нормованого параметру нормованим параметром являсться скоректоваяе значення контрольоваяого параметра П (вiброшвидкостi або вiброприскорення), вимiрюваке за допомогою спец. фiльтрiв - дозою вiбрацi Нормовним параметром являсться скоректоване значеня Пекв Пекв= д/ в залежностi вiд характеристик робочих мiсць подiлясться на такi категорi За,Зб,Зв,Зг.
|