К.і.н., доц. каф. виховання та розвитку особистості ДонІППО О.О. Лаврут

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донбаська національна академія будівництва і архітектури

КАФЕДРА ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ

Бобровський А.С., Волошенко В.О.

Методичні рекомендації

До семінарських занять з історії України

(для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання)

Макіївка, ДонНАБА - 2012

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Донбаська національна академія будівництва і архітектури

КАФЕДРА ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ

Бобровський А.С., Волошенко В.О.

Методичні рекомендації

До семінарських занять з історії України

(для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання)

Затверджено

на засіданні кафедри

історії і політології

Протокол № 10 від 23.05.2012 р.

Затверджено

на засіданні ради факультету

гуманітарної підготовки

Протокол № 3 від 25.05.2012 р.

Макіївка, ДонНАБА - 2012

УДК 93(477)

Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) / Укладачі.: А.С.Бобровський, В.О. Волошенко. – Макіївка: ДонНАБА, 2012. – 34 с.

Містять комплекс матеріалів, які забезпечують методику проведення семінарських занять і підготовку до них студентів з модуля “Історія України” у відповідності до навчальної програми курсу та вимог кредитно-модульної системи.

Укладачі: к.і.н. доц. каф. історії і філософії А.С. Бобровський

к.і.н., доц., доц. каф. історії і філософії В.О. Волошенко

Рецензенти: к.і.н., доц., доц. каф. історії і філософії В.Г. Коваленко,

к.і.н., доц. каф. виховання та розвитку особистості ДонІППО О.О. Лаврут

Відповідальний за випуск: д.і.н., проф. М.П.Парінов

Вивчення історії України в вузі являє собою продовження історичної освіти, започаткованої в загальноосвітніх навчальних закладах. Для уникнення повторів та для більш глибокого засвоєння історичних знань у вузівському курсі пропонується проблемно-хронологічне висвітлення історичного процесу з виділенням чотирьох тематичних напрямків: державницького, політичного, економічного та соціального в різні історичні періоди. Ці проблеми розглядаються на тлі узагальнюючого питання – місця України в історії світового співтовариства. З цього ракурсу вивчення курсу історії України в процесі підготовки фахівців – справа необхідна й актуальна.

Курс історії України складається з двох частин (кредитів), кожна з яких поділяється на два тематичні блоки. Протягом вивчення матеріалу кожного кредиту студенти повинні підготуватися до комплексних семінарів з історії України. Також, слід опрацювати теми для індивідуальної роботи і представити їх у вигляді наукової доповіді або презентації. Вивчення кожного кредиту закінчується обов’язковим написанням контрольної роботи згідно переліку питань, або складанням тестів. До кожної теми з робочої навчальної програми додаються план семінарського заняття, проблемні питання і завдання, теми для самостійного вивчення і теми повідомлень (як важлива частина індивідуальної роботи). Студент може вважати, що опрацював курс історії України тільки в тому разі, якщо спроможний дати відповіді на всі питання для підсумкового контролю, які також містяться в методичних рекомендаціях. З огляду на професійну спрямованість та специфіку підготовки кожної групи викладач визначає конкретну тематику занять. Питання для самостійного вивчення та проблемні завдання допоможуть краще осягнути специфіку певного історичного періоду. Підсумкова оцінка за модуль історії України становить середньоарифметичне всіх форм роботи.

Список рекомендованої навчальної літератури поданий після «Переліку змістовних модулів». Він поділений на такі розділи: 1) підручники, 2) узагальнюючі й довідкові видання (їх можна використовувати для всіх чи кількох занять відповідно до змісту). Додаткова література подана після всіх видів завдань до кожного з модулів (тем). Література наводиться у такому обсязі з урахуванням рекомендацій викладача, можливостей бібліотеки та студента. Головний орієнтир при підготовці – план заняття; публікації варто підбирати й вивчати таким чином, щоб одержати якомога більш повні відповіді на питання плану. При цьому спиратися слід передусім на поради лектора й викладача, який веде практичні заняття.