Тема № 17: Прогалини у праві

Орієнтовний план:

Вступ

1.Прогалини у праві; поняття та їх юридична природа.

2.Причини та умови виникнення прогалин у праві.

3.Засоби подолання прогалин в праві.

Висновки

Перелік використаних джерел

Методичні вказівки:

При висвітленні першого питання необхідно виходити з того, що ключовою ознакою прогалин у праві є повна або часткова відсутність правових норм, на підставі яких правозастосовчий орган може вирішити питання про застосування права у випадку, що підлягає правовому регулювання.

Відповідаючи на друге питання, треба зазначити, що у законодавстві неможливо передбачити в повному обсязі вичерпно нескінченну різноманітність життєвих явищ, що потребують правового опосередкування. Тому причини виникнення та існування прогалин в праві бувають як об'єктивного (розвиток суспільних відносин, що перебувають у сфері правового регулювання), так і суб'єктивного характеру (недоліки законодавчої техніки).

Опанування третього питання передбачає визначення засобів подолання прогалин у праві саме в процесі реалізації норм права. Ось чому відповідь на нього погребує розкриття того, що собою уявляє аналогія права та аналогія закону. В яких випадках може мати місце аналогія закону або аналогія права, та випадки, коли аналогія закону та права суворо заборонені законодавством. Також необхідно зробити аналіз співвідношення аналогії закону та аналогії права на предмет виявлення видових (індивідуалізуючих) ознак цих явищ. Особливо слід звернути увагу на те, що прогалини у праві ліквідуються виключно правотворчими органами у порядку, встановленому законом.

Рекомендований перелік літератури до теми № 17:

1, 46, 47,54, 56, 59, 82, 118, 119, 120, 126, 135, 142, 151, 156, 162, 176, 179, 182, 193, 200, 217, 226, 229, 234, 244, 252, 253, 256, 272, 291-298, 314, 315, 326.

Тема № 18: РОЗПОДІЛ ВЛАДИ (ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Орієнтовний план:

Вступ

1.Історичне походження ідеї «розподілу влад».

2.Характеристика основних видів гілок державної влади в Україні.

3.Система «стримувань і противаг» в Україні.

Висновки

Перелік використаних джерел

Методичні вказівки:

Досліджуючи цю тему необхідно виходити з розуміння того, що принцип розподілу влади є одним з основних принципів організації і функціонування влади в демократичній державі.

При розгляді першого питання варто звернути увагу на витоки цієї ідеї, які можна знайти в працях Ш. Монтеск'є, зокрема у його книзі «Про дух законів», на її розвиток іншими просвітниками, на її визнання Великою французькою революцією.

Висвітлення цього питання неможливе без розкриття того, що ж означає принцип розподілу влади, яким чином він доповнюється системою «стримувань та противаг».

Необхідно пам'ятати, що принцип розподілу влади не абсолютний. Форми і ступінь реалізації залежать від національних традицій, від конкретної соціально-економічної і політичної ситуації. При цьому, не можна забувати, що влада в демократичній державі у вигляді трьох гілок влади є політичною формою вираження влади народу. Навіть при «розподілі», влада в державі повинна залишатися цілісною, єдиною, оскільки мова йде не про розподіл, власне, влади а лише функцій здійснення єдиної державної влади, а також про їхню взаємодію.

Досліджуючи друге питання необхідно показати історичний процес становлення принципу розподілу влади в Україні, охарактеризувати всі гілки державної влади в Україні, повноваження органів: законодавчої, виконавчої і

судової гілок влади.

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року, закріплює принцип розподілу влади і обмежує діяльність кожної гілки влади в межах їхніх повноважень. Саме розкриття цих повноважень, взаємодія з іншими гілками влади дасть можливість висвітлити це питання. Особливу увагу варто звернути на спосіб формування вищих державних органів в Україні.

Опанування останнього питання передбачає глибоке розуміння цілей і діяльності як системи державних органів України в цілому так і окремих її елементів. Варто звернути увагу на те з якою метою створюється механізм «стримувань та противаг». Зазначимо, що діяльність цього механізму, особливо в посттоталітарних державах, з низьким рівнем правової культури, може призвести до жорсткого політичного і правового протистояння між різними гілками влади.

Рекомендований перелік літератури до теми № 18:

1, 4, 11, 14, 20, 41, 42, 61, 83, 88, 103, 122, 163, 195, 216, 232, 269, 271, 272, 295, 297, 306, 317, 326.

Тема № 19: СУБ'ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН (ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Орієнтовний план:

Вступ

1.Поняття суб'єкту правовідносин.

2.Фізичні особи як суб'єкти правовідносин.

3.Юридичні особи як суб'єкти правовідносин

4.Держава як суб'єкт права.

Висновки.

Перелік використаних джерел

Методичні вказівки:

Розкриваючи перше питання необхідно, насамперед, звернути увагу на те, що поняття суб'єкт права та суб'єкт правовідносин тотожні, рівнозначні. Далі аналізуючи це питання, треба звернути увагу на те, що будь-які суб'єкти права мають певну властивість, котрою вони наділені від держави, - правосуб'єктністю. Саме вона надає можливість суб'єкту права приймати участь у будь-яких правовідносинах з іншими особами та організаціями. Особливу увагу у роботі треба приділити елементам правосуб'єктності (правоздатності, дієздатності, деліктоздатності) та розкрити їхній зміст. Також у роботі слід зазначити, що у різних соціально-економічних формаціях коло суб'єктів права не є однаковим.

Розглядаючи друге питання слід відмітити, що фізичні особи як суб'єкти правовідносин поділяються на громадян, іноземців та осіб без громадянства. Далі аналізуючи це питання, слід звернути увагу на момент виникнення та припинення у фізичних осіб правоздатності, дієздатності та деліктоздатності. Також у роботі слід висвітлити особливості правового становища громадян, іноземців та осіб без громадянства, підкресливши, що у будь-якій країні світу саме громадяни мають більш широку правоздатність.

Повноцінне розкриття суті третього питання неможливе без аналізу ознак юридичної особи. Суттєву увагу у роботі слід приділити аналізу видів юридичних осіб (комерційним/некомерційним, публічним або приватним та ін.). При цьому, слід зазначити, що цілі діяльності юридичної особи, порядок її створення або ліквідації обумовлює її належність до того чи іншого виду юридичних осіб. Також у роботі слід зазначити, що будь-яка юридична особа підлягає державній реєстрації у відповідних органах державної влади та місцевого самоврядування. Також у роботі слід вказати, що на відміну від правосуб'єктності фізичної особи, правосуб'єктність юридичної особи є спеціальною, тобто вона за своїм змістом повинна відповідати цілям та завданням діяльності юридичної особи, визначеним у її статуті.

Розглядаючи четверте питання слід відмітити, що держава наділяє якостями суб'єкта права свої організації та установи, які здійснюють державні функції, та потупають у різного роду правовідносини. Але у деяких випадках держава безпосередньо виступає суб'єктом права.

Рекомендований перелік літератури до теми № 19:

1, 46, 47,56, 59, 82, 104, 118, 119, 120, 126, 142,151, 156, 162, 176, 179, 182, 193, 200, 217, 226, 229, 234, 244, 252, 253, 256, 272, 291-298, 314, 315, 326.