Характеристика проектного способу дослідження діяльності підприємства

Проектний спосіб може застосовуватися для оптимізації організаційної структури підприємства, експертизи бізнес-проектів, ревізії маркетингу, розробки рекламних кампаній. При розробці стратегій підприємства проектним способом можуть здійснюватися пошук або перевірка ринкових можливостей.

У загальному випадку, проектний спосіб може використовуватися у двох варіантах - режимі діагностики, і режимі впровадження.

Режим діагностики означає проведення досліджень із мінімальним втручанням у поточну роботу підприємства. Інформація збирається, але не розголошується. Оголошена мета роботи формулюється найбільш нейтральним образом. Результати досліджень надходять безпосередньо замовникові, який вирішує, як їх використовувати.

Діагностичний режим з “нейтральною” оголошеною метою використовується у випадках, коли ситуація на підприємстві проблемна (витік інформації може спровокувати конфлікт), коли ключовий персонал може сприйняти перевірку як особисту образу, коли замовник підозрює можливість зловживань на підприємстві. Діагностика із щирою оголошеною метою використовується в інших випадках.

Режим впровадження передбачає, з якогось етапу діагностики, обговорення консультантом виводів і гіпотез із персоналом підприємства. З одного боку, це сприяє розумінню персоналом неминучості змін, з іншого боку - позначає напрямок змін. Персонал виявляється залученим у реорганізацію на етапі прийняття рішень, що сприяє більше надійному й довгостроковому закріпленню нових методів взаємодії.

У деяких випадках проектний спосіб може передбачати запрошення консультанта в штат підприємства. Наприклад, створення оргструктури маркетингу “з нуля” вимагає постійної роботи на підприємстві кваліфікованого керівника маркетингу. У цій якості може виступити консультант, зайнявши тимчасово вакансію директора по маркетингу.

У кожному такому випадку треба мати на увазі наступне: Будь-який керівник набудовує структуру “під себе”. Застосовувані ним методи обумовлюються його минулим досвідом. Професіонал, одержуючи на руки готову ситуацію, обов'язково перевіряє ще раз її основні параметри й модифікує, згідно своїм поданням. На практиці це означає, що новий керівник маркетингу, запрошений у готовий підрозділ, створений консультантом, неминуче “перетрусне” його, піддавши ревізії й організацію, і методики.

Запрошення консультанта в штат доцільно, якщо планований строк виконання ним посади досить великий.

Хоча проектний спосіб і передбачає координацію всього проекту консультантом, самоусунення замовника від участі в проекті неможливо. У рідких випадках він може обмежитися сприянням в одержанні консультантом інформації від персоналу підприємства. У більшості ж йому доводиться вибирати з багатьох альтернатив у процесі досліджень, застосовувати владу для координації робіт, якщо консультантом задіється персонал підприємства. Будь-який проект розрахований на використання його результатів для дій, ці дії також координуються керівником.

Для проектного способу характерна ще одна особливість: замовник не може одноособовим рішенням виконати дії, забраковані консультантом. У противному випадку це може означати дострокове завершення проекту. Рішення повинні вибиратися з погоджених альтернатив. Для керівників авторитарного типу це може бути обмежуючим чинником до застосування проектного способу консультування.

Проектний спосіб консультування дає максимальний результат, тому що знімає проблему застосовності методик дослідження й проблему поточного коректування. Його основним недоліком є висока вартість. Проте, спосіб застосовується як великими підприємствами, що розташовують значними ресурсами, так і невеликими, із чисельністю персоналу до 10-ти людина. Останні, по більшій частині, застосовують консультування для експертизи бізнес-проектів і пошуку ринкових можливостей.

5. Дайте визначення системи підтримки прийняття рішення (СППР)

Термін "система підтримки прийняття рішень" з'явився на початку сімдесятих років. За цей час дано багато визначень СППР. Так, наприклад, в одному з них СППР визначається в такий спосіб: "Системи підтримки прийняття рішень є людино-машинними об'єктами, які дозволяють особам, що приймають рішення, використовувати дані, знання, об'єктивні й суб'єктивні моделі для аналізу й рішення слабоструктурованих і неструктурованих проблем". У цьому визначенні підкреслюється призначення СППР для рішення слабоструктурованих і неструктурованих завдань. До слабоструктурованих відносяться завдання, які містять як кількісні, так і якісні оцінки проблеми, причому якісні мають тенденцію домінувати. Неструктуровані проблеми мають лише якісний опис. Людино-машинна процедура прийняття рішень у САПР за допомогою СППР являє собою ітеративний процес взаємодії конструктора й комп'ютера.