Бухгалтерський, статистичний, оперативний облік у будівництві

План

1.Організація бухгалтерського обліку й звітності.

2.Схема ведення бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік організовується на всіх підприємствах, будівельних організаціях, у фірмах і установах незалежно від форм власності згідно Зако­ну України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». За організацію бухгалтерського обліку відповідає керівник підприємства, уста­нови, організації. Керівник зобов'язаний створити необхідні умови для пра­вильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами та службами, працівниками підприємства, організації та установи, що мають відношення до обліку, правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення й надання для обліку документів і відомостей.

Бухгалтерський облік на підприємстві й у будівельній організації може здій­снюватися:

• бухгалтерською службою (відділом), яка є самостійним структурним підроз­ділом підприємства, будівельної організації і яку очолює головний бухгалтер, або централізованою бухгалтерією;

• спеціалізованою організацією або відповідним спеціалістом на договірних за­садах, якщо підприємство (організація) не має бухгалтерської служби;

• на невеликих підприємствах їх власники або керівники (виконавчі ди­ректори) можуть самі вести бухгалтерський облік.

Головний бухгалтер підприємства, будівельної організації, установи призна­чається або звільняється з посади керівником і безпосередньо йому підлеглий. Головний бухгалтер підприємства, будівельної організації, установи:

• керується Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні, ін­шими нормативними актами, затвердженими у встановленому порядку, від­повідає за дотримання встановлених єдиних методологічних основ бухгалтер­ського обліку;

• забезпечує контроль і відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, подання оперативної інформації, складання та по­дання у встановлені строки бухгалтерського звіту з метою вияснення та мобі­лізації внутрішньогосподарських резервів, здійснює (разом з іншими підроз­ділами) економічний аналіз діяльності підприємства, організації;

• підписує разом із керівником підприємства документи, які є підставою для прийняття і видачі товарно-матеріальних цінностей і коштів, а також розрахункові, кредитні і фінансові зобов'язання, візує господарські договори. Ці документи без підпису головного бухгалтера вважаються недійсними і до виконання не приймаються. Право підпису може бути надано керівником підприємства, уповноваженим на те особам письмо­вим розпорядженням. При відсутності у штаті головного бухгалтера ке­рівник призначає контролера, якому надає право другого підпису на до­кументах;

• бере участь у роботі юридичних служб по оформленню матеріалів щодо від­шкодування втрат від недостач і крадіжок власності підприємства;

• забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку в структурних підрозділах, філіях та інших відокремлених підрозділах.

Головному бухгалтеру забороняється приймати до виконання документи на операції, які суперечать вимогам законодавчих та інших нормативних ак­тів, порушують договірну і фінансову дисципліну, наносять збитки державі, власникам, іншим юридичним особам і громадянам. Про такі документи го­ловний бухгалтер письмово повідомляє керівника (власника) підприємства і приймає їх до виконання й обліку тільки за його письмовим розпоряджен­ням. Керівник (власник) підприємства повністю відповідає за проведення цих операцій.

Із головним бухгалтером узгоджується прийняття (призначення), переве­дення та звільнення матеріально відповідальних працівників.

На підприємствах, у штаті яких відсутня посада касира, його обов'язки за письмовим розпорядженням керівника підприємства виконує інший працівник.

Схема ведення бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік - це впорядкована й регламентована система зби­рання, реєстрації й узагальнення інформації про майново-фінансовий стан господарюючого суб'єкта на підставі первісного та поточного обліку нату­ральних показників у грошовому виразі шляхом відображення всіх господар­ських операцій.

Організація первісного обліку. У господарській діяльності будь-якої буді­вельної організації відбуваються зміни внаслідок проведення господарських операцій. На час здійснення господарських операцій складаються первісні бух­галтерські документи. Вони доводять факт і характер господарської операції або право на її здійснення.

Інформація у первісних бухгалтерських документах - це первісний бухгал­терський облік. Первісний бухгалтерський облік є початковим етапом обліково­го процесу. Для правильної організації бухгалтерського обліку та своєчасного відображення господарських операцій необхідно суворо дотримуватися певних вимог щодо складання документів.

Організація поточного обліку. Щоб отримати більш узагальнену інформа­цію і сформувати необхідні показники виробничо-господарської і фінансової дільності організації, дані, що містяться у первісних документах, необхідно заре­єструвати у спеціальних облікових реєстрах.

Реєстрація, узагальнення, групування та систематизація первісної облікової інформації в облікових реєстрах є другим етапом організації облікового про­цесу - етапу поточного обліку. Основними носіями облікової інформації на цьому етапі є облікові реєстри. Це - таблиці або аркуші різної форми, призна­чені для реєстрації даних із первісних документів із метою групування та даль­шого використання інформації в обліку.

За зовнішнім виглядом облікові реєстри це: карточки, книги, журнали - при ручному обліку; табуляграми, машинограми, магнітні стрічки та диски - при ав­томатизованому обліку.

За ступенем узагальнення облікової інформації реєстри поділяють на синте­тичні й аналітичні. Реєстри синтетичного обліку (книги, журнали) потрібні для збирання й узагальнення інформації. Реєстри аналітичного обліку (карточки) використовуються для деталізації даних синтетичного обліку в грошовому й на­туральному виразі.

Рахунки бухгалтерського обліку, подвійний запис і кореспонденція рахун­ків. Господарські процеси, як і різноманітні способи руху коштів і їх джерел, робляться у вигляді окремих господарських операцій. Відображаючи кожну гос­подарську операцію, бухгалтерський облік забезпечує поточне безперервне спо­стереження. З його допомогою контролюється рух окремих видів господарських коштів, зміна їх джерел, господарських процесів і їх результатів.

Спостереження, групування, контроль за операціями здійснюються за допо­могою системи рахунків бухгалтерського обліку. Рахунки відображають стан коштів, спостереження за господарськими процесами в організації, з них отри­мують необхідні дані про їх повсякденний рух.

Рахунки ведуться в облікових реєстрах-карточках, журналах і книгах. На кожну групу коштів (ресурсів) або джерел відкривається окремий рахунок, у який записується первісний залишок коштів цього виду та суми всіх господар­ських операцій, що збільшують або зменшують його.

При вивченні властивостей рахунків і принципів відображення в них госпо­дарських операцій застосовують схеми таких рахунків:

РАХУНОК (найменування)

Кожен рахунок має дві сторони для окремого обліку збільшення та зменшення коштів і їх джерел. Ліва сторона рахунку - дебет, права - кредит. Залишок на рахунку - сальдо.

Спочатку на рахунку записується початковий залишок, а потім - суми госпо­дарських операцій (поточні зміни). Наприкінці місяця по рахунках обчислюються суми проведених операцій окремо по дебету й кредиту. Отримані підсум­ки - це обороти рахунку: дебетовий і кредитовий. Різниця між сумами по дебе­ту та кредиту рахунку показує сальдо. Залежно від того, що більше: дебетова чи кредитова сума - сальдо може бути дебетовим чи кредитовим.

Рахунки безпосередньо пов'язані з балансом. На кожну статтю активу й па­сиву балансу відкривається окремий рахунок. Рахунок, який відкривається по активній статті балансу, називається активним, а по пасивній статті балансу -пасивним.

Відповідно до розташування статей в активі балансу (на лівій стороні) почат­кове сальдо записується на лівій стороні рахунку, тобто по дебету активного ра­хунку, а в пасивних рахунках, які відкриваються на підставі пасиву балансу (права сторона), залишки записуються на правій стороні рахунку - по кредиту. Це і є зв'язок рахунків із балансом.

Усі наступні записи по рахунках робляться відповідно до запису початково­го сальдо - тобто, операції, які викликають збільшення початкового залишку, записуються на одній із ним стороні, а операції, які викликають зменшення за­лишку, - на протилежній стороні.

Схеми запису господарських операцій на рахунках. Новий залишок (кінцеве сальдо) на рахунку визначається додаванням до початкового залишку підсумку господарських операцій, що збільшують даний залишок, і відніманням підсумку господарських операцій, який зменшує початковий залишок. Кінцеве сальдо записується по рахунках на тій же стороні, де знаходиться первісний залишок, тобто в активних рахунках - по дебету, а в пасивних рахунках - по кредиту.

Використовуючи умовні позначення, наведені у схемах, можна записати фор­мули для розрахунку кінцевих залишків так:

для активних рахунків С_к=С_п+Д_об - К_об;

для пасивних рахунків С_к=С_п+К_об - Д_об.

Найважливішим правилом ведення обліку з допомогою рахунків є правило подвійного запису. Суть цього правила в тому, що кожна господарська опера­ція має подвійний характер і обов'язково зачіпає які-небудь дві статті балансу, викликаючи в них рівновеликі зміни (оскільки цифрові підсумки обох сторін двосторонньої таблиці відображають одну й ту ж величину, що розглядається з різних позицій). При запису цих операцій на рахунках бухгалтерського облі­ку кожна операція в рівновеликих сумах буде записана двічі, тобто на двох взаємопов'язаних рахунках, причому по дебету одного та по кредиту другого рахунку.

Взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку, викликаний відобра­женням у них господарських операцій, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, взаємопов'язані між собою господарською операцією, називаються кореспондуючими рахунками. Нижче наведено схеми подвійного запису на ак­тивному та пасивному рахунках.

Кореспонденція рахунків виражається рахунковою формулою-проводкою з показом дебету й кредиту рахунків, по яких записується господарська операція.

Використана література:

«Економіка будівельних організацій», - Рогожин П.С., стр. 386- 389

Виробничо – фінансовий план підприємства.

План

1.Основні методи та принципи планування.

2.Зміст та склад виробничо – фінансового плану,призначення.

Фінансове планування будівельної організації виходить із показників еко­номічного та соціального розвитку, забезпечує взаємне узгодження її окремих елементів, сприяє виявленню наявних внутрішніх резервів. В основі фінансо­вого планування - складання фінансових планів будівельних організацій. Фінансове планування охоплює найважливіші сторони їх фінансово-господар­ської діяльності, забезпечує необхідний контроль за утворенням і використан­ням матеріальних, трудових і грошових ресурсів і цим сприяє мобілізації й пра­вильному направленню коштів для дальшого техніко-економічного розвитку та прибутковості.

Фінансовий план будівельної організації - це баланс її доходів і витрат. До складу її доходів включаються, насамперед, суми, що отриму­ються за рахунок стабільних пасивів власних коштів, при необхідності - за ра­хунок позичкових. До стабільних джерел власних коштів належать прибуток, амортизаційні відрахування, кредиторська заборгованість, що постійно знахо­дяться у розпорядженні будівельної організації (заробітна плата, відрахування на соціальне страхування й інші джерела).

Балансовий прибуток є основним джерелом фінансового плану будівельної організації і одночасно фінансовою основою податків і відрахувань у держав­ний, обласний і місцевий бюджети. З 1 липня 1997 р. до скоригованого прибут­ку будівельної організації включаються амортизаційні відрахування у межах норм, установлених Законом України «Про оподаткування прибутку підпри­ємства». Чистий прибуток, який залишається у розпорядженні будівельної ор­ганізації, є її фінансовою основою і використовується для створення резервного фонду, фонду нагромадження і фонду споживання - складових фінансового плану будівельної організації.

Фінансовий план будівельної організації (баланс доходів і витрат)

При перевищенні витрат величини прибутку будівельної організації визна­чається сума недостачі фінансових коштів. Необхідні додаткові кошти можна мати за рахунок випуску цінних паперів, отриманих кредитів або позичок. Якщо джерело додаткових авансових коштів відоме наперед, то ці кошти включають­ся у доходну частину, а повернення їх — у видаткову частину фінансового пла­ну (за умови дотримання законодавства України).

До фінансового плану будівельної організації складається перевірочна (шахова) таблиця.

У нашому прикладі увесь прибуток будівельної організації планується на рік у сумі 519 тис. грн. (сума рядків 1 - 5). Основна його частина - це прибу­ток від реалізації будівельної продукції та робіт, що складає 74,3 %. Частину прибутку (15 %) отримають від реалізації та іншого вибуття основних засобів. Будівельна організація є засновником спільного підприємства й має доходи від пайової участі в його статутному капіталі, що за планом надходжень скла­дають 4,6 %. За реалізацію нематеріальних активів, зокрема програмної про­дукції, планується мати 4,4 % прибутку. Решту 1,7 % передбачається отримати як доходи по акціях, облігаціях та інших цінних паперах. Невелика частина надходжень запланована як доходи від продажу валюти на аукціоні. Значним за обсягом у доходній частині фінансового плану є нарахування амортизації основних виробничих фондів. Це пов'язано з проведеною переоцінкою основ­них виробничих фондів і використанням методу прискореної амортизації їх активної частини.

Будівельна організація для фінансування капітальних вкладень планує залу­чити довгостроковий кредит, який за режимом використання прирівняно до фі­нансових ресурсів. Його частка у загальному обсязі надходжень складає 4 %. До джерел фінансування віднесена орендна плата, яка отримується з довгостроко­вої фінансованої оренди основних засобів понад їх вартість, що відображена у балансі будівельної організації. Будівельна організація залучає позичку на при­ріст оборотних коштів, яка погашається за рахунок прибутку до сплати подат­ків, також планує інші доходи та надходження коштів, що складає 7 % від за­гальних доходів і надходжень.

Витратна частина фінансового плану розподіляє фінансові ресурси та при­рівняні до них кошти. Податок на прибуток будівельної організації і податок на майно в сумі складають 38,72 % від валового прибутку. Ця частка прибутку бу­де вилучена до бюджету, а в будівельній організації залишиться чистий прибу­ток у сумі 318 тис. грн. Податок сплачується з прибутку від реалізації інших ак­тивів, включаючи матеріальні запаси та нематеріальні активи, а також із прибут­ку від реалізації та іншого вибуття основних засобів по загальній ставці. Ставка податку на прибуток від реалізації будівельної продукції та робіт дещо нижча, бо будівельна організація має окремі пільги, за рахунок яких база оподаткуван­ня знижується. Податок із доходів від пайової участі в інших підприємствах і з доходів по акціях, облігаціях та інших цінних паперів виплачується по ставці 15 %. Доходи, отримані будівельною організацією в іноземній валюті, оподатко­вуються податком на прибуток по сукупності з виручкою, отриманою у гривнях.

Перевірочна (шахова) таблиця до балансу доходів і витрат

При цьому вони перераховуються у гривні за поточним курсом, установленим Національним банком України на день надходження коштів на валютний раху­нок або в касу будівельної організації. Ставка податку - 32 %.

Податок на майно будівельна організація сплачує по ставці 1 % від бази опо­даткування. Майно даної організації складає 40 тис. грн.

Будівельна організація планує виплату дивідендів акціонерам у сумі 86 тис. грн., або 27 % від чистого прибутку. Головну увагу підприємство приділяє довгостроковим інвестиціям і створенню для цього необхідних фондів грошових коштів. Це означає, що інвестори отримують доход в основному не за рахунок ди­відендів, а за рахунок курсових різниць внаслідок зростання статутного капіталу будівельної організації. Капітальні вкладення плануються у сумі 108 тис. грн.

У плані будівельної організації передбачається зробити довгострокові фінан­сові вкладення завдяки придбанню цінних паперів держави й акціонерних това­риств. Велика увага приділяється збільшенню оборотних коштів, джерелами якого є прибуток від реалізації продукції, позички банку та зростання стабіль­них пасивів.

За рахунок прибутку будівельна організація планує здійснити відрахування у такі фонди грошових коштів:

• розвитку й удосконалення виробництва;

• проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР);

• матеріальної допомоги.

Будівельна організація утворює резерв погашення безнадійних боргів і стра­ховий (резервний) фонд.

Перевірочна (шахова) таблиця, наведена як приклад, дає змо­гу відповісти на питання щодо розподілу отримуваних доходів по статтях і пра­вильно орієнтуватись у фінансовому плані будівельної організації.

Використана література:

«Економіка будівельних організацій», - Рогожин П.С. Стр. 425-429