Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі

В східній Укр сформувалися унікальні прир умови для розвитку металургійного комплексу. Тут зн-ся найкрупніші, що мають світове зн-ня, паливно-сировинні бази чорної металургії – Донецький кам¢яновугільний, з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Віддаль від Кривого Рога до центрального району Донбасу – Горлівки (по прямій) становить 345 км, а від Західного Донбасу, який доходить до Павлограда (Дніпропетровська обл), - близько 150км. Між зазначеними басейнами пролягає потужне джерело водопостачання – р.Дніпро. Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енергетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку Чм, і такої концентрації їх на порівняно невеликій території немає в жодній країні світу. Залізорудна база Чм Укр представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. Криворізький басейна розташований у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100км від ст.Миколо-Козельськ на півдні до с.Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2-3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках – і до 2000м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50-62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28-39 видобувають відкритим способом (кар¢єрним). Їх запаси оцінюють у 30,6 млрд т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басейну становлять близько 18 млрд т. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі. Кременчуцький залізорудний басейн розташований на тер Кременчуцького р-ну Полтавської області, за 15-20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузькою смугою простягнулась з півдня на північ на 45км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він зн-ся в шести км від Дніпра, середня частина території перетинається залізницею Полтава-Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд т. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35-38%. Експлуатація басейну відкритим способом почалася з 1955р. Білозерський залізорудний р-н об¢єднує декілька родовищ. Він розташ на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя. Р-н має зручні залізничні і річкові транспортні зв¢язки. На березі Каховськоого водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру. Загальні запаси руд р-ну (до глибини 1500м) становлять близько 1,4 млрд т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60-64% припадає близько 600 млн т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46-48%. В перспективі у р-ні збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25-40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65-70%. Видобуток руди в р-ні відкритим способом почався з 1969р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. Про наявність залізних руд на тер Керченського півострова було відомо ще наприкінці 19ст., але грунтовні геологічні дослідження його запасів проводилися з 1926р. і в повоєнний період. Керченський залізорудний р-н охоплює кілька родовищ, які розташовані на півнісному і східному узбережжі півострова. Загальні запаси становлять 1,8млрд т. Вміст заліза в руді сягає 37-40%. Крім того, в руді є значні доміщки марганцю, ванадію, фосфору, миш¢яуц. У зв¢язку з цим керченська руда використовується тільки на комбінаті “Азовсталь”, куди вона доставляється по Азовському морю. Придніпровський марганцеворудний басейн за запасами і видобутком руд є другим у світі. В ньому зосереджено 80% запасів марганцю колишнього РадС. В 1989-1990рр. Укр забезпечувала 75% загальносоюзного видобутку марганцевих руд. Басейна розташований у південній частині Дніпропетровської і Запорізької областей і складається з трьох підрайонів: Нікопольського (запаси понад 1 млрд т), Великотокмакського (запаси 1,4млрд т) і Інгулецького (запаси близько 600 млн т), розташованого між річками Інгулець і Дніпро. Загальні запаси басейну перевищують 3 млрд т. На даний час експлуатується переважно Нікопольський підрайон. Промисловий видобуток марганцю розпочався з 1886р. Видобуток руди здійснюється переважно відкритим способом. В Україні відкриті марганцеві родовища також в Одеській, І-Франківській областях і в Карпатах. В Укр з рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану і хрому. Великими родовищами титанових руд є Самотканське (біля міста Вольногорськ Дніпропетровської області), а також Іршанське і Стремигородське в північній частині Житомирської області. Всі основні родовища хромітітів зн-ся в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони не мають промислової розробки, і тому потреби металургії Укр в хромі задовольняються поки що за рах його імпорту. Для забезпечення потреб чорної металургії в необхідній к-сті товарної руди значного розвитку набула гірничорудна пр-сть. Видобуток залізної і марганцевої руд здійснюється по підземним, так і відкритим способом. У довоєнний період у Криворізькому басейні основна частина видобутку товарної руди припадала на підземний спосіб. У зв¢язку з інтенсивним використанням пластів багатих руд, розташованих близько до поверхні, їх запаси на цих горизонтах значно скоротилися і виникла потреба різкого збільшення глибини шахт. На реконструйованих у повоєнний період основних шахтах глибина їх досягла 1000-1200м, а видобуток руди підвищився від 500-1000тис. т до 1-2млн т на рік, а на окремих шахтах (“Гигант”, “Северная”, “Саксагань”) він досягнув 3-5 млн т і більше. Одночасно з розвитком підземного видобутку руди швидкими темпами розвивається відкритий спосіб (кар¢єрний). Відкритий спосіб має величезні перспективи, оск він забезпечує широке використання великих запасів бідних руд. Цей спосіб обумовив створення потужних гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), до складу яких входять збагачувальні фабрики, аглофабрики і кар¢єри. Перші виробляють з бідної руди її концентрат з вмістом заліза 62%, а другі перетворюють його в офлюсований агломерат, повністю готовий для доменної плавки. На тер Криворізького басейну діє більше двох десятків крупних шахт і кар¢єрів, працює п¢ять ГЗК: Північний, Центральний, Новокриворізький, Південний і Інгулецький. Найпотужніший серед них – Південний. До гірничорудної пр-сті Укр належать також Кременчуцький, Білозерський і Комиш-Бурунський ГЗК, а також рудники і кар¢єри Нікопольського марганцеворудного басейну, Самотканський і Іршанський комбінати з видобутку і збагачення титанових руд. Важливою складовою частиною металургійного комплексу є видобуток флюсових вапняків і вогнетривкої сировини (доломітів, магнезитів, вогнетривких глин тощо), а також в-во вогнетривких матеріалів, необхідних для виплавки металу, будівництва доменних і мартенівських печей, розливки сталі та ін. Головні родовища цієї сировнии, які експлуатуються, зн-ся в Донбасі і в АР Крим. Необхідні для виплавки чавуну флюсові вапняки видобувають біл Докучаєвська і Ново-Троїцького Донецької області. Великі запаси їх зн-ся також в р-ні Балаклави (біля Севастополя). Найбільш якісним для в-ва флюсів є магнезіальні вапняки. Основні поклади їх зн-ся в Докучаєвському і Ново-Троїцькому родовищах. Запаси вапняків в Укр майже невичерпні. В Донецькій обл також зосереджені і основні родовища доломітів (Карубське, Докучаївське, біля станції Микитівка та міста Сіверськ). Найб родовищами вогнетривких глин в Укр, які тепер розробляються, є Часів¢ярські і Новорайське Донецької області. Їх запаси доповнюються новими родовищами, що відкриті в Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій областях. Важливе зн-ня для в-ва вогнетривких матеріалів має каолін. Його запаси в укр перевищують 80% всіх їх запасів в СНД. Найважливіші з розвіданих родовщ каоліну зн-ся в Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській, Вінницькій, Полтавській областях. В Укр на базі крупних запасів нерудної сировини і великого попиту на неї з боку чорної металургії значного розвитку набула пр-сть по в-ву вогнетривких матеріалів (шамотної і динасової цегли для печей, магнезитових, хромомагнезитових виробів та ін.) і флюсів. Вона представлена 13 основними спеціалізованими п-вами. В Донецькій області розташована переважна більшість п-в цієї галузі. Вони дають 90% всього обсягу її валової пр-ції. До найбільших з них відносяться Часів¢ярський і Велико-Анадольський заводи вогнетривкої цегли, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат, Красногорівський і Кіндратівський дінасові заводи, Микитівський доломітний завод, Артемівський комбінат вогнетривів. До цієї групи п-в належать також Запорізький завод вогнетривких матеріалів і Приазовське рудоупр-ня (Запорізька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Черкаська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків і бетонів (Дніпропетровська обл.).

Date: 2015-07-17; view: 399; Нарушение авторских прав