Передмова 2 page

1) 1: А+х₁=А-х₁;

2) 2: П+х₂=П-х₂;

3) 3: А+х₃=П+х₃;

4) 4: А-х₄=П-х₄.

85. Стаття балансу «Поточні біологічні активи» відноситься до:

1) ІІ розділу активу;

2) ІV розділу пасиву;

3) І розділу активу;

4) ІV розділу активу.

86. Стаття балансу «Товари» відноситься до:

1) І розділу активу;

2) І розділу пасиву;

3) ІІ розділу активу;

4) ІV розділу активу.

87. Стаття балансу «Довгострокові біологічні активи» відноситься до:

1) ІІ розділу активу;

2) ІV розділу активу;

3) І розділу активу;

4) ІV розділу активу.

88. Стаття балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відноситься до:

1) ІІІ розділу активу;

2) І розділу пасиву;

3) І розділу активу;

4) ІІ розділу активу.

89. Стаття балансу «Додатковий вкладений капітал» відноситься до:

1) ІІІ розділу активу;

2) ІV розділу пасиву;

3) І розділу пасиву;

4) ІV розділу активу.

90. Яка з наведених нижче статей не входить до ІV розділу пасиву?

1) короткострокові кредити банку;

2) поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці;

3) незавершене будівництво;

4) векселі видані.

91. Яка з наведених нижче статей не входить до ІІІ розділу пасиву?

1) довгострокові кредити банків;

2) відстрочені податкові зобов’язання;

3) поточні фінансові інвестиції;

4) довгострокові фінансові зобов’язання.

92. Яка з наведених нижче статей не входить до І розділу пасиву?

1) довгострокові кредити банків;

2) статутний капітал;

3) резервний капітал;

4) нерозподілений прибуток.

93. Вказати тип балансових змін: списані мінеральні добрива на підживлення озимої пшениці:

1) 1: А+х₁=А-х₁;

2) 2: П+х₂=П-х₂;

3) 3: А+х₃=П+х₃;

4) 4: А-х₄=П-х₄.

94. В яких вимірниках можуть здійснюватися записи на синтетичних рахунках?

1)в натуральних;

2) в грошових;

3) в трудових;

4) в комбінованих

95. Оборот по кредиту активних рахунків – це:

1) сума господарських засобів на початок звітного періоду;

2) сума господарських операцій, що показують вибуття господарських засобів за звітний період;

3) сума господарських операцій, що показують надходження господарських засобів за звітний період;

4) це залишок господарських засобів на кінець звітного періоду.

96. При складанні балансу з активних рахунків:

1) кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;

2) кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу;

3) кінцеве сальдо з дебету переносять в актив балансу;

4) кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу.

97. Активні рахунки призначені для:

1) обліку статутного капіталу;

2) обліку оплати праці;

3) обліку господарських засобів;

4) обліку довгострокових зобов’язань.

98. Пасивні рахунки призначені для:

1) обліку незавершеного будівництва;

2) обліку виданих векселів;

3) обліку джерел утворення господарських засобів;

4) обліку господарських засобів.

99. Активно-пасивні рахунки призначені для:

1) обліку готової продукції;

2) обліку розрахунків;

3) обліку джерел утворення господарських засобів;

4) обліку незавершеного будівництва.

100. Рахунок складається:

1) з залишків (сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту;

2) з активу і пасиву;

3) з окремих записів і чисел;

4) з лівої частини – кредиту і правої – дебету.

101. При складанні балансу з пасивних рахунків:

1) кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;

2) кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу;

3) кінцеве сальдо з дебету переносять в актив балансу;

4) кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу.

102. Рахунки, на яких відображають стан і зміну господарських засобів, називаються:

1) активні;

2) пасивні;

3) активно-пасивні;

4) калькуляційні.

103. Рахунки, на яких відображають стан і зміни джерел господарських засобів, називаються:

1) активні;

2) пасивні;

3) активно-пасивні;

4) калькуляційні.

104. Рахунки, призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення одночасно, називаються:

1) активні;

2) пасивні;

3) активно-пасивні;

4) калькуляційні.

105. Рахунки, одночасно призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику, називаються:

1) синтетичними;

2) аналітичними;

3) активними;

4) пасивними.

106. При складанні балансу з активно-пасивних рахунків:

1) кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу;

2) кінцеве сальдо з кредиту переносять в актив балансу;

3) кінцеве сальдо з дебету переносять в пасив балансу;

4) кінцеве сальдо з кредиту переносять в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве сальдо з дебету переносять в актив балансу.

107. Оборот по кредиту пасивних рахунків – це:

1) сума джерел формування господарських засобів на початок звітного періоду;

2) сума господарських операцій, що призвели до зменшення джерел формування господарських засобів за звітний період;

3) сума господарських операцій, що призвели до збільшення джерел формування господарських засобів за звітний період;

4) це залишок джерел формування господарських засобів на кінець звітного періоду.

108. Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою:

1) початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту;

2) початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту;

3) початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту;

4) початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.

109. Залишки синтетичного рахунку:

1) повинні дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках;

2) повинні бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;

3) повинні бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;

4) ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.

110. Аналітичні рахунки призначені для:

1) конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;

2) узагальнення інформації, відображеної на синтетичних рахунках;

3) додаткового групування облікової інформації, обліченої на субрахунках;

4) обліку власного капіталу.

111. Субрахунки призначені для:

1) узагальнення інформації, обліченої на синтетичних рахунках;

2) конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;

3) додаткового групування даних аналітичного обліку;

4) обліку власного капіталу.

112. Оборотні відомості по рахункам синтетичного обліку повинні мати пар рівностей:

1) 1;

2) 2;

3) 3;

4) 4.

113. Перша пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:

1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;

2) рівністю активу і пасиву балансу;

3) використанням подвійного запису;

4) рівність дебетових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.

114. Друга пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:

1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;

2) рівністю активу і пасиву балансу;

3) використанням подвійного запису;

4) рівність кредитових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.

115. Третя пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:

1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;

2) рівністю активу і пасиву балансу;

3) використанням подвійного запису;

4) рівністю оборотів синтетичних рахунків і субрахунків.

116.Що означає відкрити рахунок бухгалтерського обліку:

1) записати господарську операцію;

2) записати сальдо і господарську операцію;

3) записати назву рахунку, сальдо і господарську операцію;

4) записати назву рахунку і сальдо початкове.

117. Що означає термін «скласти бухгалтерську проводку»?

1) вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції;

2) вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію;

3) вказати залишки по кореспондуючих рахунках;

4) вказати обороти кореспондуючих рахунків.

118. Облік на аналітичних рахунках може вестися в вимірниках:

1) натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових;

2) натуральних;

3) трудових;

4) комбінованих.

119. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок:

1) двосторонньої будови рахунку;

2) перенесення залишків з одних рахунків на інші;

3) рівності активу і пасиву балансу;

4) відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.

120. План рахунків це:

1) систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними ознаками

2) групування рахунків за певними однорідними ознаками

3) групування рахунків за економічним змістом

4) групування рахунків за призначенням і структурою

121. Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) необоротних активів;

2) запасів;

3) коштів розрахунків і інших активів;

4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

122. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) необоротних активів;

2) запасів;

3) коштів розрахунків і інших активів;

4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

123. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) необоротних активів;

2) запасів;

3) коштів, розрахунків і інших активів;

4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

124. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) необоротних активів;

2) запасів;

3) коштів розрахунків і інших активів;

4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

125. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) довгострокових зобов'язань;

2) поточних зобов'язань;

3) доходів і результатів діяльності;

4) витрат за елементами.

126. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) доходів і результатів діяльності;

2) поточних зобов'язань;

3) довгострокових зобов'язань;

4) витрат за елементами.

127. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) доходів і результатів діяльності;

2) поточних зобов'язань;

3) довгострокових зобов'язань;

4) збитків.

128. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) доходів і результатів діяльності;

2) поточних зобов'язань;

3) довгострокових зобов'язань;

4)витрат за елементами.

129. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

1) позабалансових рахунків;

2) витрат діяльності;

3)довгострокових зобов'язань;

4)витрат за елементами.

130. Робочий план рахунків підприємства розробляють:

1) Міністерство фінансів України;

2) Державна казначейська служба України;

3) Правління Національного банку України;

4) саме підприємство.

131. Позабалансові рахунки призначені для:

1)відображення господарських операцій одностороннім записом;

2) відображення активів;

3) відображення пасивів;

4) відображення розрахункових операцій.

132. Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на:

1) рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;

2) основні регулюючі;

3) регулюючі операційні;

4) операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.

133. До рахунків з обліку активів відносяться:

1) 10-11;

2) 80-85;

3) 60,62;

4) 40-46.

134. До рахунків з обліку власних джерел відносяться:

1) власний капітал;

2) довгострокові зобов’язання;

3) рахунки з обліку оборотних активів;

4) необоротні активи, запаси.

135. Рахунки з обліку залучених джерел поділяються на:

1) довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання;

2) рахунки з обліку оборотних активів;

3) власного капіталу і доходів, результатів діяльності;

4) необоротні активи, запаси.

136. До рахунків фінансових результатів відносяться:

1) нерозподілений прибуток;

2) капітальні інвестиції;

3) виробництво;

4) загальновиробничі витрати.

137. Основні рахунки поділяються на:

1) контрарні, доповнюючі;

2) збірно-розподільчі;

3)матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові;

4) калькуляційні, порівняльні.

138. До операційних рахунків відносяться:

1) збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні, калькуляційні;

2) матеріальні, власного капіталу;

3) грошових коштів;

4) доповнюючи, контрарні.

139. Контрарні рахунки поділяються на:

1) контрактивні, контрпасивні;

2) порівняльні, бюджетно-розподільчі;

3)розрахункові і власного капіталу;

4) збірно-розподільчі, калькуляційні.

140. Рахунок «Основні засоби» відноситься до:

1) рахунку обліку активів;

2) рахунку обліку джерел власних засобів;

3) рахунку джерел залучених засобів;

4) рахунку по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.

141. Рахунок «Знос необоротних активів» відноситься до:

1) основних рахунків;

2) регулюючих;

3) операційних;

4) позабалансових.

142. Оборот – це:

1) залишок на початок звітного періоду;

2) сума господарських операцій за звітний періоду;

3) залишок на кінець звітного періоду;

4) початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.

143. По відношенню до балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до:

1) активних;

2) пасивних;

3)активно-пасивних;

4) позабалансових.

144. Поняття сальдо означає:

1) дебет;

2) кредит;

3) залишок;

4) оборот.

145. Залишок по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» означає:

1) непогашену кредиторську заборгованість;

2) непогашену дебіторську заборгованість;

3) збільшення розрахунків з постачальниками;

4) збільшення розрахунків з покупцями

146. Рахунок 40 по відношенню до балансу:

1) активний;

2) активно-пасивний;

3) пасивний;

4) за балансовий.

147. Рахунок 40 в балансі відображається:

1) в першому розділі пасиву;

2) в першому розділі активу;

3) в четвертому розділі активу;

4) в третьому розділі пасиву.

148. Шостий клас плану рахунків по відношенню до балансу:

1) активні;

2) пасивні;

3) активно-пасивний;

4) позабалансовий.

149. Сьомий клас плану рахунків по відношенню до балансу:

1) активний;

2) пасивний;

3) активно-пасивний;

4) позабалансовий.

150. Дев’ятий клас плану рахунків по відношенню до балансу:

1) активний;

2) пасивний;

3) активно-пасивний;

4) за балансовий.

151. В балансі дебіторська заборгованість відображається за:

1) первісною вартістю;

2) залишковою вартістю;

3) чистою вартістю реалізації;

4) фактичною вартістю.

152. В основу оцінки придбаних засобів підприємств України покладено:

1) їх фактичну собівартість;

2) норму використання;

3) ціну реалізації;

4) покупну вартість.

153. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються:

1) за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;

2) за зносом;

3) не обліковуються;

4) за покупною вартістю.

154. Який метод калькулювання собівартості продукції доцільно використовувати при виробництві (виготовленні) одного виду продукції:

1) простий;

2) попроцесний;

3) позамовний;

4) нормативний.

155. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із:

1) купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;

2) купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;

3) транспортних витрат;

4) купівельної вартості.

156. Оцінка – це:

1) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;

2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху джерел утворення господарських засобів;

3) спосіб вираження з допомогою трудового вимірника наявності та руху господарських засобів;

4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

157. Калькулювання – це:

1) спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;

2) спосіб вираження за допомогою гро­шового вимірника наявності та руху господарських засобів;

3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

158. Оцінка та калькуляція є елементами:

1) системи рахунків;

2) балансу;

3) подвійного запису;

4) методу бухгалтерського обліку.

159. Застосування вартісної оцінки дає можливість:

1) порівняти витрати підприємства з доходом;

2) зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;

3) визначити результат;

4) визначити рух господарських засобів.

160. Купівельна вартість – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

161. Продажна вартість – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

162. Собівартість готової продукції або послуг – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

163. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети при придбанні оцінюють:

1) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;

2) за цінами продажу;

3) за первісною вартістю;

4) за чистою вартістю реалізації.

164. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція при придбанні оцінюються:

1) за первісною вартістю;

2) за цінами реалізації;

3) за їх фактичною собівартістю;

4) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.

165. За характером виробництва калькуляції класифікують:

1) галузеві і повні;

2) попередні і виконавчі;

3) масові (періодичні), індивідуальні, проміжні;

4) загальні і параметричні.

166. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:

1) окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;

2) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;

3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

4) спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

167. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:

1) інвентаризацію;

2) калькуляцію;

3) баланс;

4) подвійний запис.

168. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування:

1) калькуляції;

2) звітності;

3) подвійного запису;

4) вартісної оцінки.

169. Інвентаризація – це:

1) перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;

2) перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

3) перевірка наявності працюючих на підприємстві;

4) систематична перевірка фінансового стану підприємства

170. Що підлягає інвентаризації?

1) все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;

2) тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;

3) основні засоби підприємства;

4) трудовий колектив підприємства.

171. Які є види інвентаризації в залежності від повноти охоплення перевіркою об’єктів?

1) планові та несподівані;

2) повна та часткова;

3) повторні та додаткові;

4) вибіркова та суцільна.

172. В яких випадках проводиться часткова інвентаризація?

1) при зміні матеріально-відповідальної особи, при підозрі крадіжок, зловживань;

2) перед складанням річного звіту станом на 1 січня;

3) кожного року перед 1 вересня;

4) кожного місяця.

173. В яких випадках проводиться повна інвентаризація?

1) при зміні керівника підприємства;

2) перед складанням річного звіту станом на 31 грудня;

3) кожного року перед 1 вересня;

4) кожного місяця.

174. Перевірка фактичної наявності всіх ТМЦ, що перебувають в місцях зберігання це:

1) вибіркова інвентаризація;

2) суцільна інвентаризація;

3) повторна;

4) додаткова.

175. Перевірка окремих видів цінностей це:

1) вибіркова інвентаризація;

2) суцільна інвентаризація;

3) повторна;

4) додаткова.

176. За своїм характером інвентаризація поділяється на:

1) вибіркові та повні;

2) суцільні та вибіркові;

3) планові і позапланові (раптові);

4) додаткова та повторні.

177. Планові інвентаризації проводяться:

1) при зміні керівництва;

2) згідно раніше складеного і затвердженого графіку;

3) при зміні матеріально-відповідальної особи;

4) завжди перед 1 вересня.

178. Хто затверджує склад інвентаризаційної комісії?

1) фінансовий директор;

2) головний бухгалтер;

3) керівник підприємства;

4) головний економіст.

179. Хто обов’язково входить в склад інвентаризаційної комісії?

1) фінансовий директор;

2) головний бухгалтер;

3) керівник підприємства;

4) головний економіст.

180. Хто обов’язково повинен бути присутній при проведенні інвентаризації ТМЦ?

1) фінансовий директор;

2) матеріально-відповідальна особа;

3) керівник підприємства;

4) головний економіст.

181. Чи дозволяється робити виправлення в бланках інвентаризаційних описів?

1) так, в присутності керівника підприємства;

2) ні;

3) так, в присутності матеріально-відповідальної особи;

4) так, якщо виправлення невеликі.

182. Як повинні виправлятися помилки в інвентаризаційних документах?

1) коректором;

2) шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних;

3) шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних та підтверджені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальних осіб;

4) не потрібно виправляти.

183. Хто підписує інвентаризаційний опис?

1) всі працівники бухгалтерії;

2) всі керівники підрозділів підприємства;

3) всі члени комісії.

4) тільки матеріально-відповідальна особа

184. В якому документі зазначаються висновки, пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій?

1) протоколі;

2) інвентаризаційному описі;

3) статуті;

4) накладній.

185. Як в бухгалтерському обліку відображається нестача грошових коштів в касі?

1) Дт 947 Кт 30;

2) Дт 30 Кт 947;

3) Дт 974 Кт 30;

4) Дт 31 Кт 974.

186. Як списують нестачі ТМЦ в межах норм природних втрат?

1) на фінансові результати;

2) на збитки підприємства;

3) на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких же ТМЦ;

4) на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

187. Як списують нестачі ТМЦ за межами норм природних втрат?

1) на фінансові результати;

2) на збитки підприємства;

3) на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких же ТМЦ;

4) на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

188. Коли повинен затверджуватись протокол засідання інвентаризаційної комісії?

Date: 2015-07-17; view: 467; Нарушение авторских прав