Резерви та напрями вдосконалення енергетичного госпо­дарства

Щоб виявити резерви економії енергоресурсів, необхід­но провести аналіз енергобалансу.

Основний прийом аналізу — по­рівняння різних рівнів енерговикористання, що характеризується відповідними видами енергобалансів.

Для правильного визна­чення потенціалу енергозбереження важливо встановити най­кращий рівень енерговикористання, від якого і має вестись рахунок резервів економії енергоресурсів.

Резерв економії енергії, або потенціал енергозбереження, визначається на основі порівняння витрат енергоресурсів у фактичному і перспективному енергобалансах.

Для врахування коливань у попиті різноманітних видів енергії складають добові графіки їх споживання за календарними пері­одами (сезонами), що є основою для встановлення максимальної потреби на планований період під час розроблення заходів щодо розвитку енергетичного господарства.

Основними напрямами вдосконалювання енергетичних гос­подарств машинобудівних підприємств є:

- застосування економічних енергоносіїв, вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних видів енергії;

- використання ресурсозберігаючого обладнання;

- удосконалення технологічних процесів;

- удосконалення схем енергоспоживання;

- удосконалення енергетичного устаткування;

- перехід на централі­зоване енергопостачання;

- використання техніч­но обґрунтованих норм витрати енергоносіїв;

- упровадження раціональних ме­тодів організації ремонту і технічного обслуговування устат­кування і мереж;

- стимулювання економії енергоресурсів;

- автоматизація управління виробництвом і споживанням енергії.

Техніко-економічні показники енергетичного господарства об'єднуються в чотири групи:

- виробництво і розподіл енергії (наприклад, питома витрата палива на виробництво енергії);

- пи­тома витрата енергії та енергоносіїв (наприклад, на 1 т придатних відливків, на машину);

- собівартість виробництва енергії;

- енерго­озброєність.