Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Баланс сировини ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Таблиця 4
Продовження таблиці 4
2.3. Розрахунок сполучення обладнання. Сполучення основного обладнання. Таблиця 5.
Кількість машин, потрібних для безперервного протікання виробничого процесу визначається за формрю одиниць:
Сполучення обладнання підготовчого відділу. Таблиця 6.
2.4 Розрахунок штатів та фонду оплати праці робітників ткацького виробництва. Початковими даними для розрахунку кількості і фонду оплати праці основних та допоміжних виробників, являється розрахована раніше кількість технологічного обладнання по переходам. Перелік професій робітників визначається характером робіт, які виконуються в ткацькому виробництві. Норми обслуговування визначаються розрахунком, або приймаються по довідковій літературі, і якщо можливе суміщеня професій. Розрахунки проводяться по кожному відділу та цеху виробництва. Зразок розрахунку кількості і фонду оплати праці відправника.
Явочна кількість робітників за 1 зміну визначається за формулою: де Мз – кількість машин в заправці Но – норма обслуговування
Кількість робітників в усіх змінах визначається за формулою, людей: де Кз – кількість змін, або коефіцієнт змінності.
Норма виробітку робітника за годину визначається за формулою: де Нп – норма продуктивності машини, м/годину.
Відрядна розцінка визначається за формулою, грн.: де Тст. – година тарифна ставка відрядника, грн.
Оплата праці за виготовлену продукцію визначається за формулою, тис. грн.: де В – кількість продукції, що вироблено за рік, тис.м.
Доплата за роботу в вечірній час складає 20% від годинної тарифної ставки відрядника: де Чв – число вечірніх годин роботи.
Число вечірніх годин визначається за формулою: де Тв – число годин роботи в вечірній час, добу, (8) годин. - чисельна явочність в 2 зміни
Оплата за планові спинення обладнання розраховується в розмірі 100% годинної тарифної ставки погодиннику, тис. грн. де а – відсоток планових спинень обладнання. Тст.п. – тарифна ставка погодинник, грн..
Разом додаткова зарплата становить:
Разом сума основної та додаткової оплати праці складає:
Резерв на відпустку приймається в розмірі 9% від суми основної та додаткової заробітної плати праці і розраховується за формулою:
Сума додаткової оплати праці з урахуванням резерву на відпустку складає:
Фонд оплати праці складає, тис. грн..: Інші розрахунки виконуються аналогічно попереднім розрахункам зарплати відрядника. Оплата за планові спиненя погодиннику не проводиться. Так, як в розрахунках були враховані не всі професії робітників, то чисельність не врахованих умовно приймається в розмірі 5%, таким чином чисельність всіх робітників складає: Де Ч – чисельність усіх робітників у всіх змінах.
Розрахунок штатів та фонду оплати праці робітників. Таблиця 8.
Продовження таблиці 8.
Продовження таблиці 8
2.5 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи. Ця сума приймається рівною 38,55% від фонду оплати праці, в тому числі: 34,7% - на соціальне забезпечення; 1,3% - фонд зайнятості; 2,55% - на охорону праці. Розрахунок відрахувань на соціальні заходи визначається за формулою:
2.6 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання визначаються за даними калькуляції підприємства на 1 м сурової тканини в розмірі __0,925_____ грн. На весь обсяг виробництва ця величина складає, тис. грн. де Вм – кількість виготовленої тканини за рік, тис. м. З експл – витрати на утримання і експлуатацію обладнання на 1 м, грн.
2.7 Розрахунок загально виробничих витрат. Загально виробничі витрати визначаються за даними калькуляції підприємства на 1 м сурової тканини в розмірі ____0,99_____ грн. На весь обсяг випуск ця величина складає, тис. грн.: де З заг.вир. – загально виробничі витрати на 1 м тканини, грн.
2.8 Розрахунок адміністративних витрат. Величина адміністративних витрат визначається за даними калькуляції підприємства на 1 м сурової танини в розмірі ____1,05_____ грн. На весь обсяг виробництва ця величина адміністративних витрат складає, тис. грн..: де З адм – адміністративні витрати на 1 м тканини, грн.
2.9 Складання калькуляції собівартості.
Калькуляція собівартості. Таблиця 9.
3 Розрахунок оптової ціни підприємства.
Оптова ціна на продукцію, яку виробляє підприємство, розраховується з урахуванням прийнятого рівня рентабельності продукції. Оптова ціна за 1 п.м. сурової тканини першого ґатунку визначається по формулі, грн.: де Сп – повна собівартість 1 п.м. сурової тканини, грн. Р – рентабельність продукції, % (дані з підприємства).
Ціна за продукцію другого гатунку визначається за формулою, грн.:
Оптова ціна підприємства з урахуванням податку на додану вартість визначається за формулою І та ІІ ґатунку, грн.
4 Розрахунок обсягу реалізації.
Випуск сурової тканини за рік по кожному ґатунку визначається помноженням річного випуску виробу в тис. п.м. на запланований відсоток І та ІІ ґатунку. Плановий випуск продукції в % І та ІІ ґатунку приймається по даним підприємства.
Розрахунок обсяг реалізації товарної продукції. Таблиця 10.
5. розрахунок прибутку, витрат на 1 грн. товарної продукції.
Величина прибутку підприємства визначається за формулою, тис. грн.: де Орпдв – вартість товарної продукції з урахуванням податку на додану вартість, тис. грн. Сп – повна собівартість, тис. грн. ПДВ – сума податку на додану вартість, тис. грн.
Витрати на 1 грн. товарної продукції визначається за формулою, коп.: де Тп – товарна продукція, тис. грн.
6. Розрахунок рентабельності виробництва. Загальна рентабельність виробництва визначається за формулою, %: де П – прибуток підприємства, тис. грн. (без ПДВ) Ф осн – вартість основних виробничих фондів, тис. грн. Ф об - вартість нормованих обігових засобів, тис. грн.ъ
Вартість нормованих обігових засобів тис. грн. приймається в розмірі 70 % від вартості основних виробничих фондів та розраховується за формулою, тис.грн.
Розрахунок вартості обладнання. Таблиця 11.
7. Розрахунок фондовіддачі та фондомісткості.
Фондовіддача основних фондів та оборотних засобів визначається за формулою, грн.: Фондомісткість основних фондів та обробних засобів визначається за формулою, грн.:
8. Розрахунок техніко-економічних показників по праці.
Число відпрацьованих людино-годин визначається за формулою, людино-годин:
Продуктивність праці одного робітника в уточинах визначається за формулою, уточин:
Продуктивність праці одного робітника в метрах визначається за формулою, м:
Питомі витрати робочої сили на 100 ткацьких верстато-годин визначається по формулі, людино-годин:
Трудомісткість 100 м сурової тканини визначається за формулою, людино - годин
Середня зарплата робітника за місяць визначається за формулою, грн.:
9 Техніко-економічні показники по ткацькому виробництві.
Техніко-економічні показники. Таблиця 12.
Собівартість – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Собівартість продукції має тісний зв'язок з її ціною. Це виявляється в тому, собівартість є базою ціни товару і водночас обмежником для виробництва (ніхто не випускатиме продукції, ринкова ціна якої є нижчою за її собівартість). Розрізняють витрати загальні (сукупні) та витрати на одиницю продукції. Загальні витрати – це витрати на весь обсяг продукції за певних період. Їхня сума залежить від тривалості періоду та кількості виготовленої продукції. Причини витрат характеризують приріст на одиницю приросту обсягу виробництва, тобто де Сг граничні витрати - приріст граничних витрат - приріст обсягу продукції на одиницю, тобто натурального виробу
Елементні вироби однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинним. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування, інші витрати. Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів витрат. Їх групують за економічним призначенням у процесі калькуляції та організації внутрішнього економічного управління. Прямі витрати безпосередньо пов’язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчисленні на одиницю. Непрямі витрати не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції. Змінні витрати – це витрати загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції. У свою чергу їх можна розділити на пропорційні і не пропорційні. Пропорційні витрати змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва. Для них коефіцієнт пропорційності 1. непропорційні витрати поділяються на прогресуючі і репресуючи. Прогресивні зростають у більшій мірі ніж обсяг виробництва. Управління витратами це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, мають не носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Виявлення та використання чинників економії ресурсів, зниження витрат є обов’язком кожного працівника підприємства. Згідно з певними організаційно – технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат ресурсів сировини, основних і допоміжних засобів, енергії, трудових ресурсів. Установлені норми – витрат це граничні витрати окремих видів ресурсів та даних організаційно – технічних умов виробництва. Вони є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії і відповідно конкурентоспроможності підприємства. Кошторис виробництва – це витрати підприємства, зв’язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість в цьому періоді чи ні.
Date: 2015-07-17; view: 391; Нарушение авторских прав |