Методичні вказівки. Провідним різновидом цінного паперу первісного порядку, що використовується підприємствами, державними й муніципальними органами для фінансування своєї

Провідним різновидом цінного паперу первісного порядку, що використовується підприємствами, державними й муніципальними органами для фінансування своєї діяльності в сучасній ринковій економіці стали акції.

Студенти мають з'ясувати характерні риси та відмінні особливості акцій як пайового різновиду цінних паперів, навчитися аналізувати реквізити акцій і проспекти їх випуску, відсліджувати причинно-наслідкові результати конкурентної боротьби за володіння пакетами акцій, вміти визначити курс акцій на ринку, робити практичний розрахунок емісії та розміщення акцій, а також розрахунку дивідендів.

Слід наголосити, що акція є провідним різновидом пайового цінного паперу, який володіє здатністю передавати титул власності на майно акціонерного товариства (АТ), підтверджує, що її власник приймає дольову участь у статутному фонді і є членом акціонерного товариства, який має право обирати і бути обраним до управлінських структур, а також на отримання частини прибутку і майна у випадку ліквідації. Важливо з'ясувати:

а) особливості функціонування реального капіталу АТ і фіктивного, який приймає активну участь у перебігу реального капіталу й перерозподілі прибутків;

б) межі відповідальності акціонера у зобов'язаннях АТ як його співвласника;

в) оволодіти категоріями статутний фонд АТ, неподільність акції, відкрите акціонерне товариство, закрите акціонерне товариство;

г) умови і причини викупу своїх акцій.

Розглядаючи проблему видів акцій, з'ясуйте історичні умови появи іменних акцій і механізм їх обертання та пред'явницьких акцій. Звичайні пред'явницькі акції надають право на дивіденди, що коливаються в залежності від ефективності господарсько-фінансової діяльності АТ і величини отриманого прибутку. Їх власники володіють правом голосу і беруть участь в управлінні АТ, у виборах його керівних органів, заслуховують звіт правління та визначають механізм розподілу отриманих доходів. Привілейовані акції, хоч і гарантують їх власникам заздалегідь встановлений фіксований дивіденд, проте права голосу та участі в управлінні справами АТ не дають.

Згідно чинному законодавству число привілейованих акцій не повинно перевищувати 10% загальної емісії. Їх розміщення, як правило, розраховане на прискорення процесу збільшення власного капіталу без загрози переходу контролю над управлінням АТ до рук власників нових акцій і для реалізації великомасштабних проектів. Привілейовані акції привабливі для інвесторів тим, що за ними сплачується фіксований процент дивідендів навіть тоді, коли прибуток відповідного фінансово-господарського року є недостатнім. Тоді сплата дивідендів на привілейовані акції може проводитися за рахунок резервного фонду і навіть коштом статутного фонду АТ. Можливим варіантом може стати перенесення виплати дивідендів на наступний рік, тобто їх плюсування до суми виплат наступного року. На випадок банкрутства АТ збитки власників цих акцій мінімальні, тому що їх вимоги задовольняються першочергово після розрахунку з кредиторами. Привілейовані акції можна у будь який час обміняти на звичайні акції за їх номіналом і отримати виграш від приросту їх курсової вартості.

Водночас власник привілейованої акції є інвестором, але не господарем АТ і не бере участь в управлінні ним. За умов ефективної діяльності акціонерного товариства власник привілейованої акції може перебувати у програшному становищі. Ось чому емітентові й інвесторові важливо чітко з'ясувати особливості емісії простих і привілейованих акцій. Практичний розрахунок емісії акцій здійснюється на основі “Положення та типового плану розміщення акцій звичайного відкритого АТ”.

Різновидом привілейованих акцій стали конвертовані акції, які можуть випускатися відзивними (зворотними) і з плаваючим розміром дивідендів, розмір якого встановлюється в залежності від рівня інфляції або ж від величини банківських ставок. Їх випуск також випливає з потреб збільшити попит і водночас знизити ризики інвестора, який може сумніватися, що в найближчий час прості акції стануть приносити достатній дивіденд. Якщо ж за простими акціями буде сплачуватися необхідної величини і стабільний прибуток, то інвестор прийме рішення про конвертування привілейованих акцій у прості того ж емітента. Положення про конвертацію акцій емітент заздалегідь включає у проспект емісії. При цьому конвертація акцій може передбачатися лише для якоїсь частини емісії або для визначеної категорії акціонерів. Сучасною практикою напрацьовано також зворотні процедури конвертації простих акцій у привілейовані.

Студентам важливо з'ясувати суть і механізм реалізації ринкової (курсової) ціни, роль номінальної, емісійної і балансової або книжкової ціни. Провідними факторами, що визначають величину ринкової ціни є: коливання співвідношення попиту з пропонуванням, обсяг сплачених і очікуваних у перспективі дивідендів, розмір банківської відсоткової ставки, ціни на коштовні метали, паливо, товари і нерухомість, рі-

вень прибутковості операцій на альтернативних ринках, рівень ліквідності акцій, біржова спекуляція і рівень інфляції та ті тенденції, що зумовлюють зміни у її темпах. Найважливішим ринковим показником ціни акції є коефіцієнт PER (price earning ratio). Він визначається як відношення ринкової ціни акції до прибутку на акцію:

Вказана на лицьовому боці акції номінальна ціна відображає часточку статутного фонду АТ і є підставою, з якої визначається розмір дивідендів. Емісійна ціна виражає вартість акції на первинному ринку. Як правило, вона є дещо вищою, ніж номінальна, щоб покривати видатки на емісію і сформувати емісійну надбавку. Балансова (книжкова) ціна акції визначається на основі документів фінансової звітності і встановлюється під час акціонерної перевірки.

Студенти мають знати, що джерелом формування фонду дивідендів є чистий прибуток АТ. Його загальна сума визначається загальними зборами акціонерів. Вона залежить від розміру чистого прибутку та кількості випущених акцій і,як правило, є вищою від величини банківського відсотку. Дивіденди за звичайними акціями коливаються в залежності від щорічних прибутків АТ. За привілейованими акціями дивіденд фіксується наперед і сплачується власникам акції у вигляді твердого проценту від номінальної вартості привілейованої акції. Формою розрахунку, звичайно, є грошова сума. Але за умов високого рівня дивідендів певна їх частина може сплачуватися акціонерам у вигляді додаткового випуску безкоштовних для акціонерів акцій.

Студенти мають з'ясувати суттєву відмінність у тлумаченні дивідендів у ринковій економіці і вміти відкинути дог-

мати недалекого минулого. Нині, коли встановлено право кожного громадянина вільно розпоряджатися своїм доходом, у тому числі й інвестувати його у пакети акцій, це означає, що власник цінного паперу через купівлю акцій інвестує свої кошти у виробниче нагромадження, що забезпечує технічне й технологічне вдосконалення виробництва. А дивіденд і є частиною того економічного ефекту інвестицій. Тому дивіденд не є лише виразом живої праці і не може розглядатися як нетрудовий дохід. Власники акцій, навіть не працюючи на підприємстві, зацікавлені у підвищенні його прибутковості. За цих умов прибуток не “проїдається”, а стає підставою для додаткового нагромадження з метою подальшого технічного вдосконалення, що відображається у зростанні курсової вартості акцій і складає потенційне зростання доходу власників акцій.

Власники привілейованих акцій регулярно отримують гарантований дохід у вигляді дивідендів, що складає певний фіксований процент від номінальної вартості акції. Привілейовані акції не мають визначеного терміну погашення, тому сплата дивідендів за ними фактично означає довічну ренту. Ціна привілейованої акції обчислюється за такою формулою:

,

де Ц _а – ціна привілейованої акції;

Д – сума постійного дивіденду;

К – дисконтна ставка продажу привілейованої акції.

Приміром, якщо АТ здійснило емісію і розміщення привілейованих акцій номінальною вартістю 100 грн. з гарантованими дивідендними виплатами 20% від номінальної вартості в рік, з дисконтною ставкою 12%, то ціна такої привілейованої акції становитиме

грн.

Ціна простих акцій, що не гарантують виплати дивідендів, оцінюється значно складніше, тому що базується лише на певних прогнозних показниках. Обчислити ціну простої акції можна за формулою:

,

де Д – сума постійного дивіденду;

К _ – очікувана ставка доходу на звичайну акцію.

Ціна акції із постійним зростанням дивідендів обчислюється за формулою моделі М.Гордона:

або ,

де Д ₀ – дивіденди сплачені за акції в останньому році;

Д ₁ – очікувані дивіденди в наступному році;

g – темпи приросту дивідендів.

Наприклад, дивіденди на просту акцію в останній рік підприємство сплатило в сумі 40 грн. на акцію. В майбутньому передбачається щорічний приріст дивідендів на 10%. Якою буде ціна акції за очікуваної ставки доходу 20%?

Використавши формулу М.Гордона обчислимо ціну акції

Ц_а = 40(1+0,1)/ 0,2-0,1= 440 грн.

Дохідність акцій в залежності від дивідендних виплат та доходу від зміни вартості акції визначається так:

_,

де Д_а – дохідність акції;

Д – отримані за період дивіденди;

Ц ₁ – поточна ринкова ціна акції;

Ц ₀ – ціна, за якою акція була придбана.

Рішення про виплату акціонерам дивідендів приймаються загальними зборами АТ з урахуванням формування з чистого прибутку таких фондів:

,

де ПДР – прибуток до розподілу;

РФ – резервний фонд;

ФВР – фонд розвитку виробництва;

ФД – фонд дивідендів;

ФСП – фонд соціальних потреб;

ІФ – інші фонди.

План семінарського заняття

1. Акція – провідна форма цінного паперу:

а) основні властивості акції;

б) обов'язкові реквізити;

в) розділ і консолідація акцій;

г) значний і контрольний пакет акцій;

д) умови й причини викупу своїх акцій акціонерним товариством.

2. Види акцій та їх характерні ознаки:

а) іменні та пред'явницькі акції;

б) практичний розрахунок емісії акцій;

в) особливості обертання конвертовуваних акцій.

3. Умови та порядок лістингу акцій.

4. Різновиди цін на акції.

5. Механізм розподілу дивідендів і дохід власників акцій.