Витрати у довготерміновому періоді

При аналізі витрат у довготерміновому періоді слід мати на увазі, що у цьому випадку немає поділу на постійні та змінні витрати: усі витрати можуть змінюватися в залежності від обсягу виробництва. Можна відмовитися від оренди чи повернути кредит, продати основні фонди чи навпаки придбати нові. Тому в довготерміновому періоді на перший план виступає проблема оптимізації розмірів підприємства.

Існує певний зв’язок та залежність між динамікою витрат в короткотерміновому та довготерміновому періодах. Для її демонстрації наведемо такий приклад. Нехай існує певні виробничі модулі (виробничі дільниці), кожен з яких здатний забезпечити виробництво 5 тисяч стільців на рік при мінімальних середніх витратах. Рівень цих витрат для кожного модуля свій. Тоді потужність підприємства буде залежати від кількості модулів, введених у експлуатацію. На рис.6.7 зображені криві середніх витрат для кожного з модулів.

С,Р АТС₁ АТС₂ АТС₃

Р₁

Р₂

Р₃

Q₃ Q₂ Q

Рис. 6.7. Пристосування до ринкових умов у довготерміновому періоді

Нехай потреби ринку становлять 7000 стільців (Q2). Цей обсяг можна отримати як за допомогою одного виробничого модуля, залишаючись у рамках короткотермінового періоду, так і з введенням в експлуатацію другого, тобто через довготерміновий період. У першому випадку обсяги виробництва не будуть відповідати тим, при яких досягається мінімальний рівень середніх витрат (Р3 = 9 грн.). Вони зростуть до 12 грн. в розрахунку на один стілець. Якщо ж піти другим шляхом, то частину обсягу (5000 шт.) можна виробити при мінімальних витратах (9 грн.), а іншу (2000 шт.) – при витратах, що дорівнюють відповідній точці на кривій АТС2 (Р1 = 15 грн.).

Для визначення привабливішого варіанту розвитку виробництва слід знайти такий, що мінімізує загальні витрати на заданий обсяг. У першому випадку вони будуть дорівнювати:

ТС1 = Р2Q2 = 12 х 7000 = 84000 грн. (6.11)

У другому випадку їх можна розрахувати так:

ТС2 = Р3Q3 + P1(Q2 – Q3) = 9 х 5000 + 15 х 2000 = 75000 грн. (6.12)

Таким чином, з точки зору мінімізації сукупних витрат для отримання заданого обсягу виробництва привабливішим є других варіант розвитку, який передбачає перехід від короткотермінового до довготермінового періоду.

Подібно тому, як середній продукт в залежності від обсягів виробництва може зростати, зменшуватися чи залишатися незмінним, середні витрати теж по-різному реагують на ефект масштабу. Ця реакція багато в чому залежить від специфіки галузі, ситуації на ринку, напрямків удосконалення технології виробництва тощо. На рис.6.8 представлені три найтиповіші ситуації.

АТС АТС АТС

Q Q Q

а) б) в)

Рис.6.8. Варіанти довготермінової динаміки середніх витрат

У варіанті, який зображено на рис.6.8.а, спостерігається відносно короткий період, коли зростання виробництва супроводжується зниженням витрат, тобто позитивний ефект масштабу виробництва вичерпується досить швидко. Але при цьому існує широкий діапазон обсягів виробництва, при якому зберігається постійний рівень середніх витрат. У таких галузях підприємства різних розмірів можуть бути однаково життєздатними.

Інша ситуація продемонстрована на рис.6.8.б. Тут можна спостерігати довготривалий ефект від збільшення масштабів виробництва. У таких галузях переваги отримують великі підприємства.

Навпаки, у третьому випадку позитивний ефект масштабу виробництва досить швидко трансформується у негативний. Тому підприємцю важливо вірно оцінити межі ефективного розширення виробництва. Існуючі бар’єри росту роблять можливим ефективне функціонування у таких галузях невеликих підприємств.

Однак намагання мінімізувати витрати – це лише одна сторона, що визначає поведінку виробника. Визначення реальних масштабів виробництва як в короткотерміновому, так і в довготерміновому періодах визначається в кінцевому рахунку можливостями максимізувати економічний прибуток. Для цього витрати виробництва необхідно порівнювати з доходами, чому і буде присвячено наступний розділ курсу.

Date: 2015-07-17; view: 350; Нарушение авторских прав