Iндивiдуальний трудовий договiр як форма регулювання вiдносин зайнятостi

Переважна бiльшiсть громадян влаштовуються на роботу, укладаючи iндивiдуальний трудовий договiр.Працiвник маe право реалiзувати своi здiбностi до продуктивноi i творчоi працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприeмствах.Влаштовуючись на роботу, працiвник укладаe трудовий договiр не з державою як власником i не з уповноваженою службовою особою, а iз створюваним власником пiдприeмством як юридичною особою. Предметом трудового договору виступаe жива праця, iнак­ше кажучи, процес працi. Це означаe, що працiвник зобов'я­зуeться виконувати певну роботу або займати певну поса­ду на пiдприeмствi, а власник або уповноважена ним адмiнiс­трацiя зобов'язуeться забезпечити його цieю роботою, нада­вати засоби виробництва, обладнання, прилади, механiзми, примiщення, сировину, матерiали, комплектуючi деталi, дава­ти вказiвки, конкретнi завдання. Обов'язки власника насамперед складаються з обов'язку забезпечити особам, працю яких вони використовують на договiрнiй основi, соцiальнi, економiчнi гарантii i права, перед­баченi законом. Зокрема, всi власники зобов'язанi забезпечити розмiр оплати працi найманих працiвникiв всiх видiв пiдпри­eмств, не нижчий мiнiмальноi заробiтноi плати, встановленоi державою; забезпечити дотримання гарантiй, встановлених для жiнок у зв'язку з материнством, для неповнолiтнiх працiв­никiв; сплачувати обов'язковi страховi внески за працюючих громадян до Фонду соцiального страхування i Пенсiйного фонду Украiни та iн. Умови трудового договору можуть бути обов”язковими, i факультативними, тобто необхiднi та додатковi. У бiльшости випадкiв початок роботи настаe зразу ж пiсля укладення трудового договору.