Монопольна влада: поняття, показники, чинники

Монопольна влада -- це здатність фірми впливати на ціну свого товару, змінюючи продається на ринку кількість цього товару.

Чиста монополія має дійсної (повної) монопольної влади. Ступінь монопольної влади дуже відносна, якщо на ринку діє не один, а кілька виробників аналогічної продукції. Необхідною передумовою монопольної влади є нахилена вниз крива попиту на продукцію фірми.

Для кількісної характеристики монопольної влади використовуються:

показник монопольної влади Лернера L = (P-MC)/P, який показує ступінь перевищення ціни товару над граничними витратами його виробництва.

0 < L < 1, що більше L, тим більше коштів монопольна влада фірми.

індекс монопольної влади (M), який показує ступінь перевищення ціни над довгостроковими середніми витратами (LAC): M = (P-LAC)/P;

Індекс Херфіндаля -Хіршман, який визначає ступінь концентрації ринку: Н = Р21 + Р22 +... + Р2n, де Н - показник концентрації, Рn - відсоткова частка фірми на ринку або питома вага в галузевому пропозиції. Максимальне значення Н - 10000. Якщо Н менше 1000, то ринок вважається неконцентрованим. Якщо М ³, 1800, то галузь вважається високо монополізованою.

Антимонопольне законодавство — сукупність законодавчих, урядових та інших нормативно-правових актів, які обмежують монополізацію виробництва, утворення монопольних структур і об’єднань (крім спеціально визначених державою). Воно сприяє свободі підприємництва, вільному і рівному для всіх праву вибору напряму виробничої чи торговельної діяльності, встановлення цін, одержання та розподілу прибутку.

Антимонопольне законодавство, як правило, спрямоване не проти великих монополій взагалі, а проти монопольного розміщення їх на ринку певного товару, проти монополій, що створюються для поглинання слабших конкурентів, проти їхньої змови з метою розподілу сегментів — регіонів, монополії цін, ізоляції конкурентів.

Найбільшої досконалості антимонопольне законодавство досягло у США (антитрестове), (з 1890 року — Закон Шермана). Воно поширене в європейських країнах, у тому числі постсоціалістичних і пострадянських.

В Україні антимонопольне законодавство базується на таких законах:

Про захист від недобросовісної конкуренції

Про захист економічної конкуренції.

Антимонопольне законодавство передбачає такі заходи:

організаційні — диференціація та оптимальні сполучення організаційно-економічних форм і розмірів підприємств;

економічні — сприяння розвиткові конкуренції, диверсифікації діяльності, вільного утворення цін;

економічне стимулювання та підтримка розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

адміністративно-правові заходи для боротьби з монопольними посяганнями, організація антимонопольного державного контролю, контроль за справедливим роздержавленням майна, сприяння конкуренції; недопущення зловживання монопольним становищем на ринку.Ці акти спрямовані на підтримку розвитку підприємництва, зміцнення ринкових відносин і піднесення економіки держави.