Особливості виконання експерименту

Після того, як установку зібрано згідно схеми (Рис.1), перед нами постає задача правильно обрати діапазон вимірювання енергії на калориметричному вимірювачі ИКТ-1Н.Цей діапазон може коливатись від 0,05 до 150 Дж.

1) Визначаємо енергію, необхідну для поверхневої локальної обробки зразка. Для цього:

Знаючи температуру обробки (закалки) та тривалість імпульсу, знаходимо густину потужності енергії з формули:

, (2)

деА-поглинаюча здатність матеріалу;

К – коефіцієнт теплопровідності;

τ – тривалість імпульсу;

а – температуропровідність матеріалу;

Wp –густина потужності.

Отже Wp = ,

з іншого боку Wp = , де S= - площа зони впливу випромінювання. (3)

Тобто енергія, необхідна для локальної обробки поверхні Е = W_pτS. (4) 2)Далі, враховуючи відсоток енергії, яка потрапляє у ИКТ-1Н, а також енергії, що приходиться на зразок, обираємо діапазон енергії і шкалу на приладі.

Наприклад, отримане значення енергії, необхідної для обробки зразка Е= 8Дж (що складає 80% від усієї, яка вийшла з випромінювача), а у калориметр потрапляє 1% цієї енергії. Отже 100% інтенсивності енергії – це 10Дж, з них у вимірювач потрапляє 0,1Дж. В такому випадку доцільно обрати діапазон енергії 0,5Дж та верхню шкалу з ціною поділки 0,01Дж.