Вибір та обґрунтування методів виконання робіт

Так, як категорія просторової жорсткості і сталості будинку: l - остів жорсткий і сталий, тому влаштування нового монолітного перекриття на заміну старого дерев’яного перекриття виконуємо за методом «Повний демонтаж перекриття і влаштування нового без попереднього підсилення остову будинку і окремих конструкцій», варіант структури технологічних потоків – поверхова заміна перекриття від нижніх до верхніх.

Мета даного методу полягає в послідовному виконанні демонтажних робіт та робіт по влаштуванню нових монолітних перекриттів в межах поверху. В межах поверху доцільна організація декількох ділянок та захваток, що забезпечить потокове виконання комплексу робіт по перевлаштуванню перекриття.

Роботи по демонтажу конструкцій перекриття та влаштуванню нових, мають організаційно-технологічний взаємозв’язок, що передбачує їхнє виконання комплексними бригадами, які забезпечені універсальними засобами механізації і технологічного оснащення.

Перед початком виконання робіт по розборі и демонтажу старого перекриття необхідно виконати комплекс підготовчих робіт, що складається з робіт по демонтажу санітарно-технічних та інженерних мереж і приладів, розборі перегородок, печей опалення, камінів, віконних и дверних заповнень та інших огороджувальних конструкцій, виконати демонтаж ліфтів, обладнання вбудованих котелень, бойлерних, трансформаторних підстанцій, а також виконати роботи по розборі елементів, що мають велику архітектурну або історичну цінність.

На підготовчому етапі, не залежно від технічного стану й ступеня жорсткості й просторової стійкості будівлі, необхідно виконати роботи по відбудові цілісності ділянок стін, ослаблених димовими й вентиляційними каналами, влаштованими нішами, прорізами. Димові й вентиляційні канали, необхідно очистити від побутового сміття й сажі, виконати їхнє знезаражування й забетонувати сумішшю з легкого бетону. Канали продухів дерев'яних перекриттів, що розташовані в зовнішніх несучих стінах, також варто очистити від побутового сміття, знезаразити й забетонувати легкою бетонною сумішшю. Ніші, прорізи, штраби необхідно закрити цегельною кладкою або бетоном.

Перед початком демонтажу старого перекриття необхідно виконати роботи по демонтажу старої покрівлі. Покрівлю розбирають в два етапи: спочатку розбирають покрівельне покриття, а вже потім несучі конструкції покрівлі.

Конструкція рулонної покрівлі, що містить утеплювач, знімається одночасно з утеплювачем. Роботи необхідно виконувати вздовж будівлі, починаючи з самої високої позначки покрівлі. В якості інструменту можна використовувати легкі ломи, штикові або совкові лопати. Розібраний матеріал необхідно спускати у баддях або спеціальних ящиках кранами або по закритих каналах (сміттєпроводах).

Найбільш ефективним способом розбирання несучих конструкцій покрівлі – є демонтаж покрівлі блоками, які складаються з дерев’яних балок та обрешітки.

В процесі утворення блоку покрівлі встановлюються пересувні підмостки, у кроквяних балках назначають лінії розподілення на блоки.

Оскільки несучі конструкції покрівлі даної будівлі мають значні пошкодження, то потрібне встановлення нової. Тому демонтовані блоки одразу необхідно вантажити на автомобіль з причепом, встановлюючи касетами та вивозити їх за межі будівельного майданчика на утилізацію.

На виконаний комплекс будівельно-монтажних робіт підготовчого періоду складається акт проміжного приймання відповідальних конструкцій.

Демонтаж та розбирання конструкцій, конструктивних шарів старого перекриття виконуємо послідовно в два етапи: спочатку розбираємо конструктивні шари (підлога, засипка, накат, підшивка), а потім виконуємо демонтаж несучих балок перекриття. Така послідовність виконання робіт по демонтажу дозволяє максимально скоротити строки перебування несучих стін у відносно нестійкому положенні.

Розборку конструктивних шарів старого перекриття виконуємо від нижніх поверхів до верхніх. Розборку шарів в межах кожного поверху виконуємо на суміжних захватках в послідовності, яка виключає виникнення додаткових напружень в несущих стінах.

Засипку старого перекриття знімаємо с дощок накату та спускаємо з рівня перекриття хоботом в приймальний бункер для подальшого транспортування автосамоскидами за межі будівельного майданчика. Для механізації транспортування засипки до місця спуску застосовуємо стрічкові транспортери. В зону виконання робіт по видаленню засипки подаємо монтажним краном приймальні ковші. Місця їх встановлення тимчасово підсилюємо стійками.

Роботи по розбиранню підшивки виконуємо у напрямі знизу вверх. Розборку виконуємо з встановлених інвентарних підмостей. Дошки підшивки складуємо на спеціально встановлених виносних площадках-підмостях, де вони зв’язуються в пакети і подаються вниз монтажним краном. Вага пакета не повинна перевищувати 200 кг.

Демонтаж балок перекриття виконуємо поверхово висотою в один поверх, в напрямку зверху вниз - від верхніх поверхів до нижніх. Демонтаж старих дерев’яних балок виконуємо з обрізкою кінців балок ланцюговою консольною електропилою, попередньо виконав їх стропування монтажним краном. Для підтримки демонтуємої балки в процесі відпилювання її кінців встановлюємо підмості-підпорки. При відсутності анкерування або при її повній втраті, другий кінець балки не відпилювати, а сама балка краном виводиться з гнізда. Балки старого перекриття, які мають надійне анкетування в стіни будівлі демонтуємо безпосередньо перед влаштуванням нового монолітного перекриття.

Видалення забутовки, яка являє собою будівельне сміття та грунт, виконуємо безпосередньо перед розбиранням цегляних склепінь перекриття підвалу. Забутовка слугує засобом стабілізації склепіння. Для підтримки склепіння перед початком робіт необхідно встановити підмості. В якості інструменту можна використовувати штикові або совкові лопати. Розібраний матеріал вивантажується безпосередньо на автомобіль і вивозиться за межі будівельного майданчика на утилізацію. Видалення забутовки виконуємо на суміжних захватках Розборку шарів в межах кожного поверху виконуємо на суміжних захватках в послідовності, яка виключає виникнення додаткових напружень в несучих стінах.

Розборку цегляної кладки склепіння виконуємо з підсиленням склепіння встановленням підмостей, в напрямку від середини (замкового каменя) до п’ят склепіння. Розбору виконуємо на суміжних захватках шириною не більше 1 м., в послідовності, яка виключає виникнення додаткових напружень в несучих стінах.

Зведення нового монолітного перекриття виконуємо після демонтажу несучих балок перекриття, в напрямку знизу вверх.

Для забезпечення поточного виконання робіт по зведенню монолітного перекриття всю будівлю в межах кожного поверху поділяємо на ділянки – захватки. Межі однієї захватки приймаємо рівними одній секції будівлі.

Встановлення опалубки виконуємо в об’ємі достатньому для організації потокового методу зведення конструкцій, але не менше ніж на об’єм двох суміжних захваток, тим самим забезпечуючи послідовне засвоєння фронту робіт на суміжних картах бетонування.

Використовуємо опалубку балочної конструкції, окремі елементи якої мають невелику вагу та універсальність в застосуванні. Для механізації процесів вертикального транспортування елементів опалубки, використовуємо навісні площадки, де виконується пакетування елементів опалубки та їх переміщення монтажним краном на наступні поверхи.

Перед бетонуванням опалубку ретельно оглядають перевіряють на міцність і відповідність проекту. Щілини та отвори, через які можливе протікання цементного молока, закривають дерев’яними планками. Перед укладанням бетонної суміші опалубку зволожують та вкривають різними емульсійними змазками для зменшення зчеплення з бетоном.

Демонтаж несучих елементів опалубки виконуємо тільки після досягнення бетоном необхідної розпалубочної міцності.

Штраби під опорну частину монолітного перекриття виконується з рівня встановленої опалубки відповідного перекриття. Пробивку штраб на наступних захватках необхідно виконувати тільки після того, як бетон на раніше забетонованих захватках набрав міцність не менше 1,5 МПа.

Для запобігання суттєвих ударно-динамічних впливів на цегляні стіни, а також на ділянці тверднучого бетону рекомендується для влаштування штраб використовувати свердлильні верстати, перфоратори, навісні та ручні дискові пили.

Після пробивання штраб встановлюються анкери, вирівнюються поверхні штраб жорсткою цементно-піщаною сумішшю марки М200.

На виконані роботи по влаштуванню опорних конструкцій – монолітного перекриття, повинні бути складені акти прихованих робіт, які складаються для кожної захватки перед початком виконання робіт по її армуванню. Також виконується прийомка встановленої опалубки з складанням акту виконаних робіт.

Армування плит перекриття та балок виконуємо безпосередньо на рівні встановленої опалубки. В процесі армування встановлюємо відсікачі на межах карт бетонування. Подачу пакетів арматурних сіток на монтажний рівень виконуємо монтажними кранами безпосередньо в зону її монтажу. Переміщення арматурних виробів в межах поверху виконуємо з застосуванням рольгангів.

При виконанні реконструкції перекриття методом повного демонтажу та влаштування нового подачу бетону на перекриття, що зводиться, виконуємо монтажним краном зі встановленою на нього розподільчою стрілою. Безпосередньо подачу бетонної суміші в карту бетонування виконуємо через віконні отвори.

В карти бетонування бетонну суміш укладаємо шарами однакової товщини та в одному напрямку від найбільш віддалених ділянок карти до найближчих.

Забезпечення міцності й довговічності бетону досягається при його щільній і однорідній структурі. Тому одразу після укладання в конструкцію її ущільнюють.

Для ущільнення бетонної суміші застосовуємо вібрування, а для подальшого підвищення фізико-механічних властивостей бетону відразу після віброущільнення суміші будемо застосовувати вакуумування бетону.

Вібрування бетонної суміші засноване на поширенні в ній механіч­них коливань у вигляді хвиль, що створюють динамічний тиск. Під дією їх суміш немовби розріджується, стає рухливою і текучою, частинки заповнювачів, хитаючись і осідаючи в цементному розчині, щільно при­лягають одна до одної, із суміші виводиться повітря.

Вібруванням ущільнюють бетонну суміш рухливістю 0...9 см. Якщо рухливість суміші більша, енергія коливань викликає більш значне осі­дання крупних заповнювачів, що призводить до її розшарування.

Тривалість вібрування становить 30... 100 с. За цей час (залежно від умов вібрації) закінчується осідання бетонної суміші і на поверх­ні бетону виникають цементне молоко і бульки повітря, що свідчить про необхідність закінчення дії вібрації. Подальше вібрування може призвести до розшарування суміші внаслідок осідання крупних час­тинок.

Після закінчення дії вібрації властивості бетонної суміші значно змінюються. Вона отримує певну структуру, що має деяку міцність (наприклад, робітник уже може переміщуватись на поверхні бетону, не порушуючи його структури).

Міра ущільнення бетонної суміші відповідає узгодженості її складу та рухливості, параметрам коливань — частоті їх, амплітуді, напрямку та тривалості дії.

Для ущільнення бетонної суміші при її укладці в невеликі форми та конструкції з різним ступенем армування (плита та балки перекриття) застосовуємо електромеханічні глибинні планерні вібратори – віброголки з гнучким валом. Застосовуємо вібратори з зовнішнім діаметром наконечника 34мм.Частота коливань складає 10000-12500 коливань на хвилину.

Рис. 8. Внутрішній вібратор з гнучким валом (віброголка)

1 – електродвигун, 2 – гнучкий вал, 3 - вібронаконечник

Рис. 10. Схема вібрування укладеної бетонної суміші

1 – робочий орган вібатора, 2 – опалубка, 3 – не ущільнена ділянка;

4 – новоукладений шар бетона; 5 – раніше укладений шар бетона.

Для попередження виникнення усадкових тріщин бетон укривають і поливають не пізніше ніж через 10... 12 год, а в жарку і вітряну пого­ду — не пізніше ніж через 2...3 год після укладання суміші. Так, улітку в помірній кліматичній зоні сухої теплої погоди бетон на звичайному портландцементі поливають водою протягом 7 діб, на глиноземистому — 3 доби, на шлакопортланд­цементі — 14 діб. Якщо температура повітря вище 15°, протягом пер­ших 3 діб бетон поливають удень кожні 3 год і раз уночі, а в наступні дні — не менше трьох разів на добу. Якщо поверхню бетону поперед­ньо вкрити матеріалами, що втримують вологу (брезентом, матами тощо), перерви між поливаннями збільшують у 1,5 раза. Поверхню бетону, вкриту захисними плівками, не поливають. Можна не поливати бетон, якщо середня температура повітря від + 5 до О °С.