Вивчення культури: релігія ,мистецтво, архітектура

Проблеми вивчення хеттської культури становлять великий науковий інтерес. Дешифровка хеттської писемності дозволила вивчати історію і культуру хеттів на основі документальних джерел. Про високий рівень культури, розвиток законодавства, міжнародні відносини, релігійні уявлення, накопичення наукових знань свідчить знайдений багатий державний архів, що налічував до 20 тиисяч клинописних документів.

Про релігію хеттів дають уявлення камінні рельєфи, що зображають процесії богів, інші культові сцени і релігійні тексти. Для хеттів був характерним культ Великої богині – Матері природи, що уособлював сили плодючості. Також у хеттів почитався бог грози, грому і блискавки. Тещуб, який пізніше перетворився у бога – покровителя держави. Хетти поклонялися і богу вмираючої і воскресаючої природи Телепіну. Поряд з цим у хеттів зберігалися багато численні культи місцевих божеств, що є відгомоном родового устрою і великого значення племінної верхівки.[6;43]

Мистецтво хетів становить великий інтерес і саме йому багато в чому зобов’язане могутнє ассірійське мистецтво. Задовго до утвердження панування Ассірії біля входу у хеттські храми і палаци височіли грандіозні фігури фантастичних тварин – вартових. Археологи знайшли оригінальні скульптури на Чорній горі: камінні голови з великими очима, вражаючих нас своїм пильним виразом. Деяка грубість форм дещо знижує художній рівень хеттських камінних скульптур. Проте хети зайняли своє особливе місце і їх слово у мистецтві прозвучало по всій Передній Азії.

Мистецтво Хетів пов'язане з художніми традиціями більш прадавнього населення Малої Азії. так.званого. протохеттскому періоду відносять золоті, бронзові й мідні штандарти- емблеми, цілісні, слабко розчленовані по формах статуетки тварин (биків, оленів), нерідко прикрашені гравірованим геометричним візерунком (2-я половина 3- го тис. до н.е.), монохромну чернолощеную (глечики-чайники й глечики з довгим вузьким горлом) і поліхромну, т.зв. "каппадокийскую", керамікові з орнаментом у вигляді хвилястих ліній і зображеннями тварин, близьку виробам Кіпру (знахідки на пагорбі Алишар-Хеюк, у Хаттусасе, с.КюльЖюль й ін., кінець ІІІ- го - початок ІІ- го тис. до н.е.). В ІІ- му тис. до н.е. мистецтво Хети, зберігаючи самобутність, усмоктує впливу давньоєгипетської й шумеро-вавилонської культури виявляючи у свою чергу вплив на мистецтво Сирії й Ассирії. Відкриті поселення із круглими й прямокутними в плані глиняними хатинами на бруковому фундаменті переміняються до початку ІІ- го тис. до н.е. фортецями- притулками й фортецями- поселеннями, округлими в плані, зі складною системою зміцнень із кам'яних монолітів. Для будівель Хети характерно застосування кам'яних фундаментів і цоколів, дерев'яних і кам'яних вільно вартих опор. Житлові будинки (іноді 2- поверхові) звичайно мають плоский дах і відкритий двір перед фасадом. Широко розповсюджений тип будинку (будинку, палацу й храму) - т.зв. біт- хилани - має з поздовжньої сторони вхід у вигляді портика на стовпах, обрамлених прямокутними вежами. Зовнішні стіни таких будинків часто облицьовувалися внизу плитами із плоскорельефными зображеннями (т.зв. ортостатами). Розвинені в Хети кругла скульптура й рельєфи, як правило, підлеглі брилі каменю (потужні напівфігури левів і сфінксів, що виступають із кам'яних блоків, що обрамляють коміра зовнішніх стін у Хаттусасе, XV-XII cт. до н.е., масивні статуї божеств).

Плоскорельєфні зображення на ортостатах будинків і стелах (священні тварини, божества, фігури царів у молитовній позі, сцени придворного життя), виконані узагальненими контурними лініями й слабко розчленовані по формах, відзначені монументальністю й статикою, суворою міццю образів.

Що перегукуються з ассірійськими рельєфами, вони відрізняються, однак, відносно більшою волею композиції, поз, рухів.[6;23]

В історії архитектури ввели циклопічну кладку з необроблених камінних брил. Циклопічна камінна кладка, планування палаців, використання колон зі своєрідними базами, які прикрашені скульптурами споріднює хеттську архітектурну творчість з архітектурою Мікенського і Егейського світу.(див.додатки).

Архітектура хетів, вивчена досить добре. Столиця містилася в теперішньому Богазкее, вищий розквіт міста ставиться до XV- XII століттям до н.е. Храми й палаци будувалися по вавилоно-ассірійському типу, тобто за розвиненим планом двірського багатокімнатного будинку. Ці спорудження коштують у місті з неправильним малюнком вулиць. У Богазкее вавилоно-ассірійські архітектурні типи були спрощені і їм було додано більше правильності. Впадає в око інтерес до зовнішнього оформлення будинків як замкнених блоків.

Особливо цікава архітектура провінційного міста Сендширли, розквіт якого падає на VIII століття до н.е. Саме місто оточене досить складними зміцненнями, має зовсім неправильну зовнішню форму й неправильну внутрішню распланировку. Палац - у центрі міста. Запозичений хетами вавилоно-ассірійський двірський багатокімнатний тип, який панував у Богаз- Кее, розпадається на окремі біт- хилани, які є старожитньою формою хетської архітектури, що існувала до появи більших споруджень у вавилоно-ассірійському типі.Біт- Хилани - окремий жилою будинок, що полягає всього з декількох приміщень, між якими перебуває розтягнутий завширшки головний зал. Лицьова сторона будинку складається із двох веж і відкритої тераси між ними, покрівля якої опирається на два круглі дерев'яні стовпи. Згодом лицьова сторона біт- хилани вплинула на оформлення сірійських християнських васильків, а через них і на деякі романські церкви Західної Європи.[6;11]