Список використаних джерел

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ.

Професійна психологія

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Харків

Р

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ,ФІЛОСОФІЇ І ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Сапєльнікова Т.С.

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ.

Професійна психологія

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Рекомендовано Науково-методичною Радою

Української інженерно -

педагогічної академії

Протокол № _____

від___________ 20__р.

Харків 2012р.

УДК 159.9:62 (075.5)

Сапєльнікова Т.С.

Курсове проектування. Дисципліна «Професійна психологія»: навчально-методичний посібник/Сапєльнікова Т.С. – Х., 2012. – 21с.

Анотація: Навчально-методичний посібник для курсового проектування з дисципліни «Професійна психологія» має призначенням надати студентам інформацію про те, яким чином повинно бути здійсно та оформлено курсову роботу. В методичному посібнику перелічені складові курсової роботи, надано методичну базу для вирішення питань діагностики під час виконання курсової роботи(практичної частини) та надано перелік літератури для дослідження основних питань курсової.

Рецензент: доктор психол.н., доцент кафедри ПфіОТ Соколова І.М.

© Сапєльнікова Т.С., 2012

©УІПА, 2012

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ..........................................................2

2. Структура курсової роботи...........................................................4

3. Порядок виконання курсової роботи...................................7

4. Керівництво та крітерії оцінювання.........................................14

5. Список літератури.........................................................................17

ДОДАТКИ

1. Загальні положення

Підвищення вимог до професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів потребує активнішого залучення до науково-дослідної роботи студентів 3-4 курсів навчання. Успішне володіння навичками дослідження і творчої роботи сприяє їх ефективному включенню у професійну діяльність, переведенню наукових знань у площину практичного використання. У цьому зв'язку до навчальних планів більшості вищих навчальних закладів України включені спеціальні навчальні дисципліни з основ науково-дослідної діяльності, введено елементи наукової творчості у фундаментальні, професійно орієнтовані та спеціальні дисципліни. Дисципліна «Професійна психологія» є професійно орієнтованою дисципліною, тому виконання курсової роботи з цієї дисципліни дає майбутнім фахівцям практичних психологам навички використання знань та вмінь, вже раніше отриманих при навчанні таких дисциплін як «Вікова психологія» «Загальна психологія», «Психологія індивідуальності» та «Психодіагностика».

Виконання студентами фаху фрактична психологія курсової роботи передбачено Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від ____1993 р. № 161 і наказами Української інженерно педагогічної академії (УІПА) щодо нормативного забезпечення організації навчального процесу в Академії.

Мета виконання курсової роботи -— закріпити теоретичні основи дисципліни «Професійна психологія», на практиці застосувати методи дослідження особистості та методи складання психологічної характеристики особистості, визначення професійної спрямованості.. Оволодіння методологією І методами психологічного дослідження особистості та складання психологічної характеристики сприяє розвиткові професійних здібностей майбутнього фахівця практичного психолога, розвитку професійного та творчого мислення, оптимальній організації наукової творчості. Також до мети виконання даної курсової роботи можемо віднести наступне:

- систематизувати і поглибити теоретичні та практичні знання з вибраної спеціальності й спеціалізації, навчитись застосовуватиїх при розв"язанні конкретних завдань, а саме при психодіагностиці особистості та наданні психологічної характеристики особистості та складанні прогнозу що до профорієнтаційної спрямованості досліджуваної особистості;

- осягнути існуючі проблеми по темі дослідження і навчитися

розв'язувати їх;

- оволодіти методикою дослідження, узагальнення та логічного

викладу матеріалу;

- розвинути вміння самостійно вивчати й узагальнювати

законодавчі та наукові літературні джерела.

В якості засобів написання курсової роботи застосовується психологічне дослідження особистості, яке складає – дослідження психологічної літератури, методу психологічного аналізу, методів бесіди, спостереження, опросу, тестування. Уміння складати психологічну характеристику особистості, визначати професійну спрямованість на базі практичного застосування психологічних методів дослідження формується в процесі виконання та оформлення курсової роботи.

Для виконання мети роботи студентам необхідно:

1. Підібрати та вивчити літературні джерела по досліджуваній тематиці;

2. Скласти план курсової роботи

3. Визначити апарат психологічного дослідження (актуальність обраної теми, об’єкт, предмет дослідження; також мету та завдачу дослідження.)

4.Дослідити психологічні аспекти та провести аналіз проблеми дослідження;

5.Підібрати та реалізувати на практиці методи дослідження та діагностики для складання психологічної характеристики предмету дослідження.

6.Надати логічну зв’язку розділам роботи.

7. Зробити висновки, в яких надати безпосередньо повну психологічну характеристику особистості (базуючись на результатах дослідження та діагностики) і визначити професійну спрямованість особистості.

В результаті виконання курсової роботи вирішуються завдачі по формуваню у майбутніх практичних психологів наступних вмінь:

- підбирати та аналізувати наукову психологічну літературу для вирішення завдач дослідження;

-проводити психологічну діагностику по заданій тематиці;

-розробляти діагноз- прогноз професійної спрямованості особистості на базі проведенного дослідження та психодіагностики.

У рекомендаціях докладно подаються етапи науково-дослідної діяльності, розглядається коло основних проблем, пов'язаних із забезпеченням результативності та об"єктивності наукової діяльності: вибір напряму й теми наукового дослідження, пошук, накопичення і обробка наукової інформації, визначення об"єкта, предмета і методології дослідження, гіпотези і програми її перевірки, оформлення результатів наукової діяльності у вигляді курсових робот.

Методичні рекомендації складаються з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Виконання курсової робоги.

3. Керівництво керівництво роботою.

У зазначених розділах систематизовано викладено необхідні знання для написання курсової роботи. Розкриваються сутність, послідовність виконання, підготовки до захисту, а також наукове керівництво курсовою роботою, Усі рекомендації викладено відповідно до діючих нормативних актів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, що регламентують підготовку спеціалістів.

Курсова робота з дисципліни «Професійна психологія» — самостійна науково-дослідна робота, яка має внутрішню єдність і відображає процес та результати розробки вибраної теми. Основне завдання студента, який виконує курсову роботу - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно здійснювати науковий пошук, психологічне дослідження та вирішати конкретні наукові завдання.

Загальні вимоги до курсової роботи:

-цілеспрямованість:

-об"єктивність:

-чітка логічність і послідовність побудови роботи і викладу

матеріалу;

-глибина дослідження та повнота висвітлення питань;

-переконливість аргументації викладених думок:

-точність і стислість формулювань, конкретність викладу

матеріалу;

-обгрунтованість висновків і рекомендацій:

-правильне оформлення роботи.

2. Структура курсової роботи

Темою курсової роботи є складання психологічної характеристики особистості з метою визначення професійної орієнтованості та спрямованості особистості.

Курсова робота має наступну структуру:

1. Вступ.

2. Теоретична частина.

3. Практична частина.

4. Висновки.

5. Список використаних літературних джерел.

6. Додатки (безпосередньо результати тестування та ілюстративний матеріал, якщо до такого має потреба)

У вступі курсової роботи надається опис апарату психологічного дослідження: актуальність досліджуваної проблеми, об’єкт, предмет, мета, завдачі дослідження., а також роздівляються методи та організація дослідження.

Актуальність роботи оцінюється с позицій її значущості для практичних психологів в системі професійної діагностики. Студент повинен відповісти на питання:Для чого потрібно досліджувати професійну спрямованість особистості та проводити психологічну діагностику спрямовану на складання психологічної характеристики «професійного-прогнозу».

При визначенні мети роботи студент повинен відповісти на питання: для чого повинно проводитись психологічне дослідження? Що в завершенні роботи потрібно знати та для чого?

В опису методів та організації дослідження потрібно дати аргументовану характеристику методів, які застосовуються у курсовій роботі.

Обзор психологічної літератури в курсовій роботі повинен включати в себе:

-аналіз основних публікацій по темі курсової роботи

-короткий опис результатів, які надані різними авторами при їх дослідженнях по темі:

-наведення научно аргументованих фактів, яким студент дає свою інтерпрітацію в руслі теми курсової роботи.

Також надається чітке психологічне обосновання основних понять, які застосовуються в курсовій роботі (наприклад, таких як профорієнтація, професійно важливі якості, структура характеру, спрямованість до професії. та ін).

Дослідження складається з двох частин – теоретичної та практичної(експеріментальної)д. В теоретичній частині студент за допомогою дослідження психологічної літератури та її аналізу складає коротке теоретичне обгрунтування теми дослідження, визначає мету, обїєкт та предмет дослідження;надає аналіз досліджувальної теми на основі вивчення психологічної літератури, аналізу та узагальнення літературних джерел, монографій, статей, методичних розробот. Студент повинен аналізуючи научну психологічну літературу виявити основний матеріал по досліджуваній проблемі, надати оцінку досліджуваних научних робот, надати свою точку зору по темі, зробити методичні чи научні висновки в кінці теоретичного розділу.

Практична (експериментальна) частина базується на основі висновків психологічної діагностики по темі дослідження, яке має бути получено при дослідженні визначеної особистості (студенти академії, або ін.) Студент практичний психолог повинен за допомогою визначених методик для психологічної діагностики професійної спрямованості та визначення характеристики особистості, провести дослідження та надати результати в експериментальній частині курсової роботи. В практичній частині студент за допомогою методичного матеріалу, який запропоновано в методичних рекомендаціях, методу спостереження, бесіди та опросу здійснює психологічну діагностику- дослідження особистості з метою визначити найбільш повною мірою професійну орієнтованість досліджуваного. У практичній частині надається обробка тестових методик, висновки щодо особливостей характеру, спрямованості та професійної орієнтованості досліджуваного.

У висновках надається повна психологічна характеристика особистості з визначенням професійної спрямованості и наданням рекомендації що до визначення професійного напряму діяльности.

Перелік тестових методик для складання психологічної характеристики особистості надано у методичних рекомендаціях Табл.1. стор.9

Табл. 1. Тестові методики для проведення практичної частини курсової роботи «Надання психологічної характеристики особистості. Визначення професійної спрямованості»

2. Основні вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота виконується українською мовою.

Обсяг

Залежно від форми виконання курсової роботи і згідно з вимогами до обсягу оптимальним вважається обсяг до 25 друкованих сторінок формату А4.

Рекомендовані орієнтири стосуються основного тексту магістерської роботи і не поширюються на список використаних джерел і додатки.

Допускаються відхилення від зазначених орієнтирів у межах 20%. Якщо обсяг курсової роботи перевищує ці межі, рецензент може відмітити цс як її недолік. Якщо обсяг магістерської роботи менший ніж 12 сторінок, така робота допускається до захисту тільки з дозволу завідувача кафедри.

Структура курсової роботи.Обов’язкові складові роботи:

1. Зміст. Включає вступ, план роботи, основну частину, яка склада

ється з двох розділів, висновки, а також вказівку на список
використаних джерел (Додаток І).

2. Вступ. Студент обґрунтовує актуальність вибраної теми
курсової роботи, визначає мету і завдання дослідження, предмет та
об’єкт дослідження, методологію і методик дослідження, у загальних рисах характеризує інформаційнубазу дослідження.

3. Основна частина. Складається з 2-х розділів. В
першому розділі аналізуються теоретичні та методичні основи наукового
завдання, яке досліджується, проводиться детальний аналіз джерел інформації, характеризується стан справ з проблемної ситуації в науковій області,(якщо дослідження проводиться в окремій галузі промисловості, на конкретному підприємстві, установі, то складається коротка характеристика підприємства та особливості професійних вимог до робітників даної організації чи підприємства). У другому розділі (практичному) проводиться дослідження особистості за допомогою запропонованих методик та з застосуванням психологічних методів складання психологічної характеристики особистості.

3. Третій розділ - аналіз та висновки що до психологічної характеристики та професійної спрямованості особистості, розробка рекомендацій, практичних пропозицій, заходів по можливому вирішенню існуючих психологічних проблем.

4.Висновки. Включають основні результати з вирішення
визначених у вступі завдань дослідження (переважно в теоретичному
плані), а також практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення,
здійснення організаційно-технічних заходів, створення чи вдосконалення
методики досліджень тощо.

5. Список використаних джерел. Наводяться лише ті джерела, на які зроблено посилання в магістерській роботі. При цьому мають бути дотримані певні правила щодо назви джерел і послідовності їх розміщення у списку

2.3. Оформлення курсової роботи

Набір тексту курсової роботи та його роздрукування здійснюються за допомогою комп»ютера (найкраще в редакторі Word 7.0 або у пізніших версіях) з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали. Рекомендований шрифт – Times New Roman, розмір 14. Для виділення окремих місць допускаються також курсив, напівжирний курсив і напівжирний шрифт. Бажано використовувати ксероксний папір. При наборі формул і виконанні таблиць, схем, діаграм. Рису нків тощо рекомендується використовувати відповідні редактори.

Текст курсової роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє — не менше 20 мм. Праве — не менше 10 мм (Додаток 2)

Необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості друку впродовж усієї курсової роботи, шрифт друку повинен бути чіткий, чорного кольору, середньої жирності.

Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближатися до щільності основного тексту роботи.

Структурні елементи - ЗМІСТ. ВСТУП. ВИСНОВКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ – не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки; пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів курсової роботи і заголовки розділів розташовують посередині рядка і друкують прописними літерами без крапки на кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів магістерської роботи починають з великої літери з абзацного відступу (крапку в кінці назви не ставлять).

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усієї роботи і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см).

Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками має бути такою, як у тексті.

Нумерація сторінок курсової роботи

Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки (шрифт – Times New Roman, розмір 14).

Титульну сторінку І завдання на магістерську роботу включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи, але номер сторінки на них не ставлять.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи.

Нумерація ро’ідіїів, підрозділів,пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті звіту і позначатись арабськими цифрами без крапки, наприклад 1, 2, 3 і т. д.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 1.1. 1.2 і т. Д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2іт.д.

Номер підпункт} складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад 1.1.1.1. 1.1.1.2.1.1.1.3 і т.д. Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі — на підпункти, номер підпункту складається з номера розділ}, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту; відокремлених крапкою, наприклад 1. і.3, 1.2.1 і т. Д. Після номера підпункту крапку не ставлять.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту або пункт складасгься з одного підпункту, його також нумерують.

Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в курсовій роботі безпосередньо після тексту; де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують безпосередньо під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом «’Рисунок» (номер рисунка), яке разом з назвою ілюстрації розмішують після пояснювальних даних, наприклад «Рисунок 3.1- Схема розміщення»’ (Додаток 3).

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць згідно з рисунком 1.1.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки і графи таблиці, а також лінії зліва, справа, зверху і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо це не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць згідно з рисунком 1.1.

Рисунок 1.1- Приклад побудови таблиці

Таблиця повинна мати назву; яку друкують з великої літери і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату- сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи їх одна під одною або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапку не ставлять. Текст заголовків і підзаголовків граф пишуть в однині.

Таблиці потрібно виконувати відповідно до стандартів щодо технічної документації.

За необхідності таблиці можуть бути перелічені у змісті із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі, наприклад, «... у монографії [7. с. 48]...».

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці,,додатки вказують їх номери.

При посиланнях слід писати: "... в розділі 4..."',"...дивись 2.1...', "...по 3.3.4... ",''••• згідно з 2.3.4.1...","... на рис. 1.3...", або "...на рисунку 1.3...", "...в таблиці 3.2...", "...(див. табл. 3.2)..."'. "...згідно формули (3.1)...". "...в рівняннях (1.11)- (1.13)...", "...в додатку 1...".

Список використаних джерел

На перше місце списку використаних джерел виносяться документальні джерела офіційного характеру: Конституція України; Закони України; міжнародні правові акти, укази Президента України; постанови та рішення Верховної Ради України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; доповіді та виступи державних діячів України. Інша література подається нижче в алфавітному порядку за прізвищами перших авторів. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць і вихідних даних видавництв. Бібліографічний опис самостійних видань (книг, наукових монографій, брошур, довідкових видань, збірників документів, збірників статей, збірників статистичних матеріалів і т. ін.) супроводжується такою інформацією:

- прізвище та і ні ціали авторів;

-повна назва друкованого видання;

-місце видання (іноді дозволяється вказувати лише першу букву

-назви таких міст: Київ - К., Москва - М., Харків - X.);

-назва видавництва;

-рік видання:

-кількісна характеристика (загальний обсяг).

Приклади оформлення списку використаних джерел за їх

видами:

Документальні джерела офіційного характеру:

Самостійне видання:

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України
28 черв." 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

2. Закони України: Законодав. акти із змін, і доповн. за станом на 1
черв. 1996 р. / Верховна Рада України, Гн-т законодавства. - К.: Ін-т
законодавства, 1996. - Т. 4: Липень 1992 р. -

3. ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Після затвердження теми курсової роботи та призначення керівника студент розпочинає виконувати роботу. Як правило, ця робота включає такі етапи:

- попереднє ознайомлення з джерелами;

- визначення цілей і завдань, предмета та об"єкта дослідження і

складання плану роботи;

- збирання необхідних для написання курсовоої роботи

матеріалів та їх опрацювання:

- написання курсової роботи:

- урахування зауважень наукового керівника й остаточне

- оформлення курсової роботи.

3.1. Попереднє ознайомлення з джерелами

Таке ознайомлення включає опрацювання фундаментальних праць вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчих актів України, статистичних даних, роботу з бібліографічними довідниками, бібліотечними каталогами.

Результатом такої роботи має бути складання систематизованого списку бібліографії з теми магістерської роботи. У подальшому цей список повинен постійно уточнюватись і доповнюватись.

3.2. Визначення предмета та меж дослідження

Цей етап виконання курсової роботи має на меті з"ясування та встановлення кола питань, які мають бути розглянуті в ній. Для цього студент повинен опрацювати основні теоретичні джерела з теми курсової роботи, проконсультуватись з керівником і сформулювати конкретні питання, які. на його думку, мають становити основний зміст курсової роботи.

Результатом цього етапу має бути складений у встановленій формі й погоджений з керівником план курсової роботи.

Якщо розгляд зазначених питань передбачає використання матеріалів ознайомлювальної та діагностико-психокорекційної практики, студент має право використовувати зібрані під час проходження практик матеріали та посилатися на інформацію та досвід цих практик. На цьому етапі студент повинен визначитись в методологічному матеріалі, вибрати методи дослідження, які він буде вживати під час практичної частини роботи.

Результатом роботи на цьому етапі має бути зібраний і опрацьований студентом практичний, тестовий та інший матеріал для безпосереднього написання курсової роботи роботи.

3.4. Написання курсової роботи

Відповідно до розробленого і погодженого з керівником плану студент висвітлює кожне з передбачених у ньому питань:

-наводить і розглядає різні погляди на спірні проблеми окремих

науковців і практичних працівників;

-визначає власну позицію щодо спірних проблем, підтримуючи

одну чи кілька з висловлених точок зору або формулюючи

власну точку зору з наведенням відповідних аргументів;

- аналізує відповідні положення нормативних актів чи інших

першоджерел;

- використовує матеріали ознайомлювальної та діагностико-психокорекційної практики. Інші матеріали

ілюстративного характеру (статистичні дані, узагальнення,

матеріали періодичних видань тощо);

- формулює інші пропозиції спеціального чи

теоретичного характеру.

Використовуючи в курсовій роботі нормативні чи практичні матеріали, теоретичні положення інших авторів, студент повинен посилатися на відповідні джерела. Не допускаються так звані запозичення, коли матеріали чи положення видаються за власний доробок студента. Не можна також допускати суцільного цитування відповідних джерел чи іншого їх надмірного використання, коли "питома вага'' такого використання в магістерській роботі перевищує 50 %.

Список літератури (бібліографічний апарат) у курсовій роботі є ключем до джерел, якими користувався студент при написанні роботи, і свідчить про сутність обізнаності студента в літературі з теми роботи.

До бібліографічного списку не включаються джерела, на які немає посилань у тексті і які фактично не були використані при написанні роботи.

4. КЕРІВНИЦТВО КУРСОВОЮ РОБОТОЮ

Керівництво курсовою роботою здійснюється з метою надання студентові необхідної допомоги у процесі її написання, а також здійснення контролю за дотриманням вимог, які висуваються до курсової роботи у вищому закладу освіти. До основних належать такі форми керівництва роботою:

- попередні консультації;

- погодження плану курсової роботи і визначення

індивідуального завдання;

- поточні консультації;

-перевірка курсової роботи та оцінювання;

4.1 Поточні консультації

Поточні консультації проводяться під час фвиконання студентом курсової роботи в часи, які встановлюються викладачем. Поточні консультації під час безпосереднього написання студентом курсової роботи і можуть стосуватися:

-узагальнення матеріалів психологічної діагностики та опрацювання інших матеріалів; (робота з психологічною літературою,зі статистичними матеріалами тощо);

-використання практичних матеріалів у курсовій роботі

(статистичних даних, окремих положень з узагальнень практики

тощо);

-уточнення позиції студента щодо окремих спірних питань, які

розглядаються в курсовій роботі;

-формулювання пропозицій щодо вдосконалення роботи над об'єктом та предметом досліджнення та інших рекомендацій практичного характеру.

У результаті поточних консультацій студент має одержати від керівника конкретну допомогу у вирішенні питань, які виникають у нього у процесі створення курсової роботи.

Критерії оцінювання курсової роботи

Виконана курсова робота має наступні оцінки:

"відмінно" — якщо до курсової роботи немає суттєвих зауважень, вона містить елементи наукової новизни, має наукове та практичне значення; доповідь на захисті є логічною, змістовною, проголошена вільно, зі знанням справи;: відповіді на запитання правильні; робота повністю відповідає встановленим вимогам:

"добре" — якщо тема роботи практично розкрита, але наявні окремі недоліки, які не мають істотного значення; у теоретичній частині поверхово проаналізовані літературні джерела; недостатньо використані інформаційні матеріали: є окремі зауваження у керівника, які не були аргументовано пояснені студентом: доповідь студента на захисті побудована логічно, проголошена вільно, в основному правильні; робота оформлена в межах встановлених вимог:

"задовільно " — тема роботи в основному розкрита, але мають місце певні недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета дослідження: відсутній або суттєво обмежений аналіз наукової літератури, аналітична частина характеризується надмірною описовістю: добір Інформаційних матеріалів не завжди обгрунтований: висновки і пропозиції, що містяться в роботі, не обгрунтовані: відгуки керівника містять окремі зауваження, що не дістати пояснення; не всі відповіді на запитання при захисті курсової були належно аргументовані; є зауваження щодо оформлення роботи;

"незадовільно" не сформульована мета дослідження; порушена логіка у викладенні матеріалу в роботі; розділи не узгоджені між собою: відсутній огляд сучасних літературних джерел; аналіз проблеми поверховий, використані застарілі джерела інформації тощо; відсутні особисті висновки і пропозиції автора; є суттєві недоліки в оформленні роботи: виступ на захисті свідчить про слабку орієнтацію у досліджуваній проблемі.

ТИПОВІ ПОМИЛКИ В НАПИСАННІ ТА ОФОРМЛЕННІ курсової РОБОТИ

При написанні та оформленні курсової роботи слід виділити можливість таких типових помилок:

-зміст роботи не відповідає плану курсової роботи або не

розкриває тему повністю чи в її основній частині.

-сформульовані розділи (підрозділи) не відображають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта:

-мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована

абстрактно і не відображає специфіки об"єкта та предмета

дослідження:

-автор не виявив самостійності, робота є плагіатом;

-не зроблено аналізу літературних джерел по темі дослідження;

ДОДАТОК 1

ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОГО ЛИСТА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Література:

1. Гальперин П.Я. Лекции по психологии. – М.: Книжный дом «Университет»; Высшая школа, 2002.

2. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / Елисеев О.П. – СПб.: Питер, 2001.

4. Когнитивная психология / Под ред. В.Н. Дружинина, Д.В. Ушакова. – М.: ПЕР СЭ, 2002.

5. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. – М.: Смысл, 2001.

6. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии / [под ред. М. К. Тутушкиной]. – СПб.: Изд-во «Дидактика плюс», 1998.

7. Психология мотивации и эмоций / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, М.В. Фаликман. – М.: ЧеРо, 2001.

8. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002.

9. Хьелл Л., Зиглер, Д. Теории личности. – СПб.: Питер, 1997.

10. Шадриков В.Д. Способности человека. – М., 1997.

11. Геллерштейн С.Г. Психологический анализ трудовой деятель­
ности в свете задач инженерной психологии. — М., 1968. —
Вып. 1.

12. Геллерштейн С.Г., Иттин А.Г. Психологический анализ про­
фессий наборщиков // Гигиена труда. — 1923. — № 12.

13.Голиков Ю.Я., Костин А.Н. Методология и теория психоло­
гического анализа проблемностей // Проблемность в профес­
сиональной деятельности: теория и методы психологическо­
го анализа. — М., 1999.

14. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личнос­
ти. — Киев, 1984.

15.Гордеева Н.Д., Девишвили В.М., Зинченко В.П. Микроструктур­
ный анализ исполнительной деятельности.— М., 1976.

16.Гордеева Н.Д., Девишвили В.М., Зинченко В.П., Кочурова Э.И.
Функциональная структура и критерии оценки инструмен­
тальных пространственных действий // Проблемы космичес­
кой биологии. — М., 1977. — Т. 34.

17. Гордон ЕМ., Зинченко В.П. Структурно-функциональный
! анализ психической деятельности // Системные исследова­
ния.—М., 1978.

Навчальне видання

Сапєльнікова Тетяна Станіславівна

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ.

Професійна психологія

Навчально-методичний посібник

Відповідальний випусковий:

Підписано до друку______Формат 60×84 1/16.

Папір офсетний. Ум. друк. арк.______.

Зам. № _____. Наклад_______прим.