Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовки граф повинні починатись з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих – коли вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку звіту. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і фізичних символів, які повторюються, неможна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небуть рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Кожну таблицю обов’язково потрібно супроводжувати коротким аналізом, коментарем. Термінологія і визначення показників повинні бути єдиними і відповідати стандартам, а при їх відсутності – загальноприйнятим правилам в науковій літературі. При посиланні на таблицю вказують її номер і слово "табл." (наприклад: див. табл. 1.2.). Нумерація таблиць і рисунків – в межах розділу (таблиця 1.1; 2.2; рис.1.1; 2.4 і т. ін.)

Всі рисунки по можливості розміщують зразу ж після посилання на них. Назви рисунків розміщують після їх номерів. За необхідності рисунки доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Назва рисунка розміщується під ним. Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами (нумерація в межах розділу);

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікація, яка будується так: деталі сюжету позначаються цифрами, які виносяться у підпис, супроводжуючи їх текстом. Експлікація не замінює найменування сюжету а лише пояснює його.

Посилання на рисунки подають в округлих дужках «(рис. 3.1.)» або зворотом типу: «…як це видно з рис.3.1.», або «…як показано на рис. 3.1.».

Формули вписують чорними чорнилами або вдруковують на комп’ютері і нумерують арабськими цифрами. Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Список використаних джерел оформлюється за загальними правилами (див. додаток 2).

Додатки оформлюють як продовження звіту з виробничої практики, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті звіту.

Кожний додаток починають з нової сторінки і нумерують буквами у правому верхньому куті, зазначаючи "Додаток А". Він повинен мати тематичний заголовок (додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Е, І, Ї, Й, О, Ч, Ь).

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Звіт з виробничої практики слід зброшурувати.

Додаток 1

Зразок оформлення титульного листка