Векторні графічні редактори.

CorelDraw

Почати огляд цієї групи програм слід, мабуть, з CorelDraw, як одного з найбільш визнаних і популярних пакетів для створення векторної графіки.

CorelDraw 8 — це потужний і універсальний пакет, що, як завжди, містить повний набір різноманітних програм й додатків. PhotoPaint 8, СоrelDream 3D 8, 1000 шрифтів Type 1 і TrueType, 40000 готових ілюстрації, 1000 фотографії з високим дозволом і безлічь інших корисних речей.

Вже майже десять років компанія Corel успішно представляє пакет CorelDraw для домашнього використання, що адресувалось також «напівпрофесійним» дизайнерам та іншим фахівцям, що працювали в основному у Windows. Але суспільство професійних дизайнерів досить довго практично ігнорувало цю потужну й постійно обновлювану програму. Тепер розробники з Оттави звернули свої погляди саме на професіоналів, більшість з яких по-давньому зберігають вірність платформі Macintosh.

До теперішнього часу компанія Corel підтримувала дві різні версії Draw: для Macintosh і для РС. CorelDraw 6 подає собою першу крос-платформенну версію продукту (хоча до останнього місяця версія для Macintosh відставала від версії для Windows приблизно на 6 місяців). Щоб підвищити цінність набуття, компанія Corel включила у комплект першу версію для Macintosh пакету Corel Photo-Paint, вдалого суперника Adobe Photoshop, що вже давно поставляється у складі Draw для Windows. Серйозність намірів Corel у відношенні професійних користувачів підтверджує як оформлена з гарним смаком нова упаковка пакету, так і начертане на ньому нове гасло: «Вибір професіоналів». У склад пакету включене також 100-сторінкове керівництво Commercial Printing Guide.

У той час як Adobe Illustrator 7.0 (перша працююча версія для РС за останні роки) розчарував відсутністю у ньому нових можливостей, Macromedia FreeHand 8 і Draw 8 намагаються запропонувати дизайнерам найбільш зручні інструменти. Розробники обох програм добре знайомі з найсильнішими сторонами продуктів конкурентів, тому недивно, що найбільш популярні функції з’явилися у чергових версіях обох пакетів. На практиці і FreeHand 8, і Draw 8 дозволяють імітувати користувачевий один одного. У доповнення до можливості повної настройки робочого стола, у Draw 8 є і попередньо задані набори параметрів, які дозволяють вибрати знайоме робітниче середовище, схоже на Illustrator або FreeHand — таким чином Corel прагне полегшити талан професіоналів, які часто змінюють робочий інструмент.

Різноманіття відтворюючих інструментів у Draw може стати достатньою причиною для того, щоб любителі FreeHand (і особливо Illustrator) звернули увагу на нову версію. У програмі з’явилось також безліч невеликих, але приємних вдосконалень, яких не знайти у жодному з конкуруючих додатків — це палітра з 48 пастельних відтінків будь-якого з вибраних у палітрі кольорів, інструмент створення градієнтів Interactive Transparency і можливість створення сторінок Web у стилі WYSIWYG.

Наявність розширеної колекції потужних інструментів створення і редагування растрових зображень у Draw 8, посиленої підтримкою додаткових модулів Photoshop, практично знищують необхідність виходу з програми при виконанні будь-якого художнього проекту. Якщо потрібно здійснити попіксельне редагування, то пакет PhotoPaint може бути запущений однім клацанням миші. Програми Draw і PhotoPaint були ретельно допрацьовані, з тим щоб досягнути максимально близької відповідності користувачевого інтерфейсу.

Можливо, найбільш вагомим аргументом, який повинен змусити користувачів FreeHand і Illustrator краще придивитися до Draw 8, стане спроможність програми інтерактивно застосовувати ефекти до об’єктів на екрані у режимі реального часу, що позбавляє від утомливих переміщень у стилі «вперед-назад» між палітрами і діалоговими вікнами. У версії Draw 7 компанія Corel додала интерактивність у функцію Blend (Перехід), що дозволило прискорити створення переходів. У тій же реалізації програми інтерактивними стали і різноманітні функції Fountain Fill (Градієнтні заливки), що робить можливим безпосередню заливку контурів засобом «drag-and-drop».

Традиційно однім із слабких місць пакету CorelDraw була відсутність підтримки функцій, необхідних для сервісних бюро. Це визначалося декількома факторами, зокрема тим, що більшість сервісних бюро були оснащені платформою Macintosh (зараз багато з них переходять на Windows NT). Але, хоча у Corel не закривали очей на проблеми з сумісністю з PostScript у попередніх версіях Draw (PostScript не підтримував унікальні ефекти прозорості Draw), більшість ускладнень, зв’язані з нестатком кваліфікації самих користувачів Draw, які звичайно не мають такого досвіду додрукової підготовки, яким володіють користувачі Illustrator і FreeHand.

Покращена у Draw 8 команда Import (Імпорт) дозволяє за один раз виконувати завантаження декількох файлів. Фільтри читання й запису для Illustrator були перероблені і тепер включають підтримку файлів Illustrator 7.0, тому більшість спеціальних заливок і «прозоростей», створених у документах Draw, тепер можуть без втрат експортуватися і відкриватися у пакеті Illustrator 7.0.

Можливості обробки тексту і створення документів версії Draw 8 нічим не гірші за аналогічні, які надаються конкурентами, хоча розробники Corel не провели модернізацію погано реалізованої у попередніх версіях підтримки формату Portable Document Format компанії Adobe. Майстер Publish to Internet Wizard (Публікація в Internet) у Draw був уявлений можливостями створення сторінок Web у стилі WYSIWYG, підтримкою Cascading Style Sheets (каскадованих таблиць списків) і LAYER компанії Netscape (Для реалізації цих функцій у програмі FreeHand 8 необхідним є додатковий пакет Design in Motion).

Під час написання цього огляду корпорація Corel вже анонсувала 9-ту версію пакету, і вже вийшла бета-версія. Головні відзнаки від попередньої версії у CorelDRAW 9 такі:

1. підвищена оптимізація для WEB-дізайна, з’явилася підтримка перекрістних гіперпосилань для створення складних PDF-документів та WEB-сторінок;

2. добавлені деякі нові інструменти, такі, як Connector (об’єднувач) — малювання з’єднуючих ліній у вигляді ломаних із коліном 90°, Interactive Contour — інтерактивний контур;

3. усі випадаючі палітри преобразовані у докінгові (такі, що стикуються), де з’явилася також можливість зачиняти відчинену вкладку (по аналогії з інтерфейсом багатьох продуктів корпорації Adobe Systems).

5. Пакети верстання настільні видавницькі системи

PageMaker.

Цей дуже популярний серед митців різної спрямованності пакет був розроблений фірмою Aldus досить давно. Оригінальні, прості у користуванні та багатофункціональні можливості цього продукту стали довподоби такоиу "монстру" у галузі створення програмних продуктів для графіки, як корпорація Adobe Systems. І от майже водночас з виходом на ринок Windows 95 прихильники PageMaker після звичної заставки Aldus під час інсталяції 6-ї версії побачили логотип Adobe.

Шоста версія PageMaker, як перший крок у освоєнні цього продукту корпорацією Adobe, відрізнялася від попередньої в основному лише зовнішнім виглядом (стиль під Windows 95), переписаними декількома модулями з 16-бітної на 32-бітну базу та значно розширеним набором фільтрів, що дозволили імпортувати файли більшої кількості форматів. Загальне ж построєння та розміщення усіх меню, майже всі "гарячі клавіші" залишилися бе суттєвих змін. Мабуть, це відіграло головну роль у тому явищі, що велика кількість користувачів PageMaker, не зважаючи на те, що вже більш ніж півтора роки існує нова, повнофункціональна й зі значно розширеними можливостями версія 6.5…, віддають перевагу 6-й версії, як більш зручній (хто починав з більш ранніх версій), а тому й легкій у використанні.

Але, звісно, слід відзначити, що для професіонального використання версії 6.5…6.52 настільки зручніші за 6-ту, як підняття по сходах зручніше за підйом по мотузці.

Ще дуже зручним є наявність вбудованого у PageMaker так званого парсер-модуля, що дозволяє генерувати екранний варіант імпортованих PostScript об‘єктів, які майже в усіх інших пакетах верстання на екрані не відображаються. При цьому, таке зображення можна генерувати як у варіанті на 256 кольорів (чорновий), так і на 16 млн. кольорів (повнокольоровий), а також з різним дозволом растру. Це видається корисним не тільки для того, щоб побачити усі скомпоновані об‘єкти на екрані так, як вони повинні виглядати у поліграфії, але й для можливості виконати друк PostScript об‘єктів не поліграфічними методами, наприклад, на струйному принтері. Крім цього, якщо Ви бажаєте побачити на екрані зверстану композицію, до складу якої надходять векторні PostScript об‘єкти, й щоб ці об‘єкти залишилися у векторному вигляді, PageMaker дає можливість експортувати результати Вашої праці у PDF або EPS формати, які, у свою чергу, можна потім розгледіти за допомогою відповідно Acrobat Reader аьо Adobe Illustrator.

Не менш важливою та зручною є можливість працювати з рівнями, що біль всього виправдовує себе при компоновці складних композицій, де доводиться накладати багато об‘єктів один на другий, а потім ще й редагувати їх. Крім того, у версії 6.5 реалізований універсальний метод праці з імпортованими об‘єктами — є можливість розміщувати їх як вільні зображення або у кадрі (фреймі), при цьому із кадру зображення можна перевести у вільне, на яке ще й можна накласти маску прозорості будь-якої форми. Якщо Ви імпортуєте, наприклад, растрове зображення у форматі TIF, у якому є записаній шлях для викадровування прозорих зон, PageMaker автоматично накладе на це зображення необхідну маску.

QuarkXPres.

Цей відомий, але на жаль в основному лише в колах професіоналів, продукт корпорації Fiesto зовні достатньо схожий на PageMaker. Це пояснюється, ймовірно, тим, що обидва цих продукти створювались заради вирішення цілком однакових задач. Остання, що знаходиться у користуванні, версія 4.04 QuarkXPress хоча й має значні відзнаки від попередніх версій 3.3…, але не стільки значні, як це прослідковується у порівнянні, наприклад, PageMaker версій 6 та 6.5. Проте розглянемо і загальні можливості QuarkXPress, й ті, що з‘явилися в останній 4-й версії. При цьому зручніше буде побудувати цей облік у порівнянні з ідентичними функціями у PageMaker.

Перш за все слід відзначити, що верстання усіх (як імпортованих зображень, так і набраних безпосередньо у QuarkXPress текстових блоків) елементів композиції виконується лише у кадрах, тобто послідовність операцій при верстанні декілька відрізняється від таких самих, що виконуються у PageMaker. Але QuarkXPress при редагуванні текстових блоків має деякі переваги:

1) є можливість при редагуванні тексту водночас переміщувати сам блок та змінювати його розміри без зміни інструменту (лише натиснувши Ctrl), що дозволяє не відривати погляду від блоку, з яким виконується редагування;

2) для кожного стилю QuarkXPress дозволяє записати окрему комбінацію "гарячих клавіш", що також є дуже зручним, особливо при верстанні журналів та рекламних публікацій, де потрібно використовувати достатньо велику кількість текстових стилів;

3) можливо також створювати контурне та з тінню написання звичайних шрифтів, що, як правило, виконують лише векторні графічні редактори;

4) текстові (як й графічні) блоки можливо створювати цілком свободної форми, та ще й з можливістю редагування по вузлах та радіусах округлень;

5) можна розбивати текстовий блок на колонки, що в декількох випадках зручніше, аніж верстання окремих блоків з перетікаючим текстом, як це

відбувається у PageMaker.

Щодо праці з графікою, у цьому напрямку QuarkXPress має як недоліки, так й переваги. Мабуть головний з недоліків — те, що цей пакет настільки спрямований на професіональну поліграфію, що дозволяє виводити матеріали у дійсному вигляді лише на PostScript пристроях. В усіх інших випадках (у тому числі й на екрані монітору) можна побачити лише чорнову версію усіх імпортованих графічних зображень, призначену лише для попереднього перегляду. А якщо мова йде про PostScript файл без вбудованого до нього Preview, то його взагалі неможливо побачити на моніторі.

До переваг зате можна віднести наступні функції:

1) у діалоговому вікні при імпорті графіки QuarkXPress показує вибраний файл у вигляді достатньо якісної іконки розміром приблизно 96х96 пікселів, що цілком дуже зручно;

2) QuarkXPress має величезні, набагато більші, ніж у PageMaker, можливості викадровування растрових зображень, до яких відносяться і підтримка окрім шляхів у TIF файлах, також alpha-каналу, і автоматичне створення контуру прозорості по білому полю зображення, і по штучному шляху з можливістю його редагування.

Досить приємне враження створює й те, що практично усі команди меню мають "гарячі клавіші", що особливо корисним визначають саме професіонали. До певних переваг можна також віднести інтересний алгоритм праці з елементами шаблону, які можна редагувати на кожній окремій сторінці незалежно.

5. Пакети 2D-анімації

D редактори

Спочатку термінологія і перелік можливостей продуктів старшого класу можуть звучати доволі важко. Наприклад, для початківця професія «моделювальника на базі непропорційних раціональних В-сплайнів (nonuniform rational B-splines, NURBS) з інтерактивними булевими відношеннями» може виявитися таємницею за сім’ю печатями. Інструменти з такими складними спеціальними можливостями призначені для досвідчених користувачів, і це знаходить своє відображення і в їхній вартості. Багато продуктів з категорії «більше 3000 $» володіють повним набором функцій для створення ігрового фільму. З іншого боку, пакети, вартість яких менше 100 $, значно легше використовувати, але вони позбавлені деяких цінних функцій, таких, наприклад, як анімація та трасировка променій. Але перед тим, як ми розпочнемо обговорення можливостей конкретних пакетів створення тривимірних зображень, розглянемо деякі основи розробки об’ємної графіки.

Створення тривимірних ілюстрацій звичайно представляє собою трьохступеневий процес: побудова тривимірної моделі (або моделей); застосування атрибутів поверхонь і, нарешті, рендеринг композиції у файл і відображення її на екрані. Четвертий (необов’язковий) крок, який підтримують багато з тривимірних пакетів, — це анімація композиції. У склад деяких пакетів входять засоби для моделювання віртуальної реальності (Virtual Reality Modeling Language, VRML) для створення об’ємної анімації у мережі Web.

Звичайно більшу частину часу віднімає побудова моделі. В абсолютному виразі це може бути і година, і декілька тижнів. Додання деталей поверхні, таких, як кольору і карти поверхонь, може зайняти ще один або два дня. Рендеринг сцени з дозволом друку (вище 1000 dpi) може зайняти від декількох хвилин до декількох годин, це вже залежить від продуктивності апаратного забезпечення і складності зображення.

Для розробки сцени, в якій єдиним персонажем є об’ємний текст, навіть початківцю може знадобиться менше години. Створення трохи складнішої моделі типу простої сцени із будинком може зайняти від пари днів до декількох тижнів. Побудова продвинутої моделі — спортивного автомобіля або ландшафтна із науково-фантастичного фільму — відбере значно більше часу. Створення органічних моделей, таких, як рослини, тварини або люди, — із підвищеними вимогами до реалістичності — найбільш складна робота, яка незалежно від програми, яку ви використовуєте або навиків користувача може зайняти декілька тижнів напруженої праці.

Один з найвідоміших пакетів ЗD-анімации та моделювання — це 3D Studio фірми Kinetix. Програма працює у DOS, забезпечує весь процес створення тривимірного фільму: моделювання об’єктів і формування фільму: моделювання об’єктів і формування сцени, анімацію і рендеринг, роботу з відео. Крім того, існує широкий спектр прикладних програм (IPAS-процесів), написаних спеціально для 3D Studio.

Пакет 3D Studio Max — це 32-разрядний, багатопоточний пакет, орієнтований на ринок інструментів старшого класу, де дуже важлива точність. Функція Track View управляє анімаційними ефектами аж до інтервалу у чверть мілісекунди. Вбудований метроном дозволяє синхронізувати анімацію зі звуковим супроводом у стереорежимі. Пакет 3D Studio Max володіє унікальною можливістю під назвою «історія даних»; ця функція дозволяє розглядати будь-який етап роботи незалежно від того, як давно цей етап був виконаний: хвилину або місяці назад. У програмі реалізовані також об’ємне освітлення, генератор частинок і анімовані функції деформації. Для рендеринга застосовується 64-разрядний механізм сканування рядків з повним гама-аудитом до 10000 рядків. Підтримуються також механізми рендеринга третіх фірм. Пакет 3D Studio Max, розроблений для створення професійного відео, включає у себе засоби інверсної кінематики, ротоскопіювання і кольорокорекції відео.

Пакет TrueSpace 3.0 компанії Caligari є сумісним з VRML 2.0 і містить вбудований браузер VRML, а також анімацію, інверсну кінематику і функцію відображення колізій (коли два перетинаючихся під час руху об’єкти реалістично взаємодіють між собою). У програмі реалізоване затінення Фонга і використовується засіб рендеринга із трасировкою променей. Програма дозволяє маніпулювати об’єктами у повністю тривимірній перспективі. Пластичні поверхні об’єктів (plastiform surface) і меташари реального часу (real-time meta-balls) — сфери, які ведуть себе подібно рідині з високим коефіцієнтом натягу поверхні, — дозволяють створювати пластичні об’єкти, такі, як опукла мускулатура. Більш того, подібні складні для розробки об’єкти можна спостерігати прямо у процесі їхньої побудови. Пакет TrueSpace3 дозволяє малювати безпосередньо на тривимірних об’єктах, а також підтримує 32-розрядні додаткові модулі до пакету Adobe Photoshop.

Simply 3D компанії Micrografx — одна з найпростіших програм (і найдешевша). Вона володіє масою можливостей, яких звичайно не очікують від продукту із такою ціною. Програма підтримує VRML 2.0, а також формати GIF, AVI і PIC для мережі Web й мультимедійних програм. Сумісність із технологією «drag-and-drop» OLE 2.0 полегшує її взаємодію з іншими програмами. Вибіркова трасировка променей дозволяє імітувати прозорість і відображення. Довідкова система програми у стилі «питання-відповідь» супроводжує користувача на всіх стадіях створення сцени. Візуальні приклади можливих ефектів, таких, як «скошування» і освітлення, дозволяють вирішити, які з них вибрати. Тим, кому не потрібні дуже складні ефекти, пакет Simply 3D запропонує швидку, високоякісну і, недорогу графіку.

Пакет Extreme 3D компанії Macromedia можна купити як окремий пакет або у складі одного з наборів програм FreeHand Graphics Studio 7 або Director 6. Його перевагами є інтеграція з іншими продуктами компанії Macromedia й можливість виконувати рендеринг зображень у змішаних багатоплатформених мережах. Він дозволяє переміщувати двовимірні профілі в Extreme 3D з пакету FreeHand і застосовувати до них тривимірні ефекти. У пакеті Extreme 3D реалізований швидкий високоякісний рендеринг Фонга, а також рендеринг у режимі реального часу. Зараз програма підтримує формати VRML 2.0, progressive JPEG, PNG і 3DMF компанії Apple. Новий інструмент генерації часток дозволяє створювати ефекти полум’я і розколеної поверхні. Великий набір можливостей і функцій — безспірна перевага пакету Extreme 3D при реалізації більшості проектів.

Пакет Sculpt 3D популярний серед виробників цифрових ілюстрацій, які розробляють складні скульптурні об’єкти й виконують рендеринг результатів з високими дозволом для виводу на друк. Програма надає більш 1,5 кубічних метрів робочого простору із точністю у межах 0.01 мм. Для полегшення попереднього перегляду в усіх вимірах функція Quick Spin відображає модель зі всіх сторін. Митці-ілюстратори повинні оцінити потужні інструменти Sculpt 3D, за допомогою яких завдається освітлення і калібруються поверхні; їм сподобаються і можливості управління кривою, які визначають прозорість і відображення. Результати можна обробити п’ятьма засобами, включаючи повну трасировку променей, використовуючи для цього 64-разрядный механізм, який виконує рендеринг з дозволом 4096х32768. По заяві компанії Byte by Byte, пакет Sculpt 3D володіє самою швидкою анімацією з трасировкою променей серед всіх додатків на платформі Macintosh. Анімацію можна виводити у форматі QuickTime.