Структура посівних площ та система сівозмін

Оптимізація захисту пшениці озимої від основних шкідливих організмів в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер» Запорізького району Запорізької області

Студент-дипломник __________________ /Присоха Василь Федорович/

^{(підпис)}

Керівник дипломної роботи

кандидат с.-г. наук, доцент ________________ /прізвище та ініціали/

^{(підпис)}

Консультанти:

з охорони праці

кандидат тех. наук, доцент ________________ /прізвище та ініціали/

з економіки

старший викладач ________________ /прізвище та ініціали/

з екології

кандидат с.-г. наук, доцент ________________ /прізвище та ініціали/

м. Дніпропетровськ

2012р.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Агрономічний факультет

Спеціальність 6.130100 - "Агрономія"

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри _____________

професор _____________________

____________________________

^{(підпис)}

“ _____ ” _____________2012 р.

.

ЗАВДАННЯ

на виконання дипломної роботи студенту Присоха Василь Федорович

1. Тема роботи: «Оптимізація умов захисту пшениці озимої від основних шкідливих організмів в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер» Запорізького району Запорізької області»

Термін подачі студентом завершеної роботи на кафедру “ --” ------- 2012р.

2. Вихідні дані для роботи:

- с.-г. підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер» Запорізького району Запорізької області

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

- сільськогосподарська культура – пшениця озима

3. Перелік завдань, які виконуються в роботі:

- викласти зміст конкретної ґрунтозахисної системи землеробства у господарстві;

- провести розрахунок біологічної та ресурсно можливої врожайності вирощува­них культур;

- зробити порівняльний аналіз фактичної врожайності за останні 3 роки і ресурс­но можливої (планової);

- дати пояснення причин відхилення фактичної врожайності від планової, врахову­ючи при цьому відповідність фактичних технологій нормативним;

- запропонувати технологічну карту вирощування _______________ із запланованою

врожайністю;

- дати оцінку економічної ефективності системи землеробства та вирощування окремих сільськогосподарських культур.

4. Перелік ілюстративного матеріалу:

- графіки фактичної врожайності основних культур порівняно з ресурсною можливою врожайністю:

- таблиця технологічної карти вирощувані-я провідної сільськогосподарської культури,

- таблиця економічної ефективності вирощування культури.

5. Консультанти по роботі, із зазначенням розділів роботи, що стосуються їх

6. Дата видачі завдання: ____________________

Керівник_____________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання _________

(підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент дипломник ___________

(підпис)

Керівник роботи ___________

(підпис)

Зміст

Реферат

Дипломна робота включає в себе __ сторінок машинописного тексту, містить __ таблиць, __ додатки, __ рисунки, 7 розділів, список використаної літератури включає __ найменувань.

Завданням дипломної роботи є аналіз умов захисту пшениці озимої від основних шкідливих організмів в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер» Запорізького району Запорізької області, виявлення резервів щодо підвищення ефективності захисту цієї культури в даному господарстві, та надання практичних порад відносно агрозаходів.

В дипломній роботі проводиться господарський та економічний аналіз оцінки системи землеробства, робота включає таблиці, висновки та пропозиції.

Метою дипломної роботи є аналіз існуючої технології захисту пшениці озимої та пошук оптимальних агрозаходів для одержання максимальної врожайності і валових зборів в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер» Запорізького району Запорізької області.

Об’єктом вивчення були районовані сорти озимої пшениці, які найбільше відповідають кліматичним умовам південно – східного регіону з підвищеною морозостійкістю та посухостійкістю - «Золотоколоса», «Єрмак», «Зерноградка 11», «Снігурка», «Хуртовина», «Шестопалівка»

В дипломній роботі розроблено заходи з охорони праці. Проведено аналіз впливу господарської діяльності на екологічну обстановку на території ТОВ “Інтер”. Обгрунтовано економічну ефективність вирощування озимої пшениці. Запропоновано заходи поліпшення стану охорони праці.

Ключові слова: ПШЕНИЦЯ ОЗИМА, Захист пшениці озимої, шкідники пшениці озимої, хвороби пшениці озимої, заходи проти бурянів.

Вступ

Головне завдання сучасного аграрного виробництва – забезпечувати вирощування високих і сталих врожаїв високоякісного зерна. Площі зернових колосових культур в країні – 12 млн.га, з яких 6,5 млн.га займає озима пшениця. Велика увага приділяється одержанню зерна високих кондицій, зокрема для експорту, коли зовсім недопустиме пошкодження зерна шкідниками чи хворобами.

В заходах щодо збільшення виробництва високоякісного зерна виключне значення має підвищення культури землеробства, за якої поважне місце займає проведення захисних заходів проти шкідливих комах, хвороб і бур’янів, що здатні позбавити хліборобів не тільки значної (до 30% і більше) частини валу, але й істотно зашкодити якості зерна. (12)
На початку 90-х років, у зв'язку з переходом до ринкової економіки, багато разів зросла вартість сільськогосподарської техніки, енергоносіїв і засобів хімізації землеробства. Більшість господарств Запорізької області в силу важкого економічного становища були змушені порушувати рекомендовану технологію, що негативно позначилося не тільки на родючість грунту, а й фітосанітарному стані посівів озимої пшениці.

У зв'язку з цим виникла необхідність у розробці альтернативних (енерго-і ресурсозберігаючих) технологій, які б забезпечували отримання високих урожаїв зерна озимої пшениці при одночасному збереженні родючості грунту та навколишнього середовища.

Ця обстановка вимагає і нової стратегії захисту зернових культур від шкідливих організмів. В основу її повинна бути покладена ідея біологізації захисних заходів (76). Суть її полягає в отриманні оптимальних врожаїв при максимальному використанні агробіологічних прийомів зниження рівня інфекційного потенціалу та мінімальному використанні хімічних засобів. Мова йде про управління шкідливими організмами, включення в дію природних ресурсів агроценозу озимої пшениці, посиленні опірності рослин впливу шкідливих організмів (4, 21, 40, 48, 89, 103, 136, 139, 259).

1 Народногосподарське значення пшениці озимої

Озима пшениця є основною зерновою культурою всіх господарств Запорізької області. Площа її посівів займає в структурі посівних площ багатьох господарств області понад 40%. Від стабільності отримання високих врожаїв зерна пшениці з хорошими хлібопекарськими якостями залежить не тільки економічне благополуччя господарств, а й значною мірою стабільність агропромислового комплексу в цілому.

Однак в сформованих соціально-економічних умовах багато сільськогосподарських підприємств, а тим більше фермерські господарства не в змозі закупити в повному обсязі добрива, засоби захисту рослин, тощо Тому технологія обробітку озимої пшениці по пізнім попередникам не дотримується.

У зв'язку з цим виникла необхідність комплексного вивчення впливу різних систем обробітку грунту, внесення мінеральних добрив, застосування засобів захисту рослин від бур'янів.

У ТОВ “Інтер” не виключені випадки, коли значна частина посівів озимих колосових культур розміщується по попереднику, який збирається в пізні терміни, в тому числі і соняшнику. Соняшник, як, відомо, розвиває велику вегетаційний масу, споживає з ґрунту значну кількість вологи та поживних речовин. У зв'язку з цим при порушенні обробки цього попередника і пізніх строках сівби озима пшениця, посіяна після соняшника, в осінній період, як правило, не встигає розкущених і часто йде в зиму в ослабленому стані.

Крім того, для отримання високих врожаїв колосових культур після соняшника, як відомо з літературних джерел, необхідно внесення підвищених доз мінеральних добрив і особливо азотних, що далеко не завжди економічно і екологічно виправдане.

Після соняшнику на продуктивність рослин озимої пшениці, знаходяться в прямій залежності від оптимізації системи основного обробітку грунту, збалансованого використання мінеральних добрив і гербіцидів. Така особливість дозволяє удосконалити технологію обробітку озимої пшениці стосовно конкретних грунтово-кліматичних умов, забезпечити збільшення врожайності зерна цієї культури і підвищення рентабельності.

У завдання досліджень входило: (уточнити із завдвння на дипломну роботу)
• оцінити комплексний вплив системи основного обробітку грунту, норм мінеральних добрив і гербіцидів на агрофізичні показники грунту: об'ємну масу, твердість, структуру і водопрочності, вологість і запас продуктивної вологи в грунті;

• вивчити вплив системи основного обробітку грунту, добрив та застосування гербіцидів на забур'яненість посівів озимої пшениці;

• визначити вплив системи основного обробітку грунту, мінеральних добрив і гербіцидів на елементи структури врожаю;

• виявити вплив досліджуваних агроприйомів на урожайність та якість зерна озимої пшениці;

2. Біологічні особливості пшениці озимої…

Пшениця — холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі 1-2°С. Для одержання дружних сходів під час сівби повинна бути температура 14-16°С. Якщо ж вона 25°С і вища, то формуються слабкі проростки з тонкими корінцями, які дуже уражуються хворобами. Добре загартовані рослини витримують узимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 17-18°С, а високо морозостійких сортів — до мінус 19-20°С. Загартуванню сприяють сонячна погода у передзимовий період протягом 12-14 днів і посилене фосфорно-калійне живлення. Найвища морозостійкість рослин — на початку зими. До весни вона поступово знижується. Значно знижується морозостійкість при періодичному відтаванні та замерзанні ґрунту. Дуже шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалося відростання рослин і температура вдень підвищується до плюс 5-10°С, а вночі знижується до мінус 8-10°С.

Пшениця вимоглива до вологи. Протягом вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-75% НВ і не знижуватися до рівня вологості розриву капілярів, тим більше до вологості в`янення рослин. При вмісті у 10-сантиметровому верхньому шарі ґрунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з`являються із запізненням і зріджені, Дефіцит вологи в фазі кущення зменшує загальну кущистість, у фазі трубкування — продуктивну кущистість, у колосінні — цвітіні — озерненість колоса, під час формування і наливу зерна — дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці — 320-450. Він знижується при внесенні достатньої кількості фосфорно — калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи та роздрібному — азотних добрив.

Вибаглива до світла. Хмарна погода восени спричиняє неглибоке залягання вузла кущення та погане загартування, внаслідок чого знижуються морозо- і зимостійкість; весною — вилягання; при наливі зерна — вміст білка в зерні.

Вимоглива до ґрунтів. Добре вдається на окультурених структурних ґрунтах середнього механічного складу. Кращими є чорноземні, каштанові та сірі лісові ґрунти. Високі врожаї можна одержувати на окультурених дерново-підзолистих ґрунтах при застосуванні підвищених норм органічних і мінеральних добрив, сидератів, вапнуванні, поглибленні орного шару, усуненні надмірного зволоження. Погано росте на солонцюватих ґрунтах, солодях, олонцюватих ґрунтах, солодях, легких піщаних, важких за механічним складом глинистих ґрунтах, які запливають, де під час вегетації застоюється вода.

Пшениця вибаглива до попередників і знижує врожайність при повторному вирощувані на 15-20, а при сівбі третій рік підряд — на 30-35% і більше. При беззмінному вирощуванні врожайність знижується навіть при внесенні додаткової кількості добрив. Основна причина цього — прогресуюче поширення хвороб, шкідників і бур`янів. Пшеницю не слід розміщувати не лише після пшениці, але й після інших злакових хлібних культур (крім кукурудзи), які мають спільних збудників хвороб, шкідників і бур`яни.

Весною обробіток чорного пару починають із "закриття" вологи боронами БЗСС-1.0, БЗТС-1.0 в 1-2 сліди. Протягом весни і літа проводять різноглибинний обробіток, який забезпечував би максимальне збереження вологи і знищення бур`янів. Після закриття вологи, коли з`являться сходи бур`янів, проводять культивацію культиваторами КШП-8, КЗБ-21, КПЭ-9 на глибину 10-12 см, а на забур`янених багаторічними бур`янами полях — на глибину 12-14 см з одночасним боронуванням. Наступні культивації проводять у міру появи бур`янів із поступовим зменшенням глибини на 1-2 см. Не слід зловживати частими культиваціями. Потрібно максимально застосовувати боронування широкозахватними агрегатами, особливо якщо немає багаторічних бур`янів, проводячи боронування тоді, коли проростки бур`янів знаходяться в стадії "білої ниточки" під поверхнею ґрунту. Борони незрізаними ребрами спрямовують вперед по ходу агрегату. Якщо поле забур`янене багаторічними бур`янами, щоб зменшити втрати вологи, доцільно до мінімуму звести кількість культивацій та боронувань, обробивши поле гербіцидами

Для вирощування товарного зерна слід використовувати кондиційне насіння категорії РН-1-3, яке має лабораторну схожість не нижчу 92%, чистоту — не менше 98%, силу росту — понад 80%, масу 1000 зерен — більше 40 г. Важливо, щоб насіння було не лише добре очищене, а й розсортоване на фракції за величиною. Вирівняне насіння з меншою масою 1000 зерен забезпечує вищу врожайність, ніж невирівняне з більшою масою 1000 зерен. З невирівняного насіння розвиваються різні за силою рослини. Слабші з них пригнічуються і гинуть взимку й під час весняно-літньої вегетації. До невирівняного насіння важко підібрати оптимальну глибину загортання, норму висіву. Насіння, вирощене в рік сівби, особливо у західних і північних регіонах, перед сівбою слід протягом 3-5 діб прогріти проти сонця для фізіологічного дозрівання, підвищення енергії проростання, сили росту і схожості.

Сіяти пшеницю необхідно у такі строки, щоб до зими рослина сформувала добре розвинений вузол кущення і мала 2-4 пагони. На Поліссі це 5-15 вересня, у Лісостепу — 10-20, в Степу — 15-30, у Криму — 20 вересня-10 жовтня. Після кращих попередників потрібно сіяти в другій половині оптимальних строків, після гірших — у першій. Сорти з високою енергією кущення, як наприклад Миронівська 33, Поліська 90, Поліська 97, треба сіяти пізніше, ніж сорти з нижчою енергією кущення.

Зважаючи на температурний фон вересня, кількість та характер опадів, поліпшення умов для сівби, росту та розвитку озимих культур під урожай наступного року майже не відбувалося. Покращення зволоження ґрунту після дощів останніх вересневих днів спостерігалося лише у Чернігівській, Сумській та Київській областях, однак лише в тих районах, де сума опадів перевищила 5-10 мм, що позитивно впливало на посіви, проростання зерна та утворення сходів уже висіяної озимини. На решті території країни тривала ґрунтова засуха – зволоження ґрунту залишалося одним із найгірших за останні роки, на багатьох площах її тривалість досягла 5-6 декад підряд. На кінець місяця запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами по відношенню до середніх багаторічних значень складали у степовій зоні 10-30%, лісостеповій та поліській – 25-50%. [20nn]

В кінці першої декади жовтня 2011 р. закінчилися кліматично обґрунтовані терміни сівби озимих культур на більшій території країни. На більшості площ завершення сівби відбувалося в сухий ґрунт, або в ґрунт з недостатніми для проростання сходів запасами вологи. Відсутність опадів і підвищення температури повітря, яка на 2-4^о перевищувала норму поглиблювали та поширювали ґрунтову засуху майже до кінця декади. Агрометеорологічні умови, які склалися упродовж вересня – першої декади жовтня, на більшості площ залишалися вкрай несприятливими, місцями критичними, для початкових етапів росту та розвитку озимих культур – відбувалася затримка проростання зерна, сходи на ранніх посівах формувалися нерівномірними. За даними регіонів навіть на полях посіяних у першій половині вересня зерно починало проростати на 14-18-й день замість 7-10-го. Сума ефективних температур повітря вище +5^о, що накопичилася з початку вересня, була на 40-125^о вище норми. У другій декаді жовтня в Україні відбулося суттєве зниження температурного фону, по всій території країни пройшли опади різної інтенсивності, часом з мокрим снігом. Середня температура повітря за декаду була на 1-3,5^о нижче за норму. На більшості площ засіяних озиминою припинилася ґрунтова засуха, ефективні дощі поповнили вологозапаси ґрунту, хоча на ряді площ західних, південних і центральних областей зволоження ґрунту залишалося недостатнім. З припиненням засухи лімітуючим фактором для розвитку посівів став дефіцит тепла.

У кінці жовтня посіви озимих зернових культур відзначалися значною строкатістю фазового розвитку. На ранніх посівах розпочалося та тривало кущення, на пізніших відмічалися початкові фази розвитку – проростання зерна, сходи, фаза перших листків. На більшості посівів відставання у фазовому розвитку озимих культур на кінець жовтня складало 1-2 доби.

В цілому в Україні за експертною оцінкою лише 20 % посівів (які досягли кущіння) можна було віднести до нормально розвинених та у доброму стані. Для таких посівів погодні умови третьої декади жовтня за рахунок значних коливань температури повітря та сонячної погоди були сприятливі для загартування.

Упродовж першої та другої декад листопада переважала холодніша звичайного, без ефективних опадів погода, внаслідок чого на більшій території країни вегетації озимих культур не спостерігалося. Низькі температури повітря та ґрунту несприятливо впливали на стан озимих культур, зважаючи на їх слаборозвинений стан. У східних, центральних та південних областях температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення (внаслідок зниження температури повітря до мінус 10-15^о) у найхолодніші ночі знижувалась до мінус 5^о, що негативно впливало на морозостійкість рослин. Особливо небезпечним було таке зниження температури повітря та ґрунту для слаборозвинених посівів ріпаку озимого.

Несприятливі умови, через низьку для цього часу температуру повітря, складалися в південних областях та в АР Крим, зважаючи на те, що більша частина площ там засіяна до кінця жовтня, через дефіцит тепла на більшості площ сходи не отримані.

В цілому по Україні, станом на 24 листопада (за даними Міністерства аграрної політики і продовольства) площі, де не отримані сходи озимих зернових культур складали 25,3% від посіяних 8049,7 тис. га. З отриманих сходів на площі 6011,7 тис. га, 28,3 % знаходились у доброму стані, 40,2 % - у задовільному, стан посівів 31,5 % площ характеризувався як слабкий та зріджений.

Таке становище зумовлює необхідність постійного моніторингу стану посівів озимих культур упродовж всього зимового періоду з подальшим визначенням агротехнічних заходів по зниженню негативного впливу екстремальних погодних умов.

3. Природно-організаційна характеристика господарства ТОВ «Інтер»

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер»; скорочено ТОВ «Інтер» було створено в 2000 році на базі КСП «Колос». Юридична адреса - село Лежене Запорізького району Запорізької області, вул Садова, буд 11.

Керівник - Король Олександр Олексійович

Головний бухгалтер - Прус Александр Захариевич

Численність працівників – 166.

Код ЕГРПОУ - 00849043

ТОВ «Інтер» розташоване на лівому березі річки Мокра Московка (ліва притока Дніпра) в 28 км від обласного центру, 0,5 км від залізничної станції Лежене на лінії Запоріжжя ІІ – Пологи, на відстані 5 км від автодороги Запоріжжя – Маріуполь.

Господарство має 2495 га (паходної 2317)

На територіі господарства є зариблений ставок з водним зеркалом 6,1 гектара.

Провідна галузь ТОВ – сільськогосподарське виробництво. Господарство має виражену зернову спеціалізацію з розвинутим виробництвом соняшнику.

В господарстві постійно проводиться сортозаміна та сортооновлення всіх сільськогосподарських культур в обсязі забезпечення посівних площ насінням нових та перспективних сортів високого репродукційного складу. Разом з традиційним використанням сортів одеської селекції впроваджено районовані сорти озимої пшениці, які найбільше відповідають кліматичним умовам південно – східного регіону з підвищеною морозостійкістю та посухостійкістю, такі як «Золотоколоса», «Єрмак», «Зерноградка 11», «Снігурка», «Хуртовина», «Шестопалівка» генетичний потенціал яких дозволяє отримувати стабільний урожай в непростих погодних умовах останніх років.

Площа зрошуваних земель в ТОВ “Інтер” - 75 га.

Згідно статуту ТОВ ТОВ «Інтер» здійснює наступні види діяльності:

- рослинництво;

- вирощування зернових та інших сільськогосподарських культур (зокрема: зернових, бобових, олійних, рапсу) для продовольчих потреб та технічної переробки;

- скотарство

- розведення свиней;

- виробництво мяса та субпродуктів;

- виробництво неочищених рослинних олій;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах

- пассажирські та інші автомобільні перевезення.

3.1. Агрономічний аналіз погодних умов

ТОВ “Інтер” знаходиться в агрокліматичній зоні - Південний Степ, що є найбільш посушливою областю України, де вирощування сільськогосподарських культур (головним чином, зернових) пов'язано з максимальною ризикованістю. В цих умовах головними ризиками є посуха та пожежа. Небезпечними також є зливи з градом а також імовірніст ь вимерзання.

Гідротермічний коефіцієнт 0,8

У цілому клімат є помірно континентальним з м’якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом.

За даними Запорізької метеоролочної станції середньорічна температура повітря становить 9,4 °С, найнижча вона у січні (мінус 4,2 °С), найвища – в липні (22,0 °С).

Температура повітря по місяцях, (°С)

У середньому за рік випадає 510 мм атмосферних опадів, найменше – у жовтні, найбільше – у червні

Середня кількість опадів, (мм)

Мінімальна річна кількість опадів (273 мм) спостерігалась у 1951 р., максимальна (770 мм) – в 1981 р.

Максимальну добову кількість опадів (120 мм) зафіксовано 23 червня 1969 р.

У середньому за рік у місті спостерігається 121 день з опадами; найменше їх (по 6–7) у серпні та вересні, найбільше (18) – у грудні.

Щороку в на території ТОВ “Інтер” утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому становить 73%, найменша вона у серпні (62%), найбільша – у грудні (87%).

Відносна вологість повітря, (%)

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.

Загальна хмарність, (бали)

0 балів - ясно.

Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, що просвічують, або будь-яка кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.

Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.

Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно з проясненнями.

7-10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.

10 балів хмар нижнього ярусу - похмуро.

Найбільшу повторюваність на територіі господарства мають вітри з півночі та північного сходу, найменшу – з південного заходу.

Повторюваність вітру різних напрямків, (%)

Найбільша швидкість вітру – в лютому, найменша – влітку. У січні вона в середньому становить 3,1 м/с, у липні – 2,0 м/с.

3.2. Ґрунтові умови

Для території ТОВ “Інтер” в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищені та знижені ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Територія господарства розташована в зоні родючих ґрунтів чорноземів. Але в зоні недостатнього зволоження, тобто головні особливості цієї зони – дефіцит вологи і потенційна небезпека вітрової та водної ерозії ґрунту при неправильному його використанні..

Структура посівних площ та система сівозмін

Під час планування й освоєння сівозмін слід звертати увагу на біологічні основи обмеження втрат від шкідників, хвороб і бур’янів. Кращими попередниками озимих колосових у Степу, особливо для озимої пшениці, вважаються чорний і зайняті пари та горох. [11]

Структура посівних площ ТОВ «Інтер» наведена в таблиці 4.

Таблиця 4

Структура посівних площ та співвідношення земельних угідь у господарстві, 2010 рік

З даних таблиці 4 видно, що 42,3 % посівних площ займають зернові і зернобобові культури. Технічні просапні займають 37,7%, технічні не просапні – 15,0 %. Екологічна норма частки ріллі від усієї території – 40 %, а від с.-г. - угідь та ріллі – 39,1.

Коефіцієнт використання ріллі від усієї території – 1,2, а від с.-г. - угідь та ріллі – 1,0.

Система сівозмін в ТОВ ТОВ «Інтер»наведена в таблиці 5.

Таблиця 5. Система сівозмін в господарстві та стан їх освоєння

Як видно з вище наведених даних у господарстві дотримуються всіх правил ведення сівозмін, для кожної з культур передбачено один з кращих попередників, що дає змогу одержувати досить високі врожаї сільськогосподарських культур [9].

3.4. Екологічний стан

Земля – основний засіб сільськогосподарського виробництва. Ефективність землеробства значною мірою залежить від її раціонального використання і від екології навколишнього середовища [11127].

Людина в процесі своєї діяльності часто завдає шкоди навколишньому середовищу, у якому досить розірвати його одну ланку, як порушується весь ланцюг. Великої шкоди завдають викиди в атмосферу різних хімічних сполук промисловими підприємствами і транспортними засобами. Випадаючи з опадами, вони забруднюють навколишнє середовище – ґрунти, водойми, природні угіддя, повітря [11110].

Природний процес зміни рослинництва змінюється штучним і йде не від природи, а від людини – у зворотному напрямі. В результаті її діяльності створюється інший екологічний комплекс, який істотно порушує природні біоценози й екосистеми [11127].

Отже, діяльність людини в екосистемі має бути зваженою, обґрунтованою, логічною. Чистота довкілля, економія енергії в процесі виробничої діяльності є першочерговим завданням.

Від рослинництва люди повинні мати лише якісну продукцію. Для її одержання слід використовувати якомога менше енергоресурсів, тобто рослинництво, як провідна галузь сільського господарства, повинне заощаджувати енергію і бути екологічно доцільним виробництвом [11110].

4. ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Агрономічний аналіз погодних умов передпосівного та посівного періоду 2011 року

Погодні умови передпосівного та посівного періоду 2011 року для озимих культур були складними через значний дефіцит опадів та ґрунтову посуху.

Дефіцит опадів у серпні на фоні підвищених температур повітря сприяв швидкій втраті продуктивної вологи верхнього 5-10 см шару ґрунту на полях призначених під посів озимини. На кінець місяця запаси продуктивної вологи в орному (0-20 см) шарі ґрунту на площах призначених під посів озимих культур у південних, місцями східних, центральних та північно-західних областях були недостатніми і не перевищували 11-15 мм, на окремих площах цих областей орний шар ґрунту був повністю сухий. (14)

У післяпосівний період 2011 року утримувались погодні умови, несприятливі для проростання та вегетації озимих: спостерігався дефіцит вологи в грунті. Запаси становили 0-11 мм в орному шарі грунті, не більше 50% від середньої багаторічної. Дощі, які пройшли в середині жовтня, покращили умови вологозабезпечення посівів озимих.

4.1.1. Характеристики вирощуваний в господарстві сортів.

В ТОВ “Інтер” постійно проводиться сортозаміна та сортооновлення всіх сільськогосподарських культур в обсязі забезпечення посівних площ насінням нових та перспективних сортів високого репродукційного складу. Разом з традиційним використанням сортів одеської селекції впроваджено районовані сорти озимої пшениці, які найбільше відповідають кліматичним умовам південно – східного регіону з підвищеною морозостійкістю та посухостійкістю, такі як “Золотоколоса”, “Єрмак”, “Зерноградка 11”, “Снігурка”, “Хуртовина”, “Шестопалівка” генетичний потенціал яких дозволяє отримувати стабільний урожай в непростих погодних умовах останніх років.

Характеристики вирощуваних в господарстві сортів.

Озима пшениця “Золотоколоса”

Оригінатор: Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла УААН.

Занесений до реєстру перспективних сортів рослин України на 2005 рік.

Біологічні ознаки: сорт короткостебловий, високоінтенсивного типу, середньоранній. Високостійкий до вилягання, борошнистої роси та бурої листкової іржі, стікання, проростання та обсипання зерна в колосі. Стійкий до посухи. Зимостійкість перевищує середню. Різновидність - еритроспермум.

Якість зерна: борошномельні та хлібопекарські властивості добрі й відмінні. Зерно сорту Золотоколоса містить 12,7-14,5% білка, 29,7-32,7% сирої клейковини, сила борошна 328-343 а. о., об'єм хліба із 100 г борошна 1000-1110 мл, загальна оцінка хлібопекарських властивостей 4,2-4,5 бала. Віднесений до сильних пшениць.

Господарські ознаки: н а високому фоні мінерального живлення забезпечує рекордні врожаї. За даними оригінатора (ІФРГ НАН України) у роки випробування (2000-2004 pp.) середній урожай Золотоколосої становив 86,1 ц/га (в т.ч. 112,4 ц/га в 2004 p.), що на 20,0 ц/га перевищує урожайність національного стандарту. За 2 роки екологічного випробування на Кіровоградській державній обласній сортовипробувальній станції урожай Золотоколосої становив 82,4 та 100,9 ц/га, що перевищувало стандарт відповідно на 4,7 та 11,6 ц/га. Урожай зерна в Державному сортовивченні у 44 сортодослідах становив 52,6-117,3 ц/га.

Агротехнічні вимоги: технологія вирощування звичайна як для сортів високоінтенсивного типу. Сорт потребує, добре реагує і витримує високі фони мінерального живлення, формуючи на них високі врожаї. Для забезпечення отримання високих урожаїв зерна необхідно проводити також захист рослин від шкідників та хвороб, особливо після викидання колосу, фунгіцидами типу фалькон чи фолікур.

З метою отримання високоякісного зерна необхідно проводити третє підживлення сухими азотовими туками чи позакореневе підживлення карбамідом N10-15 у фазі колосіння - молочна стиглість.

Норма висіву насіння - 5,5-6,0 млн схожих зерен на 1 га залежно від зони вологозабезпечення. Сіяти в другій половині оптимальних строків.

Пшениця Єрмак

Цикл розвитку: озимий

Вид: м`яка

Внесений до Реєстру сортів рослин України з 2005 року. Рекомендований для вирощування в зоні Степу по парових попередниках.

Сортовласник: Всеросійський НДІ сорго та інших зернових культур (м. Зерноград Ростовської обл.).

Біологічні ознаки: кущ проміжної форми, лист без опушення і воскового нальоту. Колос веретеноподібний, білий, середньої довжини (7,5-9,0 см), середньої щільності, остистий. Остюки короткі, білі, злегка розходяться убік. Колоскова луска яйцеподібна, нервація слабко виражена. Зубець луски середньої довжини, гострий. Плече середньої ширини, знизу скошене, зверху і в середній частині пряме. Зернівка овальна (округла), середньої крупності, злегка опушена, з неглибокою боріздкою, червона. Маса 1000 зерен – 36-49 г. Середньоранній сорт. Зимостійкість і морозостійкість високі, висока стійкість до посухи у весняно-літній період, до хвороб та вилягання.

Максимальна урожайність зерна (11,0 т/га) була одержана у 2001 році на Цілинській сортодільниці Ростовської області, середня урожайність – 6,04 т/га.

Сорт має високу якість зерна. Вміст білка в зерні – 15,3%, клейковини – 33,7%, загальна оцінка – 4,4 бала. Напрямок використання – зерно для харчової промисловості. Рекомендований для вирощування в зоні Степу по кращих непарових попередниках та слабо інтенсивних парах. Поширення сорту в Луганській області здійснює Луганський інститут агропромислового виробництва на ліцензійній основі.