Індустрія гостинності

Житло в Кенії дуже різноманітне: від розкішних вілл, сафарі і курортних готелів з повним спектром розваг, до готелів початкового рівня з загальними ванною та кухнею, ціною $ 10 за ніч. Також тут популярні кемпінги, розміщення в яких вийде ще дешевше.

У Найробі працює кілька мереж недорогих готелів рівня трьох і чотирьох зірок. Як правило, вони акумулюють навколо себе справжні зони відпочинку, і поселені в них туристи рідко виходять за межі подібних зон. Для бажаючих оглянути околиці або прогулятися по парках (наприклад, в знаменитий Тсаво), організовуються окремі екскурсії.

У готелях 3* і вище ви можете розраховувати на чисті кімнати, душ з ванною і кілька непоганих ресторанів. Одно- і двозірковими готелями найчастіше користуються місцеві жителі - при заселенні в номер переконайтеся, що вас все влаштовує. Тут також є кілька історичних готелів. Наприклад, «Норфолк» в Найробі існує з колоніальних часів.

На Занзібарі, в столиці Стоун-Таун є кілька традиційних арабських готелів - їх інтер'єри, меблі та аксесуари виконані в унікальному занзібарському стилі: ліжка з балдахіном, перські килими, антикварні меблі. Втім, біля узбережжя Занзібару є чимало традиційних готелів, що виходять прямо на пляжі.

Проживання в місцевих сафарі-парках влаштує туристів з абсолютно різним бюджетом. Є наметові табори (оджіі) з максимальною кількістю зручностей, є пропозиції з розміщенням в невеликих мисливських будиночках і є кемпінги, як найпростіший і найдешевший варіант. Плюсом такого відпочинку безсумнівно є природа. Навколо вас будуть бродити дикі звірі, рости екзотичні рослини. У будь-який час ви зможете скористатися послугами гідів.

Стаціонарні наметові табори (оджіі) - це близько дюжини просторих, так званих наметів, під солом'яним або дерев'яним дахом, з власною великою терасою, а іноді навіть з басейном і літнім душем. Місцева їжа тут завжди якісна і смачна, туристам пропонуються різноманітні розваги.

Житло середнього рівня розташовується в мальовничих місцях, але саме по собі воно виглядає досить безлико. Хоча тут пропонується непоганий сервіс за цілком розумні гроші.

Кемпінг - найпростіший варіант житла. Холодний душ, сон на твердій землі, кухар, який готує їжу на відкритому вогні - але також близькість до природи, життя аборигенів і притому за дуже невеликі гроші. Єднання з природою максимальне: тут ночами ви можете почути рик лева. Це зачаровує.

Так звані мобільні наметові табори, що рухаються з місця на місце в залежності від локації тварин, ідеально підходять для бажаючих побувати в гущі міграції і випробувати себе в умовах проживання в дикій природі поруч з тваринами. У подібних таборах обов'язкові досвідчені гіди з місцевих жителів. Табори-сафарі в Кенії зазвичай об'єднуються в мережі, всередині яких пропонується подібний сервіс за рівну ціну.

Зараз в Кенії розвиваються кілька готельних мереж іноземних власників. Як правило, це розкішні готелі для багатих людей. Але, на жаль, шикарні інтер'єри на завжди гарантують відповідний сервіс: гідного персоналу катастрофічно не вистачає. Саме тому розміщення в таборах сафарі для багатьох залишається кращим. Серед «іноземних» готелів в Кенії виділяється &Beyond - мабуть, найкраща мережа готелів в Східній Африці, з гідними представництвами в Масаї-Маре і Пембе та з кращими гідами.

У Кенії ви отримуєте рівно такий сервіс, який оплатили. Єдиний варіант заощадити на оплаті житла не втративши в комфорті - розміщення в готелях, в несезон, коли вступають в силу численні знижки.

Готельна база Танзанії дуже різноманітна. Є як «лоджі» (дуже хорошого рівня, але і дуже дорогі), так і більш ніж прості готельчики на 2-3 номери, а також кемпінги. Велика частина готелів Занзібара пропонує розміщення на базі напівпансіону (звичайно сніданок-вечеря), а велика частина лоджей на сафарі - повний пансіон.

На острові Занзібар переважає «арабський» стиль обслуговування (зовсім без поспіху), але рівень сервісу поступово починає підтягуватися до європейського. Претензій клієнтів до лоджії ніколи не виникало, можна навіть сказати, що це, мабуть, краще місце в плані сервісу.

У країні стандартна напруга 220-240 В. В лоджах і пристойних стаціонарних туристичних таборах генератори теж подають стандартна напругу в 220 В. Розетки - «британський стандарт» (необхідний перехідник з трьохштирковою вилкою). Хоч готелів в країні й чимало, з номерами в них буває сутужно, тому бронювати тур краще завчасно, особливо на «пікові» дати.

В ресторанах Танзанії зазвичай подають не мариновану слонятину і не відбивні з бородавочника, а банальні «британські» страви - супи, стейки, смажених курчат, відварені овочі і пудинги. В азіатських ресторанах готують краще, але їх не так багато. Втім, невеликих африканських ресторанчиків, де можна спробувати місцеву кухню, не ризикуючи здоров'ям, в країні вистачає. Основа їх меню - страви на основі бананів (несолодких, що нагадують смаком картоплю) і козлятини.

Місцеве пиво - дешеве і непогане на смак, ще є імпортне з Кенії або ПАР, але воно дорожче. Вино краще брати імпортне, з Європи або тієї ж Південної Африки, а з міцних напоїв можна спробувати місцеву горілку з папайї - «коньягі».

Транспортна система

Важливу роль у транспортній системі Кенії відіграє водний транспорт. Паромами можна переміщатися між великими прибережними містами. Міський транспорт Найробі і Момбаса досить ефективний і має розгалужену мережу. Головним видом транспорту в місті є автобус, квитки на який можна придбати у кондуктора. Якщо необхідно проїхати невелику відстань, то можна скористатися маршрутними мікроавтобусами, які, проте, досить часто перевантажені. У країні є таксі, як великих компаній, так і ті, які належать приватним перевізникам. Бажано звертатися до таксистів великих компаній, а домовлятися про ціну необхідно до посадки в машину. Зупиняти таксі на вулиці не бажано, так як існує ймовірність стати жертвою шахрайства.

Компанія Kenya Airways надає мережу авіаліній по всій країні, включаючи регулярні польоти в міста Момбаса (Mombasa), Малінді (Malindi), на острів Ламу (Lamu Island) і в Кісуму (Kisumu) на берега озера Вікторія (Lake Victoria).

Компанія AirKenya пропонує регулярні польоти з Найробі в міста Момбаса, Малінді, Ламу, Kiwayu, в національні парки і заповідники Амбоселі (Amboseli), Самбуру (Samburu), Масай-мара (Masai Mara), Наньюкі (Nanyuki), Цаво (Tsavo) і на Кіліманджаро (Kilimanjaro); ця компанія також обслуговує рейси в усі заказники Кенії.

Рейси з Найробі також забезпечує компанія Regional Air. Крім цих компаній існують приватні авіалінії, які використовують легкі літаки для коротких перельотів. Є можливість організувати чартерний рейс в заказники.

Збір аеропорту: 100 кенійських шилінгів на всі місцеві польоти. В країні 230 аеродромів, в тому числі 21 з твердим покриттям злітної смуги.

Загальна протяжність залізниць країни - 2778 км (всі вузькоколійні). Компанія Kenya Railways Corporation займається пасажирськими перевезеннями між містами Момбаса (Mombasa) і Найробі (Nairobi); поїзди зазвичай відправляються ввечері і прибувають вранці наступного дня, поїздка займає від 13 до 14 годин. Потяги іноді затримуються, проте велика частина рухомого складу сучасна і комфортабельна, в більшості поїздів є вагони-ресторани. Є три класи вагонів: в чудових двомісних купе першого класу є шафа-гардероб та ін.; обстановка другого класу простіша, але більш комфортабельна, ніж в вагонах третього класу. Обслуговування в вагонах-ресторанах на маршруті Найробі-Момбаса вище всяких похвал. Квитки в спальні вагони повинні замовлятися завчасно. У вагонах першого та другого класу чоловіки і жінки зазвичай розміщуються в різних купе. Для дітей до 3-х років проїзд безкоштовний. На дітей від 3-х до 15-ти років поширюється знижка 50%.

Загальна протяжність автомобільних доріг країни - 63800 км, з них 8868 км асфальтованих. Рух автотранспорту в Кенії - по лівій стороні проїжджої частини. Всі головні дороги мають асфальтове покриття, більшість інших доріг недавно ремонтувалося, особливо на південному сході країни, хоча на величезних територіях на півночі комунікація дуже слабка. Звертаючи з магістралі, слід брати до уваги, що якість другорядних доріг може бути дуже різною, особливо в сезон дощів. На більшості магістралей є бензоколонки. Для полегшення руху транспорту з Момбаси в Малінді на додаток до паромної переправи був відкритий міст Кіліфі. Ціна квитків на міські автобуси в Найробі і Момбасі цілком прийнятна, проте при користуванні цим видом транспорту слід уникати годин «пік», коли автобуси йдуть переповненими. Квитки можна придбати у кондуктора. Також існує мережа маршрутних таксі (мatatu), проте, хоч ціна проїзду в них не набагато вище, автобуси більш безпечні, (matatu здобули собі погану славу, будучи причиною багатьох аварій). Всі автобусні компанії знаходяться в приватній власності. У деяких містах автобуси різних компаній користуються одними і тими ж зупинками.

У Кенії добре розвинена служба міжміських таксі, які беруть до семи пасажирів. З’єднання найкраще налагоджено між столицею, Момбаса і Накуру. Таксі та мікроавтобуси дуже зручні, якщо необхідно дістатися до узбережжя.

Численні компанії в Найробі, Момбасі і Малінді пропонують прокат автомобілів, як з водієм, так і без нього. Це задоволення може, проте, виявитися досить дорогим - такса, особливо за кілометраж, може змінюватися в досить широких межах. Більшість компаній пропонують в оренду тільки машини з повним приводом.

Туристи, які прибувають на своїх автомобілях, зареєстрованих не в Уганді або Танзанії, повинні отримати 'International Circulation Permit' в службі ліцензування Найробі. Цей документ видається безкоштовно, за пред'явленням довідки про оплату мита і страхового свідоцтва. Потрібно також міжнародне посвідчення водія.

Система автобусного сполучення в Найробі і Момбаса добре налагоджена. Кондуктор продає тільки квитки в один кінець. Є також мatatu, 12-ти і 25-ти місцеві невеликі пікапи і мікроавтобуси. Користуватися ними, однак, слід з обережністю - вони часто йдуть переповненими, а водії недостатньо дбають про безпеку руху.

Компанія Kenatco володіє великим парком таксі, і ці таксі досить надійні. Таксі старої моделі (з жовтою смугою) не обладнані лічильником, тому про оплату слід домовлятися заздалегідь. Не прийнято ловити таксі на вулиці.

Між містами Момбаса, Малінді і Ламу ходять пароми. Більш детальну інформацію можна отримати в муніципальних установах і у туристичних операторів. В Момбаса, Малінді і Ламу існує прокат традиційних кенійських човнів (dhow). Однак, вдаючись до цього невибагливого способу подорожі по морю, слід запастися їжею і питною водою.

Мережа внутрішніх авіаперевезень дозволяє добратися практично до будь-якої точки країни. Крім автомобіля, для пересування по країні можна скористатися двома залізничними вітками: перша - маршрут Дар-ес-Салам - Кігома з відгалуженнями на Мванза і Мпанду, друга - залізна дорога Tazara (Танзанія - Замбія). Запізнення поїздів годин на 12 в країні - звичайна справа.

З наземного транспорту найзручніші автобуси, і у деяких компаній, наприклад, Scandinavian, вони більш ніж комфортабельні: проїжджаючи в в набитому зручностями кондиціонером салоні повз місцевого населення, що пересувається на осликах або в битком набитих мікроавтобусах-матату, турист відчуває себе дійсно білою людиною. Але далеко від великих міст ходить транспорт простіше.

Між Дар-ес-Саламом і островами Пемба і Занзібар, а також на озерах Вікторія, Ньясса і Танганьїка існує поромне сполучення. Правда, пором може виявитися як швидкісний машиною-звіром з усіма зручностями, так і іржавим коритом - заздалегідь це вгадати можна хіба що за ціною квитка. Як правило, нічні пороми набагато гірше денних.

Непідготовленій білій людині в Танзанії самій краще не сідати за кермо: дороги в поганому стані, а місцеві автомобілі залишають бажати кращого, так само як і місцева манера водіння. Люди і тварини переходять через дорогу, не звертаючи жодної уваги на транспорт. Тому краще вдатися до послуг шофера-професіонала, що буде особливо актуально, якщо планується поїздка в сільську місцевість або савану. Якщо, раптом, все ж зібрались брати автомобіль в Танзанії, знадобляться міжнародні права - навіть для управління мотоциклом. Рух в країні лівосторонній.

Серед найбільш популярних авіаліній Танзанії виділяють: Air Tanzania – національна авіакомпанія, яка займається транспортуванням всередині країни; Fastjet – бюджетна авіалінія для Східної Африки; Precisionair – внутрішні рейси Танзанії; Safari Plus – внутрішні регулярні і чартерні рейси Танзанії.

Висновок

Це та сама земля, «звідки пішла» людська цивілізація: перший, тоді ще моторошно страшний і нітрохи не облагороджений інтелектом, гомосапієнс народився на її строкатих просторах. Територію Кенії і Танзанії можна з повним правом назвати пупом землі - по території країн проходить лінія екватора. На просторах державних національних парків водиться і охоче демонструє себе туристам горезвісна «велика африканська п'ятірка»: слон, лев, леопард, буйвол і носоріг. Поринути до коралових рифів місцевого морського заповідника Ватаму, що, аж кишить екзотичною фауною Індійського океану, вважають за честь самі продвинуті дайвери. Загалом, слоган «magical Kenya and Tanzania» - це зовсім не рекламне перебільшення: чари тут дійсно всюди!

Розглянуті нами природно-кліматичні ресурси держав, дозволяють їм в будь-який час року приймати туристів.

Курорти Кенії і Танзанії сприяють процвітанню туризму. Курортні зони такі, як Момбаси, Малінді, Ватаму, Ламу, Пемба, Мафія, Занзібар.

Індустрія гостинності розвивається. Номерний фонд держав різноманітний і зможе забезпечити практично будь-які потреби туристів, які відвідують країну.

Завдяки дослідженню ми змогли дізнатися, які формальності необхідно дотримуватися при відвідуванні цих держав, які пам'ятки можна там побачити і як виглядає транспортна система в країнах. Наявність готелів і номерів різних категорій задовольнить будь-якого туриста.

Список використаної літератури:

1. Востокова Е.К. Невідома Африка. От древности до наших дней [Текст] / Е.К. Востокова. – М.: Феникс, 2005.- 429с.

2. Горюнов Д.П. Возвращение в Африку [Текст] / Д.П. Горюнов. - М.: Молодая гвардия, 1988.-390 с.

3. Горюнов Д.П. Путешествия и экспедиции – Африка [Текст] / Д.П. Горюнов.- М.: Молодая гвардия, 1989. – 520 с.

4. Калиновская К.П. Традиционные номады Восточной Африки в условиях развивающихся стран (Сомалийская Демократическая Республика, Республика Кения, Объединенная Республика Танзания) [Текст] / К.П. Калиновская.- М.: Наука, 1988. -560 с.

5. Клаассен, Олаф Страны Восточной Африки (Кения, Танзания, Уганда) после Второй мировой войны: Учеб.-метод. пособие для отд-ния истории [Текст] / Олаф Классен. – М.: Наука, 1995. – 440 с.

6. Лундберг У.-Л. Острова в сердце Африки [Текст] / У.-Л. Лундберг.- М.: 1987. – 395 с.

7. Матвеева Н.Ф. Кения: cправочник /; Рос. акад. наук, Ин-т Африки. - Изд. 3-е, перераб. и доп. - М.: "Вост. лит." РАН, 2004. – 159 с.

8. Непомнящий Н.Н. Неведомая Африка [Текст] / Н.Н. Непомнящий. – М.: Вече, 2006. – 610 с.

9. Окладников, Е. А. Международный туризм: География туристских ресурсов мира: Учебное пособие. СПб.: ИФК Омега – Л, 2002. – 384 с.

10. Панкратьев В.П., Панкратьев С.И. Кения. Букинистическое издание [Текст] / В.П. Панкратьев, С.И. Панкратьев. М.: 1968.-540 с.

11. Пегушев, А.М. Кения. Очерк политической истории [Текст] / А.М. Пегушев.- М.: 1972.- 320 с.

12. Пелле Л., Тройнич Я. Необыкновенное путешествие. Африка [Текст] / Л. Пелле, Я.Тройнич. – М.: Фэшн букс, 2007. – 560 с.

13. Филатова И.И. История Восточной Африки в новое и новейшее время. Букинистическое издание [Текст] / И.И. Филатова. - М.: 1985. – 350 с.

14. Филатова И.И. Люди "Зеленых холмов Африки" между прошлым и настоящим: О Кении [Текст] / И.И. Филатова. - М.: Наука: Изд. фирма "Вост. лит.", 1992. - 231 с.