Наука про книгу в працях Денніса М.

Книгознавство.

Відповіді до Самостійної роботи 2.

Наука про книгу в працях Денніса М.

Міхаель Денис (1729 - 1800) - австрійський поет, бібліограф і лепідоптерология.

Йому належить перша книгознавча монографія. Спочатку вона називалася «Нарис бібліографії» (1774). Згодом М. Денис переробив її, об'єднав зі своєю монографією «Нарис історії літератури» (1776) і в 1777-1778 рр.. видав під загальною назвою «Введення в книгознавство». Саме в назві цієї праці вперше з'являється термін «книгознавство».

Вперше термін „книгознавство" у науковий обіг ввів у 11 по­ловині XVIII ст. австрійський поет і перекладач, бібліограф, бібліотекар Імператорської бібліотеки у Відні Михаель Деніс. ав­тор двотомної праці „Вступ до книгознавства" (1777-1778 pp.), яка складалася з раніше виданих книг „Нарис бібліографії" (1774 р.) та „Нарис історії літератури" (1776 p.).
Двотомник складався з двох частин - „Бібліографія" та „Істо­рія літератури". Перша частина відображала історію книги до кінця XVIII ст., в якій Деніс подав класифікацію знань і визна­чив своє розуміння книгознавства. Бібліографію він відніс до філології, розділивши її на дипломатику (палеографію), типогра-фіку, бібліотекознавство, „каталоги книг". Друга частина була бібліографічним покажчиком (з розділом видань з книгознавства, бібліографії та бібліотекознавства) [6, с 168].
Двотомник включав опис декількох тисяч книг. З сучасної точки зору це була скоріше бібліографічна праця з філології. Адже не випадково перша її частина була названа „Бібліографією", а друга, хоч і називалася „Історією літератури", насправді була бібліографічним покажчиком. Якщо зважити, що на той час термін „бібліографія" тлумачився Денісом та іншими фахівцями розши­рено і включав у себе будь-які знання про книгу, то не буде по­милкою припустити, що термін „книгознавство" він вжив у більш вузькому значенні, а саме: знання змісту певної (значної) кількості книг.

Таким чином, у XVIІ ст. слово "бібліографія" набуває кількох значень:

1. Результат праці бібліографа, тобто список (або покажчик, перелік, репертуар) книг.

2. Практична діяльність наукового характеру, якою займається бібліограф. Ця діяльність полягає у вивченні книг (рукописних та друкованих) з метою їх описування, а також у складанні таких описів.

3. Знання про книгу, тобто наука, об'єктом якої є книга. Ця наука об'єднувала історію книги (а також книгодрукування), питання її опису, каталогізації та класифікації.