Довгостроковий прогноз

1. Приймаємо такі метеоумови:

- швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с;

- температура повітря t = +20 ^оС;

- СВСП – інверсія.

2. Ступінь заповнення ємності на момент аварії – 70%, тобто

8*0,7 = 5,6 т.

3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 12). За інтерполяцією

Г = (9,9-6,45)/5*0,6+6,45 = 6,864 км.

4. Оскільки вилив здійснюється «вільно», поправку на обвалування ємності (табл. 1) не застосовуємо.

· Примітка. Якщо ємність обвалована, слід зменшити табличне значення глибини Г, поділивши її на величину відповідного коефіцієнта з табл. 1.

5. За картою визначаємо, що за 2 км від станції розташована сільська забудова, котра стримує розповсюдження хмари і має протяжність за напрямком вітру 1,72 км. Із табл.3 дізнаємося, що кожен кілометр сільської забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3 рази. Тоді:

Г = 6,864 – 1,72/3 = 6,29 км.

· Примітка. Якщо ширина перешкоди Ш_п для розповсюдження отруйної хмари (забудови, лісового масиву) перевищує глибину Г, визначену для відкритої місцевості (в даному випадку 6,864 км), до розрахунку слід брати ширину цієї перешкоди Ш_п = Г)

6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:

Ш_ПЗХЗ = 0,3·Г^0,6 = 0,3·6,29^0,6 = 0,31 км.

7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 6,29 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), – ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 6,29 км і шириною 0,9 км.

8. Визначаємо площу ЗМХЗ за формулою (1)

S_ЗМХЗ = 8,72·10^-3·Г²·φ = 8,72·10^-36,29²·360 = 124 км².

9. Площа ПЗХЗ за формулою (2)

S_ПЗХЗ = 0,081·Г²·4^0,2 = 0,081·6,29²·4^0,2 = 4,23 км².

10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км²), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в осередку ураження – ПЗХЗ: N = 2995*4,23 = 12668 чол.

Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (12668/2 = 6334 чол.), а решта – 6334 чол. – на вулицях (відкрита місцевість).

За умовами задачі лише 5% людей, що потрапляють в осередок ураження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), тобто 6334*0,05 = 317 осіб намагатимуться собі допомогти на вулицях і 317 осіб – перебуваючи в будинках. Решта 6334*0,95 = 6017 осіб на вулиці і 6017 осіб у будинках – самі собі допомогти не зможуть.

11. За таблицею 6 спрогнозуємо максимальну кількість людей, які можуть постраждати в ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості:

· без ЗІЗ (100%) – 6017 чол.,

· у простіших ЗІЗ (50%) – 317*0,5 = 158 чол.

У будівлях:

· без ЗІЗ (50%) – 6017*0,5 = 3008 чол.,

· у простіших ЗІЗ (30%) – 317*0,3 = 95 чол.

Таким чином, загальна кількість постраждалих 6017+158+3008+95 = 9278 чол.

Структура втрат серед постраждалих може розподілятися таким чином:

· легкі ушкодження (25%) – 9278*0,25 = 2320 чол.;

· ушкодження середньої тяжкості (40%) – 9278*0,4 = 3711 чол.;

· смертельні ушкодження (35%) – 9278*0,35 = 3247 чол.

Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:

12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до населених кварталів. За картою найближчий житловий масив знаходиться за 2 км від місця можливої аварії. За табл. 2 при інверсії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 5 км/год. Тоді час t = 2/5 = 0,4 год. = 24 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.

13. Визначаємо тривалість дії (випаровування) СДЯР. За таблицею 18 сірчаний ангідрид випаровується при вільному розливі у безвітряну погоду за 1,5 год.