Стаття 1022.Статус уповноваженого вантажовідправника

1. Уповноважений економічний оператор, якому видано дозвіл на користування статусом уповноваженого вантажовідправника може декларувати та відправляти товари зі свого об’єкта (будівлі, споруді, відкритому або закритому майданчику чи іншому місці) у митному режимі транзиту.

2. Об’єкт уповноваженого економічного оператора, зазначений у дозволі на користування статусом уповноваженого вантажовідправника, є місцем доставки.

3. Обов’язковою умовою отримання дозволу на користування статусом уповноваженого вантажовідправника, є наявність в уповноваженого економічного оператора дозволу на самостійне накладення пломб спеціального типу та дозволу на застосування загальної фінансової гарантії чи звільнення від гарантії.

4. Користування статусом уповноваженого вантажовідправника для декларування та відправлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, не дозволяється.

5. Дозвіл на користування статусом уповноваженого вантажовідправника має, зокрема, визначати:

адресу об’єкта (будівлі, споруді, відкритому або закритому майданчику чи іншому місці) з якого здійснюватимуться відправлення транспортних засобів комерційного призначення та товарів, що ними переміщуватимуться;

способи та порядок обміну інформацією, повідомленнями між митницею, яка видала дозвіл, та уповноваженим економічним оператором;

категорії товарів, засоби та способи їх переміщення, щодо яких застосовується процедура, передбачена дозволом;

максимальний строк, після подання органу доходів і зборів митної декларації за якою здійснюватиметься відправлення транспортного засобу комерційного призначення і товарів, що ним перевозяться, з визначеного у дозволі об’єкта уповноваженого економічного оператора (будівлі, споруди, відкритого або закритого майданчика чи іншого місця), протягом якого уповноважений економічний оператор інформується про можливість відправити товари або про необхідність здійснення посадовими особами органу доходів і зборів чи уповноваженим економічним оператором конкретних митних формальностей.

6. Уповноважений економічний оператор, який отримав дозвіл на користування статусом уповноваженого вантажовідправника до здійснення відправлення зі свого об’єкта (будівлі, споруди, відкритого або закритого майданчика чи іншого місця), визначеного у такому дозволі, зобов’язаний:

не здійснювати після подання митної декларації будь-яких операцій з транспортними засобами комерційного призначення та товарами, що ними переміщуються, до отримання повідомлення про можливість відправити товари або про необхідність здійснення посадовими особами органу доходів і зборів чи уповноваженим економічним оператором конкретних митних формальностей.

надати, за вимогою, митниці доступ до товаротранспортних й товаросупровідних документів, на підставі яких здійснюватиметься відправлення транспортних засобів комерційного призначення та товарів, що ними переміщуватимуться;

інформувати митницю про усі події та обставини, що можуть мати вплив на дотримання ним дозволу на користування статусом уповноваженого вантажовідправника.

7. Дозвіл на користування статусом уповноваженого вантажовідправника не застосовується у разі відправлення уповноваженим економічним оператором товарів із застосуванням процедури МДП.

8. Митні формальності при застосуванні спеціального спрощення "користування статусом уповноваженого вантажовідправника" виконуються із застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. Особливості виконання митних формальностей при застосуванні спеціального спрощення "користування статусом уповноваженого вантажовідправника" визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. При визначенні таких особливостей може застосовуватись принцип мовчазної згоди.";

12) у статті 149:

у пункті 1 частини другої слова "здійснюватиметься переробка товарів" замінити словами "зазначені в заяві товари були чи будуть ввезені на митну територію України";

частину сьому доповнити новими пунктами третім, четвертим такого змісту:

"3) вид зовнішньоекономічного договору, на підставі якого ці товари були чи будуть ввезені на митну територію України, за винятком договорів, які прямо та у виключній формі заборонені законами України;

4) форму розрахунку по зовнішньоекономічному договору, на підставі якого ці товари були чи будуть ввезені на митну територію України, за винятком заборонених законодавством України.";

13) у статті 151:

частину першу після слів "не може перевищувати 365 днів" доповнити словами ", за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті";

частину другу викласти у такій редакції:

"2. Виходячи з технологiчних особливостей переробки окремих товарів, КабiнетМiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, може встановити строк переробки визначених ним товарів більший, ніж передбачено частиною першою цієї статті.";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Якщо товари, поміщені у митний режим переробки на митній території, не можуть бути своєчасно реекспортовані внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, то перебіг строку переробки на митній території зупиняється на час такого арешту (вилучення, аварії, дії обставин непереборної сили).";

14) у статті 166:

частину першу після слів "не може перевищувати 365 днів" доповнити словами ", за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті";

частину другу викласти у такій редакції:

"2. Виходячи з технологiчних особливостей переробки окремих товарів, КабiнетМiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, може встановити строк переробки визначених ним товарів більший, ніж передбачено частиною першою цієї статті.";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Якщо товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, не можуть бути своєчасно реімпортовані внаслідок накладення на них арешту, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, то перебіг строку переробки за межами митної території зупиняється на час такого арешту (аварії, дії обставин непереборної сили).";

15) частину другу статті 191 доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) у строки визначені статтею 194² подавати до органу доходів і зборів коротку ввізну декларацію.";

16) доповнити статтею 194¹ такого змісту:

" Стаття 194¹. Коротка ввізна декларація

1. На товари, що ввозитимуться на митну територію України подається коротка ввізна декларація

2. Положення, визначені у частині першій цієї статті, не застосовуються у разі ввезення:

1) товарів, що переміщуються морськими, річковими та повітряними суднами, які під час перебування на митній території України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цій території;

2) товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередач;

3) листів, поштових карток та секограм;

4) товарів, що переміщуються відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу;

5) товарів, що ввозяться на митну територію України особами, яким надано митні пільги, передбачені статтями 383 - 386, 388, 389, 391, 392 цього Кодексу, та які ввозяться митну територію України у зв’язку із наданням таких пільг;

6) товарів, що переміщуються із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А.;

7) товарів, що переміщуються громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, і переміщуються ними у ручній поклажі або у супроводжуваному багажі;

8) товарів, що ввозяться для спортивних цілей учасниками офіційних спортивних змагань;

9) товарів для забезпечення добробуту мореплавців, що використовуються на борту суден;

10) транспортних засобів особистого користування.

3. Коротка ввізна декларація подається органу доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску, де товари вперше перетнуть митний кордон України, до прибуття товарів на митну територію України із дотриманням визначених статтею 194² строків.

Кабінет Міністрів України може визначити подання короткої ввізної декларації до іншого органу доходів і зборів, за умови, що останній невідкладно забезпечує доступ органу доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску, де товари вперше перетнуть митний кордон України, до відомостей в електронному вигляді, що містяться у короткій ввізній декларації.

4. Коротка ввізна декларація подається органу доходів і зборів перевізником, що переміщує товари, або іншою особою, що діє від імені такого перевізника.

5. Коротка ввізна декларація подається органу доходів і зборів у вигляді електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом, або через інтерфейс для подачі такої декларації, розміщений па офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Кабінет Міністрів України може дозволяти використання комерційних портових або транспортних інформаційних систем для подання короткої ввізної декларації за умови, що такі системи містять відомості, передбачені для таких декларацій, і такі відомості доступні до прибуття товарів у перший пункт пропуску через митний кордон України у визначені статтею 194² строки.

6. Коротка ввізна декларація реєструється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі після її отримання. Присвоєний короткій ввізній декларації реєстраційний номер направляється особі, яка подавала таку декларацію, автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

7. Форма короткої ввізної декларації та перелік відомостей, що до неї вносяться в залежності від засобу та способу переміщення, наявності сертифікату уповноваженого економічного оператора затверджуються Кабінетом Міністрів України у відповідності до вимог, установлених митним законодавством Європейського Союзу.

8. За письмовим зверненням особи, зазначеної у частині четвертій цієї статті, відомості, зазначені у короткій ввізній декларації, можуть бути змінені, за винятком випадків, коли:

1) органом доходів і зборів повідомлено про наміри проведення митних формальностей, пов’язаних із фізичною перевіркою товарів;

2) органом доходів і зборів встановлена невідповідність відомостей, зазначених у короткій ввізній декларації;

3) товари уже пред’явлені органу доходів і зборів.

9. Орган доходів і зборів, зазначений у частині третій цієї статті, забезпечує здійснення за короткою ввізною декларацією протягом часу, передбаченого для цих цілей відповідно до статті 194², аналізу ризиків, переважно з метою забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров’я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів, та забезпечує виконання митних формальностей, визначених за результатами такого аналізу, після прибуття товарів у перший пункт пропуску через митний кордон України.

10. У разі визначення за результатами аналізу ризиків, проведеного відповідно до частини дев’ятої цієї статті, необхідності виконання митних формальностей, орган доходів і зборів невідкладно повідомляє про такі митні формальності особі, зазначеній у частині четвертій цієї статті, але не раніше, ніж після прибуття товарів у перший пункт пропуску через митний кордон України, якщо інше не передбачено цим Кодексом або інше місце передбачене цим Кодексом.

11. Якщо товари, заявлені у короткій ввізній декларації, не ввозяться на митну територію України протягом 200 днів з дня її реєстрації, така коротка ввізна декларація визнається недійсною автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі. Зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням особи, зазначеній у частині четвертій цієї статті.

12. Відсутність на момент прибуття товарів у перший пункт пропуску через митний кордон України короткої ввізної декларації на такі товари є підставою для надання відмови у пропуску через митний кордон України товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що їх перевозять.

Вимоги абзацу першого цієї частини не застосовуються до випадків, визначених у частині другій цієї статті.";

17) доповнити статтею 194² такого змісту:

" Стаття 194². Строки подання короткої ввізної декларації

1. Залежно від засобів та способів переміщення товарів через митний кордон України коротка ввізна декларація подається із дотриманням наступних строків:

1) у випадках перевезення товарів морським, річковим транспортним засобом:

а) при перевезенні товарів у контейнерах - не пізніше, ніж за 24 години до навантаження контейнера на судно;

б) при перевезенні товарів без застосування контейнерів (насипні, наливні товари тощо) - не пізніше, ніж за 4 години до прибуття товарів у перший пункт пропуску на митній території України.

2) у випадках перевезення товарів повітряним транспортним засобом:

а) для перевезень тривалістю чотири години і більше - не пізніше, ніж за 4 години до прибуття товарів у перший пункт пропуску па митній території України;

б) для перевезень тривалістю менше чотирьох годин - не пізніше моменту вильоту повітряного судна.

3) у випадках перевезення товарів залізничним транспортним засобом - не пізніше, ніж за 2 години до прибуття товарів у перший пункт пропуску на митній території України.

4) у випадках перевезення товарів автомобільним транспортним засобом - не пізніше, ніж за 1 годину до прибуття товарів у перший пункт пропуску на митній території України.";

18) частину четверту статті 200 доповнити новим реченням такого змісту:

"Якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спеціальних спрощень, наданих уповноваженому економічному операторуздійснюється до відповідних об’єктів уповноваженого економічного оператора(будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків чи інших місць), визначених для користування статусом уповноваженого вантажоодержувача (вантажовідправника) та/або процедурою випуску товарів за місцезнаходженням, подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для відповідного спеціального спрощення";

19) статтю 246 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, якою згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та в залежності від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів визначається перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи органу доходів і зборів.

У разі, якщо автоматизованою системою митного оформлення не визначено необхідність участі у виконанні конкретних або усіх митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи органу доходів і зборів, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України, електронних копій митних декларацій та передається декларанту або уповноваженій ним особі.";

20) у статті 247:

частину четверту доповнити новим реченням такого змісту: "Оформлення митної декларації (у тому числі попередньої митної декларації) для переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення внутрішнім транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, може також здійснюватися органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого закінчується таке транзитне переміщення";

частину восьму доповнити новим реченням такого змісту: "Така плата не справляється за виконання органами доходів і зборів митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів в межах спеціальних спрощень, наданих уповноваженому економічному операторута за виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі";

21) доповнити статтю 248 частинами третьою, четвертою такого змісту:

"3. Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, якою згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснюється:

1) отримання митних декларацій та їх реєстрація;

2) визначення переліку митних формальностей, обов’язкових для виконання за митною декларацією, в залежності від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів та з урахуванням результатів аналізу ризиків;

3) визначеннянеобхідності участі посадової особи органу доходів і зборів у виконанні митних формальностей за митною декларацією;

4) призначення посадової особи органу доходів і зборів для виконання митних формальностей за митною декларацією;

5) надання інформації декларанту про стан обробки митної декларації, перелік митних формальностей, визначених обов’язковими для виконання за такою декларацією, та посадову особу органу доходів і зборів, призначену для їх виконання (у разі її призначення).

У разі, якщо автоматизованою системою митного оформлення не визначено необхідність участі у виконанні конкретних або усіх митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи органу доходів і зборів, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України, електронних копій митних декларацій та передається декларанту або уповноваженій ним особі.";

22) доповнити статтею 249¹ такого змісту:

" Стаття 249¹. Процедура випуску товарів за місцезнаходженням

1. Процедура випуску за місцезнаходженням може використовуватися для декларування та випуску у заявлений митний режим товарів, декларантом яких є уповноважений економічний оператор, якому видано дозвіл на користування цією процедурою.

2. Обов’язковою умовою отримання дозволу на користуванняпроцедурою випуску за місцезнаходженням для товарів, ввезених на митну територію України, є наявність в уповноваженого економічного оператора дозволу на користування процедурою уповноваженого вантажоодержувача, а для товарів, що вивозяться за межі митної території України, - дозволу на самостійне накладення пломб спеціального типу.

3. Процедура випуску товарів за місцезнаходженням може використовуватися виключно щодо товарів, доставлених та розміщених на відповідному об’єкті уповноваженого економічного оператора, визначеному у дозволі на користування цією процедурою.

4. Процедура випуску товарів за місцезнаходженням застосовується по відношенню до:

1) товарів, ввезених на митну територію України, що поміщуються в митні режими:

а) імпорту;

б) митного складу;

в) переробки на митній території України;

г) тимчасового ввезення;

ґ) вільної митної зони;

д) реімпорту;

2) по відношенню до товарів, що для вивезення за межі митної території України поміщуються у митні режими:

а) експорту;

б) реекспорту;

в) тимчасового вивезення;

г) переробки за межами митної території України.

5. Митні формальності при застосуванні процедури випуску товарів за місцезнаходженням виконуються із застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. Особливості виконання митних формальностей при застосуванні процедури випуску товарів за місцезнаходженням визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. При визначенні таких особливостей може застосовуватись принцип мовчазної згоди.

6. Для користування процедурою митного оформлення за місцезнаходженням на кожний об’єкт (будівлю, споруду, відкритий чи закритий майданчик або інше місце), який використовується уповноваженим економічним оператором, видається окремий дозвіл.

7. Дозвіл на користування процедурою випуску товарів за місцезнаходженням має, зокрема, визначати:

митницю (митні пости або інші структурні підрозділи митниці), якими здійснюватимуться митні формальності при застосуванні процедури випуску товарів за місцезнаходженням;

митні режими, у які можуть поміщуватися товари за процедурою випуску товарів за місцезнаходженням;

способи забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування);

категорії товарів, засоби та способи їх переміщення, щодо яких надається такий дозвіл;

максимальний строк, протягом якого при застосуванні процедури випуску товарів за місцезнаходженням уповноважений економічний оператор інформується про випуск товарів або про необхідність здійснення посадовими особами органу доходів і зборів чи уповноваженим економічним оператором конкретних митних формальностей.";

23) у статті 257:

речення друге частини першої після слів "напаперовомуносії" доповнити словами "абоїхелектроннікопії, засвідченіелектроннимцифровимпідписом";

частину другу після слів "увстановленихзакономвипадках" доповнити словами "а також електроннихкопійпаперовихдокументів, засвідченихелектроннимцифровимпідписом";

частину восьму доповнити новими абзацами такого змісту:

"До спрощеної митної декларації, яка використовується для декларування та митного оформлення товарів, декларантом яких є уповноважений економічний оператор, вносяться відомості лише згідно з такими пунктами цієї частини:

пунктами 1 – 3;

пунктом 4 (тільки щодо виду транспортунакордоні та в межах країни);

пунктом 5 (тільки згідно з підпунктами "а", "б" (тільки щодо звичайного торговельного опису, що дає змогу ідентифікувати товар), "д" та "е" (тільки кількість у кілограмах (при ввезенні - вага нетто та вага брутто, а при вивезенні – лише вага брутто);

пунктом 6 (тільки згідно з підпунктом "д");

пунктами 7 – 10;

відомості про дозволи на користування спеціальнимиспрощеннями, визначенимичастиноюпершоюстатті 13 цьогоКодексу, які були застосовані для подання такої спрощеної митної декларації";

24) у статті 258:

частину першу доповнити реченням такого змісту:

"Оформлення органом доходiв i зборiв митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.";

частину другу виключити;

25) частини четверту, п’яту статті 259 викласти у такій редакції:

"4. Попередня митна декларація, що містить всю інформацію, необхідну для випуску, застосовується для здійснення митних формальностей та випуску товарів, декларантом яких є уповноважений економічний оператор, крім випадків, коли така попередня митна декларація використовується для поміщення товарів у митний режим з умовним повним звільненням від оподаткування.

5. Митні формальності за попередньою митною декларацією, яка містить всю інформацію, необхідну для випуску, здійснюються, як правило, до ввезення товарів на митну територію України, із застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. Рішення про випуск товарів відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, приймається органом доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація, на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше однієї робочої години з моменту пропуску цих товарів через митний кордон України. Особливості виконання митних формальностей за попередньою митною декларацією визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.";

26) у статті 260:

частину першу доповнити реченням такого змісту:

"Оформлення органом доходiв i зборiв тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим.";

частину другу викласти у такій редакції:

"2. Уразі, якщодекларантабоуповноваженанимособабажаєздійснитивипускзатимчасовоюмитноюдекларацієютоварів, щодоякихвзятiпроби (зразки) дляпроведеннядослiдження (аналiзу, експертизи), доодержаннярезультатiввiдповiднихдослiджень (аналiзу, експертиз), тимчасовамитнадеклараціяможебутиоформленаорганомдоходiв i зборiвтількизаумовидотриманнявимогчастинидвадцятьпершоїстаттi 356 цього Кодексу";

27) доповнити статтею такого змісту:

" Стаття 260¹. Спрощена митна декларація

1. Спрощена митна декларація може використовуватися для декларування та випуску у заявлений митний режим товарів, декларантом яких є уповноважений економічний оператор, якому надано дозвіл на користування процедурою спрощеного декларування.

2. Спрощена митна декларація може подаватися безпосередньо уповноваженим економічним оператором, якому надано дозвіл на користування процедурою спрощеного декларування або від його імені уповноваженим економічним оператором, що має дозвіл на здійснення митної брокерської діяльності та якому надано дозвіл на користування процедурою спрощеного декларування.

3. Обов’язковою умовою отримання дозволу на користування процедурою спрощеного декларування, є наявність в уповноваженого економічного оператора дозволу на застосування загальної гарантії чи звільнення від гарантії.

4. Спрощена митна декларація у відповідності до вимог, установлених митним законодавством Європейського Союзу, містить зменшений обсяг відомостей (у порівнянні з митною декларацією, заповненою у звичайному порядку), який є достатнім для ідентифікації товарів. Разом зі спрощеною митною декларацією органу доходів і зборів подається лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару.

5. Спрощена митна декларація подається для декларування:

1) товарів, які переміщувались у вантажних відправленнях автомобільним або залізничним транспортом внутрішнім транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до відповідного об’єкта уповноваженого економічного оператора(будівлі, споруди, відкритого або закритого майданчика чи іншого місця), визначеного для користування процедурою випуску товарів за місцезнаходженням,за митною декларацією (у тому числі попередньою митною декларацією),і декларуються у митні режими:

а) імпорту;

б) митного складу;

в) переробки на митній території України;

г) тимчасового ввезення;

ґ) вільної митної зони;

д) реімпорту;

2)товарів, що поміщуються у митний режим імпорту після поміщення в митний режим митного складу згідно зпідпунктом «б» пункту 1 цієї частини;

3) товарів, якідля вивезення за межі митної території України у вантажних відправленнях авіаційним, водним, автомобільним або залізничним транспортомдекларуються у митні режими:

а) експорту;

б) реекспорту;

в) тимчасового вивезення;

г) переробки за межами митної території України.

6. Митні формальності при застосуванні процедури спрощеного декларування виконуються із застосуванням автоматизованої системи митного оформлення. Особливості виконання митних формальностей при застосуванні процедури спрощеного декларування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. При визначенні таких особливостей може застосовуватись принцип мовчазної згоди.

7. Оформлення органом доходiв i зборiв спрощеної митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим. Випуск товарів за процедурою спрощеного декларуванняздійснюється за умови надання органу доходів і зборів загальної фінансової гарантії.До завершення строку, визначеного згідно з цим Кодексом, на товари, випущені за процедурою спрощеного декларування, повинна бути подана додаткова декларація.

8. Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за спрощеною митною декларацією, застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття такої спрощеної митної декларації органом доходів і зборів, а заходи тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та курси валют, визначені відповідно до статті 3¹ цього Кодексу, - чинні на дату прийняття органом доходів і зборів додаткової митної декларації на товари, переміщені за такою спрощеною митною декларацією.

9. Дозвіл на користування процедурою спрощеного декларування має, зокрема, визначати:

митницю (митні пости або інші структурні підрозділи митниці), якими здійснюватимуться митні формальності при застосуванні процедури випуску товарів за місцезнаходженням;

митні режими, у які можуть поміщуватися товари за процедурою випуску товарів за місцезнаходженням;

способи забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування);

категорії товарів, засоби та способи їх переміщення, щодо яких надається такий дозвіл;

строк, протягом якого на товари, випущені за процедурою спрощеного декларування, уповноважений економічний оператор зобов’язаний подати до органу доходів і зборів додаткову декларацію (додаткові декларації) на такі товари, та сплатитимитніта інші платежі, якимивідповіднодозаконівУкраїниобкладаютьсятоварипідчасввезеннянамитнутериторіюУкраїни у відповідному митному режимі;

максимальний строк, протягом якого при застосуванні процедури випуску товарів за місцезнаходженням уповноважений економічний оператор інформується про випуск товарів або про необхідність здійснення посадовими особами органу доходів і зборів чи уповноваженим економічним оператором конкретних митних формальностей.";

28) у статті 261:

у частині першій слова і цифри "статей 259 і 260 цього Кодексу" замінити словами і цифрами "статей 258, 259, 260 і 260¹ цього Кодексу";

доповнити статтю новими частинами третьою, четвертою такого змісту:

"3. У разі випуску товарів за спрощеною митною декларацією в межах спеціальних спрощень, наданих уповноваженому економічному оператору, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом строку, визначеного у дозволі на користування процедурою випуску за місцезнаходженням, але не пізніше, ніж через 30 днів з дати випуску товарів.

4. Додаткова декларація може бути подана для сплати мита на товари, що були ввезені на митну територію України та випущені у відповідний митний режим зі звільненням або умовним звільненням від сплати мита й використані у виробництві інших товарів, та якщо така сплата є умовою набуття виробленими в Україні товарами походження з України та якщоцепередбаченозаконамиУкраїнита/або міжнароднимидоговорамиУкраїни, згоданаобов'язковістьякихнаданаВерховноюРадоюУкраїни. Така додаткова декларація може бути подана декларантом або уповноваженою ним особою до отримання відповідного документа про походження товарів, вироблених в Україні.";

У зв’язку з цим частини третю – п’яту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою;

частини першу, шосту та сьому після слова "тимчасова" у всіх відмінках доповнити словом "спрощена" у відповідних відмінках;

доповнити статтю новою частиною восьмою такого змісту:

"7. В межах строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу, дозволяється подання кількох додаткових декларацій до однієї попередньої, тимчасової, спрощеної, періодичної або митної декларації, заповненої у звичайному порядку.";

29) у реченні першому частини тринадцятої статті 264 слова "або уповноваженою ним особою" виключити та доповнити речення після слів і цифр "не менше ніж 1095 днів" словами ", крім документів на паперових носіях, що були надані органу доходів і зборів для здійснення митних формальностей та не були повернені органом доходів і зборів після їх виконання";

30) у статті 297:

частину першу після слова "нараховані" доповнити словами "декларантом (уповноваженою ним особою) або" та після слів "із звільненням від оподаткування митними платежами" доповнити словами "або випускаються у відповідний митний режим за спрощеною декларацією в межах спеціальних спрощень, наданих уповноваженому економічному оператору.";

доповнити статтю після частини першої новою частиною 1¹ такого змісту:

"1¹. У разі випуску товарів у відповідний митний режим за спрощеною митною декларацією в межах спеціальних спрощень, наданих уповноваженому економічному оператору, митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня подання органу доходів і зборів відповідної додаткової митної декларації до такої спрощеної декларації.";

31)у частині першій статті 298:

після слова "нараховані" доповнити словами "декларантом (уповноваженою ним особою) або";

слова "безпосередньо на єдиний казначейський рахунок" замінити словами "через єдиний рахунок, відкритий на ім'я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для адміністрування митних та інших платежів, які відповідно до вимог законодавства України з питань державної митної справи справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України, у тому числі коштів передоплати та грошової застави";

32) частину шосту статті 307 після слів "еквівалентну 1000 євро" доповнити словами ", крім випадків надання гарантій згідно з главами 8 та 20 цього Кодексу";

33) у статті 309:

у частині другій слово "генеральною" замінити словом "загальною";

частину четверту викласти у такій редакції:

"4. У разі надання гарантом фінансової гарантії у паперовому вигляді її електронна копія надсилається до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України авторизованим електронним повідомленням гаранта.";

частину шосту викласти у такій редакції:

"6. Уповноважений економічний оператор, якому надано дозвіл на користування спеціальним спрощенням, визначеним пунктом 1 частини першої статті 13 цього Кодексу, може надавати органам доходів і зборів для забезпечення сплати митних платежів на період та в межах суми, узгодженої з органом доходів і зборів, загальну фінансову гарантію.

Розмір загальної фінансової гарантії повинен бути не меншим суми митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску у вільний обіг на митній території України обсягу товарів, який зазвичай декларується уповноваженим економічним оператором для випуску у будь-які митні режими за період не менше одного тижня, але не більше одного місяця.

Попередній розрахунок розміру загальної фінансової гарантії здійснюється уповноваженим економічним оператором самостійно з урахуванням обсягу майбутніх операцій.

Розмір загальної фінансової гарантії може бути зменшений:

1) на 50% від розрахованого розміру загальної фінансової гарантії, якщо уповноважений економічний оператор має досвід здійснення митних формальностей при декларуванні та випуску товарів у митні режими не менше одного року;

2) на 70% від розрахованого розміру загальної фінансової гарантії, якщо уповноважений економічний оператор має досвід здійснення митних формальностей при декларуванні та випуску товарів у митні режими не менше двох років та здійснює такі формальності, як правило, у зоні діяльності однієї митниці (за винятком митних формальностей пов’язаних із поміщенням товарів у митний режим транзиту).

Розрахунок розміру загальної фінансової гарантії та, у разі наявності підстав, пропозиції щодо його зменшення подається уповноваженим економічним оператором разом із заявою на дозвіл на застосування загальної фінансової гарантії до митниці (митниць), до якої уповноваженим економічним оператором подається або планується подавати більшість митних декларацій, переміщення і випуск за якими передбачають надання зобов’язання щодо сплати митних платежів.

Уповноважений економічного оператор, за необхідності, але не пізніше ніж до завершення календарного року з дня надання йому дозволу на застосування загальної фінансової гарантії, здійснює перерахунок розміру загальної фінансової гарантії та подає його до митниці, якою було надано дозвіл на застосування загальної фінансової гарантії.

Дозвіл на застосування загальної фінансової гарантії має, зокрема, визначати:

категорії товарів, засоби та способи їх переміщення, щодо яких загальна фінансова гарантія не застосовується;

розмір загальної фінансової гарантії;

обов’язок уповноваженого економічного оператора інформувати митницю про усі події та обставини, що можуть або мають вплив на дотримання ним дозволу на застосування загальної фінансової гарантії.

Форма загальної фінансової гарантії затверджується Кабінетом Міністрів України.

За обґрунтованої необхідності Кабінетом Міністрів України може встановлюватися перелік товарів, щодо яких загальна фінансова гарантія не підлягає застосуванню.";

У частині сьомій слово "генеральна" замінити словом "загальна", слово "виключно" замінити словами "у паперовому вигляді або";

У частині дев’ятій:

у абзаці першому після слова "копії" слова "індивідуальної (одноразової)" вилучити;

доповнити частину новим абзацом другим такого змісту:

"Відсутність в єдиній автоматизованій інформаційній системі органів доходів і зборів України електронної копії фінансової гарантії у паперовому вигляді є підставою для надання відмови в митному оформленні митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів."

У зв’язку з цим абзаци другий, третій вважати абзацами третім, четвертим;

абзац четвертийвикласти в такій редакції:

"У разі застосування фінансової гарантії у паперовому вигляді після завершення оформлення митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів посадовою особою органу доходів і зборів проставляються відбитки відповідного митного забезпечення на всіх примірниках фінансової гарантії.";

частину одинадцяту викласти у такій редакції:

"11. Після надсилання гарантом до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України фінансової гарантії у вигляді електронного документа або електронної копії фінансової гарантії у паперовому вигляді внесення змін до них не допускається.";

34) частину восьму статті 319 викласти в такій редакції:

"8. Випуск товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється тількипiсля проведення встановлених законами України для кожного товару видiв контролю, зазначених у частиніпершій цієї статті. Якщо випуск товарів здійснюється відповідно до статей 260* - 260** цього Кодексу, контроль за дотриманням вимог, встановлених реченням першим цієї частини, покладається на уповноваженого економічного оператора, що ввозить такі товари на митну територію України.";

35) речення перше частини третьої статті 320 виключити;

36) У статті 326:

перше та друге речення частини другої після слів "запірно-пломбових пристроїв" доповнити словом "пломб";

частину другу доповнити абзацом такого змісту:

"Забезпечення ідентифікації може здійснюватися підприємством, що отримало дозвіл на користування статусом уповноваженого вантажовідправника, шляхом самостійного накладення пломб спеціального типу.";

частинуп’яту після слів "іншими органами" доповнити словами"або декларантом чи уповноваженою ним особою,";

37) частину третю статті 335 доповнити новими абзацами такого змісту:

"У спрощеній митній декларації, яка використовується для декларування та митного оформлення товарів, декларантом яких є уповноважений економічний оператор, зазначаються відомості лише згідно з такими пунктами цієї частини:

пунктами 1 – 7;

пунктом 8 (тільки щодо документів, які підтверджують забезпечення сплати митних платежів)";

38) доповнити статтею 326¹ такого змісту:

" Стаття 326¹. Самостійне накладення пломб спеціального типу

1. Уповноваженому економічному оператору, що отримав сертифікат "на спрощення митних процедур", може бути видано дозвіл на самостійне накладення пломб спеціального типу на товари, окремі вантажні місця чи транспортні засоби комерційного призначення, для забезпечення ідентифікації товарів.

2. Умови самостійного накладення пломб спеціального типу для забезпечення ідентифікації товарів зазначаються у дозволі на застосування такого спеціального спрощення, що видається митницею.

3. Характеристики пломб спеціального типу, вимоги до ведення їх обліку та зберігання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

4. Пломби спеціального типу накладаються на товари, окремі вантажні місця чи транспортні засоби комерційного призначення до моменту подання органу доходів і зборів митної декларації. Відомості про такі пломби вносяться до митної декларації.";

39) частину першу статті 336 доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) перевірки документів після випуску товарів (пост-митний контроль).";

40)доповнити статтею 337¹ такого змісту:

" Стаття 337¹. Перевірка документів після випуску товарів (пост-митний контроль)

Перевірка документів після випуску товарів (пост-митний контроль) – перевірка документів, відомості про які зазначено у митній декларації, за якою здійснено випуск товарів, або перевірка документів, на підставі яких було здійснено випуск товарів відповідно до статей 260* - 260** цього Кодексу.

Пост-митний контроль здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками та може бути ініційований під час митного оформлення або протягом 30 календарних днів з дня випуску товарів.

Орган доходів і зборів здійснює пост-митний контроль з метою встановлення:

наявності документів, відомості про які наведено у митній декларації та їх автентичності;

відповідності та повноти інформації, зазначеній у митній декларації та первинних облікових документах, якщо випуск товарів було здійснено відповідно до статті 249¹ цього Кодексу) та у відповідних додаткових деклараціях, інформації, що міститься в документах, відомості про які наведено у таких митних деклараціях.

Пост-митному контролю підлягають виключно документи, які не надавались органу доходів і зборів при митному оформленні товарів.

Пост-митний контроль здійснюється виключно тим органом доходів і зборів, який здійснював митне оформлення товарів.

Орган доходів і зборів направляє декларанту в письмовій або електронній формі повідомлення з переліком документів, які необхідно надати для здійснення пост-митного контролю, а також строку їх надання.

Декларант зобов’язаний надати документи, зазначені у повідомленні органу доходів і зборів для здійснення пост-митного контролю, протягом 10 робочих днів з дати отримання такого повідомлення.

Пост-митний контроль проводиться у приміщенні органу доходів і зборів або приміщенні декларанта.

Відомості про перелік документів, зазначених у повідомленні декларанту для проведення пост-митного контролю та про результати його проведення вносяться до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів.

Про результати пост-митного контролю орган доходів і зборів повідомляє декларанта в письмовій або електронній формі.

Результати пост-митного контролю підприємства враховуються системою управління ризиками, що застосовується органами доходів і зборів, та при плануванні й здійсненні документальних перевірок.";

41) статтю 355 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Положення частини першої цієї статті не стосуються документів на паперових носіях, що були надані декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів для здійснення митних формальностей та не були повернені органом доходів і зборів після їх виконання.";

42) у частині другій статті 405 слова "за винятком випадків, передбачених главою 2 цього Кодексу" виключити;

43) частину першу статті 408 після слів "є наявність у підприємства" доповнити словами "сертифікату уповноваженого економічного оператора "щодо надійності та безпеки", а слова "дозволів на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання відкритого типу" виключити;

44) частину першу статті 445 викласти у такій редакції:

"1. Вантажний митний комплекс повинен бути облаштований у відповідності з вимогами, встановленими цим Кодексом до об’єктів (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків чи інших місць), які використовуються підприємством,для отримання сертифікату уповноваженого економічного оператора "щодо надійності та безпеки" та вимогамидо облаштування митного складу відкритого типу, визначеними законодавством України з питань державної митної справи";

45) статтю 454 доповнити новою частиною такого змісту:

"4. Класифікатори, передбачені Конвенцією про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року та Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 року, що використовуються для заповнення митних документів, оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи, на своєму офіційному веб-сайті".

46) У статті 455:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику і політику у сфері державної митної справи, веде централізований облік осіб (резидентів та нерезидентів), які при здійсненні своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань державної митної справи.

Вимога абзацу першого частини першої цієї статті не розповсюджується на:

1) громадян, які переміщують через митний кордон України особисті речі, транспортні засоби особистого користування та інші товари для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності;

2) осіб, які мають пільги згідно із статтями 383 - 386, 388, 389, 391, 392 цього Кодексу, та переміщують товари, у зв’язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;

3) осіб, які здійснюють переміщення товарів із використанням книжки (карнета) А.Т.А.;

4) осіб, які переміщують товари, необхідні для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, в рамках міжнародних договорів України та товари, визначені відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу" гуманітарною допомогою;

5) осіб-нерезидентів, які переміщують порожні транспортні засоби комерційного призначення прохідним транзитом";

в частинах другій, третій та сьомій після слова "осіб,"слова"які здійснюють операції з товарами" замінити словами"які при здійсненні своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань державної митної справи".";

в частині сьомій слова"що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику" замінити словами"реалізує державну податкову політику і політику у сфері державної митної справи";

доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Не перебування на обліку в органах доходів і зборів осіб, визначених частиною першою цієї статті, є підставою для надання відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.";

47) Розділ ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення"доповнити пунктами 6¹та7¹ такого змісту:

"6¹. Перебування на обліку в органах доходів і зборів осіб-нерезидентів відповідно до частини першої статті 455 цього Кодексу є обов’язковим з 1 липня 2017 року. Органи доходів і зборів розпочинають облік осіб-нерезидентів відповідно до частини першої статті 455 цього Кодексу через 90 днів з дня набрання чинності законом, що запроваджує такий облік";

"7¹. Подання короткої ввізної декларації до органів доходів і зборів є обов’язковим з 1 вересня 2016 року.

На період доопрацювання програмного забезпечення, необхідного для подання короткої ввізної декларації та її обробки, але не пізніше ніж 1 липня 2017 року, частина дванадцята статті 194¹ цього Кодексу не застосовується.".

2. Прикінцеві положення

1)Цей Закон набирає чинності через 90 днів після його офіційного опублікування.

2)Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.