Термінальне устатковання мереж підприємств

Термінальним устаткованням мереж підприємств є апаратура класу DTE (див. розділ 3.5), а саме пристрої, описані нижче.

Термінальні пристрої телекомунікаційних служб. До цих пристроїв належать кінцеві пристрої користувачів, а саме:

цифрові та аналогові телефонні апарати, IP-телефони, факсапарати, офісні міні-АТС.

Алфавітно-цифрові, графічні та відеотермінали.

Використовуються у клієнт-серверних системах для організації робочого місця користувача, а також як консолі для керування мережевим обладнанням. Термінали, як правило, мають власну систему команд (популярні системи команд VT52, VT-100), які мають відмінності в трактуванні керувальних символів і послідовностей. Розрізняють також таблиці кодування символів.

Комп'ютери. Залежно від функцій, які комп’ютер виконує у мережі, він може розглядатися як робоча станція або сервер. Функціональне призначення робочої станції визначають інстальовані в неї застосовання та її периферія (мультимедійні аксесуари, IP-телефони, відеотелефони, та ін.).

Нагадаємо, що сервер, який працює в режимі хосту, може бути під’єднаним до одного й більше сегментів мережі підприємства. Він отримує та надсилає потоки даних будьякого із сегментів, але не має права переспрямовувати (ретранслювати) дані з одного сегмента в інший. Інакше він стає мережевим комунікаційним пристроєм.

Розподільчі принтери. Забезпечують друк завдань для користувачів мережі. У загальному випадку для цього потрібно мати принт-сервер, який керує вибором завдань з черги і, власне, принтер, під’єднаний до принт-серверу (як правило, через порт LPT, можливо USB, іноді через COMпорт). Функції принт-сервера може виконувати звичайний комп'ютер, під’єднаний до мережі. Під’єднання принтера за допомогою кабеля до комп'ютера територіально ”прив'язує” принтер до комп'ютера (на відстань до 5 м), а це не завжди зручно.

Мережеві принтери. Це тип принтерів, які мають вбудований мережевий інтерфейс (мережевий адаптер) і вбудоване програмне забезпечення (принт-сервер). До мережі під’єднуються самостійно, територіально можуть розташовуватися в будь-якому місці, де є телекомунікаційний роз'єм мережі.

Апаратні принт-сервери. Це мікроконтролери, які забезпечені мережними адаптерами. Вони також мають кілька портів для під’єднання звичайних принтерів. Можливість під’єднання відразу декількох принтерів є відмінною рисою апаратного принт-сервера. Вбудоване в апаратний принтсервер програмне забезпечення виконує вибір завдань із черги на друк.

Плотери (графобудівники). Припускають використання в режимі розподілення, якщо вони підтримують стандартний протокол керування потоком даних. У разі наявності паралельного інтерфейсу плотер без проблем може під’єднуватися до будь-якого принт-сервера (аналогічно до принтера). Плотери з послідовними інтерфейсами можуть взаємодіяти з застосованнями тільки локально, через спеціальний драйвер.

Для під’єднання термінальних пристроїв локальної мережі до фізичного середовища передавання, використовуюється апаратура класа DCE (див. розділ 3.5). У даному випадку цю функцію виконує мережевий адаптер або мережева інтерфейсна карта. Це вбудований інтерфейсний пристрій, який є джерелом і приймачем даних у кінцевих вузлах мережі. Разом зі своїм драйвером (системною програмою) він здійснює передавання й приймання кадрів локальних сегментів (реалізує функції фізичного рівня моделі OSI/ISO або підрівня МАС – доступу до середовища). Його тип повинен відповідати призначенню кінцевого пристрою мережі та його мережевій активності (клієнт, сервер), а також застосовуваній мережевій технології.