Загальні та приватні адреси

Усі IP-адреси поділяють на дві групи: загальні та приватні. Загальні адреси використовують на комп'ютерах, безпосередньо під’єднаних до Інтернету. Приватні IP-адреси – на комп'ютерах, під’єднаних до внутрішніх локальних мереж.

Доступ до Інтернету для всіх комп'ютерів локальної мережі в більшості випадках забезпечує тільки один комп'ютер. Такий комп'ютер налаштовано відразу на дві IPадреси: одну – приватну, іншу – загальну.

Приватний адресний простір визначають такими адресними блоками:

від 10.0.0.1 до 10.255.255.254;

від 172.16.0.1 до 172.31.255.254;

від 192.168.0.1 до 192.168.255.254;

Ці адреси використовують у локальних мережах невеликих організацій, що не потребує реєстрації.

Комп'ютерні мережі з приватними адресами можуть під’єднуватися до Інтернету через Інтернет-провайдера.

Якщо кількість комп'ютерів у мережі не перевищуватиме 254, то рекомендовано використовувати адреси з діапазону від 192.168.0.1 до 192.168.0.254 з маскою підмережі 255.255.255.0.

Тоді 192.168.0 буде номером мережі, а адреси комп'ютерів – від 1 до 254.

Якщо комп'ютерів буде понад 254, то можна використовувати діапазон від 192.168.0.1 до 192.168.255.254 з маскою підмережі 255.255.0.0. Тоді 192.168 буде номером мережі, а адреси комп'ютерів – від 0.1 до 255.254 (це більше 65 000 адрес).

Адресні блоки 10.0.0.1 і 172.16.0.1 призначено для більш великих комп'ютерних мереж.

Якщо в комп'ютері налаштовано кілька мережевих адаптерів, то кожен адаптер повинен мати свою унікальну IPадресу. Такі комп'ютери використовуються для з'єднання декількох локальних мереж і називаються маршрутизаторами (Router).

Для побудови мереж, що складають глобальну мережу Інтернет, вибирають чітко визначені діапазони адресів, які призначаються Адміністрацією адресного простору Интернет (Internet Assigned Numbers Authority, IANA). IANA, яка є підконтрольною ICANN, «найвищій інстанції» в питаннях резервування діапазонів адрес, що має свої представництва по всьому світу. Наприклад, у Європі розподіл адрес координує RIPE NCC.