Методи нетарифного регулювання

Методи регулювання ЗЕД

• За ступенем впливу: протекціоністські і лібералізаційні

• За формою впливу: прямі і непрямі

• За способом впливу: правові, адміністративні, економічні, пропагандистські;

• За інструментарієм впливу: тарифні і нетарифні.

Лібералізм (свобода торгівлі, фритрейдерство) - політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту та пропозиції.

Переваги вільної торгівлі:

• позитивні політичні наслідки, оскільки країни стають більше взаємозалежними, знижується небезпека ворожих дій одного щодо іншого;

• країни, в основному економічно більш розвинуті, одержують найбільший виграш від міжнародної торгівлі.

Протекціонізм - політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики.

Форми

• селективний протекціонізм, спрямова-ний проти окремих країн чи окремих товарів;

• галузевий протекціонізм, який захищає певні галузі;

• колективний протекціонізм, який проводиться економічними інтегра-ційними об'єднаннями країн у відноше-нні країн, які до них не входять;

• прихований протекціонізм, який здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

• Тарифні методи - переважно регулюють імпорт і спрямовані на захист національного товаровиробника від іноземної конкуренції, тому що роблять іноземні товари менш конкурентоспроможними;

• Нетарифні методи - регулюють як імпорт, так і експорт (допомагають виводити на світовий ринок більше віт­чизняної продукції, роблячи її більш конкурентоспроможною).

Методи нетарифного регулювання

Адміністративне регулювання

1. Кількісні обмеження експорту та імпорту

Квотування

Ліцензування

Добровільні обмеження експорту Технічні бар’єри

Вимоги щодо вмісту місцевих компонентів

Державні закупівлі

2. Заходи екстреного правового регулювання

Торговельне ембарго

Економічний бойкот

Економічна блокада

Квотування

Класифікація квот:

1. За напрямком дії:експортні, імпортні квоти,

2. За масштабом охоплення:

Глобальні - встановлюються на імпорт чи експорт визначеного товару на певний період часу поза залежністю від того, з якої країни він імпортується чи в яку експортується;

Групова - встановлюється по товару (товарах) із вказівкою групи країн куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

Індивідуальні - це встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує чи імпортує товар. Вони встановлюються на основі двосторонніх угод.

3. За принципами обмеження:

• антидемпінгова - граничний обсяг імпорту в Україну відповідно товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідування або антидем-пінгових процедур, який дозволено імпортувати в Україні протягом встановленого строку і який визначається у натуральних а6 вартісних одиницях виміру;

• компенсаційна - граничний обсяг імпорту в Укра-їну відповідного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидійного розслідування або компен-саційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом встановленого строку і який визначається у натуральних або вартісних одиницях виміру;

• спеціальна - граничний обсяг імпорту в Україну відповідного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом встановленого строку і який визна-чається в натуральних або вартісних одиницях виміру.

Ліцензування

Види ліцензій:

• генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з відповідним товаром (товарами) або з відповідною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

• разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший за той, який є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції;

• відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом відповідного періоду часу (не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

• антидемпінгова (індивідуальна) — дозвіл на імпорт в Україну протягом встановленого строку відповідного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування або антидемпінгових заходів;

• компенсаційна (індивідуальна) - дозвіл на імпорт в Україну протягом встановленого строку відповідного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидійного розслідування або компенсаційних заходів;

• спеціальна (індивідуальна) - дозвіл на імпорт в Україну протягом встановленого строку відповідного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування або спеціальних заходів.

“Добровільне” обмеження експорту (ДОЕ) - це кількісне обмеження експорту, що ґрунтується на зобов'язанні одного з торгових партнерів обмежити (чи не розширювати) обсяг експорту, прийнятого в рамках міжурядової угоди про встановлення квот на експорт товару.

Такі угоди укладаються, коли імпортуюча країна спонукає свого торгового партнера "добровільно" скоротити свій експорт.

Технічні бар'єри - це національні стандарти якості, економічні вимоги, санітарні обмеження, вимоги до упакування і маркірування товарів, вимоги про дотримання ускладнених митних формальностей, законів про захист споживачів і т.п.

Технічні бар'єри виникають внаслідок того, що національні технічні й адміністративні правила перешкоджають ввозу товарів з-за кордону. Це відбувається у випадку невідповідності імпортних товарів обов'язковим стандартам якості, охорони здоров'я і безпеки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів, невідповідності сільськогосподарських продуктів санітарним і фітосанітарним нормам, застосовуваним для запобігання ввозу в країну шкідників і захворювань, не поширених у даній країні.

Державні закупівлі.

Політика в рамках державних закупівель полягає в тому, що державні органи і підприємства повинні купувати визначені товари тільки в національних фірм, навіть якщо ці товари дорожчі від імпортних.

Вимоги щодо вмісту місцевих компонентів.

Цей метод прихованої торгової політики припускає законодавче встановлення частки кінцевого продукту, що повинна вироблятися місцевими виробниками, у випадку призначення товару для продажу на внутрішньому ринку.