Головні напрями біогеографічних досліджень

Біогеографія вивчає об'єкт і предмет свого дослідження з різних позицій і різними методами. Основними напрямами біогеографічних досліджень є:

- Флористико-фауністичний. Визначає місцеположення окремих видів рослин і тварин та інших таксономічних категорій в просторі і часі, пізнаючи флору й фауну природних, природно-історичних та адміністративних регіонів.

- Регіональний. Внаслідок вивчення флори і фауни планети та її частин, зіставлення даних про ареали, рясність, автохтонність певних видів (родів та інших таксономічних категорій) організмів дослідники одержують матеріал, що дає змогу виділяти флористичні, фауністичні й біотичні (біогеографічні) оригінальні регіони різних масштабних рівнів – від царства до району.

- Екологічний. Вивчення взаємовідношення між живими організмами та їхнім природним (і природно-антропогенним) довкіллям

- Історичний, або палеобіогеографічний. Застосовується тоді, коли знання теперішніх особливостей природного середовища недостатньо, щоб з'ясувати причини поширення та сучасного розташування певних видів організмів, їхніх популяцій – сукупність особин певного виду організмів, які здатні до вільного схрещування і деякою мірою ізольовані від сусідніх популяцій та біоценозів. Пояснення їхнього поширення і теперішнього місцеположення варто шукати в еволюції життя на нашій планеті та чинниках, що найбільшою мірою впливають на глобальні, регіональні й локальні зміни природного довкілля та, відповідно, адаптації живих організмів.

- Антропічний. Вивчення причин, обсягів, наслідків впливу на живі організми та їхні угруповання абіотичних та біотичних, зокрема антропічного чинників.

- Конструктивний. Застосовується у випадку, коли дослідження впливу біотичних і антропічних чинників на живі організми дають змогу не тільки з'ясувати причини змін у сучасному поширенні й розміщенні біоти, а й запропонувати практикам дійові заходи для виправлення негативної ситуації з метою досягнення оптимальних результатів.

Тут наведено лише декілька напрямів біогеографічних досліджень, які розвиваються з різною активністю. Широке застосування, зокрема космічних методів дослідження біоти, а також геоінформаційних систем та інших новітніх засобів, може стрімко збільшити можливості біогеографічної науки в нагромадженні нових фактів,
пропонуванні ідей, розробці гіпотез. Все це є підставою сподіватися, що найближчим часом виникнуть нові актуальні напрями біогеографічних досліджень, у яких увага буде зосереджена на характері й особливостях біоти, зокрема океанічних глибин, високих широт, високогір'їв та інших важкодоступних територій і акваторій нашої планети.

Висновки

Кожна наука має властивості й складові, що формують її основу, тобто своєрідний "каркас", без якої вона не може розвиватися як самостійна галузь наукових знань. Це насамперед об'єкт і предмет науки, правила і методи збору та систематизації наукових фактів, подання результатів дослідження.

Глибоке розуміння атрибутів біогеографії є першим кроком до оволодіння теорією і практикою цієї науки.

Література

1. Булава Леонід Миколайович. Біогеографія. Навч. пос. - Полтава: ПДПУ, 2005. – 68 с.
2. Географія рослин з основами ботаніки: навч. посіб. / Б. К. Гришко-Богменко [та ін.]; за ред.: С. С. Морозюк. - К.: Вища шк., 1991. - 255 с.
3. Кістяківський О.Б., Корнєєв О.П. Посібник з зоогеографії – К., 1968.
4. Кукурудза Семен Ілліч. Біогеографія: Підручник для студ. геофак. ∕Львів. нац. ун-т. імені Івана Франка. - Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2006. – 504 с.

Питання

1. Чому біогеографію вважають "пограничною" наукою?
2. Які проблеми досліджує біогеографія?
3. Що є об'єктом і предметом дослідження біогеографії?
4. Якими методами дослідження користуються у сучасній біогеографії?
5. Поясніть сутність сучасної парадигми біогеографічної науки.
6. Які з сучасних напрямків біогеографічних досліджень вважають перспективними і чому?