Лабораторна роботи № 8

ВИЗНАЧЕННЯ МАРКИ БІТУМУ

МЕТА РОБОТИ: знайомство з властивостями бітуму, опанувати методикою визначення марки в’язкого бітуму.

Зміст роботи:

Визначення марки в’язкого бітуму.

Необхідне обладнання:

1.Пенетрометр 2.Нагрівальні прилади: електроплитка, сушильна шафа.

3.Кристалізатор 4.Металева чашка 5.Пісчана баня 6.Термометр

7.Секундомір 8.Скляна паличка

Лабораторну роботу виконують після вивчення теоретичних питань за конспектом та користуючись рекомендованою літературою:

1.Курс лекцій з предмету “Будівельні матеріали та вироби”. Мірченко Л.Г.

2. Строительные материалы и изделия К.Н.Попов, М.Б.Каддо Москва, «Высшая школа» 2002г.

3.Матеріалознавство для будівельників П.В.Крищенко та ін. Київ, “Техніка” 1996р.

Перед виконанням лабораторної роботи курсанти повинні отримати інструктаж з техніки безпеки в лабораторії на робочому місті.

Після чого курсантів знайомлять з необхідним обладнанням, необхідними для виконання випробовувань, порядком відбору середньої проби органічних в’яжучих матеріалів. При відборі проби, при проведенні випробовувань органічних в’яжучих матеріалів потрібно знати, що попадання води у розігрітий бітум приводить до тяжких опіків, тому, що робоча температура в’язких бітумів 12-180°С.

Органічні в’яжучі при робочій температурі міняють свій груповий склад, а значить і властивості. Тому органічні в’яжучі матеріали не треба перегрівати, а при робочій температурі витримувати не більше 4 год.

Особливо зверніть увагу на практичне застосування знань якості органічних матеріалів, тому що найкращі гідроізоляційні матеріали виготовляють тільки на основі бітумів, а вибір якої саме марки потрібен бітум залежить від кліматичної зони місця будівництва, або умов, в яких буде застосована гідроізоляція.

Необхідно ознайомитися з різними видами (колекцією) гідроізоляційних матеріалів, виготовлених на основі бітумів, після чого виясняють основні положення, щодо вивчення теми органічні в^’яжучі матеріали, а саме:

♦ органічні в’яжучі почали застосовуватися у будівництві ще в 1 тисячолітті до н.е., маються свідчення щодо застосування бітуму в Месопотамії при будівництві "висячих" садів Семіраміди, тунелю під Євфратом, та асфальтових мостових, для захисту деревини від гноїння,
тощо, і до теперішнього часу являються кращим по надійності в'яжучим матеріалом, хоча працювати з ними не завжди зручно, через те, що вони укладуться в підігрітому виді.

♦ Органічні в^’яжучі речовини уявляють собою суміш вуглеводнів та їх неметалевих похідних.

• При нагріванні вини розжижуються і в розжиженому стані легко об'єднуються мають добру адгезію) з поверхнею кам'яних, тканих, картону, фольгою та ін. матеріалами.

• За складом та походженням поділяються на бітуми та дьогті.

• Бітуми бувають природні (зустрічаються у вигляді асфальтових порід, з
вмістом бітуму 5-20% мальти (бітумні озера в Тринідаді, на Сахаліні).

• Нафтені бітуми - залишкові, окислені та крекінг-бітуми,

• Бітуми підрозділяються по в'язкості на марки.

• В залежності від в'язкості бітуми бувають рідкі та в'язкі.

• Чим вища в'язкість бітуму, тим до більшої температури необхідно його гріти: кожної марки бітуму - згідно ДСТУ відповідає своя робоча температура, (тому виробляють гарячий, холодами та теплий асфальтобетон, мастику та ін.).

Після чого курсантів знайомлять з необхідним обладнанням, необхідними для виконання випробовувань, порядком відбору середньої проби органічних в'яжучих матеріалів. При відборі дроби, при проведенні випробовувань органічних в'яжучих матеріалів потрібно знати, що попадання води у розігрітий бітум приводить до тяжких опіків, тому, що робоча температура в'язких бітумів 120-180°С.

Органічні в'яжучі при робочій температурі міняють свій груповий склад, а значить і властивості. Тому органічні в'яжучі матеріали не треба перегрівати, а при робочій температурі витримувати не більше 4 год.

Особливо звертаю увагу на практичне застосування знань якості органічних матеріалів, тому що найкращі гідроізоляційні матеріали виготовляють тільки на основі бітумів, а вибір якої саме марки потрібен бітум залежить від кліматичної зони місця будівництва, або умов, в яких буде працювати гідроізоляція,

Показую колекцію гідроізоляційних матеріалів, виготовлених на основі бітумів.

Контрольні питання

1 Приведіть визначення органічних в'яжучих матеріалів.

2 Як класифікують органічні в'яжучі матеріали?

3 Які основні властивості бітумів?

4 Що собою уявляють природні бітуми?

5 Як одержують нафтені бітуми?

6 Обґрунтуйте, положення щодо застосування бітумних та дьогтьових в'яжучих (які в'яжучі і де рекомендуються застосовувати, а де забороняються)

7 По якому із властивостей визначають марку бітуму?

8 На якому приладі визначають марку бітуму?

9 Приведіть основні правила по техніці безпеки при визначення властивостей бітуму.

10 Де застосовують бітум?

11 Від чого залежить температура розігріву бітуму при виготовленні асфальтобетону, мастики, гідроізоляційних матеріалів?

12 Як проводиться відбір середньої проби?

Порядок виконання лаборат орної роботи:

Обезводнений бітум заливають у металеву чашечку, охолоджують при температурі +20°С на протязі 1 год., кладуть у кристалізатор та заливають водою, підтримуючи постійну температуру + 25°С.

В'язкість бітуму визначають на приладі пенетрометр. Показником в'язкості служить глубина занурення голки пенетрометра в бітум при температурі +25°С за 5 секунд,

Визначення повторюють 3 рази в різних точках поверхні бітуму, відстані між ними та від краю чашечки повинна бути не більш. ніж 10мм.

Марки бітумів

Результати випробовуваяня:

1 П ¹(показнмк глубини проникнення голки пенетрометра в бітум при температурі +25°С за 5 сек складає) =

2 П2 =

3 П3 =

Середнє арифметичне значення 3 показників складає:

Пенетрометр:

1-столик; 2-голка; 3-зажимний пристрій; 4-голкодержач; 5-циферблат; 6-стрілка;

7- кремальєра зубчата; 8-штанга; 9-верхня частина кронштейна; 10-металевий штатив;

11-дзеркало; 12 підставка.

Висновок:

Курсант:

Викладач: