Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Попередній розрахунок сталих режимів варіантів схеми електричної мережі промислового району
І Варіант. Радіально-магістральна мережа. Визначаю потоки потужності, передані по лініях у нормальному режимі:
S 12 = S2 = 10 + j1.9 (MBA); S ц1 = S 12 + S2 = (33 + j 12.37) + (10 + j1.9) = 43 + j14.27 (МВА); S 43 = S3 = 12 + j3.94 (МВА); S 54 = S 43 + S4 = (18 + j5.21) + (12 + j3.94) = 30 + j9.15 (MBA); S ц5 = S 54+ S5 = (30+j9.15)+(16 + j4.66)=46+j13.81 (МВА).
Повну потужність по лініях знаходжу по формулі:
(1.14)
Визначаю номінальну напругу для ділянок мережі: (1.15)
Визначаю струми на кожній ділянці по формулі:
(1.16)
Визначаємо розрахунковий струм
Ip = ai x aT x I5 (1.17)
Коефіцієнт ai = 1,05; коефіцієнт aT = 0,8; приймаємо I5 = Iл
Iр12 = 1.05 х 0.8 х 26.72 = 22.44 (А); Ipц1 = 1.05 х 0.8 х 118.9 = 99.9 (А); Ip43 = 1.05 х 0.8 х 33.15 = 27.85 (А); Ip54 = 1.05 х 0.8 х 82.3 = 69.13 (А); IpЦ5 = 1.05 х 0.8 х 126 = 105.84 (А).
Вибираю провідником дроти відповідно: АС-70; АС-120; АС-70; АС-95; АС-120. Визначаємо допустимий струм на нагрівання
,
Тобто дроти проходять по нагріванню. Визначаю активний й реактивний опори ПЛ у нормальному режимі по формулах:
(1.18) (1.19) Визначаю активний і реактивний опори ПЛ у після аварійному режимі:
Знаходжу падіння напруги на кожній ПЛ у нормальному й після аварійному режимах по формулах:
(1.20)
У нормальному й після аварійному режимах максимальні втрати напруги в мережі не перевищують припустимих значень за умовою регулювання напруги, струм у всіх лініях менше припустимого по нагріванню. І Варіант можна технічно реалізувати. Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.2.
Таблиця 1.2 – Результати розрахунку радіально-магістральної мережі. В-І
Варіант ІІ. Кільцева схема Визначаю потоки потужності:
SЦ1=47.02+j12.81 (МВА).
Знаходимо потоки потужності в інших лініях за умовою балансу потужностей у вузлах.
Вузол 2 є точкою потокорозподілу реактивної потужності.
Вузол 3 є точкою потокорозподілу активної потужності.
Перевірка розрахунку потокорозподілу.
SЦ5=41.97+j12.51.
При порівнянні розрахунків потокорозподілу одержано достатній збіг значень. Знаходимо бажану номінальну напругу й вибираємо номінальну напругу мережі.
Визначаю повну потужність, передану по ПЛ за формулою 1.14:
Визначаю струми у ПЛ по формулі 1.16:
Визначаю розрахункові струми по формулі 1.17:
Вибираю провідниками дроти АС-185, АС-120, АС-120, АС-120, АС-150, АС-185. Розрахунок потоків потужностей у післяаварійних режимах. У випадку відключення ПЛ ЦЖ-ПС1:
У випадку відключення ПЛ ЦЖ-ПС5:
Максимальні струми ділянок мережі в після аварійних режимах:
Знаходжу опори ліній:
Знаходимо втрату напруги на ділянках мережі в нормальному й найбільш важкому після аварійному режимах:
Варіант ІІ – не можна технічно реалізувати.
Варіант ІІІ. Схема складно замкнута. Розрахунок потокорозподілу проводжу методом еквівалентування мережі. Розношу навантаження ПС3 до границь эквівалентованих мереж:
Знаходимо еквівалентну довжину ліній lЦ123 та lЦ543:
;
Знаходимо еквівалентну довжину ліній l’екв та lЦ3:
;
Знаходимо потужність лінії ЦЖ-ПС3:
;
Визначення еквівалентних і дійсних перетоків потужності.
; ;
Вузол 3 є точкою потокорозподілу;
Повна потужність ліній:
Визначаю розрахункові струми по формулі 1.17:
Провідниками вибираю відповідно дроти АС-185; АС-120; АС120; АС-150; АС-120; АС-120; АС-120. Після аварійний режим А1. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС1.
Вузол 4 є точкою потокорозподілу.
Післяаварийний режим А2. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС5.
Вузол 2 є точкою потокорозподілу.
Післяаварійний режим А3. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС3. Потокоросподіл як у кільцевій мережі. Знаходимо опори проводів ПЛ:
Знаходимо втрату напруг на ділянках мережі в нормальному й найбільш важких після аварійних режимах:
Результати розрахунку потокорозподілу занесені в таблицю 1.4.
Таблиця 1.4 – Результати попереднього розрахунку сталих режимів для складнозамкненої мережі. Варіант ІІІ.
Перевантажених ліній немає, сумарні втрати напруги не перевищують припустимих значень у нормальному й після аварійному режимах. Висновок: ІІІ варіант є технічно реалізованим.
ІV Варіант. Схема, що містить кільцеву й магістральну мережі. Визначаю потужність на головній ділянці кільцевої мережі й у відгалуженнях:
Вузол 4 є точкою потокорозподілу.
Перевірка розрахунку потокорозподілу:
При порівнянні розрахунків потокорозподілу одержано достатній збіг значень. Магістральна лінія не потребує розрахунку, тому що розраховано в І варіанті й повністю йому відповідає.
Знаходимо бажану номінальну напругу для ділянок схеми.
Розрахунок робочих струмів.
Вибираю проводи відповідно АС-120, АС-70, АС-120, АС-150. Розрахунок після аварійних режимів. Післяаварійний режим А1. Відключено лінію ЦЖ-ПС5.
Післяаварійний режим А2. Відключено Лінію ЦЖ-ПС3.
Знаходжу опори ліній:
Знаходимо втрату напруг на ділянках мережі в нормальному й найбільш важких післяаварійних режимах:
Результати розрахунку по варіанту ІV занесені в таблицю 1.5 Таблиця 1.5 – Результати розрахунку по варіанту ІV
Схему по ІV варіанту можна технічно реалізувати.
Date: 2016-07-18; view: 406; Нарушение авторских прав |