Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Попередній розрахунок сталих режимів варіантів схеми електричної мережі промислового району





 

І Варіант. Радіально-магістральна мережа.

Визначаю потоки потужності, передані по лініях у нормальному режимі:

 

S 12 = S2 = 10 + j1.9 (MBA);

S ц1 = S 12 + S2 = (33 + j 12.37) + (10 + j1.9) = 43 + j14.27 (МВА);

S 43 = S3 = 12 + j3.94 (МВА);

S 54 = S 43 + S4 = (18 + j5.21) + (12 + j3.94) = 30 + j9.15 (MBA);

S ц5 = S 54+ S5 = (30+j9.15)+(16 + j4.66)=46+j13.81 (МВА).

 

Повну потужність по лініях знаходжу по формулі:

 

(1.14)

 

Визначаю номінальну напругу для ділянок мережі:

(1.15)

1-2
Ц-1
4-3
5-4
Ц-5

 

Визначаю струми на кожній ділянці по формулі:

 

(1.16)

 

 

Визначаємо розрахунковий струм

 

Ip = ai x aT x I5 (1.17)

 

Коефіцієнт ai = 1,05; коефіцієнт aT = 0,8; приймаємо I5 = Iл

 

Iр12 = 1.05 х 0.8 х 26.72 = 22.44 (А);

Ipц1 = 1.05 х 0.8 х 118.9 = 99.9 (А);

Ip43 = 1.05 х 0.8 х 33.15 = 27.85 (А);

Ip54 = 1.05 х 0.8 х 82.3 = 69.13 (А);

IpЦ5 = 1.05 х 0.8 х 126 = 105.84 (А).

 

Вибираю провідником дроти відповідно: АС-70; АС-120; АС-70; АС-95; АС-120.

Визначаємо допустимий струм на нагрівання

 

 

,

 

Тобто дроти проходять по нагріванню.

Визначаю активний й реактивний опори ПЛ у нормальному режимі по формулах:

 

(1.18)

(1.19)

   

Визначаю активний і реактивний опори ПЛ у після аварійному режимі:

 

Знаходжу падіння напруги на кожній ПЛ у нормальному й після аварійному

режимах по формулах:

 

(1.20)

 

У нормальному й після аварійному режимах максимальні втрати напруги в мережі не перевищують припустимих значень за умовою регулювання напруги, струм у всіх лініях менше припустимого по нагріванню. І Варіант можна технічно реалізувати. Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.2.

 

Таблиця 1.2 – Результати розрахунку радіально-магістральної мережі. В-І

№ п/п Позн. Од. вим. Лінії
ПС1-ПС2 ЦЖ-ПС1 ПС4-ПС3 ПС5-ПС4 ЦЖ-ПС5
  l км   22.36 22.36 22.36  
  P лн МВт          
  Q лн Мвар 1.9 14.27 3.94 9.15 13.81
  S лн МВА 22,76 28,64 44,58 36,67 48.03
  Uномжел кВ 61.24(110) 116.64(110) 65.84(110) 92.3(110) 112.26(110)
  І лн А 26.72 118.9 33.15 82.3  
  n x Fэк мм2 2х70 2х120 2х70 2х95 2х120
  I gоn А 1х265 3х390 2х265 2х330 2х390
  Р лА1+ jQ л А1 МВА 10+j1.9 43+j14.27 12+j3.94 30+j9.15 46+j13.81
  І лА1 А 53.43 237.82 66.29 164.6 252.01
  n x F мм2 2х70 2х120 2х70 2х95 2х120
  r0 Ом/км 0.428 0.249 0.428 0.306 0.249
  x0 Ом/км 0.444 0.427 0.444 0.434 0.427
  r Ом 6.42 2.79 4.79 5.5 2.49
  x Ом 6.66 4.77 4.96 7.81 4.27
  Δ U лн % 0.64 1.55 0.64 1.95 1.43
  Δ U maxн %     4.02    
  Δ U лА1 % 1.27 3.11 1.27 3.91 8.32
  Δ U Аmax %     13.5    

 

Варіант ІІ. Кільцева схема

Визначаю потоки потужності:

 

SЦ1=47.02+j12.81 (МВА).

 

Знаходимо потоки потужності в інших лініях за умовою балансу потужностей у вузлах.

 

 

Вузол 2 є точкою потокорозподілу реактивної потужності.

 

 

Вузол 3 є точкою потокорозподілу активної потужності.

 

 

Перевірка розрахунку потокорозподілу.

 

SЦ5=41.97+j12.51.

 

При порівнянні розрахунків потокорозподілу одержано достатній збіг значень. Знаходимо бажану номінальну напругу й вибираємо номінальну напругу мережі.

 

 

Визначаю повну потужність, передану по ПЛ за формулою 1.14:

 

 

Визначаю струми у ПЛ по формулі 1.16:

 

 

Визначаю розрахункові струми по формулі 1.17:

 

 

Вибираю провідниками дроти АС-185, АС-120, АС-120, АС-120, АС-150, АС-185.

Розрахунок потоків потужностей у післяаварійних режимах.

У випадку відключення ПЛ ЦЖ-ПС1:

 


 

У випадку відключення ПЛ ЦЖ-ПС5:

 

 

Максимальні струми ділянок мережі в після аварійних режимах:

 

 

Знаходжу опори ліній:

 

 

Знаходимо втрату напруги на ділянках мережі в нормальному й найбільш важкому після аварійному режимах:

 

 
  Результати розрахунків зведено до таблиці 1.3.   Таблиця 1.3 – Результати розрахунку режимів для кільцевої мережі В-ІІ  
  № п/п Позн. Од. вим. Лінії  
  ЦЖ-ПС1 ПС1-ПС2 ПС3-ПС2 ПС4-ПС3 ПС5-ПС4 ЦЖ-ПС5  
    l км 22.36   31.6 22.36 22.36    
    P лн МВт 47.02 14.02 -4.02 7.98 28.47 41.98  
    Q лн МВАр 12.81 0.44 1.46 5.4 10.61 15.27  
    S лн МВА 48.73 14.03 4.28 9.4 30.38 44.07  
    Uном кВ 115.06 (110) 71.61 (110) 39.6 (110) 54.58 (110) 91.83 (110) 108.75 (110)  
    I лн А 255.77 73.59 22.46 50.6 159.45 234.46  
    n x Fэк мм2 1х185 1х120 1х120 1x120 1х150 1х185  
    I gоn А 1х520 1х390 1х390 1,390 1х450 1х520  
    Р лА1+ jQ л А1 МВА   33+j12.37 43+j14.27 55+j18.21 73+j23.42 89+j28.08  
    Р лА2+ jQ л А2 МВА 89+j28.08 56+j15.71 46+j13.81 34+j9.87 16+j4.66    
    I лА1 А   184.96 237.82 304.1 402.36 489.8  
    I лА2 А 489.8 305.26 252.1 185.8 87.44    
    n x F мм2 1х185 1х120 1х120 1x120 1х150 1х185  
    r0 Ом/км 0.162 0,249 0,249 0,249 0,198 0.162  
    X0 Ом/км 0.413 0,427 0,427 0,427 0,42 0.413  
    rл Ом 3.62 7.47 7.87 5.57 4.43 3.24  
    Хл Ом 14,1 22,72 10,25 10,33 13,86 13,66  
    Δ U лн % 9.23 12.81 13.49 9.55 9.39 8.26  
    Δ U maxн % 1.33  
    Δ U лА1 %   3.35 4.39 3.97 4.49 4.3  
    Δ U лА2 % 4.8 2.13 4.53 2.34 0.95    
    Δ U А1max % 20.5  
    Δ U А2max % 17.74  
       
                         

Варіант ІІ – не можна технічно реалізувати.

 

Варіант ІІІ. Схема складно замкнута.

Розрахунок потокорозподілу проводжу методом еквівалентування мережі.

Розношу навантаження ПС3 до границь эквівалентованих мереж:

 

 

Знаходимо еквівалентну довжину ліній lЦ123 та lЦ543:

 

;

 

Знаходимо еквівалентну довжину ліній lекв та lЦ3:

 

;

 

Знаходимо потужність лінії ЦЖ-ПС3:

 

;

 

Визначення еквівалентних і дійсних перетоків потужності.


 

;

;

 

Вузол 3 є точкою потокорозподілу;

 

 

Повна потужність ліній:

 

  Знаходимо бажану номінальну напругу й вибираємо номінальну напругу мережі.     Знаходимо робочі струми:    
   

 

Визначаю розрахункові струми по формулі 1.17:

 

 

Провідниками вибираю відповідно дроти АС-185; АС-120; АС120; АС-150; АС-120; АС-120; АС-120.

Після аварійний режим А1. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС1.

 

 

Вузол 4 є точкою потокорозподілу.

 

Післяаварийний режим А2. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС5.

 

 

Вузол 2 є точкою потокорозподілу.

 

 

Післяаварійний режим А3. Відключення ПЛ ЦЖ-ПС3. Потокоросподіл як у кільцевій мережі.

Знаходимо опори проводів ПЛ:

 

Знаходимо втрату напруг на ділянках мережі в нормальному й найбільш важких після аварійних режимах:

 

 

 

Результати розрахунку потокорозподілу занесені в таблицю 1.4.

 

Таблиця 1.4 – Результати попереднього розрахунку сталих режимів для складнозамкненої мережі. Варіант ІІІ.

 

  Позн. Од. вим. Лінії
ЦЖ- ПС1 ПС1- ПС2 ПС3- ПС2 ЦЖ- ПС3 ПС4- ПС3 ПС5- ПС4 ЦЖ- ПС5
  l км 22.36   31.6 44.72 22.36 22.36  
  P лн МВт   9.03 -0.97 24.37 13.34 4.66 20.66
  Q лн Мвар 13.92 1.55 -0.35 7.39 3.8 1.41 6.07
  S лн МВА 44.25 9.16 1.03 25.47 13.87 4.87 21.53
  Uном кВ 110.5 (110) 58.37 (110) 19.64 (110) 93.75 (110) 69.04 (110) 42.3 (110) 82.76 (110)
  I лн А 232.25 48.08 5.4 133.68 72.8 25.56  
  n x Fэк мм2 1х185 1х120 1х120 1х150 1х120 1х120 1х120
  I gоn А              
  РлА1+jQл А1 МВА   33+ j12.27   59.99+ j19.47      
  РлА2+jQл А2 МВА       51.63+ j15.06   16+ j4.66  
  РлА3+jQл А3 МВА 47.02+ j12.81 14.02+ j0.44 4.02+ j1.46   7.98+ j5.4 28.47+ j10.61 41.98+ j15.21
  I лА1 А   184.96 236.19   27.03 71.38 158.82
  I лА2 А 207.69 23.2 30.28 282.27 185.8 87.44  
  I лА3 А 255.77 73.59 22.46   50.6 159.45 234.46
  n x F мм2 1х185 1х120 1х120 1х150 1х120 1х120 1х150
  r0 Ом / км 0.162 0.249 0.249 0.198 0.249 0.249 0.249
  x0 Ом / км 0.413 0.427 0.427 0.42 0.427 0.427 0.427
  r Ом 3.62 7.47 7.87 8.85 5.57 5.57 4.98
  x Ом 9.23 12.81 13.49 18.78 9.55 9.55 8.54
  Δ U лн % 2.32 0.72 0.1 2.93 0.91 0.33 1.28
  Δ U maxн % 3.84
  Δ U лА1 %   3.35   7.52      
  Δ U maxА1 % 7.52
  Δ U л A2 %       6.11   1.1  
  Δ U А2max % 6.11
  Δ U лА3 % 2.38 0.91 0,42   0.79 2.15 2.81
  Δ U А3max % 5.75

 


Перевантажених ліній немає, сумарні втрати напруги не перевищують припустимих значень у нормальному й після аварійному режимах.

Висновок: ІІІ варіант є технічно реалізованим.

 

ІV Варіант. Схема, що містить кільцеву й магістральну мережі.

Визначаю потужність на головній ділянці кільцевої мережі й у відгалуженнях:

 

 

Вузол 4 є точкою потокорозподілу.

 

 

Перевірка розрахунку потокорозподілу:

 

 

При порівнянні розрахунків потокорозподілу одержано достатній збіг значень.

Магістральна лінія не потребує розрахунку, тому що розраховано в І варіанті й повністю йому відповідає.

 

 

Знаходимо бажану номінальну напругу для ділянок схеми.

 

  Вибираю номінальну напругу мережі 110 кв. Знаходжу струми у лініях:  

 

Розрахунок робочих струмів.

 

 

Вибираю проводи відповідно АС-120, АС-70, АС-120, АС-150.

Розрахунок після аварійних режимів.

Післяаварійний режим А1. Відключено лінію ЦЖ-ПС5.

 

 

Післяаварійний режим А2. Відключено Лінію ЦЖ-ПС3.

 

 

Знаходжу опори ліній:

 

 

Знаходимо втрату напруг на ділянках мережі в нормальному й найбільш важких післяаварійних режимах:

 

 

Результати розрахунку по варіанту ІV занесені в таблицю 1.5

Таблиця 1.5 – Результати розрахунку по варіанту ІV

 

№ п/п Позн. Од. вим. Лінії
ЦЖ-ПС1 ПС1-ПС2 ЦЖ-ПС3 ПС4-ПС3 ПС5-ПС4 ЦЖ-ПС5
  l км 22.36   44.72 22.36 22.36  
  P лн МВт     16.99 4.99 13.01 29.01
  Q лн Мвар 14.27 1.9 5.2 1.26 3.95 8.61
  S лн МВА 45.31 10.18 17.77 5.15 13.6 30.26
  Uномжел кВ 116.64 (110) 61.24 (110) 79.47 (110) 43.71 (110) 68.28 (110) 94.84 (110)
  I лн А 118.9 26.72 93.27 27.03 71.38 158.82
  n x Fэк мм2 2х120 2х70 1х120 1х70 1х120 1х150
  I gоn А            
  Р лА1+ jQ лА1 МВА 43+ j14.27 10+ j1.9 46+ j13.81 34+ j9.87 16+ j4.66  
  Р лА2+ jQ л А2 МВА 43+ j14.27 10+ j1.9   12+ j3.94 30+ j9.15 46+ j13.81
  I лА1 А 237.82 53.43 252.1 185.8 87.44  
  I лА2 А       66.29 164.6 252.1
  n x F мм2 2х120 2х70 1х120 1х70 1х120 1х150
  r0 Ом/ км 0,249 0,428 0.249 0.428 0.249 0,198
  x0 Ом 0,427 0,444 0.427 0.444 0,427 0,42
  r Ом 2.79 6.42 8.85 9.57 5.57 4.98
  x Ом 4.77 6.66 18.78 9.93 9.55 8.54
  Δ U лн % 1.55 0.64 2.5 0.5 0.91 1.8
  Δ U maxн % 2.19  
  Δ U лА1 % 3.11 1.27 5.5 3.5 3.5  
  Δ U лА2 %       1.27 2.1 2.86
  Δ U А1max % 4.38 10.1  
  Δ U А2max %       6.23
                   

 

Схему по ІV варіанту можна технічно реалізувати.

 

 







Date: 2016-07-18; view: 406; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.092 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию