Висновок: У нас у всіх дуже різні думки, але сьогодні нас об’єднує свято – випуск 2015 , до якого випускники йшли цілих 11 років.

1–й: Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері... і лишити що-небудь на пам'ять.
2-й: Легко сказати, А що ж ми можемо залишити? Квіти?
3-й: Красиво, але цього замало, вони зів'януть.

4-й: Хороші слова подяки?

1-й: Вже краще, але вони забудуться.

5-й: Фотографії!
1-й:Але ж вони мовчать!

2-й: Придумав! Тоді ми можемо спробувати поставити виставу про нас, наші шкільні роки, а в ній...

3-й: А в ній будуть і квіти,

4-й:… і найтепліші слова,

2-й: і наші обличчя, і пісні, і сюрпризи…

1-й: Прекрасно! А назвемо ми її: «11 років нашої ери»!

3-й: Ні, нічого не вийде!

4-й: Чому? Давай спробуємо!

3-й: А сценарій? А режисура? А спонсори? А декорації? Ні, не вийде.
1-й: Все у нас вийде! Що ж ми, даремно вчилися стільки років школі?

Підходять учні.

5-й: Твори писати вчились? А шпаргалки? Отже, і сценарій напишемо!
6-й: До вечорів шкільних готувались? От і режисера знайдемо.
7-й: Малювати вчилися? От і декорації намалюємо.

8-й: А спонсори? Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом!
9-й: А актори?

Випускники: (з залу ) Всі ми!

Всі випускники піднімаються на сцену і виконують

пісню «Школьная пора» музика К. Арсеньєва, слова І. Зубкова

На сцені залишається четверо випускників, решта заходять за куліси.

10-й: А пригадуєте з чого все починалося?

11-й: ну звісно, свою діяльність ми розпочали у 2005 році з здобуття основ читання, рахунку, правопису. До кінця року вони були здобуті, про що свідчить зроблений в букварі напис одного з першокласників «Вовка дурак». Хто цей загадковий Вовка виявити так і не вдалося.

12-й: А що відрізняє першокласника від усіх школярів?

10-й: Маленький зріст і великий портфель.

11-й: Один учень і родичів куча.

12-й: Радісна посмішка і беззубий рот.

Випускники сходять зі сцени

Учениця першого класу виконує пісню «Перший дзвоник», слова і музика Н.Май

Звучить мелодія О.Рибнікова із к/ф «Дивак з 5 – Б»

Виходять випускники

15-й: Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих

запитань сипалось на голови наших перших вчителів!
16-й: І для всіх у них було щира посмішка, добре слово.

15-й: Шановні нашіЛідія Олексіївна та Тетяна Анатоліївна!

16-й: Ви пам’ятаєте нас, кирпатих, кумедних?

Із ротами відкритими,

В коротеньких штанцях.

Не слухняних, а інколи і нестерпно впертих

Із невмілою ручкою в наших дитячих руках.

15-й: Пам’ятаєте наші наївні дитячі питання,

І вражаючі, вголос проказані нами думки?

Ви по перших стежках нас вели в дивний всесвіт навчання,
непомітно вписали в наш літопис шкільні сторінки.

Виступ першої вчительки

2-й: А далі — знову школа.

А що, згадаємо, хлоп’ята,

Всі одинадцять років нелегких?

Нехай почують мами й тата,

Що ми робили тут без них.

Під інструментальну тему із к/ф «По секрету всьому світу»

на сцену виходять учні 1- 11 класів

Текст супроводжується слайдовою презентацією (з аркушами ватману, на яких дитячі фото)

1 клас: Перший клас! Перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!

2 клас: Другий клас. Пішла таблиця

і ночами стала сниться.

Ми її вчимо, вчимо, на уроках «горимо»,

Різні дії як насіли – розібрать немає сили.

Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

3 клас: Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.

Казка, вірш, оповідання увесь час ведуть змагання.

4 клас: Новина чудова, люди, ми в четвертому вже будем:

Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди, вірно речення склади,

З дієсловом розберись і відмінювать навчись.

5 клас: Ну, а п’ятий …Ох, цей п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

6 клас: Призвичаїлись ми трошки, вже не страшно біля дошки,

Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми.

Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

губки і материки, мезозой, неандертальців,

кроманьйонців, португальців,

й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми!

7 клас: Тут пішло іще складніше:

Подають що розумніше –

Ось рівняння розв’яжи,

Теорему докажи,

А задачі, а задачі!

Тато й мама гірко плачуть,

Стали фізику ми вчити,

Досліди весь час робити.

Та чомусь земне тяжіння

Тягне далі від учіння.

8 клас: Та невже всім нам тринадцять?

Чи б нам,братці, закохаться?

На уроках всі зітхають

і записки надсилають.

На англійській TASK вивчають,

Вимову поліпшують свою,

Пишуть часто I LOVE YOU.

9 клас: Посоліднішали діти.

Вчитися не дуже хочуть,

Але голови морочать

нашим бідним вчителям:

«Можна я Вам перездам».

Далі міні-випуск в нас. Прощавай, мій рідний клас!

10 клас: Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.

Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.

І про грамотність згадали, коли твори ми писали.

А на іспити, мабуть, нам перекази дадуть.

11 клас: От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх!

Вище ноги від землі, ходимо, як на королі.

Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

Випускниця виконує пісню «Зоряна дорога»

На останньому куплеті пісні на сцену виходять всі випускники

Випускники зачитують власні роздуми про роки навчання с школі

1-й: Школонаша! Радість наша! Ти живеш і житимеш завжди в серці як свідок нашої неповторної юності.

2-й: Бентежна мить… Випускний вечір…, а в грудях щемливо тріпочеться серце. Чисті наші очі дивляться з довірою у теплі очі вчителів. Може сумувати і не варто, бо спів і дитячий сміх не раз зазвучить у шкільних коридорах, ще хтось не раз сідатиме за парти.

3-й: Тому хочеться помовчати, вгамувати хвилювання, бо ступаємо на місток майбутнього, відчуваємо прощання зі школою, бо для нас останній цей випускний вечір.

4-й: Шкільні роки – це 3000 днів. Три тисячі днів ми прокидалися, не додивившись найзвабливіших снів, і йшли знайомою стежкою до школи.

5-й: Скільки контрольних та лабораторних ми виконали поки настав цей день!

6-й: Скільки хвилюючих подій прийшлось пережити!

7–й: А шкільна дружба, перше шкільне кохання!

8-й: Спробуємо згадати…

9-й: Я щасливий, бо мої однокласники дали мені скільки позитиву і щастя, скільки не дали б просто друзі…

10- й: Я навчилася всього, що мені потрібно в житті і дуже вдячна за це…

11–й: Я впевнена, що кожен з нас буде сумувати за цим дитячим безтурботним життям…

12- й: Під час навчання в школі я зрозуміла, ким хочу стати…

13-й: Мені в школі було дуже весело, а особливо на День туризму, коли йшли до лісу і варили кашу…

15-й: Школа подарувала мені друзів, навчила вірити в людей, довіряти їм, а головне - зробила з мене Людину!

16-й: У школі я перейшов межу між дитинством і юністю, отримав величезний багаж знань…

17-й: У школі пройшли роки мого дитинства, я дорослішала і набиралася сил…

18- й: Школа - це другий дім, де за 11років мої однокласники стали для мене рідними людьми…

19-й: Минуть роки, а ми все життя згадуватимемо шкільного вчителя – вимогливого, по – батьківські доброго. «З шипшини троянди вирощує вчитель…» - сказав один мудрець. Так, це він, шкільний вчитель, навчав нас і першої літери, і вміти розуміти прекрасне, і палко любити рідну землю.

Виходить директор

Вітальне слово директора, церемонія вручення атестатів

Виходять два випускники

1-й: Ну, класе! Я щасливий!

2-й: А чого ти так радієш?

1-й: Як – то чого? Закінчилося навчання, ці заліки, контрольні. А тепер хочу – сплю, хочу, гуляю, з вчителями за руку вітаюся – клас!

2– й: А хіба тобі не шкода, що дитинство минуло, не шкода цікавих уроків, цікавих справ, не шкода, що доведеться розлучатися з друзями?

3-й: Почекайте, щось у нашому проекті немає вчителів?

4-й: А скільки хороших вчителів було поруч із нами! І кожному хочеться сказати «Спасибі» окремо.

5-й: Тож наступну дію вчителям присвятимо.

6-й: До школи прийшли малюками,

З щоденниками і олівцями,

Тут літери перші вивчали,

І перші книжки прочитали,

І одинадцять років, мов казка,

Пройшли в перемогах, поразках.

7-й: До школи всі разом ходили,

За партою разом сиділи.

І паростки дружби шкільної,

Зростали ми разом з тобою.

8-й: Про тих, хто знаходився поруч із нами,

Кого називали ми всі вчителями,

Хто вивчив нас за 11 років чудово

Про вас починаємо нашу розмову. (Пісня)

1-а: Протягом підготовки до здачі екзаменів учнями 11-х класів було написано 150 робіт з математики. Якісний показник успішності учнів сто відсотковий. Вчителі з поставленою задачею по написанню екзаменаційних робіт справилися на «відмінно».

2-а: Вчителями кафедри математики випито три пляшечки "Корвалолу",

з'їдено 5 пачок "Валідолу", для нормалізації тиску прийшовся "Папазол".

4-й: Шановні математики, вітаємо Вас, що ви достойно пройшли курс і лікування і виживання.

9-й: Я біжу і не встигаю,

Поспішаю дуже в клас,

Там вже алгебра сьогодні

З півгодини почалась.

Сам я на складну задачу

Швидко відповідь знайду,

Теорему Піфагора неодмінно доведу.

Що ж це трапилось зі мною –

Мішанина у мізках!

Ой, заплутався я дуже

У цих проклятих іксах.

І чого я бідолашний

Все даремно клопочусь,

Краще з тим нерозумінням

до Тетяни Іванівни звернусь

11-й! …………………………………..

Нас ви вчили малювати,

Завжди це ми будем пам’ятати.

Відкрили ви для нас цей світ краси незнаний,

Для нас він був цікавий і жаданий.

Ось уже підряд два дні я сиджу й мудрую,

Фарби є і олівці ними я малюю.

На естетиці у нас треба все знать повсяк час.

Приспів:

Хто малював картини, пейзажі і людину,

А хто творив будинки, мозаїку складав,

Бароко, Ботічеллі, Куїнджі і Растреллі,

І як квадратик чорний Малевич малював.

12-й!...Шановні Ярослав володимирович, Ірина Петрівна,.......................................

Ви нам розкрили ворота золоті,

Де кожне слово – чарівна перлина,

Без мови не співатимем пісні,

Без літератури не буде з нас людина.

13- й: Ой, дівчата, як я втомилася від екзаменів: Вже все в голові перемішалося: і математика, і фізика, і хімія …

14-й: Ой і не кажи, а від написання практичних робіт, від участі у олімпіадах! Скільки безсонних ночей провела над вибором тем і постановкою проблем у різних рефератах…

15-й: Ти сама зрозуміла що сказала?

14-й: А ви думали легко навчати нас в гімназії? Он скільки талантів у нас навчається! Не встигають шукати кошти для нагородження переможців.

13-й: А я знаю хто у нас все встигає: і організувати все, проконтролювати вчителів, з нерядовими учнями поговорити…А до того ще нас хімії навчити. Дякуємо за це нашому директору Гнітецькому В П.!

Виконують пісню на мотив «Шикидим», музика Таркан

По коридору йдемо в клас

Там пригоди чекають нас,

З колби в пробірку розчин ллємо,

Новий елемент науці дамо,

Тільки б ніхто не заважав,

Дослід би наш не перервав,

Скільки добавити вуглецю,

школу підірвемо усю.

ПРИСПІВ: Ой, мамо, що за дим, що за дим?

Це невідомо нам самим.

На уроці всі сидимо,

Ми Мендєлєєва вчимо.

СО2 – вуглекислий газ,

Знає про це кожен з нас.

Виходять хлопці - випускники: високий і маленький

Хлопець(маленький): Дивлюсь я на тебе та й думку гадаю: «Чому я не сокіл, тебе не дістану?»

Хлопець(великий): А чого б ти мене дістав. Всі кажуть акселерація

Хлопець(маленький): А в мене, що регенерація?

Хлопець(великий): Та ні в тебе все в нормі. Тільки я високий та худий, а ти хоч маленький та кріпкий. А взагалі нам повезло з вчителями фізкультури.

Хлопець(маленький): Авжеж, вони вчать нас бути сильними, витривалими, здоровими.

Хлопець(великий): А дівчат (з усмішкою) - привабливими.

Виконують пісню на мотив «Про Зайцев», музика О. Зацепіна

Продзвенів ось дзвінок на урок фізкультури,

І у мене душа знову в п’яти втекла,

А сьогодні що жде нас в спортивному залі,

І при цьому повторяю про себе слова:

Потерпи дружок, пробіжи разок,

Кинь гранату ти, підтягнись сто раз,

Це все не біла, це все чепуха,

Нормативи здай і буде тринь – трава.

Дівчина:Дорогий Федоре Павловичу, Ваша енергія, теплота, та знання наших проблем на молекулярному рівні допомагали нам у навчанні.

Хлопець: Ваш розум і вміння допомагали нам долати перешкоди незвіданого шляху.

Дівчина: - Все складне ви легко викладали,

З вогником і безліччю ідей,

Ви чудес нам стільки показали

І любили всіх – усіх дітей!

Учень читає реп

Учень: Я хвалитися не стану,

Мову ось про що веду:

І скелет я вам дістану,

І верблюда я знайду,

Анатомію людини

розбираю по кістках

І куди проходить їжа

роздивляюсь у кишках.

Що у черепі сховалось

На уроці я пізнав,

Як клітина поділилась

Я на дошці малював.

16-й: Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекає нас.

І ходили ми сюди…

Заждіть, я щось не второпаю, не пригадаю, а навіщо ж ходять до школи.

17-й: Щоб рости, щоб учитись, а саме головне, щоб навчитись думати.

16-й: А й справді! До школи за нас думають батьки. А після школи?… Бажано, звичайно, щоб вони і далі за нас думали.

18-й: От-от. А то в школі – справжня каторга. На уроках вчителі тільки те й роблять, що думати заставляють. А сірі клітини не відновлюються, гляди ж на все життя і не вистачить. Неймовірно, але факт!

17-й: Що ж тут неймовірного? У нас в школі є чудовий кабінет інформатики. І господар цього кабінету розвиває нашу сіру речовину. Навчає наші голови швидко орієнтуватися не тільки в комп'ютері, а й в житті.

16- й: Дякуємо за це Щирському Юрію Олександровичу!

6-й: Шановні наші вчителі географії! ……………

7-й: У школі ми географію вивчали

І завжди по карті мандрували,

Які там розташовані чудові

Міста і села різнокольорові.

8-й: Дякуємо вчителям англійської мови КорнієнкоО.І. т а Якименко К.О. Ясеновій І.В

9-й: Ваш цікавий світ – англійська мова,

Й нас до знань ви вірно ведете.

Грамотне письмо, легка розмова –

Ось чого ви нас завжди вчите!

Випускники виконують пісню на мотив «Розговор со счастьем»,

музика О. Зацепіна

Якось так в тишині привідкрились двері,

Та невже Ви до нас, вірим і не вірим,

З тих часів на урок ми всі поспішали,

Скільки літ, скільки зим,

Ви нас всіх навчали.

Приспів:

Ми апокриф можем читать,

Фараонів всіх пізнавать.

Дати, факти і імена –

нам учитель називав сповна,

Ми вивчали світу дива,

Знаєм, це було недарма,

Ну а ваші теплі слова

Будем пам’ятати.

19-й: В школі гарні вчителі, та й працівники усі

Турбувалися про нас повсяк час

Щоб комфортно нам було, тепло й не голодно

…………………………………………………………..

20-й: Залишайтеся такими

Впевненими і діловими.

І прохаємо ми вас -

Не забудьте випуск наш.

19-й: А у директора є «правая» рука –

Так завучів в народі називають.

Їх праця в школі дуже клопітка,

Директорові все допомагають.

20-й: І хоч складання розкладу не мед,

Бо від програми не відійти і кроку,

Ми дякували вам, насамперед,

Коли не мали восьмого уроку.

Коли на різні залучали нас свята

На заходи позашкільні водили

Залишиться у памяті та доброта

Якої нас ви дорогі навчили

1-й: У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають майстром. У спорті, того, хто керує командою – тренером. На підприємстві його ім’я – начальник. У дитячому садочку – няня.

2-й: А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром.

3-й: Усі ви, мабуть, здогадалися що мова йде про класного керівника.

4-й: Ще будуть нас тривожити дзвінки,

Оцінки ж нас не обминуть ніколи,

Але не буде мрій таких легких,

Які плелись за партою у школі.

Не стане в списках та журналах нас,

Тривог в житті нам випаде чимало,

І вже ніколи захищать не буде нас

Турботлива й сурова класна мама

1-й: Шановна Ольго Дмитрівно, Вам слово.

Виступ класного керівника

5-й. Дорогі наші вчителі!

Хай щастям, успіхом славиться дім,

За ласку й турботу – низький вам уклін.

Хай радість приходить до вашого дому,

Розмівши тривогу, негоду і втому.

Дует випускників виконує пісню «Вальс»

На останньому куплеті випускники вручають квіти вчителям

6-й: Друзі, щось ми забули про нашу виставу. Що там далі по сценарію?

7-й: А далі дія батькам присвячена.

8-й: В житті ще буде іспитів багато,

Ми їх складемо, буде все гаразд!

Чого ж ви зажурились, мамо й тату?
Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

6-й: Це ми сьогодні розправляєм крила,

Щоб полетіти у майбутній день.

Ми стрінем там «червонії вітрила»

І заспіваєм ще своїх пісень.

7-й: Слово для привітання надається голові батьківського комітету.

Випускники виконують пісню «Родина»,

муз О. Злотника, слова В. Крищенка

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.

В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
Тільки родина, як вічна зернина,
На невмирущому полі життя.

Всі на сцені за кулісами.

Звучить «Прощальний вальс» із к/ф «Розіграш». На фоні вступу ведуча говорить слова.

Ведуча: Вальсу музика ллється чудова,

І наповнився щастям зал.

Перший раз, як Наташа Ростова,

Ви сьогодні прийшли на бал.

Хай спаковані вже чемодани,

Хай вчувається поїзда стук:

Лунає в школі вальс прощання

Вальс надії і вальс розлук.

Випускники танцюють вальс

Класний керівник: Відзвучали останні оплески, останні акорди музики... Зараз спорожніє зал, згасне світло й опуститься завіса. Так буває в театрі, у житті всі інакше. Театр життя ніколи не кінчається. Дія іде за дією, міняється тільки фабула, з'являються нові герої. Завтра ви почнете писати нову п'єсу. У вас є вибір - кого відіграти і як відіграти. В житті немає простих ролей, але будь-яку роль у будь-якій п'єсі будь то комедія, чи драма - треба відіграти чесно й талановито, не перегравати й не фальшивити. Тільки від вас залежить, чи станете ви справжніми людьми. А справжні люди можуть зробити багато чого: наше життя комфортним, селище ошатним, будинки затишними, людей щасливими. І це головне!

Наступає ваш час! Візьміться за руки. Запам'ятаєте тепло рук ваших однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину, від яких ви не раз одержували клацання, які смикали вас за кіски. Адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди.

Отже, у своєму шкільному романі ви поставили останню крапку. У добрий шлях! Удачі вам на цьому шляху!

«Відірватись від землі»

Прощавай, моя кохана школо,

Дитинства край нам не забудь ніколи.

У нашім серці і душу нехай звучить сумна мелодія.

У житті минають дні за дням, та любов до тебе до нестями,

Та тільки хочеться не рвати струни, як болить душа моя.

Приспів:

І мати силу

відірватись від землі,

попрощатися з тобою,

І летіти в небесах назустріч своїй вдачі

І мати силу відірватись від землі,

І пишатися собою,

Чому ж це сльози на очах -

То я від щастя плачу.

За порогом чекає нас світанок,

І дорога цікава і незнана,

І відкриття і пошук мрій,

Кохання і розлука, й щастя, й біль.

Побажай щасливої нам долі,

Ми за все спасибі скажем школі,

Та тільки хочеться не рвати струни,

як болить душа моя.

Приспів:

Лето нам дарит в подарок
Много дней и ночей,
Нежно вздыхают гитары,
Снова влюбленные пары
Бродят по улице юности моей.

Припев:
Школьная пора и при всякой погоде
Пропадали пропадом мы во дворах,
Через года слышу мамин я голос -
Значит мне домой возвращаться пора.

В ящик заброшены книжки,
Не до них мне опять, ждет у подъезда
Мальчишка, может я смелая слишком,
Что разрешила себя поцеловать.

Припев:

Пусть все могло быть иначе, а вышло так сгоряча.
Первый любимый мой мальчик,
Память все лишнее прячет,
Но нашу встречу я помню, как сейчас.

Рано – ранесенько встану, як ніколи.

Зайчики сонячні сяють у вікні.

Так мені весело, бо іду до школи

І співаю радісні пісні.

Приспів:

Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає.

Переливи, переливи золоті.

Я сьогодні, я сьогодні починаю

Першу стежку у житті.

Травами – росами вкралися доріжки,

Ляльку й ведмедика вдома залишу.

Стануть слухняними зошити і книжки,

Перше слово «мама» напишу.

Приспів.

Вчительку лагідно я візьму за руку,

Мама хвилюється – я їй посміхнусь.

Підемо разом ми у світи науки,

Разом я нічого не боюсь.

пісню «Вальс»

Пролітають мої дні, люба школо, наш клас.

Руки вчителя рідні, пригортали ви нас.

Пригортали, тулили до грудей голуб’ят,

Був ти, вчителю, рідним, рідним батьком хлоп’ят.

Квіти, сонячні ранки, ваш незвіданий путь,

Де рожеві світанки в мріях щастя цвітуть,

Піднялися на крила ви з сімнадцяти літ,

Воля, згода і сила підняла вас в політ.

Нас чекають дороги, у життя далені,

Нас чекають тривоги, а не тільки пісні.

Всі дороги пройдемо, переможемо зло,

і в серцях збережемо свого серця тепло.

Пролітають мої дні, люба школо, наш клас,

Де ти, вчителю рідний, чи ти згадуєш нас.

Шепіт рідної школи, наче спів солов’їв,

Не забудуть ніколи їх голуб’ята твої.

Date: 2016-07-05; view: 330; Нарушение авторских прав