Диференційний діагноз

Хронічний гіпертрофічний пульпіт слід відрізняти від розростання ясенного сосочка і грануляційної тканини з періодонта в ділянці біфуркації коренів.

Поліп ясен менш болючий, має щільну консистенцію, унаслідок механічного подразнення менше кровоточить. У разі спроби відтіснити поліп з каріозної порожнини ватною кулькою вдається виявити зв'язок поліпа з яснами і діагностувати хронічний гіпертрофічний папіліт.

При хронічному періодонтиті, що супроводжується руйнуванням біфуркації і розростанням грануляційної тканини, зуб значно зруйнований, колір його змінений. Під час зондування вдається виявити отвори кореневих каналів. Зондування перфораційного отвору супроводжується значною кровоточивістю. Остаточний діагноз встановлюється на підставі рентгенографії зруйнованого зуба.

Заключний діагноз: На основі скарг на кровоточивість із зуба, біль під час приймання їжі та чищення зубів, а також із анамнезу захворювання (зуб болів у минулому, хворого турбували скарги на термічні подразники, а також на кровоточивість) та об'єктивному дослідженні (коронка 36 зуба частково зруйнована, пульпова камера розкрита. Пульпа у вигляді пухлини червоного кольору, з рівною поверхнею заповнює майже всю каріозну порожнину. Пульпа розташована на ніжці, поверхня її мало чутлива, але відзначається болючість у глибоких тканинах, особливо в ділянці ніжки. Зондування спричиняє болючість і кровоточивість). А також на основі рентгенологічної картини (глибока каріозна порожнина з'єднана з порожниною зуба) можна поставити діагноз - хронічний гіпертрофічний пульпіт 36 зуба.

Етіологія основного захворювання: Хронічний гіпертрофічний пульпіт — одна з форм продуктивного запалення пульпи, що проявляється розростанням грануляційної та молодої сполучної тканини в ній.Це може бути викликано запаленням пульпи найчастіше виникає внаслідок патогенного впливу мікроорганізмів та їх токсинів, що надходять у пульпу з каріозної порожнини. Хронічний гіпертрофічний пульпіт найчастіше виникає внаслідок довготривалого механічного подразнення тканин відкритої пульпи, що призводить до розростання грануляційної та молодої сполучної тканини в пульпі, яка поступово заповнює всю каріозну порожнину.

Патогенез. При хронічних формах запалення стримування поширення патологічного процесу відбувається шляхом утворення грануляційної та фіброзної тканини. У коронковій частині пульпи переважають гіперпластичні процеси, спостерігається значне розростання молодої сполучної тканини. Пульпа представлена великою кількістю грануляційної тканини капілярного типу,багатої на судини,яка заміщує тканинні структури пульпи. Між судинами розміщуються у великій кількості фібробласти, гістіоцити, лімфоцити. Одонтобласти, що збереглися в кореневій частині пульпи.

Лікування:

Для лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту вибрано метод вітальної екстирпації:

1.Знеболення за допомогою мандибулярної анестезії (4% Ubistesin 1,8мл)

2. Препарування, видалення гіпертрофованої пульпи, а також пульпи в ділянці отворів кореневих каналів за допомогою гострого екскаватора та кулястого бора; устя каналу розкривають за допомогою ендодонтичних інструментів (Gates-Glidden), видалення кореневої пульпи за допомогою пульпекстракторів, розширення та очищення кореневих каналів за допомогою техніки «step-back», надаючи їм конусоподібної форми

3. Зупинка кровотечі 5% р-н амінокапронової к-ти, антисептична обробка 0,02% розчином фурациліну, 1% розчином етонію.

4. Пломбування кореневих каналів за допомогою гутаперчевих штифтів в поєднанні із твердіючим силлером Seal Apex(Kerr) по методиці латеральної конденсації гутаперчі.

5.Рентгенологічний контроль пломбування кореневих каналів.

6.Відновлення коронки за допомогою композитного пломбувального матеріалу «Charisma»(Kulzer).

Щоденник

23.03.12 – 1 відвідування

Було проведено лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту методом вітальної екстирпації. Знеболення провели за допомогою мандибулярної анестезії (4% Ubistesin 1,8мл). Проведено видалення гіпертрофованої коронкової пульпи, а також пульпи в ділянці отворів кореневих каналів за допомогою гострого екскаватора та кулястого бора; устя каналу розкрито за допомогою ендодонтичних інструментів (Gates-Glidden), видалено кореневу пульпу за допомогою пульпекстракторів, підготолено кореневі канали до пломбування за допомогою техніки «step-back», надаючи їм конусоподібної форми. Кровотечу зупинено 5% р-ном амінокапронової к-ти, антисептична обробка проведена р-ном фурациліну,1% р-н етонію. пломбування кореневих каналів за допомогою гутаперчевих штифтів в поєднанні із твердіючим силлером Seal Apex(Kerr) по методиці латеральної конденсації гутаперчі.Відновлено коронку зуба композитним пломбувальним матеріалом «Charisma» (Kulzer). Призначено наступне відвідування через 3 дні.

26.03.12 – 2 відвідування

Скарг немає. Ускладнень не відмічають. Проведено навчання гігієні ротової порожнини. Призначено повторне обстеження через 3 місяці.

Рекомендовано:

1. Чищення зубів 2 рази в день після їжі;

2. Зубна щітка середньої жорсткості.

3. Ретельне виконання усіх правил гігієни ротової порожнини.

4. Підтримуюча терапія 2 рази в рік.

Прогноз: Ближній і віддалений прогноз хвороби сприятливий, функціональна активність кореневої пульпи збережена.

Епікриз.

Пацієнт Рослюк Олег Воодимирович, 11.01.2001 р.н. житель м.Ужгород, учень 5-А класу школи №1, звернувся у поліклініку із скаргами на кровоточивість зуба, біль при прийманні їжі та чищенні зубів. У минулому спостерігався гострий біль, проте лікування не проводилось. В результаті довготривалого подразнення тканин пульпи почала розростатись грануляційна і молода сполучна тканина у пульпі, яка поступово заповнила всю каріозну порожнину. Конфігурація лиця не змінена. Шкірні покриви лиця фізіологічної окраски, без патологічних змін, тургор збережений. Лімфатичні вузли не пальпуються, еластичної консистентності, безболісні, не спаяні з навколишніми тканинами, шкіра над ними не змінена. Відкривання роту вільне, безболісне. Носогубні складки симетричні, виражені помірно, підборідна складка виражена помірно. Червона кайма губ волога, фізіологічної окраски.

На слизовій оболонці щік в дистальних відділах вдовж лініх змикання зубів наявні слизові тяжі, не виступають над слизовою оболонкою. Вуздечка верхньої і нижньої губи прикріплені на 2-3 мм нижче перехідної складки.

Прикус ортогнатичний. Форма зубної дуги верхньої щелепи – параболоподібна, нижньої щелепи –еліпсоподібна.

КПВ=3; 26,46 зуби запломбовані з приводу карієсу. Коронка 36 зуба зруйнована, пульпова камера розкрита. Пульпа у вигляді пухлини червоного кольору, з рівною поверхнею заповнює майже всю каріозну порожнину. Пульпа розташована на ніжці, поверхня її мало чутлива, але відзначається болючість у глибоких тканинах, особливо в ділянці ніжки. Зондування спричиняє болючість і кровоточивість. На рентгенограмі виявлено глибоку каріозну порожнину сполучену із порожниною зуба.

Для лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту вибрано метод вітальної екстирпації:

Знеболення за допомогою мандибулярної анестезії (4% Ubistesin 1,8мл). Препарування, видалення гіпертрофованої пульпи, а також пульпи в ділянці отворів кореневих каналів за допомогою гострого екскаватора,та кулястого бора; устя каналу розкривають за допомогою ендодонтичних інструментів (Gates-Glidden), видалено кореневу пульпу за допомогою пульпекстракторів, підготолено кореневі канали до пломбування за допомогою техніки «step-back», надаючи їм конусоподібну форму. Кровотечу зупинено 5% р-ном амінокапронової к-ти, антисептична обробка проведена 0,02% р-ном фурациліну, 1% р-н етонію. пломбування кореневих каналів за допомогою гутаперчевих штифтів в поєднанні із твердіючим силлером Seal Apex(Kerr) по методиці латеральної конденсації гутаперчі. Відновлено коронку зуба композитним пломбувальним матеріалом «Charisma» (Kulzer).

Рекомендовано: чищення зубів 2 раза в день після їжі; зубна щітка середньої жорсткості; ретельне виконання усіх правил гігієни ротової порожнини; Обстеження у стоматолога 2 рази в рік.

Список використаної літератури:

1. Л.О.Хоменко - Терапевтична стоматологія дитячого віку. – М.: Книга плюс – 2010. – 416-439с.

2. Т.С.Виноградова., Максимова О.П., Рогинський В.В. і др.- Стоматология детского возраста. - М.: Медицина,1987. – 528с.

3. Рабухина Н.А., Аржанцев А.П. – Рентгенодиагностика в стоматологии. – М.: Медицинское информационное агентство, 1999.- 452с.

4. Бризенко Б.И., Єрнст К.- Лечение корневих каналов молочних зубов

// Клин.стоматология- 1999.- №1 с. 24-27.