Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Слобідська Україна в другій половині хvii – ХVIII СТ. Заселення краю, адміністративний устрій, політичне та господарське життя.





Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини

Зберігався майже без змін з часів Національно-визвольної війни. Наприкінці XVII ст. на Лівобережжі існувало 10 полків, які одночасно були адміністративно-територіальними і військовими одиницями.

Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України

Сформувалося п’ять козацьких полків - Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський та Ізюмський. Ці полки, як і в Гетьманщині, були не тільки військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями. Полки поділялися на сотні. Полком керував полковник із полковою старшиною. Посада полковника була виборною. Він очолював адміністрацію полку, стверджував судові постанови, роздавав поселенцям вільні землі, а також командував полком під час походів.

Полковників обирали довічно. Крім того, на Слобідській Україні нерідко траплялося успадкування посади полковника. Це зумовлювалося особливостями заселення нових земель: полковники звичайно були ватажками переселенських груп. Вони мали надзвичайний авторитет, бо фактично були засновниками полків, на відміну від Гетьманщини.

ВЛАДА В ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ГЕТЬМАНЩИНІ ТА СЛОБІДСЬКІЙ УКРАЇНІ

Гетьманщина

· Місце Генеральної військової ради ще за Богдана Хмельницького заступила Старшинська рада. До її складу входили гетьман і генеральна старшина - обозний, писар, двоє суддів, двоє осавулів, бунчужний, а також 10 полковників. Ця рада встановлювала розміри податків, оренди, виносила ухвали з питань оборони.

· Безпосереднє ведення справ покладалося на Генеральну військову канцелярію.

· Найвищою посадовою особою в Гетьманщині був гетьман.

· У другій половині XVII ст. його обирала вузька Старшинська рада, рішення якої схвалювало козацьке військо на Генеральній військовій раді.

· Остаточно затверджував гетьмана цар.

· Влада гетьмана хоч і обмежувалася царатом, проте у вирішенні питань внутрішнього життя Лівобережної України залишалася значною.

· Повноваження гетьмана визначалися спеціальними статтями (умовами), що укладалися між гетьманом і царем.

o Гетьман, зокрема, мав право надавати старшині у власність землю за службу, призначати на посади.

o Гетьман визначав також напрями внутрішньої політики Гетьманщини, умови переговорів або листування з урядами інших держав.

· Дорадчі права при гетьманові мала Рада генеральної старшини.

Слобідська Україна

· У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. У цьому полягала ще одна особливість адміністративно-політичного устрою Слобожанщини, накинута царатом.

· Слобідські полковники підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі.

· Кожний полк окремо і в різний час одержував царську жалувану грамоту, в які визначалися його права на козацький устрій, вільну торгівлю, звільнення від податків на землю тощо.

· Вибраних у полках полковників бєлгородський воєвода, якому вони підпорядковувалися у військових справах, пропонував цареві як... кандидатів на цю посаду.

· Кількісний склад козацьких полків не був постійним.

· Реєстр усіх слобідських полків містив перелік козаків, які мали відбувати військову службу.

СОЦІАЛЬНІ СТАНИ

Після Національно-визвольної війни українське суспільство зазнало великих змін.

Козаки

· Чисельність козацтва зростала, воно перетворилося на привілейований стан.

· Козаки записувалися поіменно в урядових реєстрах і підлягали тільки владі гетьмана та старшини.

· Вони отримували право на вільне проживання в містах і селах, заняття ремеслом, торгівлею, промислом.

· Зберігався традиційний козацький суд.

· Козаки звільнялися від податків, їхнім основним обов’язком була військова служба.

· Козацтво було провідним станом і в Слобідській Україні.

· Козаки володіли землею, працювали на ній у власних господарствах, мали право вільно торгувати, не сплачувати податків.

· Так само, як і в Гетьманщині, їхньою головною повинністю була військова служба.

· Найчисленнішу групу становили городові козаки - так називали козаків, що мешкали у містах, містечках, селах, хуторах Гетьманщини і Слобідської України, на відміну від низових (запорозьких) козаків.

· У другій половині XVII ст. із середовища козацтва виокремилась козацька старшина, яка посідала панівне місце в суспільстві.

Українська шляхта

· Зберігалася у Гетьманщині. Вона дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання старшинських прав і привілеїв.

Селяни

· Численна верства Гетьманщини. Після Національно-визвольної війни їхнє становище змінилося. Вони здобули право змінювати місце проживання, вільно вступати до козацького стану (єдиною перешкодою було майнове становище, бо військова служба відбувалася за власний кошт).

· Особисту свободу зберігали селяни і в Слобідській Україні. Їхня відмінність від козаків полягала у тому, що вони мали платити податок до царської казни.

Міщани

· Їхнє становище у другій половині XVII ст. зазнало змін.

· Воно визначалося царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

· Частина мешканців міст покозачилася (60-80%). Натомість до стану міщан записувалися деякі селяни.

· Міщани отримали право вільно володіти землями; їх не обмежували в ремеслах, промислах, торгівлі.

· Вони сплачували податки й виконували повинності на користь держави, які, одначе, були значно менші, ніж за Речі Посполитої.

· Багато міщан було серед переселенців до Слобідської України. Вони, як і селяни, більше жили з хліборобства, проте не цуралися й ремесел, запровадивши цеховий устрій, подібний до того, який існував у Гетьманщині.

Духівництво

· Привілейований стан Гетьманщини та Слобідської України.

· Його становище визначалося тим, що православ’я мало статус державної релігії.

· На православну церкву гетьманський уряд покладав надзвичайно важливе завдання - бути ідеологічною опорою незалежної козацької держави.

· Не випадково всі гетьмани допомагали церкві: чи то фінансово підтримуючи монастирі, чи то дбаючи про поліпшення освіти священиків і сприяючи друкуванню церковних книг.

Date: 2016-07-05; view: 416; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию