Господарське значення квасолі

До групи зернових бобових культур віднлсяться горох, сочевиця, квасоля, чина, соя, нут, кормові боби, люпин, Маш, арахіс, вигна.Всі вони відносяться до родини бобових (Fabaceae).Квасоля є цінною зернобобовою високобілковою харчовою культурою. Вміст білка в її зерні становить 28-30%. За якістю білка наближається до білків м’яса і добре засвоюється організмом людини. Насіння квасолі містить також органічні і мінеральні речовини:вуглеводи (45-52%), в тому числі цукор(5,2%), жири, (1,8%) зольні елементи(4%), а також вітаміни А, В1, В2 та ін. Його широко використовують для приготування різних поживних страв, дієтичних страв для хворих при захворюванні печінки, сечового міхура; як сировину для консервації промисловості. У харчуванні використовують також зелені боби (спаржеві сорти квасолі), які містять до 15,7% білка, до 2% цукру, багаті на суху речовину та вітамін С. Використання квасолі як кормової культури обмежене через те, що в її недозрілих бобах, насінні містяться отруйні речовини.
Деякі види квасолі, наприклад багатоквіткову, з довгими витками стеблами, використовують як декоративну рослину: вона є окрасою веранд, балконів, садових куточків відпочинку та ін.

Агротехнічне значення квасолі визначаєтьсяїї здатністю накопичувати азот у грунті. У польовій культурі поширені крупно- та дрібнонасінні форми квасолі. Перші походять з Америки. Звідки у XVI – XVIII ст. – в Росію. Дрібнонасінна квасоля – досить давня культура країн Південної Азії(Індії, Китаю, Японії). В СНД поширена в середній Азії. У світовому землеробстві посівна площа квасолі становить 20 млн га.В СНД квасолю вирощуютьпереважно в Україні, Молдові та Грузії на загальній площі близько 50 тис га в тому числі в Україні до 20 тис. Урожайність її в умовах України невелика – у середньому 10-13 ц/га, у кращих господарствах 18-20 ц/га.